АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-а/2390/136/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія 10.3.1 Клочко О.В.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Нерушак Л. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          14 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНерушак Л.В.

суддівПальонного В.С., Карпенко О.В.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання відмови у нарахуванні та виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» протиправною  та зобов’язання про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної  допомоги «Дітям війни» ,-

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

07 вересня 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання відмови у нарахуванні та виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» протиправною  та зобов’язання про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної   соціальної  допомоги   «Дітям війни».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що він має статус «дитини війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком. Оскільки такої доплати відповідач не проводив, тому змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав та просив визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком – протиправною;  зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 3891,90 грн.; зобов’язати відповідача нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 жовтня 2009 року адміністративний позов задоволено частково.   

Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про відмову ОСОБА_5 у нарахуванні та виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною.  

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі  м. Черкаси нарахувати  та виплатити  ОСОБА_5 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 07 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно за виключенням 10 % мінімальної пенсії за віком, виплачених в 2008 році згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».   

В решті позовних вимог відмовлено.      

Не погоджуючись з даною постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі посилається, що постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 жовтня 2009 року прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить  її скасувати та прийняти нову постанову, відмовивши у задоволенні позовних вимог позивача.  

Поскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі,  відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, тому колегія суддів приходить до висновку про можливість   розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1  ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає  залишенню  без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та відносяться до категорії громадян, яким встановлено статус  «дитини війни».

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Статтями 71 Закону України від 26 грудня 2008 N 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та 70 Закону України від 27 квітня 2010 року N 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України було надано право у 2009 та 2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названі норми законів передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно їх дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 та 2010 роках дітям війни підвищення до пенсії повинні були здійснюватися в розмірі, встановленому відповідно до статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни.

Пунктом 7 частини першої Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вимог цього Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року N 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

Відповідно до роз’яснень, що містяться в абзаці 5 п. 11 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 19 грудня 2011 р. «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» судам необхідно враховувати, що до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, при вирішенні справ цієї категорії щодо розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни застосуванню підлягають положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни.

Також у п. 12 вказаної Постанови Пленуму ВАСУ роз’яснено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом (абзац дев'ятий статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Таким чином, пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.

Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі дітям війни, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовам 07 вересня 2009 р.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, за правилами якого суд розглядав справу, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Представник Управління Пенсійного фонду України  у Придніпровському районі м. Черкаси подав заперечення  та у судовому засіданні також наполягав на застосуванні відносно вимог позивача  річного строку звернення до суду та наслідків пропущення цього строку, встановлених ст. ст. 99, 100 КАС  України.

Тому суд на законних підставах частково задовольнив вимоги позивача та зобов’язав відповідача нарахувати їм недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 07  вересня   2008 року  по 31 грудня 2008 року, тобто в межах річного строку з часу звернення до суду з позовом, але  обмежив  виплати кінцевим терміном , не  звернувши уваги, що позивач просив і в подальшому  нараховувати допомогу.

Суд  безпідставно відмовив в нарахуванні недоплаченої щомісячної допомоги за 2009 рік  по день винесення постанови суду, однак враховуючи, що позивачем не оскаржувалась в апеляційному порядку  постанова суду,  а  відповідач   в апеляційній скарзі просить повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, колегія  суддів   не вбачає підстав для  зміни постанови  суду .

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206  КАС України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 жовтня 2009 року – залишити без задоволення.

Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання відмови у нарахуванні та виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» протиправною та зобов’язання про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»  –  залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

          Судді :