ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 11/7911.04.08
За позовомОСОБА_1
до 1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2,
2. Закритого акціонерного товариства "Фінансово-енергетична компанія "Тай-Пен Холдінг"
проскасування нотаріальних дій та визнання факту.
Суддя Євсіков О.О.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 (пасп. НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданий Краматорським МВ УМВС України в донецькій обл.. 13.09.2001; зареєстров. АДРЕСА_1);
від відповідача-1 не з’явились;
від відповідача-2Канарський В.О. (представник за дов.).
У судовому засіданні 11.04.2008 за згодою представників присутніх сторін на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: - скасувати нотаріальні дії посвідчення угоди купівлі-продажу нежилого приміщення АДРЕСА_2, загальною площею - 126,90 кв.м., вчинені приватним нотаріусом ОСОБА_2 Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 6901; - признати факт, що дана угода не є посвідченою нотаріально.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.02.2008 порушено провадження в господарській справі, розгляд справи призначено на 08.04.2008, який було перенесено на 09.04.2008.
У судовому засіданні 09.04.2008 оголошувалась перерва до 11.04.2008.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вищевказану угоду купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_2, від іменні Закритого акціонерного товариства "Фінансово-енергетична компанія "Тай-Пен Холдінг" підписав гр. ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 (паспорт: НОМЕР_2, виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 02 квітня 1996 року).
Приватним нотаріусом ОСОБА_2 була перевірена особа ОСОБА_3 як громадянина, який підписав договір, встановлена його дієздатність, встановлена правоздатність Закритого Акціонерного Товариства "Фінансово-енергетична компанія "Тай-Пен Холдінг" і повноваження особи ОСОБА_3 як Голови правління.
Підставою для встановлення повноважень особи ОСОБА_3 в якості представника Голови правління приватному нотаріусу ОСОБА_2 були додані два протоколи, а саме:
- Протокол № 10 від 19 жовтня 2000 року зборів засновників Закритого Акціонерного Товариства "Фінансово-енергетичної компанії "Тай-Пен Холдінг", в якому він був обраний головою правління ЗАТ "ФЕК "Тай-Пен Холдінг". Однак даний протокол № 10 від 19 жовтня 2000 року рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05 липня 2007 року визнано недійсним з 19.10.2000 та скасовано (рішення суду набрало законної сили та є чинним станом на день розгляду даного спору).
- Протокол № 12 від 08 серпня 2002 року зборів засновників Закритого Акціонерного Товариства "Фінансово-енергетичної компанії "Тай-Пен Холдінг", яким вирішено вчинити продаж нерухомого майна нежилого приміщення АДРЕСА_2, за ціною 299.024,00 грн. та уповноважити ОСОБА_3 представляти Товариство під час оформлення договору купівлі-продажу. Однак, Прокуратурою Подільського району м. Києва порушено кримінальну справу за фактом підробки протоколу № 12 зборів засновників Закритого Акціонерного Товариства "Фінансово-енергетичної компанії "Тай-Пен Холдінг" від 08.08.2002 за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 ч, 1 КК України. В зв’язку з чим позивач стверджує про підроблення вказаного протоколу.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що дії відповідача-1 щодо посвідчення вищевказаної угоди не відповідають положенням законодавства.
Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву, надісланому суду поштою, позовних вимог не визнав, мотивуючи свої заперечення тим, що вищевказаний договір купівлі-продажу посвідчено відповідачем-1 відповідно до чинного законодавства України, з дотриманням вимог чинної на момент посвідчення договору Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року, № 18/5, зареєстрованої Міністерством юстиції України від 07.07.1994 за №152/361.
