ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
13.05.2008 року Справа № 4/637
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Бородіної Л.І.
суддів Медуниці О.Є.
Якушенко Р.Є.
Судова колегія призначена розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 07.04.2008 у складі головуючого судді Бородіної Л.І., суддів Іноземцевої Л.В. та Якушенко Р.Є. Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 08.05.2008 у зв”язку з відпусткою виключено зі складу судової колегії суддю Іноземцеву Л.В. та введено до складу судової колегії суддю Медуницю О.Є.
При секретарі
судового засідання Михайличенко Д.В.
та за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1
від 13.11.1998
від відповідача Бандурко О.С., за дов. від 01.01.2008 № 38
Кузовков А.С., за дов. від 01.01.2008 № 41
Розглянувши
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
„Луганське енергетичне об”єднання”
в особі Лисичанської філії, м.Лисичанськ
Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 14.03.2008
у справі № 4/637 (суддя Батюк Г.М.)
за позовом Суб”єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи ОСОБА_1,
м.Рубіжне Луганської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
„Луганське енергетичне об”єднання”
в особі Лисичанської філії, м.Лисичанськ
Луганської області
про стягнення 4210 грн. 32 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 14.03.2008 у справі № 4/637 (суддя Батюк Г.М.) задоволений позов Суб”єкта підприємницької діяльності (СПД) -фізичної особи ОСОБА_1, м.Рубіжне Луганської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об”єднання” (ТОВ „ЛЕО”) в особі Лисичанської філії, м.Лисичанськ Луганської області: зобов”язано відповідача грошові кошти, набуті без достатніх правових підстав, у сумі 4210 грн. 32 коп., зарахувати позивачеві в рахунок майбутніх платежів за спожиту електроенергію; стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по держмиту у сумі 102 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду з посиланням на пункти 1.2, 6.14 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 (далі - Правила) та пункти 7, 11, 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 № 475) мотивоване відсутністю підстав нарахування плати за перевищення граничних величин споживання електроенергії у сумі 1418 грн. 64 коп., оскільки відповідачем був порушений встановлений порядок здійснення коригування, повідомлення споживача про результати підсумків розрахункового періоду та виставлення до сплати рахунку за перевищення договірних величин споживання електроенергії, у тому числі у зв”язку з тим, що відповідачем не враховано постановку на постачання електроенергії у квітні 2006 року додаткового об”єкту позивача за адресою: м.Сєвєродонецьк,АДРЕСА_1 з додатковим використанням електроенергії 3,6 тис. кВт в місяць.
Оскільки загальний ліміт по об”єму споживання електроенергії позивачем у серпні 2006 року становив 13600 кВт, а фактично було спожито 13106 кВт, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність перевищення граничних величин споживання електроенергії.
Щодо розрахунку втрат електроенергії на суму 2791 грн. 68 коп. суд зазначив, що відповідачем неправомірно застосовані положення Методики по визначенню втрат електроенергії у трансформаторах і лініях передач, затвердженої заступником міністра енергетики України, головним державним інспектором України з енергетичного нагляду В.А.Дарчуком 18.02.1998 (далі -Методика), оскільки вона не підпадає під технічні параметри об”єктів енергоспоживання позивача.
ТОВ „ЛЕО” в особі Лисичанської філії (відповідач у справі) не погодилось з прийнятим рішенням та подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 14.03.2008 у справі № 4/637 скасувати частково через неповне з”ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині зобов”язання зарахувати грошові кошти позивачеві в сумі 825 грн. 07 коп., отримані в рахунок оплати втрат активної електроенергії в кабельних лініях в рахунок майбутніх платежів за електроенергію.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує на те, що за результатами розгляду даної справи судом першої інстанції та виявлення недоліків при нарахуванні втрат активної електроенергії в лініях електропередач ОСОБА_1 відповідачем здійснений перерахунок цих втрат, згідно з яким встановлено, що енергопостачальником зайве нараховано і отримано від позивача 1966 грн. 61 коп. (4828 кВт) по втратам активної електроенергії, але суд, на думку відповідача, помилково задовольнив позов в сумі 825 грн. 07 коп.
Апелянт не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо неправомірності застосування до спірних взаємовідносин Методики, оскільки пункт 3.3 Методики не зобов”язує енергопостачальника не розраховувати втрати в кабельних лініях загальною довжиною до 1 км у зв”язку з малою величиною активного опору, а лише, на думку скаржника, дозволяє (надає право) знехтувати такими втратами. Крім того, суд не врахував, що чотири об”єкта позивача з шости мають трьохфазні кабельні лінії і для розрахунку втрат активної електроенергії у цих кабелях слід застосовувати формулу (33) Методики з відповідними даними.
Решта рішення господарського суду в частині задоволення позову про зарахування в рахунок майбутніх платежів за спожиту електроенергію грошових коштів, набутих без достатніх правових підстав, у сумі 1418 грн. за перевищення граничних величин споживання електроенергії , відповідачем не оскаржується.
СПД -фізична особа ОСОБА_1 (позивач у справі) заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з”ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В :
01.04.2002 між сторонами у справі укладений договір про постачання електроенергії № 755, згідно з яким постачальник електроенергії (відповідач у справі) зобов”язався постачати електроенергію відповідно до умов цього договору, а споживач (позивач у справі) -своєчасно оплачувати одержану електроенергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни та на умовах, що передбачені цим договором (т.І, а.с.13-28).
Додатковою угодою до названого договору від 01.08.2003 пункт 2.1.2 договору, який регулює порядок встановлення на розрахунковий період (місяць) договірних величин споживання електроенергії , викладений сторонами у новій редакції (т.І, а.с.29).
Згідно додатків 3.1, 3.2, 9 до договору про постачання електроенергії до переліку об”єктів ОСОБА_1, що живляться від мереж відповідача, у м.Сєвєродонецьку входять:
1. ПавільйонІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_2;
2. Павільйон „ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_3;
3. Нежитлове приміщення по АДРЕСА_4
4. Кіоск „Звёздный” поАДРЕСА_5;
5. Павільйон по АДРЕСА_6;
6. Павільйон АДРЕСА_1.
Попередженням про обмеження постачання електроенергії від 16.10.2007 № 239 відповідачем повідомлено позивача про наявність заборгованості за спожиту електроенергію за серпень 2007 року в сумі 1418 грн. 64 коп., яка утворилась у зв”язку з несплатою рахунку за перевищення договірної величини електроспоживання за серпень 2007 року від 25.09.2007, та про обмеження у зв”язку з цим постачання електроенергії (т.І, а.с.30).
Позивач наполягає на тому, що рахунок від 25.09.2007 на суму 1418 грн. 64 коп. на момент звернення з позовом до суду їй не був вручений, а згідно актів звірення з відповідачем від 12.10.2007 та 19.10.2007 заборгованість відсутня (т.І, а.с.49 зв., 50).
Платіжним дорученням від 23.10.2007 № 306 позивачем перераховано на користь відповідача 1448 грн. 64 коп. з обгрунтуванням цієї дії в позовній заяві, як сплата, „вчинена під впливом тяжкої обставини (відключення електроенергії) на вкрай негідних умовах” (т.І, а.с.63).
Вказані обставини, а також нарахування та утримання без достатніх правових підстав, на думку позивача, плати у розмірі 2127 грн. за втрати електроенергії в проводах лінії у кількості 5064 кВт, стало підставою звернення СПД -фізичної особи ОСОБА_1 16.11.2007 з позовом до господарського суду Луганської області про зобов”язання ТОВ „ЛЕО” зарахувати грошові кошти, набуті без достатніх правових підстав, у сумі 3596 грн. 64 коп. в рахунок майбутніх платежів за спожиту електроенергію (т.І, а.с.2-5).
Заявою від 19.02.2008 позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України частково змінив підстави позову та збільшив розмір позовних вимог до 4210 грн. 32 коп., обгрунтовуючи тим, що постачальником електроенергії ТОВ „ЛЕО” при розрахунку втрат у сумі 2791 грн. 68 коп. застосовано Методику, яка не підпадає під технічні параметри споживання електроенергії об”єктів позивача та не може використовуватися при розрахунках втрат у спірних взаємовідносинах з наступного.
