Справа №  2-118/11

Провадження № 2/43/11

Д О Д А Т К О В Е  Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 року                                                                        Турійський районний суд                                                                                                                        Волинської області

в складі:  головуючого судді                                                            Воробей І.В.

при секретарі                                                                       Ганюк З.Ю.

з участю: позивача                                                                                ОСОБА_1                                             представника відповідача                                                        Дейнеки С.В.  

 третьої особи, яка не заявлає самостійних вимог

 щодо предмета спору, на стороні відповідача                           ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Турійського районного суду в смт.Турійськ Волинської області заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Селецької сільської ради Турійського району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що 16 листопада 2011 року Турійський районний суд Волинської області ухвалив у справі за його позовом до Селецької сільської ради Турійського району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування рішення, яким частково задовольнив даний позов, визнав за ним право власності на частину житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, а саме: коридор площею 5.0 кв.м., кухню площею 5.1 кв.м. та кімнату площею 13.9 кв.м. в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, в задоволенні решти позовних вимог відмовив, і дане рішення набрало законної сили 16 грудня 2011 року. Оскільки стосовно позовної вимоги про визнання за ним права власності на вищевказану частину житлового будинку він подавав докази і давав пояснення, однак суд не ухвалив рішення про її розмір відповідно до вимог п.3.2 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 липня 2007 року за № 774/14041, то просив суд ухвалити додаткове рішення, яким визначити його у простих правильних дробах.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заяву підтримав повністю, ствердив факти, наведені в ній.

Представник відповідача - Селецької сільської ради Турійського району Волинської області - Дейнека С.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 проти задоволення заяви ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечували.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Так, дійсно згідно з п.3.2 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 липня 2007 року за № 774/14041, право кожного співвласника в спільній частковій власності визначається часткою, вираженою в простих правильних дробах. При цьому вказані в правовстановлювальних документах розміри часток співвласників на об’єкт нерухомого майна в сумі повинні становити одиницю.

Натомість, рішенням Турійського районного суду Волинської області від 16 листопада 2011 року в даній справі частково задовольнено позов ОСОБА_1  до Селецької сільської ради Турійського району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування, визнано за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, а саме: коридор площею 5.0 кв.м., кухню площею 5.1 кв.м. та кімнату площею 13.9 кв.м. в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, і дане рішення набрало законної сили 16 грудня 2011 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Як вбачається зі змісту ухваленого у даній справі 16 листопада 2011 року рішення, в його мотивувальній частині суд навів мотиви, з яких він прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на частину житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, а саме: коридор площею 5.0 кв.м., кухню площею 5.1 кв.м. та кімнату площею 13.9 кв.м. в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, з приводу котрих сторони подавали докази та давали пояснення, однак не ухвалив рішення стосовно її розміру у простих правильних дробах як того вимагає п.3.2 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 липня 2007 року за № 774/14041.

З цього ж рішення видно, що сторони давали пояснення та подавали докази стосовно того, що загальна площа житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, становить 39.9 кв.м., а тому сума площ його коридору площею 5.0 кв.м., кухні площею 5.1 кв.м. та кімнати площею 13.9 кв.м., на які вищевказаним рішенням визнано право власності за позивачем ОСОБА_1, складає 24.00 кв.м. і становить 60/100 цього житлового будинку ((24.00 кв.м. х 100%) : 39.9 кв.м = 60.2 %)

Відповідно до п.3.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002

2

року за № 157/6445, реєстратору бюро технічної інвентаризації забороняється тлумачити права або самостійно вносити зміни до відомостей про заявлені права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у даній справі за заявою позивача ОСОБА_1 слід ухвалити додаткове рішення, яким визнати за ОСОБА_1  право власності на 60/100 частин житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.212-215, 220 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Селецької сільської ради Турійського району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 60/100 частин житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1.

Додаткове рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: