ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" червня 2006 р. Справа № 4/154-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом малого приватна підприємства "Таврія" смт. Нововоронцовка Херсонськоїобласті
до приватного підприємця ОСОБА_1 смт. Чаплинка Херсонської області
про стягнення 9.966 грн. 44 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: уповноважена особа Мозговий О.В.
від відповідача: не з'явився
Розпорядженням голови господарського суду Херсонської області № 99 від 22.05.2006 року справу передано на розгляд судді Ємленіновій З.І.
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся з позовною заявою про стягнення з відповідача 8123 грн. 95 коп. основного боргу та 1842 грн. 49 коп. пені, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків за договором поставки товару НОМЕР_1 по своєчасних розрахунках за поставлений товар.
Ухвалою суду від 06.06.2006 року розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та неподанням ним витребуваних судом документів.
Відповідно до ст. 77 ГПК України справа розглядалася з перервою, яка оголошувалася в засіданні суду 21.06.2006 року.
В засідання суду 26.06.2006 року позивач подав додаткові докази та надав відповідні пояснення.
Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи на надіслав, незважаючи на те, що був повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином за адресою, зазначеною в позовній заяві.
За таких підстав відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
10.08.2004 року між сторонами укладено договір поставки товару НОМЕР_1. Згідно з цим договором позивач зобов'язується поставити та передати у власність відповідача продукти харчування в асортименті, кількості, якості і за цінами відповідно до накладних, а відповідач - прийняти товар та оплатити його вартість на умовах договору.
Відповідно до видаткових накладних № 241 від 10.08.2004 року та № 1353 від 27.08.2004 року, податкових накладних № 100 від 10.08.2004 року та № 199 від 27.08.2004 року, а також довіреностей № 417565 від 10.08.2004 року та № 417567 від 27.08.2004 року позивач передав через уповноваженого представника відповідача товар на загальну суму 19.203 грн. 35 коп.
Згідно пункту 4.1 договору від 10.08.2004 року відповідач прийняв на себе обов'язок здійснити розрахунки за отриманий товар на протязі семи банківських днів.
Оскільки термін розрахунків договором чітко не узгоджено, позивач відповідно до ч. 2 ст. 530 відповідачу надіслав претензію від 16.08.2005 року № 236 з вимогою погасити суму боргу, про що свідчить фіскальний чек від 19.08.2005 року № 59. Таким чином, заборгованість відповідач повинен був погасити на протязі 7 - денного строку з моменту отримання вимоги.
Відповідач не виконав в повному обсязі своїх обов'язків по розрахунках за отриманий товар, сплативши його вартість частково, в сумі 11.079 грн. 40 коп. до порушення провадження у справі, тому позивач при зверненні з позовом просив стягнути 8123 грн. 95 коп. основного боргу.
Відповідно до п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Документального підтвердження перерахування боргу чи будь-яких заперечень з цього приводу відповідач суду не надав, тому позовні вимоги про стягнення 8123 грн. 95 коп. основного боргу підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу чи пені).
В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 1842 грн. 49 коп. пені, не надавши документального обгрунтування розрахунку цієї суми відповідно до вимог закону.
В засідання суду ним надано розрахунок пені, яка нарахована згідно з пунктом 6.2 договору від 10.08.2004року за період з 01.09.2005року по 01.03.2006року в сумі 684грн.86коп. і зазначена сума також підлягає стягненню.
На підставі викладеного, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та частково пеня в сумі 684 грн. 86 коп., нарахована позивачем з дня коли зобов'язання мало бути виконано відповідачем, з урахуванням надіслання вимоги про сплату боргу 19.08.2005 року.
Державне мито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.
В засіданні, за згодою представника позивача, оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
На підставі п. 1, 7 ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України та керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд-
в и р і ш и в:
1.Позовні вимоги задовільнити частково.
2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_2 ХДАТ Індекс банк в смт.Чаплинка МФО 352703 ідентифікаційний код НОМЕР_3 на користь малого приватного підприємства "Таврія" смт. Нововоронцовка вул.Степова, 22а Херсонської області р/р 26003011710100 в Нікопольській філії АППБ «Аваль»МФО 306782 код 14129039 - 8.123 грн. 95 коп. основного боргу, 684 грн. 86 коп. пені, 90 грн. 15 коп. витрат по сплаті державного мита та 104 грн. 29 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3.В решті суми позову відмовити.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до ст.84 ГПК України 30.06.2006року.