Справа №  2-340/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                                                                                                                                                                                                                                   

03 лютого 2012 року                                                                                                                м. Київ

          Солом’янський районний суд м. Києва  в складі :

                 головуючого  судді   Бурлаки О.В.,

                 при секретарі             Сіроштан О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні,  в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1, який діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Орган опіки та піклування Оболонської  районної в м. Києві державної адміністрації, Головне управління юстиції в м. Києві про визнання договору дарування квартири дійсним, -

В С Т А Н О В И В :

         Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_2, ОСОБА_3 (обдаровані) від 06.11.2004 року,  №5-1083, посвідчений державним нотаріусом П’ятої київської нотаріальної контори Іваненко Р.С. дійсним.

Свою позовну заяву обґрунтував тим, що 29 березня 2002 року рішенням Оболонського районного суду м. Києва, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано, недієздатним.

06 листопада 2004 року ОСОБА_4, передав у власність в рівних частинах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 за договором дарування ВВО № 645624, що посвідчений державним нотаріусом П’ятої київської державної нотаріальної контори Іваненко P.C. та зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна на праві приватної власності від 19 грудня 2004 року за №275. ІНФОРМАЦІЯ_2 року дарувальник, ОСОБА_4 помер. На момент вчинення даного правочину ОСОБА_2 опікуна призначено не було. Вказує, що  у зв'язку з тим, що договір дарування від 6 листопада 2004 року був підписаний самим ОСОБА_2, який на момент укладання був недієздатним, він є нікчемним. Проте, даний договір дарування, укладений недієздатним ОСОБА_2, вчинений на його користь та відповідає його інтересам. Також зазначив, що 25 вересня 2009 року рішенням Оболонського районного суду м. Києва його  було призначено опікуном над ОСОБА_2. До моменту призначення опікуном він не мав можливості вжити заходів щодо захисту його цивільних прав та інтересів, в тому числі щодо збереження його майна, зокрема шляхом подання позову про визнання договору, що відповідає інтересам  підопічного, дійсним.

ОСОБА_1 та  його представник по довіреності ОСОБА_7 позовні вимоги в судовому засіданні підтримали повністю з підстав, викладених в заяві.    

Відповідач ОСОБА_3 позов ОСОБА_1 визнала в повному обсязі, просила його задовольнити.

                 Представник Органу опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просив вирішити спір у відповідності до чинного законодавства.  

                   Представник Головного управління юстиції в м. Києві в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

                 Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що   позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити  з таких підстав.     

За змістом ст.10 ЦПК  України  цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи,сприяє здійсненню прав сторін.

          Сторони підтвердили суду, що інших доказів на підтвердження чи заперечення позову, крім тих що є в матеріалах даної справи не існує.                   

Судом встановлено, що 06 листопада 2004 року між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_2, ОСОБА_3 (обдаровані) укладений договір дарування квартири номер АДРЕСА_1 в м. Києві в рівних частинах кожному, яка належала дарувальнику на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Органом приватизації Жовтневої районної держадміністрації 10 червня 1994 року. Даний договір був посвідчений державним нотаріусом П’ятої київської нотаріальної контори Іваненко Р.С. та зареєстрований в реєстрі за №5-1083. (а.с. 9).

          Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29 березня 2002 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1  визнано недієздатним та  25 вересня 2009 року встановлено опіку та  призначено сина ОСОБА_1 опікуном (а.с. 5, 7).

          ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 просить  суд визнати вищевказаний договір дарування квартири номер АДРЕСА_1 в м. Києві дійсними, з тих підстав, що ОСОБА_2 не міг підписувати договори, оскільки він на момент його укладення  був недієздатним, уклав його без дозволу органу опіки та піклування та, як опікун, схвалює його.

                  За змістом ст. 41 ЦК України, правовими наслідками  визнання фізичної особи недієздатною є встановлення над нею опіки; відсутність у  недієздатної фізичної особи права вчиняти будь-який правочин; від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах правочини вчиняє її опікун. Відповідно до ст. 224 ЦК України правочин,  вчинений без дозволу органу опіки та піклування є нікчемним.

           Аналіз даних норм дає суду підстави прийти до переконання, що  фізична особа, яка визнана недієздатною,   позбавлена права укладати будь-який правочин, а укладений такою особою правочин за певних обставин може бути нікчемним.

           Проте, за змістом ч.2 ст.226 ЦПК України, будь-який правочин, який вчинила фізична особа, яка визнана недієздатною, на вимогу опікуна, який, в свою чергу, в порядку, передбаченому ст. 221 ЦК України схвалив його,  може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він вчинений на користь недієздатної  особи.  

                 Суд приймає до уваги ту обставину, що ОСОБА_2 на момент укладення договору дарування визнаний недієздатним, однак зважаючи на те, що  вчинений  правочини відповідав  його  інтересам та волевиявленню, а також враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача ОСОБА_3, вважає за необхідне визнати    договір дарування від 06.11.2004 року, реєстраційний номер 5-1083, укладений між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_2, ОСОБА_3 (обдаровані)  дійсним.

           Можливих підстав недійсності договору  дарування квартири, в ході судового розгляду судом не встановлено.           

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.41, 71, 72, 202,203, 221, 223 , 224, 226  ЦК України, ст.ст. 209,213-215,218,294, 296   ЦПК України, суд, -   

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах недієздатного ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Орган опіки та піклування Оболонської  районної в м. Києві державної адміністрації, Головне управління юстиції в м. Києві про визнання договору дарування квартири дійсним  - задовольнити.

Визнати договір дарування квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_2, ОСОБА_3 (обдаровані) № 5-1083 від 06 листопада 2004 року, посвідчений державним нотаріусом П’ятої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С., - дійсним.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: