АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-359/12Головуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М.
Категорія -41Доповідач - Жолудько Л.Д.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 березня 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Жолудько Л.Д.
суддів - Кузьми Р. М., Костів О. З.,
при секретарі - Семяоніді В.А.
з участю представника ОСОБА_1 ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 січня 2012 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування квартирою
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування квартирою, яка належить сторонам на праві спільної часткової власності.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 20 січня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасуватита ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Апелянт зазначає, що суд, ухвалюючи рішення, порушив норми матеріального та процесуального права. Судом при ухваленні рішення не враховано висновку будівельно-технічної експертизи за № 635 від 19.09.2011 року щодо запропонованих варіантів порядку користування спірною квартирою та того, що інші особи, які зареєстровані у спірній квартирі, мають на праві власності інші жилі приміщення.
У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу ОСОБА_1, зіславшись на доводи в ній, просить її задовольнити.
ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилась. Про час і місце його повідомлена належним чином.
Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1.
Їм на праві спільної часткової власності належить по ? частині спірної квартири.
Квартира АДРЕСА_1 складається з трьох роздільних жилих кімнат площею: 23,4 кв.м, 13,7 кв.м та 20.3 кв.м та приміщень спільного користування загальною площею 32,6 кв.м, а саме: лоджії, коридору, туалету ванної, кухні, кладовки, балкону.
Згідно з довідкою ЖЕК №13 від 10.01.2012 року №547 в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані сторони, їх дочка ОСОБА_4, дочка ОСОБА_5, внук ОСОБА_6 та без реєстрації проживають: зять ОСОБА_7, внук ОСОБА_8
Апеляційним судом установлено, що загальна площа квартири становить 90,2 кв.м, жила-57,6 кв.м.
На кожного із співвласників квартири припадає по 28,8 кв.м жилої площі і по 45,1 кв.м загальної площі квартири.
Позивач у спірній квартирі не проживає, з 2001 року перебуває за межами України.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що запропонованим позивачем варіантом користування квартирою будуть порушені права відповідачки як співвласника жилого приміщення та житлові права інших членів сім'ї, які проживають у квартирі.
Колегія суддів вважає, що з таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та встановленим судом обставинам.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з положеннями ст. 358 ч.1,3 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спірним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Пленум Верховного Суду України в п. 14 постанови від 22 грудня 1995 року №20 “Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності” роз'яснив, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Виходячи із меж позовних вимог, установлених судом обставин і наведених вимог закону, колегія вважає, що наданням відповідачці в користування житлової кімнати площею 20,3 кв.м буде порушено її право на володіння й користування належною їй часткою в спільній власності на квартиру, оскільки площа цієї кімнати є значно меншою від площі, яка становить її частку в спільній власності на квартиру. При цьому судом було підставно враховано, що в квартирі відповідачка проживає разом з дітьми і внуками, а запропонованим позивачем варіантом визначення порядку користування квартирою будуть порушені також і житлові права членів сім’ї сторін.
Посилання апелянта на наявність у деяких зареєстрованих у квартирі осіб інших жилих приміщень на праві власності не має правового значення для вирішення спору про встановлення порядку користування жилим приміщенням, співвласником якого він є разом з відповідачкою.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, не вбачає.
Керуючись ст.ст. 304, 307 ч.1 п.1, 308; 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Л.Д. Жолудько