Відповідно до пункту 3.3. розділу Б „Втрати в кабелях” Методики формула (33) застосовується у випадку довжини кабельної лінії 1 км і більше. Проте, довжина кабелю по об”єктах споживача не перевищує 150 м, а саме згідно актів вводу в експлуатацію об”єктів:
- по АДРЕСА_2 - 0,085 км;
- поАДРЕСА_5 - 0,050 км;
- по АДРЕСА_4 - 0,006 км;
- по АДРЕСА_3 - 0,032 км;
- по АДРЕСА_6 - 0,150 км;
- поАДРЕСА_1 - 0,100 км.
Крім того, згідно пункту 3.2 Методики для розрахунку втрат в проводах ліній приймаються втрати електроенергії в усіх трьох фазах лінії -втрати активної електроенергії, тобто згідно цієї Методики формула (33) застосовується тільки для трьох -фазних кабельних ліній, тоді як у позивача застосовуються однофазні кабельні лінії на кіоску поАДРЕСА_5 та нежитловому приміщенні по АДРЕСА_4 Формули розрахунку втрат електроенергії, яка застосовується в однофазних кабельних лініях, в Методиці не наведено (т.ІІІ, а.с.28-30).
Рішенням господарського суду Луганської області від 14.03.2008 у даній справі позов задоволений повністю з підстав, викладених вище (т.ІУ, а.с.45-48).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим скасуванню не підлягає з огляду на наступне.
Спірні взаємовідносини сторін регулюються Законом України „Про електричну енергію”, Правилами користування електричною енергією, Порядком постачання електричної енергії споживачам та договором про постачання електричної енергії від 01.04.2002 № 755.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Пунктом 1.2 Правил договірна величина споживання електричної енергії визначена як узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електроенергії на відповідний розрахунковий період.
Відповідно до пункту 2.1.2 договору про постачання електроенергії в редакції додаткової угоди від 01.08.2003 постачальник електроенергії зобов”язався доводити споживачу встановлені на розрахунковий період (місяць) договірні величини споживання електроенергії (у разі їх зміни) та потужності у години максимуму навантаження енергосистеми, не пізніше ніж за 10 днів до початку розрахункового періоду (місяця).
Договірні величини споживання електроенергії, споживання потужності та години максимуму навантаження енергосистеми (межі тарифних зон) доводяться постачальником електроенергії до відома споживача письмовим повідомленням, яке є невід”ємною частиною договору.
Згідно з пунктом 6.14 Правил перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.
Період підбиття підсумків розрахункового періоду та повідомлення споживача про їх результати розпочинається з 3 робочого дня і має не перевищувати 10 робочих днів від останнього дня періоду для здійснення споживачем остаточного розрахунку.
Відповідачем не доведено встановлення договірних величин споживачеві в порядку та терміни, обумовлені договором, а також наявність підстав для здійснення корегування та додержання порядку повідомлення споживача про результати підбиття підсумків розрахункового періоду, встановленого пунктом 6.14 Правил.
Крім того, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про недоведеність відповідачем факту перевищення договірних величин споживання електроенергії, оскільки ним не враховано додатково заявлених позивачем граничних величин споживання електроенергії по об”єкту, розташованому за адресою: м.Сєвєродонецьк,АДРЕСА_1, що в місяць становить додатково 3,6 тис. кВт, а тому ліміт по об”єму споживання електроенергії становив у серпні 2006 року 13600 кВт, фактично спожито позивачем 13106 кВт.
Відповідач погодився з цим висновком місцевого господарського суду та не оскаржує рішення суду в цій частині, що підтверджено представниками відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції (технічний запис судового засідання додається).
ТОВ „ЛЕО” не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності визначення втрат електроенергії в загальній сумі 2791 грн. 68 коп. та вважає, що втрати активної електроенергії були завищені ним на суму 1966 грн. 61 коп., але дійсні втрати складають 825 грн. 07 коп., які підлягають сплаті позивачем, проте обгрунтованого розрахунку цієї суми не надав.
З матеріалів справи вбачається, що пунктом 3.1 договору про постачання електроенергії від 01.04.2002 № 755 сторони встановили, що розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються згідно з показником розрахункових приладів обліку за діючими тарифами відповідно до тарифних груп та класів напруги кожного приєднання (додатки № 3.1, 3.2, 9).
Якщо розрахункові прилади обліку встановлені не на межі балансової належності електромереж, кількість врахованої ними електроенергії збільшується (зменшується) на величину втрат електроенергії в мережі від місця установки приладів обліку до межі балансової належності електромереж (додаток № 6). Величина втрат визначається згідно з додатком № 9 до договору та діючої Методики розрахунку втрат електроенергії в
електричних мережах, затвердженої 18.02.1998 Головним державним інспектором України з енергетичного нагляду (пункт 3.9 договору).
Проте, вказана в умовах договору Методика не затверджена Міністерством юстиції України.
Апеляційний господарський суд приймає до уваги доводи позивача про те, що на сьогоднішній час існує затверджена у встановленому порядку методика розрахунку втрат електроенергії - це Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики від 17.01.2002 № 19, згідно якої плата за перетікання реактивної електроенергії є адресним економічним стимулом для зменшення негативного впливу реактивних потужностей конкретних споживачів на втрати активної електроенергії в основній і в розподільчій електромережах та на якість напруги у відповідному енергорайоні. Відповідно до Правил перетікання реактивної електричної енергії - це складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії. Із наведеного виходить, що втрати активної електроенергії спричиняє перетікання реактивної електроенергії.
Даний висновок кореспондується з приписами підпункту 8 пункту 10.2 Правил, згідно з яким споживач електричної енергії зобов”язаний здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії з метою енергозбереження та дотримання показників якості електричної енергії. Щодо обов”язків плати за втрати активної електроенергії, як самостійної величини втрат, мова не йдеться. Згідно Правил по Методиці обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії ТОВ „ЛЕО” проводить розрахунки і нарахування плати за втрати активної електроенергії в електромережах позивача.
Крім того, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо безпідставності застосування відповідачем при визначенні втрат електроенергії Методики по визначенню втрат електроенергії у трансформаторах і лініях передач, оскільки умови її застосування не підпадають під технічні параметри об”єктів енергоспоживання позивача.
Так, в пункті 3.3 названої Методики вказано, що „втратами активної електроенергії в кабельних лініях загальною довжиною до 1 км в зв”язку з малою величиною активного опору можна знехтутвати. При довжині кабельної лінії 1 км і більше втрати активної електроенергії обчислюються по формулі (33) Методики”.
Відповідач розцінює положення цього пункту Методики щодо можливості знехтування малою величиною довжини кабельної лінії, як правове поняття, яке надає йому право на альтернативний вибір, тобто або враховувати, або не враховувати дані втрати.
Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що в даній нормі Методики вислів: „в зв”язку з малою величиною активного опору можна знехтувати” має суто технічне значення і означає тільки одне -неврахування даної величини, оскільки вона настільки мала, що не впливає на величину втрат (у разі довжини кабельної лінії до 1 км).
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції кабельні лінії позивача мають довжини в діапазоні від 6 до 150 м, а тому відсутні підстави нарахування втрат згідно положень Методики.
Отже, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що грошові кошти у сумі 4210 грн. 32 коп., перераховані позивачем на користь відповідача, набуті останнім без достатніх правових підстав.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та відхиляються апеляційною інстанцією за необгрунтованістю.
З огляду на викладене апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об”єднання” в особі Лисичанської філії, м.Лисичанськ Луганської області, не підлягає до задоволення, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права та скасуванню не підлягає.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги -Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об”єднання” в особі Лисичанської філії, м.Лисичанськ Луганської області.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об”єднання” в особі Лисичанської філії, м.Лисичанськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 14.03.2008 у справі № 4/637 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 14.03.2008 у справі № 4/637 залишити без змін.
3. Судові витрати за апеляційною скаргою покласти на заявника апеляційної скарги -Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об”єднання” в особі Лисичанської філії, м.Лисичанськ Луганської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Л.І.Бородіна
Суддя О.Є.Медуниця
Суддя Р.Є.Якушенко
Надруковано 5 примірників:
1- до справи
2- позивачу
3- відповідачу
4- ГСЛО
5- до наряду
Внесено