Відповідач-2 підтримав позовні вимоги.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Як зазначено у наданому до матеріалів справи тимчасовому свідоцтві № 1, виданому 29.02.2000 реєстратором ЗАТ „Національний реєстр” (ЄДРПОУ 24575521), позивач - ОСОБА_1 є власником простих іменних акцій Товариства "Фінансово-енергетичної компанії "Тай-Пен Холдінг" номінальною вартістю 100,00 грн. в кількості 460 шт.; йому належить на праві власності 46 % акцій акціонерів Закритого Акціонерного Товариства "Фінансово-енергетична компанія "Тай-Пен Холдінг".
Матеріалами справи підтверджено, що 30.10.2002 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 були вчинені нотаріальні дії щодо посвідчення угоди купівлі-продажу нежилого приміщення АДРЕСА_2, загальною площею-126,90 кв.м. (копія угоди купівлі-продажу нежилого приміщення у справі).
З даного договору та матеріалів справи вбачається, що приміщення належало Закритому акціонерному товариству "Фінансово-енергетична компанія "Тай-Пен Холдінг" на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого 29.06.2000 ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського округу, за реєстром №7936; зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 05.07.2000 та записаного в реєстрову книгу за № 211-99 за реєстровим № 178.
Вищевказану угоду купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_2, від імені Закритого акціонерного товариства "Фінансово-енергетична компанія "Тай-Пен Холдінг" підписав гр. ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 (паспорт: НОМЕР_2, виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 02 квітня 1996 року).
Приватним нотаріусом ОСОБА_2 була перевірена особа ОСОБА_3 як громадянина, який підписав договір, встановлена його дієздатність, встановлена правоздатність Закритого Акціонерного Товариства "Фінансово-енергетична компанія "Тай-Пен Холдінг" і повноваження особи ОСОБА_3 як Голови правління, про що приватним нотаріусом зроблено відповідний напис на договорі.
Підставою для встановлення повноважень особи ОСОБА_3 в якості представника Голови правління приватному нотаріусу ОСОБА_2 були додані два протоколи, а саме:
- Протокол № 10 від 19.10.2000 зборів засновників Закритого Акціонерного Товариства "Фінансово-енергетичної компанії "Тай-Пен Холдінг", на яких ОСОБА_3 був обраний головою правління ЗАТ "ФЕК "Тай-Пен Холдінг";
- Протокол № 12 від 08.08.2002 зборів засновників Закритого Акціонерного Товариства "Фінансово-енергетичної компанії "Тай-Пен Холдінг", на яких вирішено вчинити продаж нерухомого майна –нежилого приміщення АДРЕСА_2, за ціною 299.024,00 грн. та уповноважити ОСОБА_3 представляти Товариство під час оформлення договору купівлі-продажу.
В якості засновників під протоколами підписалися Українська корпорація "Укрнафтопродукт" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансенерго" в особі однієї особи – ОСОБА_5. Протоколи завірені печатками Української корпорації "'Укрнафтопродукт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансенерго".
Однак, згідно з долученою до справи копією Реєстру власників іменних цінних паперів станом на 29.02.2000 Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансенерго" та Українська корпорація "Укрнафтопродукт" з 29.02.2000 не були акціонерами Товариства "Фінансово-енергетичної компанії "Тай-Пен Холдінг"; власниками 100% акцій ЗАТ "ФЕК "Тай-Пен Холдінг" були фізичні особи –ОСОБА_6 (46 % акцій), ОСОБА_7 (3 % акцій), ОСОБА_8 (51 % акцій).
Таким чином станом на час проведення зборів ЗАТ "ФЕК "Тай-Пен Холдінг" 19.10.2000 та 08.08.2002 такі збори були б правомочними виключно за участі в них акціонерів, яким належали акції Товариства, - зазначених фізичних осіб, а не за участі первісних засновників і, відповідно, первісних акціонерів ЗАТ "ФЕК "Тай-Пен Холдінг" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансенерго" та Української корпорації "Укрнафтопродукт".
