Судове рішення #2153644

      

 

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

 

Постанова

Іменем України

 

21 квітня 2008 року  

Справа № 20-11/480

 

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Дугаренко О.В.,

суддів                                                                      Латиніна О.А.,

                                                                                          Фенько Т.П.,

за участю представників сторін:

позивача: Кулагін Олександр Андрійович, довіреність б/н від 14.01.08,  Колективне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Червоний жовтень";

Власов Юрій Аркадійович, довіреність б/н від 14.12.07, Колективне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Червоний жовтень";

відповідач: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1,  ОСОБА_1;

відповідача:ОСОБА_2, довіреність №  328123  від 16.10.07,  ОСОБА_1;

розглянувши апеляційну скаргу Колективне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Червоний жовтень" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Дмитрієв В.Є.) від 03 березня 2008 року у справі №20-11/480

за позовом           Колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Червоний жовтень" (вул. Тюкова, 68,Орлине, м. Севастополь,99805)

до           ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

  

про визнання дій неправомірними та їх припинення

                                                           

                                                            ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 03 березня 2008 року у позові Колективного сільськогосподарського підприємства „Агрофірма „Червоний Жовтень” до ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та їх припинення, відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач по справі звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

07 квітня 2008 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від відповідача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить ухвалу господарського суду залишити без змін, тоді як апеляційну скаргу залишити  без задоволення.

У судовому засіданні, призначеному на 21 квітня 2008 року, представники позивача підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній. Представник відповідача та сам відповідач заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

06 вересня 2006 року відповідно до протоколу зборів членів Колективного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Червоний Жовтень” керівником Колективного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Червоний Жовтень”  прийнято ОСОБА_1.

Позивач зазначив  відповідачем у справі ОСОБА_1, а відповідно до пункту  5.6 Рекомендацій від 28 грудня 2007 року № 04-5/14 “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин” учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів господарських товариств з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та господарське товариство.

Судом першої інстанції визначено, що  ставлячи питання про  визнання рішення зборів членів Колективного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Червоний Жовтень”  від 06 вересня 2006 року  позивачем не вірно визначений відповідач, тобто позов пред`явлений не до тієї особи, а тому в задоволенні цієї позовної вимоги судом було  відмовлено обгрунтовано.

          Також позивачем заявлено позовну вимогу про визнання привласнення ОСОБА_1 повноважень керівника Колективного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Червоний Жовтень”   безпідставними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції          щодо відмовлення в позивач в дані частині позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Колегія суддів зазначає, що визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб складається  зі  позбавлення у судовому  або в іншому, встановленому  законом порядку, юридичної сили  ухваленого рішення, вчиненої дії  або накладення обов`язку  вказаних суб`єктів  владних правовідносин здійснити певну дію для захисту порушеного або  оспорюваного права або  законного інтересу. 

    Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

 Відповідно до вимог статті 12 Господарського процесуального кодексу України Господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

          Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

          Отже, діюче законодавство не передбачає такого способу захисту права як визнання привласнення ОСОБА_1 повноважень керівника Колективного сільськогосподарського підприємства “Агрофірма “Червоний Жовтень”безпідставними, а тому  обраний позивачем спосіб захисту задоволенню не підлягає.

Аналогічна думка викладена  у Постанові Вищого господарського суду України від 19.04.2006 у справі № 2-6/6034.1-2005 (2-22/6034-2005).         

Крім того, як вбачається з матеріалів справи,  позивачем заявлено вимогу про зобов`язання ОСОБА_1 опублікувати в газеті “Слава Севастополя” спростування.

Проте, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні в частині вказаних позовних вимог з наступних підстав.

Позивач обґрунтовував позовні вимоги статтею 277 Цивільного кодексу України, відповідно до  якої фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Проте, колегія суддів зазначає, що зазначена норма поширюється на особисті немайнові права фізичної особи, а позов із вимогою про зобов`язання ОСОБА_1 опублікувати в газеті “Слава Севастополя” спростування заявлено юридичної особою Колективним сільськогосподарським підприємством “Агрофірма “Червоний Жовтень” .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, тоді  як рішення господарського суду міста Севастополя має бути залишено без змін.

          Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  ПОСТАНОВИВ:         

Апеляційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Червоний жовтень" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 03 березня 2008 року у справі № 20-11/480 залишити без змін.

                                                 

Головуючий суддя                                                  О.В. Дугаренко

Судді                                                                                О.А.Латинін

                                                                                Т.П. Фенько

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація