КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.03.2008 № 7/713
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Борисенко І.В.
Розваляєвої Т.С.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Марцин І. В., Галака О. В.,
від відповідача 1 - ОСОБА_2.,
від відповідача 2 - Слободянюк І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу "Hy-Line International" в особі Представництва "Хай-Лайн Інтернешнл"
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.11.2007
у справі № 7/713 (Гумега О.В.)
за позовом "Hy-Line International" в особі Представництва "Хай-Лайн Інтернешнл"
до Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
ВАТ "Готель "Голосіївський"
про стягнення 21187,43 грн.
після оголошення відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України перерви в судовому засіданні 19.02.2008р. до 12 год. 40 хв. 04.03.2008р.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 7/713 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивач звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що висновок суду щодо відсутності вини відповідача 1 у заподіянні шкоди позивачу суперечить зібраним судом доказам; висновки суду про відсутність права позивача на відшкодування збитків, з огляду на те, що такі збитки понесені в результаті виконання ремонтних робіт, які позивач не повинен був виконувати, є неправомірними, оскільки такі дії позивача були викликані необхідністю найшвидшого відновлення функціонування вказаного приміщення; суд безпідставно послався на необхідність наявності письмового дозволу на проведення таких ремонтних робіт, оскільки відповідно до положень договору оренди, укладеного між сторонами, такий дозвіл необхідний при здійсненні перепланування та поточного ремонту, а не ремонту для відновлення попереднього стану приміщення; правомірність володіння офісною технікою, яка була пошкоджена внаслідок затоплення приміщення, підтверджується актом від 22.06.2006р., а посилання суду на відсутність у позивача підстав володіння вказаною технікою є необґрунтованими.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 1 зазначив, що спірне рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах закону.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 2 просив апеляційний господарський суд залишити без змін спірне рішення, зазначивши, що судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, а висновки, викладені в рішенні, відповідають обставинам справи.
В заяві, поданій в процесі апеляційного розгляду справи, позивач, посилаючись на ч. 2 ст. 1190 ЦК України просив суд, за наявності можливості, визначити частки відповідальності кожного з відповідачів у завданні шкоди позивачу.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 16.11.2006р. “Hy-Line International” звернулось з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 21 187 грн. 43 коп. збитків. При цьому позивач зазначив, що відповідно до договору оренди № 45 від 01.10.2005р., укладеного з ВАТ “Готель “Голосіївський”, позивач орендує приміщення за адресою: м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 93, оф. 301; в ніч з 21 на 22 червня 2006р. приміщення позивача було затоплене у зв'язку з аварією труб гарячого водопроводу в офісі, який орендується відповідачем; в результаті аварії позивачу було завдано значної майнової шкоди, що є його збитками і підлягають стягненню з відповідача.
У відзиві на позов відповідач заперечував проти вимог позовної заяви та зазначив, що між діями відповідача та понесеними позивачем збитками немає причинно-наслідкового зв'язку, а, крім того, в даному випадку відсутня вина відповідача; претензії щодо відшкодування збитків позивач повинен адресувати до ВАТ “Готель “Голосіївський”, як до власника офісного приміщення, яке орендується відповідачем, який і повинен утримувати у належному технічному стані своє майно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2006р. у справі № 7/713 в якості третьої особи було залучено Відкрите акціонерне товариство “Готель “Голосіївський”.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2006р. у справі № 7/713 Відкрите акціонерне товариство “Готель “Голосіївський” залучено в якості іншого відповідача.
У відзиві на позов відповідач 2 не погодився з доводами позовної заяви. При цьому відповідач 2 зазначив, що він не заперечує проти факту затоплення офісного приміщення, яке орендується позивачем; разом з тим відповідач 2 є неналежним відповідачем у справі, оскільки наслідком настання шкоди були ремонтні роботи, які в односторонньому порядку проводились спочатку ТОВ “ТМ Україна”, з яким 20.02.2006р. було укладено договір оренди № 15/1, а пізніше і відповідачем 1, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, а тому саме вказані особи є належними відповідачами у справі.
25.01.2007р. позивач доповнив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача 1 та відповідача 2 солідарно 21 187 грн. 43 коп. При цьому позивач виходив з того, що шкода, заподіяна позивачу, є неподільним результатом неправомірних дій обох відповідачів, а тому вони повинні нести солідарну відповідальність.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2007р. у справі № 7/713 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2005р. між ВАТ “Готель “Голосіївський” (орендодавець) та “Hy-Line International” (орендар) було укладено договір оренди № 45 майна для розміщення офісу.
Відповідно до п. п. 1.2., 8.1. вказаного договору орендодавець в день підписання цього договору, тобто 01.10.2005р., передає в користування орендареві за актом прийому-передачі (додаток № 1), який є невід'ємною складовою цього договору, таке майно: приміщення за № 301, розташоване в будинку, який є власністю орендодавця та знаходиться за адресою: 03127, м. Київ-127, проспект 40-річчя Жовтня, 93, яке має загальну площу 43,7 м2, розташоване на третьому поверсі; цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами, вказаному в п. 1.2. цього договору, та діє протягом 11 місяців з моменту його укладення.
01.10.2005р. за актом прийому-передачі ВАТ “Готель “Голосіївський” передав, а “Hy-Line International” прийняв в користування вказані приміщення.
03.04.2006р. додатковою угодою № 2 до договору оренди № 45 від 01.10.2005р. сторони внесли зміни до п. 6.4. вказаного договору, виклавши його в наступній редакції: сторони домовились, не пізніше 25.05.2006р., внести до цього договору зміни про продовження строку його дії не менш, ніж на 2 роки з моменту укладання.
25.05.2006р. ВАТ “Готель “Голосіївський” (орендодавець) та “Hy-Line International” (орендар) уклали договір, аналогічний договору оренди № 45 від 01.10.2005р., з терміном його дії з 25.05.2006р. по 25.05.2009р.
06.06.2006р. між ВАТ “Готель “Голосіївський” та СПД - фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір оренди № 15 для розміщення співробітників (офіс), відповідно до 1.1. якого орендодавець надав, а орендар отримав в тимчасове платне користування приміщення за адресою 03127, м. Київ-127, пр-кт 40-річчя Жовтня, 93, ВАТ “Готель “Голосіївський”, кімнату № 401, загальною площею 43,7м2.
22.06.2006р. представниками відповідача 2 та відповідачем 1 було складено акт, про те, що в ніч з 21 на 22 червня 2006р. в приміщенні ВАТ “Готель “Голосіївський”, офіс 401, в якому мешкає СПД ОСОБА_1, трапилась аварія на трубі гарячого водопроводу, в результаті чого пройшло залиття номерів, що розташовані на нижчих поверхах, зокрема офісу № 301.
Звертаючись з позовом до суду, позивач вказує на те, що внаслідок залиття його офісного приміщення йому було завдано шкоди, і, оскільки вину обох відповідачів неможливо розділити, шкода підлягає стягненню з них солідарно.
Апеляційний господарський суд, перевіривши обставини справи, приходить до висновку, що доводи позивача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Стаття 395 ЦК України наводить перелік видів речових прав на чуже майно. Частина 2 цієї статті вказує, що законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.
До таких речових прав закон відносить і право найму (оренди) майна (ст. 759 ЦК України).
Захист речових прав на чуже майно згідно із статтею 396 ЦК України здійснюється відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (захист права власності), тобто і відповідальність за нанесення шкоди наступає в силу права власності, речового права на чуже майно (в тому числі договору оренди).
Як встановлено вище, 06.06.2006р. між ВАТ “Готель “Голосіївський” та СПД - фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір оренди № 15 для розміщення співробітників (офіс).
Відповідно до п. 1.2. договору оренди № 15 від 06.06.2006р. вказане приміщення - є власністю орендодавця і вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі у відповідності з цим договором.
З матеріалів справи вбачається, що акт приймання-передачі приміщень в оренду був підписаний ВАТ “Готель “Голосіївський” та СПД - фізичною особою ОСОБА_1 01.02.2007р., тобто вже після того, як приміщення позивача було затоплене.
За таких підстав колегія суддів приходить до висновку, що покладання на відповідача 1 обов'язку відшкодувати шкоду є безпідставним.
Позивачем заявлені вимоги про відшкодування шкоди у сумі 21 187 грн. 43 коп., яка складається з матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження офісної та комп'ютерної техніки, в розмірі 5 021 грн. 43 коп., матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження поверхонь офісного приміщення, в розмірі 13 428 грн. 00 коп., вартості проведення експертизи розміру шкоди, завданої внаслідок пошкодження офісної та комп'ютерної техніки, в розмірі 1 188 грн. 00 коп. та вартості проведення експертизи розміру шкоди, завданої внаслідок пошкодження поверхонь офісного приміщення, в розмірі 1 550 грн. 00 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2005р. між позивачем (замовник) та ТОВ “Будівельно-експлуатаційна компанія “МПСТ” (підрядник) було укладено договір б/н на виконання ремонтних робіт, відповідно до п. п. 1.1., 3.1. якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати відповідно до умов цього договору ремонтні роботи у трикімнатному блоці № 301, загальною площею 43,7 м2, що належить ВАТ “Готель “Голосіївський” і розташований за адресою: м. Київ, пр-кт 40-річчя Жовтня, 93; вартість виконаних робіт складає 32 000 грн. 00 коп. відповідно до кошторисних розрахунків, що додаються до цього договору.
08.11.2005р. “Hy-Line International” та ТОВ “Будівельно-експлуатаційна компанія “МПСТ” підписали акт здачі-приймання виконаних робіт за договором № 1 від 13.10.2005р., відповідно до якого сума виконаних підрядником робіт складає 32 041 грн. 00 коп.
“Hy-Line International” оплатив вартість виконаних робіт за договором № 1 від 13.10.2005р., що підтверджується платіжними дорученнями б/н від 10.10.2004р. та № 68 від 18.11.2005р.
