Справа №1-04
2008р.
В И Р О К
ім'ям України
14 лютого 2008р.Міловський районний суд
Луганської області
в складі: головуючого - судді Оробцової Л.О.
при секретарі: Бутенко О.А.
з участю прокурора: Савчука О.І.
адвоката: ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
в селищі Мілове справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с. Зориківка Міловського району Луганської області, українця по національності, не працюючого, одруженого, що має на утриманні двох неповновнолітніх дітей, судимого 25.10.1999 року Міловським районним судом Луганської області по ч.1 ст.81 КК України ( в редакції від 1960 року ), до 1 року позбавлення волі, згідно ст.46-1 КК України ( в редакції від 1960 р. ) відстрочено виконання вироку на 1 рік, з виплатою штрафу у сумі 680 гривен, 2) 16.03.2005р. Міловським районним судом Луганської області по ч.2 ст.289 КК України до трьох років позбавлення волі, з випробувальним строком 3роки, мешканця АДРЕСА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України
В С Т А Н О В И В:
17.06.2007 року, близько 21 години, між підсудним ОСОБА_2., та ОСОБА_3., які були на території садиби ОСОБА_3., у АДРЕСА_2, на ґрунті особистих неприязнених відношень виникла сварка, яка потім перейшла у бійку, під час якої підсудний ОСОБА_2., наніс ОСОБА_3., декілька ударів кулаком по тулубу, та в обличчя, а потім підібрав дерев'яну палку, якою ще не менше трьох разів ударив по правій руці, та в правий бік тулуба завдавши таким чином потерпілому ОСОБА_3., ушкодження у вигляді : ударена рана обличчя, синець передньої грудної стінки, садно і синець правого передпліччя, садно 2,3 пальців правої кісті, травматичний набряк м'яких тканин правої кисті, травматичний періодонтит двох верхніх зубів, закритий перелом основної фаланги 3-го пальця правої кисті. При цьому ушкодження у вигляді удареної рани обличчя, синця передньої грудної стінки, набряку і синця правого передпліччя, садна 2,3 пальців правої кісті, травматичного набряку м'яких тканин правої кисті, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я. Ушкодження у вигляді травматичного періодонтита двох верхніх зубів, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я ( більше 6 днів, але не більше трьох тижнів ). Ушкодження у вигляді закритого перелому основної фаланги 3-го пальця правої кисті, відносяться до середньої ступені тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я ( більш ніж 21 день ). Згідно висновку судово-медичної експертизи всі вищеописані ушкодження завдані підсудним ОСОБА_2. потерпілому ОСОБА_3., у своїй сукупності мають ознаки середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю крім того, що був у стані алкогольного сп'яніння, та пояснив, що 17 червня 2007 року біля 21 години, він з дітьми приїхав провідати свою бабусю ОСОБА_4, що мешкає з сином ОСОБА_3, в с. Зориківка Міловського району. Там між ним та ОСОБА_3, через те, що останній розповідав про його дружину брудні чутки, виникла сварка,під час якої він декілька раз вдарив дядьку ОСОБА_3кулаком по обличчю, та по тулубу. У відповідь ОСОБА_3., вкусив його за палець. Баба ОСОБА_4та його донька, щоб припинити бійку зачинили ОСОБА_3в сараї. ОСОБА_3. якось вийшов з сараю, узяв шматок шиферу та вдарив його по голові та по тулубу. У відповідь він теж вдарив ОСОБА_3палкою по руці. Після чого з дітьми поїхав геть. Потім дізнався, що в бійці зламав дядькові палець, а той подав на нього заяву до міліції. Оскільки вони родичі, то з ОСОБА_3 вже замирились, і він просить Міловський районний суд закрити справу щодо нього в зв'язку з його примиренням з потерпілим ОСОБА_3.. Також він заплатив ОСОБА_3 сто гривень, що той затратив на лікування пальця, та дві тисячі гривень за моральну шкоду завдану дядькові.
Потерпілий ОСОБА_3показав, що 17 червня 2007 року, близько 21 години, до нього додому, в с. Зориківку Міловського району приїхав племінник ОСОБА_2 з дітьми ОСОБА_5та ОСОБА_6. ОСОБА_2 намагався одразу «вияснити стосунки». Він сказав, що побалакає з ним завтра, та пішов до сараю. ОСОБА_2., наздогнав його та почав бити кулаком по обличчі, і по тулубу, штовхнув до середини сараю. Мати та ОСОБА_5, спробували зачинити двері сараю. Він вибіг з сараю, відштовхнув матір та ОСОБА_5, і взявши шматок шиферини вдарив нею ОСОБА_2. У відповідь той взяв дерев'яну палку, та вдарив нею декілька разів його по руці і тулубі. Після цього ОСОБА_2., з дітьми поїхав геть. Наступного дня поїхав до лікарні, бо відчував болі у руці від побиття ОСОБА_2, та написав заяву до міліції. ОСОБА_2., заплатив йому за лікування перелому пальця, та за завдану моральну шкоду. У теперішній час від з племінником помирився і ніяких претензій до ОСОБА_2., він не має
Суд, згідно ч.3ст.299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів фактичних обставин справи, які підсудний визнав у повному обсязі та які никим не оспорюються. Учасники судового розгляду проти цього не заперечували.
Суд встановив, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у достовірності та істинності їх позицій немає.
Крім повного визнання вини самим підсудним його винність у вчиненні інкримінованих йому злочинів, підтверджується: матеріалами кримінальної справи, висновками експертів, доказами, здобутими в судовому засіданні.
Кваліфікація дій підсудного за ч.1ст.122 КК України вірна.
Вирішуючи питання про міру покарання для підсудного, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує: характер та ступінь суспільної небезпеки дій підсудного - скоєння тяжкого злочину; особу підсудного - добру характеристику з місця проживання, знаходження на його утриманні неповнолітньої дитини.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2. суд вважає вчинення злочину повторно.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного суд вважає щире каяття ,активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, знаходження на його утриманні дох неповнолітніх дітей, клопотання потерпілого про пом'якшення покарання.
Враховуючи вище сказане суд приходить до висновку, що для виправлення та попередження скоєння підсудним ОСОБА_2. нових злочинів, буде достатньо призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі, застосувавши до нього вимоги ст.ст. 75,76 КК України, а відтак вважає можливим не змінювати підсудному запобіжний засіб - підписка про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлено.
Судові витрати по справі суд вважає можливим покласти на підсудного, оскільки вони були викликані його винними діями.
На підставі ст.ст.323,324 КПК України, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним за ч.1ст.122 КК України та назначити йому за цим законом покарання у вигляді одного року позбавлення волі.
У відповідності до вимог статті 71 КК України до призначенного покарання частково приєднати покарання за вироком Міловського районного суду Луганської області від 16.03.2005р. у вигляді двох років позбавлення волі, остаточно призначивши покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з трирічним іспитовим строком. Зобов'язати засудженого ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; один раз на місяць з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2залишити без змін - підписка про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржено протягом п'ятнадцяти діб з моменту його оголошення до Луганського апеляційного суду шляхом направлення скарги через Міловський районний суд.
Головуючий: суддя
(Л.О.Оробцова)