01.03.2012  

2-5294/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2012 року                                                                                                                    Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі: судді Бойка В.М.,                                                                                                                

за участю секретаря  Музики А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, суд  –

ВСТАНОВИВ:

В Ленінський районний суд м. Вінниці звернулася із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Позивачка заявлені вимоги мотивувала тим, що згідно договору  купівлі-продажу  від  21.10.2011р.  ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1.

Позивачці стало відомо, що в вищезазначеній квартирі відповідач ОСОБА_2 —син попередньої власниці квартири. Місце його проживання їй на даний час не відоме.

Вона як власник житла позбавлена права вільно розпоряджатись своїм майном, та зобов'язана сплачувати за відповідача комунальні послуги, хоча він в даній квартирі не проживав та не проживає та його речей в вище зазначеному приміщенні не має, тому дані обставини стали підставою для звернення до суду.

          У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

          Відповідач у судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

          Суд , заслухавши думку позивачки, ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача.

          У судовому засіданні встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

          Згідно договору  купівлі-продажу  від  21.10.2011р.  ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1 (а.с. 6).

          Вона як власник житла позбавлена права вільно розпоряджатись своїм майном, та зобов'язана сплачувати за відповідача комунальні послуги, хоча він в даній квартирі не проживав та не проживає та його речей в вище зазначеному приміщенні не має. Дані обставини підтверджуються довідкою з місця проживання про склад сім’ї та реєстрацію від 14.11.2011 року, актом опиту сусідів від 23.11.2011 року (а.с. 8-9).

Ст. 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатись  своєю власністю,  а в ч.  4 даної статті зазначено, що право приватної власності є непорушним, що також закріплено і в ч. 1 ст. 321 ЦК України, яка вказує, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений його чи обмежений у його здійсненні.                                                                                                                         Згідно   ч.   1   ст.   319   ЦК   України,   власник   володіє,   користується   та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно положень ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 72 ЖК УРСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Таким чином,  суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

При поданні позовної заяви позивачка сплатила судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 94,10 грн.

          Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 72 ЖК УРСР, ст.ст. 319, 321, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 15, 23, 203, 204, 207, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

          ВИРІШИВ:          

          Позов задовольнити.

          Визнати ОСОБА_2, 1974 р.н., прож.: АДРЕСА_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1

          Стягнути з ОСОБА_2, 1974 р.н., прож.: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, прож.: АДРЕСА_2 судовий збір у розмірі 94,10 грн.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії.

          Позивач має право оскаржити рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: