ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
26.10.06 Справа№ 2/534-7/277
За позовом ТзОВ “Перемишлянський молокозавод”, м. Бібрка
до УПФ України у Перемишлянському раойні Львівської області
про визнання недійсною вимоги
Суддя Б.О.Білоус
Представники:
від позивача: Кінаш Т.П., довір. № 28 від 16.10.06 року
від відповідача: Поломаний В.Д., довір. № 2682/06-22 від 20.07.06 року, Кіт Л.М., довір. № 3544/04-29 від 12.09.2005 року
Особам, які беруть участь у справі права і обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу про адміністративне судочинство України, роз’яснено.
Представниками сторін заявлено клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами та дано згоду розглядати справу по суті, відповідно до статті 121 КАС України. Заяв про відвід судді не поступало.
Суть спору: до господарського суду Львівської області подано адміністративний позов ТзОВ “Перемишлянський молокозавод”, м. Бібрка до УПФ України у Перемишлянському раойні Львівської області про визнання недійсною вимоги № 131/1 від 19.07.05 року про сплату боргу - страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Обставини справи: Ухвалою суду від 05.08.06 р. призначено справу до розгляду на 17.09.2006 року. Розгляд спарви неодноразово відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.
В судовому засіданні 26.10.06 року оголошено перерву до 11 год. 15 хв. для проголошення вступної та резолютивної частини постанови. Повний текст постанови складено і підписано 27.10.06 року.
Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив задоволити з підстав, викладених у позові.
Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов (Вх. № 14414 від 17.08.06 року), а саме посилаючись на те, що нарахування недоїмки зі страхових внесків проведено відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і дана вимога відповідає закону.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення та заперечення представників сторін, дослідивши докази і оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.
Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.02.03 року є спеціальним, що регулюєвідносини між суб’єктами загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, дія якого поширюється на всіх платників страхових внесків незалежно від обраних ним форм сплати податків. Посилання позивача на Указ Президента України від 03.07.1998 року № 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” про звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування не може бути прийняте судом до уваги, оскільки в ст. 8 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страхові внески не включаються до складу податків та інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування. Тому в даному випадку посилання позивача на подвійне оподаткування є безпідставним. Позивач повинен сплачувати внески на загальнообов’язкове пенсійне страхування на загальних підставах незалежно від обраної системи оподаткування.
Виходячи з наведеного та керуючись п. 7 Прикінцевих та Перехідних Положень ст.ст. 2, 4, 6, 14, 17, 18, 104, 158, 162, 163, 164, 167, 257, п. 4 ст. 259 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-ІV, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Білоус Б.О.