ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" жовтня 2006 р. Справа № 05/141-06
вх. № 9457/5-05
Суддя господарського суду Ольшанченко В.І.
при секретарі судового засідання Єрьоміна О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - юр. Паніної В.В. (довіреність від 22.09.06 р.), 3-ї особи - Шевченко А.М. (довіреність від 05.01.06 р.), відповідача - не з'явився,
розглянувши справу за позовом Дочірнього підприємства “Українська пивна компанія” спільного підприємства у формі акціонерного товариства “Українська пивна компанія”(Харківська обл., с. Шелестово)
3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство „Сан Інтербрю Україна” (м. Київ),
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Харків)
про стягнення 2304,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
За уточненою позовною заявою позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 2304,00 грн., що є двократним розміром вартості переданого майна (1152,00 грн. х 2). Свої позовні вимоги обґрунтовує не виконанням відповідачем зобов'язань за договором на суборенду рекламної продукції НОМЕР_1, посилаючись при цьому на пункт 6.2 договору.
Третя особа надала письмові пояснення, в яких вказує, що майно, передане позивачу за договором оренди обладнання НОМЕР_2, знаходиться досі в оренді у позивача, оскільки третя особа не надавала позивачу заяви про припинення цього договору відповідно до п.9.1 цього договору. Також третя особа вказує, що обладнання позивачем було передано відповідачу з його усної згоди, хоча трьохсторонній акт приймання-передачі, який передбачений пунктом 4.5 договору оренди обладнання НОМЕР_2, сторонами не укладався. До того ж третя особа вказує, що не може надати доказів права власності на майно, передане в оренду позивачу, оскільки із великого числа накладних не може визначити конкретну накладну, за якою придбало це майно.
Третя особа надала копію меморандуму про співробітництво від 28.06.2000 р., укладений між ТОВ „САН Інтербрю Україна”, ЗАТ „Чернігівський пивкомбінат „Десна”, ВАТ „Миколаївський пивзавод „Янтар”, ВАТ „Пивзавод „Рогань”, в якості доказу належності у неї прав на торгові марки продукції, переданої в оренду позивачу.
Відповідач відзив на позов і витребувані судом документи не надав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення 15.08.06 р. поштового відправлення за НОМЕР_3.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
23.04.04 р. ТОВ „Сан Інтербрю Україна”, правонаступником якого є ВАТ „Сан Інтербрю Україна”, яке створено шляхом перетворення ТОВ з іноземними інвестиціями „Сан Інтербрю Україна”, що підтверджується копією Статуту ВАТ „Сан Інтербрю Україна”, зареєстрованого Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 19.12.05 р. за № 10681230000009118, і позивач уклали договір НОМЕР_2 оренди обладнання (надалі - договір оренди), за яким орендодавець (ТОВ „Сан Інтербрю Україна”) передає орендарю у користування за плату обладнання, зазначене у додатках, що є невід'ємною частиною цього договору, на строк дії договору для оформлення інтер'єру торговельної точки, що знаходиться за адресами, вказаними в акті прийому-передачі.
Відповідно до п.1.2 договору оренди обладнання передається орендарю у користування для оформлення інтер'єру торговельної точки, що знаходиться за адресами, вказаними в акті прийомки - передачі, що є невід'ємною частиною даного договору. При цьому орендар зобов'язується здійснювати у вказаній торговельній точці продаж продукції (пиво) торговельних марок (не вказано яких). Орендарю заборонено використовувати обладнання для інших цілей.
Строк дії договору оренди сторонами не визначений.
Відповідно до п.3.1 договору оренди і п.2 додатку до нього щорічна орендна плата за обладнання становить 112,00 грн.
Згідно п.2.1 договору оренди майно, що орендується, повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем протягом 10 днів з моменту підписання відповідного додатку до договору.
ТОВ „Сан Інтербрю Україна” передало майно в оренду позивачу за актом прийому-передачі від 29.04.05 р., тобто після передачі позивачем відповідачу майна в суборенду.
В акті прийому-передачі та в додатку до договору оренди адреси торговельних точок не вказані.
Згідно п.4.5 договору оренди орендар має право передати отримане за цим договором обладнання третім особам (суборендарям) на умовах суборенди без повідомлення про це орендодавця. Передача обладнання оформлюється актом приймання-передачі, що складається в двох примірниках і підписується орендарем та суборендарем.
05.05.04 р. сторонами по справі був укладений договір на суборенду рекламної продукції НОМЕР_1 (надалі - договір суборенди), за яким орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в оренду майно і рекламну продукцію, в технічно справному стані в кількості згідно акту прийому-передачі (додаток № 1) строком до 06.12.04 р.
Згідно пункту 2.1 договору суборенди вартість орендованого майна становить 1152,00 грн.
Розмір орендної плати договором суборенди не встановлений.
За актом прийому-передачі без дати та видатковою накладною НОМЕР_4 позивач передав відповідачу майно: комплект пластикової меблі (1 стіл, 4 стільця) та парасольку „Чернигов”, на загальну суму 1152,00 грн., тобто ще до отримання цього майна від третьої особи.
Згідно п.5.5 договору суборенди орендар зобов'язався по закінченню строку дії даного договору, протягом двох днів, передати згідно акту прийому-передачі майно орендодавцю в справному стані.
Відповідно до п.6.2 договору суборенди у випадку продажу, втрати, знищення, або порчі майна орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю вартість майна в двократному розмірі.
Як свідчать матеріали справи, відповідач у встановлений п.5.5 договору суборенди строк майно не повернув позивачу.
Позивач направив відповідачу вимогу НОМЕР_5 про оплату двократної вартості орендованого майна в сумі 5032,80 грн., на яку відповідач відповіді не надав та гроші не сплатив.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст.764 ЦК України , якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Оскільки відповідач продовжував користуватися орендованим майном після закінчення строку договору і позивач не вимагав повернення майна, суд вважає, що договір суборенди був продовжений сторонами на новий строк.
Посилання позивача на вимогу НОМЕР_5 про оплату вартості прийнятого в суборенду майна з урахуванням штрафних санкцій (а.с.10) суд вважає безпідставними, оскільки в ній не міститься вимоги про повернення відповідачем майна позивачу.
Посилання позивача в поясненнях на те, що відповідач не повернув орендоване майно внаслідок його знищення під час пожежі суд вважає безпідставними, оскільки, відповідно до листа Комінтернівського районного відділу Головного управління МНС України в Харківській області НОМЕР_6 з травня по теперішній час пожеж у кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1” за адресою: АДРЕСА_1, не відбувалося.
Позивач не надав суду, відповідно до ст.33 ГПК України, доказів продажу, втрати, знищення, або порчі орендованого майна відповідачем, а також доказів розірвання або відмови від договору суборенди, набуття майна, переданого в суборенду, та дозволу орендодавця на передачу майна в суборенду.
Наданий позивачем договір НОМЕР_2 оренди обладнання від 23.04.04 р. не може бути прийнятий до уваги в якості належного та допустимого доказу наявності згоди орендодавця на передачу майна в суборенду, оскільки позивач не міг передати відповідачу орендоване майно раніше ніж сам його отримав від орендодавця по акту прийому-передачі від 29.04.05 р.
Третя особа не надала суду доказів права власності на майно, передане в оренду позивачу, доказів передачі позивачу майна, переданого позивачем в суборенду, доказів надання позивачу згоди на передачу орендованого майна в суборенду та доказів наявності права на використання торгових марок, які належать іншим особам.
Наданий третьою особою в якості доказу належності прав у неї на торгові марки продукції, переданої в оренду позивачу, меморандум про співробітництво від 28.06.2000 р., укладений між ТОВ „САН Інтербрю Україна”, ЗАТ „Чернігівський пивкомбінат „Десна”, ВАТ „Миколаївський пивзавод „Янтар”, ВАТ „Пивзавод „Рогань”, не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ наявності у третьої особа прав на використання торгових марок продукції, переданої в оренду позивачу, оскільки в тексті цього меморандуму нічого не говориться про надання третій особі права на використання торгових марок інших сторін по договору (меморандуму).
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором суборенди в сумі 2304,00 грн., але як убачається із змісту договору суборенди плата за користування орендованим майном відсутня.
Таким чином, враховуючи принцип диспозитивності у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за договором суборенди.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними і не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить покласти на позивача.
Керуючись ст.ст.525, 526, 629, 764 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.33-35, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
Суддя Ольшанченко В.І.