АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/355/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 37 Цибра Н.В.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Ювшин В. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          06 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЮвшина В.І.

суддівГончар Н.І., Пономаренко В.В.

при секретаріСеверин О.П.

адвокатів                                          ОСОБА_6, ОСОБА_7

представників відповідача         ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_10 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_10 до Малобурімської сільської ради, СТОВ «Маяк», ОСОБА_11 про визнання заповіту недійсним, визнання права власності на будинок та присадибну земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_10 звернулась з позовом до Малобурімської сільської ради, СТОВ «Маяк», ОСОБА_11 про визнання заповіту недійсним, визнання права власності на будинок та присадибну земельну ділянку в порядку спадкування за законом.  В обґрунтування своїх вимог вказала,  що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її рідний брат ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, який постійно проживав в АДРЕСА_1.

На час смерті ОСОБА_12 в склад його спадкового майна входила земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,34 га, яка розташована в адмінмежах Малобурімської сільської ради, нормативною грошовою оцінкою 65516,80 грн., житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_2 вартістю 25226 грн., земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,40 га,   розташована в АДРЕСА_2 вартістю 15782 грн.

Позивач прийняла спадщину після смерті брата ОСОБА_12, так як своєчасно звернулась в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини.

 24 лютого 2011 року позивач ОСОБА_10 дізналась, що ОСОБА_13 склала заповіт на користь СТОВ "Маяк". При цьому для себе ОСОБА_10 вважала, так як знала зі слів свого брата, що будинок в АДРЕСА_2 належить братові, який до дня смерті проживав та був зареєстрований за цією адресою, тому ОСОБА_10 розраховувала успадкувати цей будинок і земельну ділянку. ОСОБА_10 вважає, що ОСОБА_13 не мала права заповідати СТОВ "Маяк" будинок в АДРЕСА_2, оскільки, рішенням Чорнобаївського районного суду від 18 грудня 1986 року визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 25 січня 1985 року на ім’я ОСОБА_13 в зв’язку з тим, що після смерті ОСОБА_14 було два спадкоємці, які прийняли спадщину - ОСОБА_13 та позивачка ОСОБА_10 Незважаючи на рішення суду, 06 грудня 1988 року було видано свідоцтво   про право власності на житловий будинок в АДРЕСА_2.

З 1967 року ОСОБА_12 проживав у спірному домоволодінні. В 1983  році туди прибула ОСОБА_13, з якою ОСОБА_12 проживав однією сім’єю і вів з нею спільне господарство  до дня своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2. При цьому ОСОБА_12 дбав про існуюче майно двору, придбав за рахунок своєї праці і коштів інше майно: було добудовано будинок, зроблено його капітальний ремонт, проведено будівництво господарських споруд.

Просила, визнати заповіт ОСОБА_13 на користь СТОВ «Маяк», укладений 26 липня 2003 року, недійсним, визнати недійсними правовстановлюючі документи на будинок на ім’я ОСОБА_13, встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_10, що відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_2 померлого 22 червня 1984 року, визнати за ОСОБА_10 права власності в порядку спадкування за законом на будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_2 та на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розташовану там же.

В судовому засіданні ОСОБА_10 уточнила свої позовні вимоги та просила та просила визнати заповіт від 26 липня 2003 року нікчемним.    

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 відмовлено.  

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_10 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2011 року, вважаючи що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції  відповідає зазначеним вимогам, оскільки  ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 до Малобурімської сільської ради, СТОВ «Маяк», ОСОБА_11 про визнання заповіту недійсним, визнання права власності на будинок та присадибну земельну ділянку в порядку спадкування за законом суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що правові підстави для визнання правочину (заповіту) нікчемним відсутні, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Встановлено, що ОСОБА_13 06 грудня 1988 року було видано свідоцтво   про право власності на житловий будинок в АДРЕСА_2. Дане свідоцтво ніким не оспорене. 26 липня 2003 року ОСОБА_13 видала заповіт, за яким все своє майно яке на день смерті буде належать її вона заповіла СТОВ «Маяк». В липні 2004 року ОСОБА_13 померла, після її смерті спадщину отримало СТОВ «Маяк».

Позивачка оспорює даний заповіт, посилаючись на його нікчемність в силу ст. 1257 ЦК України, так як він був посвідчений не секретарем сільської ради, а сільським головою.

Відповідно до ст. 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно з п. 1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року N 22/5, у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів у відповідності зі статтею 37 Закону України "Про нотаріат" мають право посвідчувати заповіти.

Як убачається з матеріалів справи та установлено судом, спадкодавець проживала в АДРЕСА_1 на території якого немає державної нотаріальна контора та приватних нотаріусів. Тому ОСОБА_13 для посвідчення заповіту правильно звернулась до   виконавчого комітету Малобурімської сільської ради.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський голова організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету та видає розпорядження у межах своїх повноважень. Розпорядженням сільського голови №16 від 04 червня 2002 року  проведено розподіл обов’язків членів виконкому Малобурімської сільської ради виконання нотаріальних дій покладено на секретаря сільської ради, а розпорядженням №29 від 16 липня 2003 року сільського голови Малобурімської сільської ради надано відпустка секретарю сільської ради кількістю 30 календарних днів, починаючи з 17.07.2003 року. На час відпустки секретаря сільської ради виконання обов’язків секретаря покладено на сільського голову.

При таких обставинах сільський голова був правомочною особою на посвідчення заповіту в період відпустки секретаря сільської ради.

Нікчемність правочину від 26.07.2003 року оспорює по підставам ст. 1257 ЦК України, норми права яка набрала чинності лише з 01.01.2004 року і відповідно до ст. 4 Прикінцевих та перехідних положень дана норма ЦК мУкраїни може застосовуватись до цивільних відносин, що виникли після набрання чинності ЦК України, тобто лише після 0101.2004 року.

Крім того, ОСОБА_12 не являвся спадкоємцем після смерті ОСОБА_13, яка не є його рідною матір’ю, а тому її право не порушено. Відповідно до ст. 3 ЦПК України за захистом своїх прав може звернутись особа, право якої порушено.  

Вірно встановивши факти і відповідно їм правовідносини, постановивши рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права на підставі наявних та наданих сторонами належних та допустимих доказів, суд першої інстанції ухвалив правильне та справедливе рішення.

Доводи апеляційної скарги ретельно перевірені судом апеляційної інстанції  є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять підстав для скасування чи зміни правильного рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_10 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області  від 02 грудня  2011 року відхилити, а рішення Чорнобаївського районного суду  Черкаської області від 02 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня її проголошення.

Головуючий :

          Судді :