Господарський суд враховує, що протокол зборів акціонерів Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансенерго" та Українська корпорація "Укрнафтопродукт" № 10 від 19.10.2000 рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05.07.2007 у справі № 2-350-1/07 визнано недійсним з 19.10.2000 та скасовано (рішення суду набрало законної сили та є чинним станом на день розгляду даного спору, копія міститься в матеріалах господарської справи).
Крім того, як підтверджено листом Прокуратури Подільського району м. Києва від 05.04.2007 № 354ж (копія – у справі), Прокуратурою Подільського району м. Києва порушено кримінальну справу за фактом підробки протоколу № 12 зборів засновників Закритого Акціонерного Товариства "Фінансово-енергетичної компанії "Тай-Пен Холдінг" від 08.08.2002 за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 ч. 1 КК України «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів».
З урахуванням наведеного, протокол № 10 від 19.10.2000 та протокол № 12 від 08.08.2002 зборів засновників Закритого акціонерного товариства „Фінансово енергетична компанія „Тай-Пен холдинг” фактично не могли бути підставою для встановлення повноважень ОСОБА_3 в якості Голови правління Закритого акціонерного товариства "Фінансово енергетична компанія "Тай-Пен Холдінг".
Разом з тим, досліджуючи обставини щодо вчинення приватним нотаріусом ОСОБА_2 дій з нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 30.10.2002, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про нотаріат" нотаріус зобов'язаний здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України.
Відповідно до ст. 44 Закону України "Про нотаріат" при посвідченні угод з'ясовується дієздатність громадян і перевіряється правоздатність юридичних осіб, які беруть участь б угодах. У разі укладення угоди представником перевіряються його повноваження.
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про нотаріат" угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється.
На час посвідчення відповідачем-1 договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 30.10.2002 була чинною Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 № 18/5, зареєстрованим Міністерством юстиції України 07.07.1994 за № 152/361 (далі –Інструкція ).
Пунктом 10 Інструкції було встановлено, що при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу громадянина, його представника або представника підприємства, установи, організації, що звернулися за вчиненням нотаріальних дій.
У випадках, коли за громадянина, який внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може підписати угоду, заяву або інший документ, підписується інший громадянин; нотаріус встановлює особу громадянина, що бере участь у нотаріальній дії, і особу громадянина, який підписався за нього.
Установлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, свідоцтво про народження неповнолітніх, які не досягли 16 років, посвідчення водія, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи громадянина, та ін.).
Відповідно до п. 11-13 Інструкції при посвідченні угод з'ясовується дієздатність громадян і перевіряється правоздатність юридичних осіб, які беруть участь в угодах.
У разі укладання угоди представником перевіряються його повноваження.
При посвідченні угод і вчиненні деяких інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством України (наприклад, при засвідченні справжності підпису на документі), нотаріус перевіряє справжність підписів учасників угод та інших осіб, які звернулись за вчиненням нотаріальної дії.
Нотаріально посвідчувані угоди, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо угода, заява чи інший документ підписаний за відсутності нотаріуса, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним.
Згідно з п. 27 Інструкції нотаріуси посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму. Відповідно до чинного законодавства обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають зокрема договори про відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, довічне утримання) жилого будинку, іншого нерухомого майна.
Як було визначено п. п. 32, 33 Інструкції, при перевірці правоздатності юридичних осіб, які беруть участь в угоді, нотаріуси зобов'язані ознайомитись із статутом (положенням) юридичної особи і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, правам, наданим юридичній особі її статутом (положенням).
При укладенні угоди представником перевіряються його повноваження. Доручення, яке надає повноваження представникові, подається нотаріусу. Нотаріус зобов'язаний перевірити за допомогою Єдиного реєстру доручень, посвідчених у нотаріальному порядку, дійсність доручень на право користування та/або розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами. На примірнику доручення, що залишається у справах державної нотаріальної контори чи у приватного нотаріуса, робиться відмітка про перевірку дійсності доручення за даними Єдиного реєстру доручень, посвідчених у нотаріальному порядку.
