АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/2390/381/12Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 42 Журба С.О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоЮвшин В. І.
суддівКорнієнко Н.В., Пономаренко В.В.
при секретаріСеверин О.П.
адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7
позивача ОСОБА_8
відповідача ОСОБА_9, ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_9, ОСОБА_10 до ОСОБА_8, третя особа Черкаська міська рада про визнання особи такою, що втратила право проживання в житловому приміщенні, та за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа Черкаська міська рада про вселення та встановлення порядку користування житловим приміщенням, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_9 та ОСОБА_10 звернулись з позовом до ОСОБА_8, третя особа Черкаська міська рада про визнання особи такою, що втратила право проживання в житловому приміщенні. В обґрунтування свої позовних вимог вказували, що відповідно до ордеру № 022329 від 24.04.1991 року, виданого виконавчим комітетом Соснівської районної ради народних депутатів м. Черкаси, сім'ї ОСОБА_8 було надано у користування квартиру АДРЕСА_1.
З вересня 2001 року відповідач, забравши всі свої речі, виїхав з квартири АДРЕСА_1 та створив нову сім'ю. Виписатися з даної квартири відмовився. Таким чином є всі підстави для визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням в зв'язку з не проживанням у ньому на протязі тривалого часу без поважних причин.
Відповідач ОСОБА_8 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_10 про вселення та встановлення порядку користування житловим приміщенням, посилаючись на те, він перебував з ОСОБА_11 у зареєстрованому шлюбі з 22.03.1970 року. Від даного шлюбу мають трьох дорослих дітей: ОСОБА_9, 1970 року народження, ОСОБА_12, 1975 року народження, та ОСОБА_10, 1982 року народження.
24 квітня 1991 року згідно ордеру № 022329 сім'я відповідача ОСОБА_8 в складі 5-х осіб отримали з державного житлового фонду чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1. До даного часу дана квартира не приватизована і відноситься до державного житлового фонду.
Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.12.2010 року шлюб між відповідачем ОСОБА_8 та ОСОБА_11 було розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 померла. На даний час в квартирі АДРЕСА_1, зареєстровані: відповідач ОСОБА_8, позивачі ОСОБА_9, ОСОБА_10 До часу смерті колишньої дружини ОСОБА_8 користувався спірним житлом, мав доступ до квартири, приймав участь в оплаті комунальних послуг, частку яких особисто надавав померлій ОСОБА_11 Після її смерті відповідач ОСОБА_8 можливості попасти в квартиру не має, так як позивачі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 змінили замки на вхідних дверях в квартиру. Ці їх дії пояснюються бажанням визнати відповідача ОСОБА_8 особою, що втратила право користування квартирою № 89 по вул. Крупській, 20 в м. Черкаси, та в подальшому приватизувати її без його участі. Таким чином, відповідач ОСОБА_8 позбавлений можливості користуватися цим житлом, а тому вимушений суд просити вселити його в примусовому порядку. Він вважає, що в даній квартирі може бути встановлений порядок користування житлом, що вирішить спірні питання користування кожним з проживаючими кімнатами в квартирі та врегулює порядок оплати комунальних послуг.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 листопада 2011 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_8 таким, що втратив право проживання в АДРЕСА_1, як не проживаючого без поважних причин на протязі більше шести місяців. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9, ОСОБА_10 понесені ними судові витрати у розмірі 8, 50 грн. судового збору та 37, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Повернуто ОСОБА_9, ОСОБА_10, з бюджету зайво сплачені кошти в якості судового збору у розмірі 8, 50 грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа Черкаська міська рада про вселення та встановлення порядку користування житловим приміщенням відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 листопада 2011 року скасувати, вважаючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального прав і ухвалити нове рішення, яким його зустрічні позовні вимоги задоволити, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відмовити.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Задовольняючи первісний позов ОСОБА_9, ОСОБА_10 до ОСОБА_8, третя особа Черкаська міська рада про визнання особи такою, що втратила право проживання в житловому приміщенні, та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа Черкаська міська рада про вселення та встановлення порядку користування житловим приміщенням, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_8 без поважних причин на протязі більше шести місяців був відсутнім в квартирі АДРЕСА_1, а тому у відповідності до ст. ст. 71-72 ЖК України він втратив право на користування даною квартирою.
Встановлено, що відповідно до ордеру № 022329 від 24.04.1991 року, виданого виконавчим комітетом Соснівської районної ради народних депутатів м. Черкаси, сім'ї ОСОБА_8 на склад сім’ї п’ять осіб було надано у користування квартиру АДРЕСА_1.
З вересня 2001 року ОСОБА_8, забравши всі свої речі, виїхав з квартири АДРЕСА_1 та створив нову сім'ю. Виписатися з даної квартири відмовився.
Відповідно до статей 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12 квітня 1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" передбачено, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк.
Установлено, що з вересня 2001 року ОСОБА_8 не проживав у спірній квартирі з причин, які не є поважними. Згідно акту обстеження факту проживання, проведеного комісією Білозірської сільської ради від 10 жовтня 2011 року, встановлено, що близько 20 років і на день обстеження ОСОБА_8 проживає без реєстрації в АДРЕСА_2. Факт відсутності ОСОБА_8 без поважних причин на спірній житловій площі більше шести місяців підтверджено показами свідків та заочним рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
ОСОБА_8 не надав належних та допустимих доказів того, що позивачі за первісним позовом перешкоджали його проживання на спірній жилій площі в квартирі АДРЕСА_1 та замінили замки у вхідних дверях.
Безпідставні є твердження апеляційної скарги про те, що в рішенні суду не зазначена норма матеріального права, якою керувався суд першої інстанції при вирішенні даного спору, так як суд першої інстанції керувався вимогами ст. 71 ЖК України, про що і зазначено в рішенні суду першої інстанції. Також безпідставними є твердження апелянта про те, що позивачі пропустили строк звернення до суду, а суд першої інстанції не застосував позовної давності. Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Такої заяви про застосування позовної давності ОСОБА_8 не робилось в суді першої інстанції. Крім того, позивачі не пропустили строку позовної давності.
Надані сторонами по справі докази суд першої інстанції оцінив їх окремо належність, допустимість, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв’язок наданих доказів у їх сукупності.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 зводяться до вибіркового дослідження доказів по справі, неправильного застосування положень ст. ст. 71, 72 ЖК України.
Вірно встановивши факти і відповідно їм правовідносини, постановивши рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права на підставі наявних та наданих сторонами належних та допустимих доказів, суд першої інстанції ухвалив правильне та справедливе рішення.
Доводи апеляційної скарги ретельно перевірені судом апеляційної інстанції є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять підстав для скасування чи зміни правильного рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 листопада 2011 року відхилити, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня її проголошення.
Головуючий :
Судді :