ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" квітня 2008 р. Справа № 18/1697
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іоннікової І.А.
суддів: Веденяпіна О.А.
Черпака Ю.К.
при секретарі Гаврилюк Т.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Вербицький О.В. - голова,
Козак І.А. (довіреність №109 від 26.02.2007р.),
від відповідача: ОСОБА_1. - підприємець,
від прокуратури: Сидоренко С.П. (посвідчення №45).
розглянувши апеляційну скаргу Новоушицької селищної Ради, смт. Нова Ушиця Хмельницької області
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "22" червня 2007 р. у справі № 18/1697 (суддя Саврій В.А.)
за позовом Новоушицької селищної Ради, смт. Нова Ушиця Хмельницької області
до суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Хмельницький
за участі прокуратури Хмельницької області, м. Хмельницький
про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.06.07 рокуу справі № 18/1697 в позові Новоушицької селищної ради до Суб`єкта підприємницької діяльності Андрєєва Дмитра Володимировича про визнання недійсним договору „Про надання юридичних послуг” від 30.01.2004 року укладений між Новоушицькою селищною радою в особі голови Ковальського П.Г. та суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема скаржник вказав, що суд не прийняв до уваги вимоги п. 43 ч. 1 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо затвердження відповідних договорів на пленарних засіданнях селищної ради.
Також скаржник зазначив, що уклавши договір про надання юридичних послуг сторони в порушення ст. 180 ГК України не погодили ціну договору, що є істотною умовою договору.
Крім того, на думку скаржника суд не дослідив акт приймання виконаних робіт між замовником та виконавцем, в якому не вказано, які саме послуги були надані (обсяг) та ціна щодо кожної з послуг.
Представники позивача та прокурор в судовому засіданні підтримали доводи, які зазначені в апеляційній скарзі, вважають рішення місцевого господарського суду незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та у засіданні суду заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Вважає рішення господарського суду Хмельницької області законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу Новоушицької селищної Ради Хмельницької області - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
30.01.2004 року Новоушицька селищна рада в особі селищного голови Ковальського Петра Григоровича уклала договір „Про надання юридичних послуг” з суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, згідно якого Новоушицька селищна рада (замовник), а громадянин ОСОБА_1. (виконавець) бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі і на умовах, передбачених договором на невизначений термін.
У розділі другому договору від 30.01.2004 року передбачені обов`язки виконавця (ОСОБА_1), до яких належить: перевірка відповідності вимогам законодавства внутрішніх документів замовника (Новоушицької селищної ради), надання допомоги замовнику з підготовки та правильного оформлення зазначених документів, а також інформування замовника про нове законодавство, організує спільно з іншими підрозділами вивчення керівними працівниками та спеціалістами замовника нормативних актів що стосуються їхньої діяльності.
02.03.06 року приватний підприємець ОСОБА_1. та Новоушицька селищна рада в особі селищного голови Ковальського П.Г. склали акт приймання виконаних робіт на суму 20000грн. Даний акт підписаний та скріплений печатками сторін.
Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно абз.2 ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1-3 ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Проаналізував договір від 30.01.2004р., господарський суд дійшов до висновку, що останній за ознаками, наведеними в ст. 901 ЦК України, слід віднести до договорів про надання послуг, істотними умовами якого є його предмет (послуга) та ціна.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи договору про надання юридичних послуг від 30.01.2004р. (а.с. 24) сторонами не було погоджено ціну договору, що свідчить про недосягнення між ними згоди щодо однієї з істотних умов договору.
Місцевий господарський суд не взяв до уваги і норми Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", відповідно до якої цей Закон мав застосовуватися до всіх закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі для товару (товарів), послуги (послуг) становила або перевищувала 2 тисячі євро, станом на 31.01.04р. тобто на день укладення договору.
Невизначення ціни договору в спірному договорі унеможливлює визначитись в потребі проведення тендерної процедури на момент укладення спірного договору.
Згідно ч.8 ст.181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Слід зазначити, що договір, в якому відсутні узгоджені сторонами істотні умови, вважається неукладеним і не може бути предметом вимог про визнання договору недійсним, оскільки договір взагалі не відбувся, тому неможливо визнати недійсним договір, якого не існує. Встановлення обставин про неукладеність договору визнається лише елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.
Колегія суддів зазначає, що акт від 02.03.06 року не може вважатися документом, у якому сторони узгодили ціну договору від 30.01.04р. про надання юридичних послуг. Зазначений акт був складений сторонами більше, ніж через два роки після укладення оспорюваного договору, не є невід`ємною його частиною.
Оскільки предметом судового розгляду є визнання недійсним саме договору про надання юридичних послуг від 30.01.04р., то у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави досліджувати обставини, пов`язані з підписанням сторонами акту приймання виконаних робіт від 02.03.06р.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що договір про надання юридичних послуг від 30.01.04 року є неукладненим, а відповідно і таким, що не відбувся та не породив жодних юридичних наслідків для сторін.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 14.01.02 року та Вищого господарського суду України від 13.12.05 року у справі №17/356д-8/349д.
Крім того, колегія суддів вважає безпідставним твердження відповідача щодо можливості укладення селищним головою договорів від імені територіальної громади без затвердження на пленарному засіданні ради, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 43 частини 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад безпосередньо вирішуються питання затвердження договорів, укладених сільським, селищним,міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції.
Пунктом 16 ч. 3 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"визначено, що селищний голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;
Як вбачається з матеріалів справи, питання щодо укладення договору про надання юридичних послуг на сесії Новоушицької селищної ради не затверджувалось.
Колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що місцевий господарський суд дійшов невірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог з підстав ненадання позивачем належних доказів, стосовно можливості визнання недійсним вищевказаного договору, однак оскільки вказаний висновок не вплинув на правильність вирішення справи по суті, апеляційна інстанція не вбачає підстав для його скасування.
Самі лише мотиви, з яких господарський суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, не можуть слугувати підставою для зміни чи скасування рішення в цілому.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає рішення господарського суду Хмельницької області від 22.06.07 року у справі №18/1697 є законним, а підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 22 червня 2007 року у справі №18/1697 залишити без змін, а апеляційну скаргу Новоушицької селищної Ради - без задоволення.
2. Справу №18/1697 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Іоннікова І. А.
судді:
Веденяпін О.А.
Черпак Ю.К.
Віддрук. 6 прим.
1- до справи
2,3- сторонам
4,5- прокуратурам Хмельницької та Житомирської обл.
6- в наряд