Нотаріус не вимагає подання доручень на вчинення угод та інших дій від керівників юридичних осіб, яким за статутом (положенням) надано право укладати угоди. У цих випадках вимагається лише документ, який посвідчує їх службове становище.
При виконанні нотаріальної дії - посвідченні угоди купівлі-продажу приватним нотаріусом ОСОБА_2 Київського міського нотаріального округу остання нотаріус підтвердила повноваження представника акціонерів Акціонерного Закритого Товариства "Фінансово-енергетична компанія "Тай-Пен Холдінг" в особі ОСОБА_3 як голови правління, на підставі протоколів зборів засновників акціонерів Закритого Акціонерного Товариства "Фінансово-енергетична компанія "Тай-Пен Холдінг".
При посвідченні договору відповідачем-1 (згідно з його письмовими поясненнями) було перевірено правоздатність та повноваження представника ЗАТ "ФІНАНСОВО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ТАЙ-ПЕН ХОЛДІНГ" голови правління ОСОБА_3. Правоздатність ЗАТ на підставі таких документів:
статут ЗАТ, зареєстрований Печерською РДА м. Києва 26 серпня 1999 року, за реєстраційним номером 25201;
додаток до статуту, зареєстрований Печерською РДА м. Києва 05 жовтня 1999 року за реєстраційним номером 25201;
установчий договір про створення та діяльність ЗАТ, зареєстрований Печерською РДА м. Києва 26 серпня 1999 року за реєстраційним номером 25201;
доповнення до установчого договору ЗАТ, зареєстровані Печерською РДА м. Києва 15 грудня 1999 року, за реєстраційним номером 25201;
свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ЗАТ "ФІНАНСОВО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ТАЙ-ПЕН ХОЛДІНГ", видане Печерською РДА м. Києва 26 серпня 1999 року, за реєстраційним № 25201;
довідка № 10802 про включення до ЄДРПО України, видана Головним міжрегіональним управлінням статистики у м. Києві 12.12.2000.
На підтвердження своїх повноважень представником ЗАТ головою правління ОСОБА_3 були подані до огляду протокол № 10 зборів засновників ЗАТ від 19.10.2000 про обрання його головою правління ЗАТ та надання йому права розпоряджатися без додаткової згоди акціонерів майном товариства на суму, що не перевищує десятикратного розміру статутного фонду товариства; а також протокол № 12 зборів засновників ЗАТ від 08.08.2002 про відчуження нерухомого майна - 6/100 частин від нежилих приміщень в будинку АДРЕСА_2.
При цьому судом встановлено, що на час посвідчення договору від 30.10.2002 відповідачу-1 не могли бути відомі обставини, які були встановлені в судовому порядку лише у 2007 році. Так, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05.07.2007 визнано недійсним з 19.10.2000 протокол № 10 зборів засновників ЗАТ "Фінансово-енергетичної компанії "Тай-Пен Холдінг" від 19.10.2000 та скасовано його; прокуратурою Подільського району м. Києва порушено кримінальну справу за фактом підробки протоколу № 12 зборів засновників Закритого Акціонерного Товариства "Фінансово-енергетичної компанії "Тай-Пен Холдінг" від 08.08.2002 за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 ч, 1 КК України (лист Прокуратури Подільського району м. Києва від 05.04.2007 № 354).
Протокол № 10 зборів засновників ЗАТ "Фінансово-енергетичної компанії "Тай-Пен Холдінг" від 19.10.2000, протокол № 12 зборів засновників ЗАТ "Фінансово-енергетичної компанії "Тай-Пен Холдінг" від 08.08.2002 на час посвідчення договору від 30.10.2002 були оформлені відповідно до вимог законодавства, в судовому порядку недійсними не визнавались, не скасовувались, факт їх підроблення компетентними органами не встановлювався. Додаткові документи та відомості, які підтверджували б неправомочність особи, що діяла при укладенні договору купівлі-продажу від імені ЗАТ "Фінансово-енергетичної компанії "Тай-Пен Холдінг", будь-якою особою нотаріусу не подавались.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про господарські товариства»акціонерне товариство створюється і діє на підставі установчого договору і статуту; а установчі документи повинні містити відомості про склад засновників та учасників товариства. Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства.
Згідно із ст. 7 зазначеного Закону зміни, які сталися в установчих документах, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства, і набувають чинності з дня державної реєстрації.
Згідно із ст. 25 Закону України «Про господарські товариства»акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки або купівлі-продажу на біржі.
Відповідачу-1 на час посвідчення договору не надавалось тимчасове свідоцтво № 1, видане 29.02.2000 реєстратором ЗАТ „Національний реєстр” (ЄДРПОУ 24575521), згідно з яким позивач - ОСОБА_1 є власником простих іменних акцій ЗАТ "Фінансово-енергетичної компанії "Тай-Пен Холдінг", номінальною вартістю 100,00 грн. в кількості 460 шт.; йому належить на праві власності 46 % акцій акціонерів Закритого Акціонерного Товариства "Фінансово-енергетична компанія "Тай-Пен Холдінг".
Згідно з поданими документами засновниками (акціонерами) ЗАТ "Фінансово-енергетичної компанії "Тай-Пен Холдінг" на час посвідчення договору були Українська корпорація „Укрнафтопродукт" та Товариство з обмеженою відповідальністю „Трансенерго".
Громадянин ОСОБА_1 у статуті та установчому договорі на час укладення договору відчуження нерухомості учасником - акціонером ЗАТ "Фінансово-енергетичної компанії "Тай-Пен Холдінг" не значився.
Ані Закон України «Про нотаріат», ані Інструкція не вимагали від нотаріуса при посвідченні угод за участю акціонерного товариства витребовувати Реєстр акціонерів такого товариства станом на час укладення угоди чи прийняття товариством (загальними зборами акціонерів товариства) рішення про відчуження нерухомого майна.
Таким чином дії відповідача-1 при посвідченні договору купівлі-продажу від 30.10.2002 відповідали вимогам законодавства України, зокрема чинній на момент посвідчення договору Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року, № 18/5, зареєстрованої Міністерством юстиції України 07.07.1994 за № 152/361, та Закону України "Про нотаріат".
Розглядаючи спір по суті, суд також відзначає, що відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім:
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство.
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
В рішенні Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Кампус Коттон клаб” щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст. 124 Конституції України (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) в п. 3 зазначено, що положення частини другої ст. 124 Конституції України треба розглядати у системному зв’язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у т.ч. судовий захист. Для забезпечення судового захисту Конституція України у ст. 124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами. Із змісту частини другої ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб’єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням.
Таким чином, позивач, звернувшись до суду, скористався своїм правом на судовий захист і його право не може бути обмежене.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про нотаріат" заінтересована особа, яка вважає неправильною вчинену нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії, вправі подати про це скаргу до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів чи робочого місця приватного нотаріуса.
Скарги на неправильне вчинення нотаріальної дії або на відмову у її вчиненні консульською установою розглядаються в порядку, встановленому Консульським статутом України.
Скарги на неправильне посвідчення заповітів і доручень або на відмову в їх посвідченні посадовими особами, зазначеними у статті 40 цього Закону, подаються до суду за місцезнаходженням лікарні, іншого стаціонарного лікувально-профілактичного закладу, санаторію, будинку для престарілих та інвалідів, експедиції, госпіталю, військово-лікувального закладу, військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, місця позбавлення волі.
Скарги на неправильне посвідчення заповіту або на відмову в його посвідченні капітаном морського судна або судна внутрішнього плавання, що плаває під прапором України, подаються до суду за місцем порту приписки судна.
Розгляд таких скарг провадиться районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством України.
Нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, можуть брати участь у справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні як заінтересовані особи. При цьому вони мають права і несуть обов'язки осіб, що беруть участь у справі, в тому числі мають право оскаржувати рішення та ухвали суду.
Спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача.
Водночас суд бере до уваги, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12.04.2007, залишеною без змін ухвалами Апеляційного суду м. Києва від 20.06.2007 та Верховного Суду України від 12.11.2007 (копії –у справі), ОСОБА_9 було відмовлено у відкритті провадження за правилами цивільного судочинства і роз’яснено, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
За таких обставин спір розглядається Господарським судом м. Києва.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
визнання наявності або відсутності прав;
визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
присудження до виконання обов'язку в натурі;
відшкодування збитків;
застосування штрафних санкцій;
застосування оперативно-господарських санкцій;
застосування адміністративно-господарських санкцій;
установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
іншими способами, передбаченими законом.
Матеріали справи засвідчують, що згідно з позовними вимогами позивач просить: скасувати нотаріальні дії посвідчення угоди купівлі-продажу нежилого приміщення АДРЕСА_2, загальною площею - 126,90 кв.м., вчинені приватним нотаріусом ОСОБА_2 Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 6901; визнати факт, що дана угода не є посвідченою нотаріально.
Разом з тим судом встановлено, що вказана угода була посвідчена нотаріально з дотриманням процедури, визначеної чинним на час посвідчення угоди законодавством.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про нотаріат»нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Позивач просить скасувати застосований нотаріусом спосіб вчинення фактичних дій, процес (офіційно встановлений або узвичаєний чи визначений суб’єктом порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь, певний хід розвитку подій), в результаті здійснення якого досягається певна мета і отримується певний результат. При цьому в даних правовідносинах такий процес завжди передує досягненню кінцевого результату, існує об’єктивно, визначений і врегульований законодавчо.
Ані ЦК України, ані ГК України, ані Законом України «Про нотаріат»не визначено такого способу захисту порушеного права як скасування дій. Отже, вимога позивача про скасування дій з нотаріального посвідчення угоди є такою, що не ґрунтується на чинному законодавстві, не відповідає визначеним законами способам захисту порушеного права, а тому є такою, що не підлягає задоволенню.
Зважаючи на наведене вище, не підлягає задоволенню і позовна вимога визнати факт, що договір купівлі-продажу від 30.10.2002 не є посвідченим нотаріально.
При цьому, як підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, в провадженні Подільського районного суду міста Києва на даний час знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_10, Закритого акціонерного товариства ЗАТ "Фінансово-енергетичної компанії "Тай-Пен Холдінг", третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, посвідченого 30.10.2002 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2
Господарський суд відзначає, що, з урахуванням наведених вище встановлених господарським судом і підтверджених матеріалами господарської справи обставин, факт посвідчення зазначеної спірної угоди приватним нотаріусом не унеможливлює вирішення по суті справи про визнання такої угоди недійсною на підставі дослідження і підтвердження чи непідтвердження право- і дієздатності (правомочностей) безпосередньо сторін такої угоди або осіб, які діяли від імені цих сторін.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Інших обґрунтувань своїх вимог, ніж ті, що наведені позивачем у позовній заяві, суду не надано.
При цьому позовних вимог до відповідача-2 - Закритого акціонерного товариства "Фінансово-енергетична компанія "Тай-Пен Холдінг", щодо яких суд повинен прийняти відповідне рішення, позивачем взагалі не заявлено. За таких обставин провадження у справі в частині позову до Закритого акціонерного товариства "Фінансово-енергетична компанія "Тай-Пен Холдінг" підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України –за відсутності предмету спору.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 33, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, –
В И Р І Ш И В:
В позові до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 відмовити повністю.
В частині позову до Закритого акціонерного товариства "Фінансово-енергетична компанія "Тай-Пен Холдінг" провадження у справі припинити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання як такого, що оформлене відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяО.О. Євсіков
Дата підписання рішення –21.04.2008.