Обґрунтовуючи свої вимоги щодо матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження поверхонь офісного приміщення, останній, посилаючись на договір № 1 на виконання ремонтних робіт від 13.10.2005р., просить на підставі висновку спеціаліста-будівельника № 25/06б від 11.07.2006р. стягнути з відповідачів 13 428 грн. 00 коп. збитків, як вартість ремонтно-будівельних робіт по відновленню пошкоджених поверхонь офісного приміщення.
Згідно із ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Оскільки позивач не є власником приміщення, то збитки, що йому були завдані, дорівнюють сумі коштів, які необхідні для відновлення пошкодженого ремонту, який ним було проведено за власні кошти відповідно до договору б/н на виконання ремонтних робіт від жовтня 2005р.
За таких підстав обґрунтованими позовними вимогами щодо відшкодування шкоди є вимоги, які ґрунтуються на доказах, що підтверджують: факт здійснення ремонтних робіт в приміщенні; які саме ремонтні роботи були виконані в приміщенні (в цілому всього приміщення або його частини); обґрунтований розрахунок суми збитків з врахуванням того, яку саме частину ремонтних робіт, виконаних позивачем, було пошкоджено неправомірними діями відповідача.
Докази, наявні в матеріалах справи, а саме: акт здачі-приймання виконаних робіт б/н від 08.11.2005р., договір б/н від жовтня 2005р. та інші містять загальні відомості щодо виконання підрядних робіт.
Єдиним доказом, на підставі якого можливо встановити об'єм виконаних робіт ТОВ “Будівельно-експлуатаційна компанія “МПСТ”, є акт № 1 прийняття виконаних підрядних робіт за жовтень 2005р.
Проте вказаний доказ неможливо ідентифікувати із договором б/н від жовтня 2005р., враховуючи наступне.
Акт № 1 прийняття виконаних підрядних робіт за жовтень 2005р. не містить посилання на договір б/н від жовтня 2005р., натомість містить посилання на договір № 1 від 13.10.2005р. Крім того, об'єктом проведення ремонтних робіт значиться приміщення за № 54 “Готель “Голосіївський”, тоді як за умовами договору б/н від жовтня 2005р. об'єктом ремонту є трикімнатний блок № 301, що належить ВАТ “Готель “Голосіївський”.
Більше того, договір на виконання підрядних робіт було укладено в жовтні 2005р., без зазначення дати його складання, перший рахунок-фактуру № 250 за договором б/н від жовтня 2005р. було виставлено, а платіж по ньому здійснено згідно платіжного-доручення б/н 10.10.2005р., проте акт № 1 прийняття виконаних підрядних робіт за жовтень 2005р., складено відповідно до договору від 13.10.2005р.
Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. (ст. 32 ГПК України).
За таких підстав апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, які ж фактично виконані ремонтні роботи були проведені згідно договору б/н від жовтня 2005р.
Відповідно до висновку № 25/06б від 11.07.2006р. спеціаліста-будівельника вартість ремонтно-будівельних робіт по відновленню опоряджувальних покриттів стін, стель та покриттів підлог, що постраждали внаслідок залиття приміщення за адресою: м. Київ, пр-кт 40-річчя Жовтня, 93, оф. № 301, становить 13 428 грн. 00 коп.
Таким чином зазначена сума включає в себе ремонтно-будівельні роботи, які необхідно здійснити для відновлення покриттів стін, стель та підлог в цілому, проте з огляду на те, що позивачем не доведений об'єм фактично виконаних ним ремонтних робіт згідно договору б/н від жовтня 2005р., суд не може встановити суму витрат, необхідних саме для їх відновлення.
Крім того, відповідно до абз. б) п. 3.2. договору оренди № 45 від 01.10.2005р. орендар зобов'язується виключно за згодою орендодавця та за свій рахунок здійснювати поточний ремонт (відновлення) та інші поліпшення майна.
В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач отримував від відповідача згоду на здійснення ремонту, на підставі чого колегія суддів приходить до висновку, що позивач самостійно здійснив ремонт приміщення, на підставі чого апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач поніс збитки в результаті виконання ремонтних робіт, які не повинен був виконувати.
На підставі викладеного, враховуючи те, що сума збитків, заявлена позивачем є необґрунтованою та такою, що не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження поверхонь офісного приміщення, не підлягають задоволенню.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження офісної та комп'ютерної техніки, в розмірі 5 021 грн. 43 коп.
Із змісту ст. 1166 ЦК України вбачається, що позивач має право на відшкодування шкоди тільки у випадку, якщо така шкода була завдана його майну.
В порушення ст. 33 ГПК України позивач не надав доказів того, що офісна техніка, яка була пошкоджена внаслідок затоплення приміщення, належала позивачу на праві власності або користування.
Оскільки відшкодування витрат на проведення експертизи розміру шкоди, завданої внаслідок пошкодження офісної та комп'ютерної техніки та поверхонь офісного приміщення, є взаємопов'язаними із відшкодуванням шкоди, завданоюї позивачу внаслідок пошкодження його майна, вказані витрати не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не підтверджуються належними доказами, а отже є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 96, 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2007р. у справі № 7/713 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Головуючий суддя Шипко В.В.
Судді Борисенко І.В.
Розваляєва Т.С.
19.03.08 (відправлено)