Справа № 2-939/11

Провадження № 22-ц/0290/666/2012Головуючий в суді першої інстанції:Ратушняк І.О.

Категорія: 37  Доповідач: Сорока Л. А.

                   АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                            УХВАЛА

                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21.02.2012 м. Вінниця

 Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Сороки Л.А.

Суддів: Нікушина В.П., Копаничук С.Г.

При секретарі: Чернаті В.С.

За участю: за участю сторін та представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_3  на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 12.01.2012р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участі третьої особи ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернувся 23.11.2011р. в суд з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 19.03.2010р. помер його батько ОСОБА_6. Після його смерті відкрилась спадщина, до якої входить житловий будинок з господарськими спорудами та земельна ділянка, які знаходяться в селі Пилява Тиврівського району Вінницької області. Це майно успадкувала сестра покійного ОСОБА_4 відповідно до заповіту, посвідченого секретарем Пилявської сільської ради ОСОБА_5 присутності свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Підписала заповіт ОСОБА_9

Вважаючи, що мав місце факт порушення вимог щодо форми та посвідчення заповіту, позивач просив суд визнати заповіт недійсним.

ОСОБА_3 посилався на те, що на момент посвідчення заповіту його батько був здоровим, не страждав на хворобу зору та рук. А тому міг сам підписати заповіт.

Рішенням Тиврівського районного суду від 12.01.2012р. в позові ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити. Скаржник посилається на те, що суд не врахував обставини підписання заповіту, оскільки він підписаний не заповідачем, а іншою особою, тоді як ОСОБА_6 міг підписати його особисто, а посилання на його хворобу безпідставні. Окрім того, суд не врахував вимоги статті 1250 ЦК України та не взяв до уваги, що нотаріус про день оголошення заповіту його не повідомив.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Посилання позивача на порушення нотаріусом вимог ст. 1250 ЦК України безпідставні, оскільки цією статтею передбачені правила, що стосуються оголошення нотаріусом секретного заповіту.

Із матеріалів справи вбачається, що заповіт ОСОБА_6 не являється секретним, оскільки він посвідчений не за правилами ст. 1249 ЦК України (а/с 4).

Не виявив суд порушення вимог статті 203 ЦК України, якою передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину.

ОСОБА_3 в позовній заяві та апеляційній скарзі зазначив, що волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало його внутрішній волі.

Проте жодного доказу з цього приводу позивач не надав. Окрім того, ці твердження спростовані показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, секретарем сільської ради ОСОБА_5, які пояснили, що заповідач хворів, його доглядала сестра ОСОБА_4, якій він заповів своє майно. Заповіт підписала ОСОБА_9 за проханням ОСОБА_6, який був лежачим, погано бачив. Свідки пояснили, що заповідач виявив бажання заповісти своє майно сестрі, оскільки син (позивач по справі) більше двох років до батька не навідувався, його долею не цікавився, не дивлячись на те, що після отримання травми (тазо-бедренний перелом) заповідач останніх 3 роки 9 місяців свого життя не міг рухатись.

Суд першої інстанції достовірно встановив, що заповіт був посвідчений в присутності свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7

Законом передбачено (ст.. 1247 ЦК України) можливість підписання заповіту не заповідачем, а іншою особою, з дотриманням вимог зазначених ч. 4 ст. 207 ЦК України, в якій зазначено, що у випадку якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписати правочин власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивач не довів свої позовні вимоги, а тому прийняв правильне рішення, відмовивши в позові.

Порушень вимог матеріального та процесуального права колегія суддів не встановила, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 12 січня 2012р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: