Судове рішення #21504323

копія

Справа №33/2290/69/2012                                                      Головуючий в 1-й інстанції Шклярук В.М.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП                                                                             

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

19 березня 2012 року                                                                   м. Хмельницький

Суддя апеляційного суду Хмельницької області Ващенко С.Є., з участю секретаря Купельської Н.П., Кришовського А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за його апеляційною скаргою на постанову Дунаєвецького районного суду від 13 лютого 2012 року,

в с т а н о в и в:

Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя с.Маків Дунаєвецького району Хмельницької області, непрацюючого,

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), та накладено на нього стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік 6 місяців.

За постановою суду 17 січня 2012 року о 16 год. 00 хв. в смт. Ярмолинці по вул. Пушкіна ОСОБА_1 передав керування транспортним засобом "ВАЗ - 2103", номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_3, який знаходився в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив пункт 2.9 Правил дорожнього руху.

В апеляції ОСОБА_1 просить постанову в частині накладення адміністративного стягнення змінити, призначивши йому стягнення у виді штрафу. При цьому посилається на те, що судом неповно з’ясовані всі обставини справи, не враховані характер правопорушення, його особа та майновий стан, а також обставини, що пом’якшують його відповідальність. Зокрема судом не враховано, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується, утримує малолітню дитину, має постійне місце роботи, його заробітна плата є достатньою для сплати штрафу, а обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні. Зазначає, що накладене стягнення позбавляє його можливості користуватись належним йому автомобілем, яким він їздив з села, у якому проживає, до місця своєї роботи в м. Кам'янці-Подільському. Звертає увагу на те, що судом помилково зазначено у постанові, що він не працює і не в змозі сплатити штраф. Стверджує, що в дійсності суддя при розгляді справи задав йому лише одне питання –чи визнає він себе винним?

          Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу з посиланням на зазначені в ній доводи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, за вказаних у постанові обставин ґрунтується на наявних у справі доказах і апелянтом не оспорюється.

Разом з тим, рішення про обрання стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є необґрунтованим.

Відповідно до частини другої ст.33, ст.280 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Однак суд при накладенні стягнення цих вимог закону не дотримався. Зокрема, суд не навів у постанові мотивів, з яких за наявності в санкції ч.1 ст.130 КУпАП альтернативних видів стягнень він обрав з них більш суворий, при цьому не врахував характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступені його вини, майнового стану та обставин, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, і без належної перевірки зазначив у постанові, що ОСОБА_1 не працює і не може сплатити штраф.

Як видно з досліджених апеляційним судом матеріалів справи,      ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення визнав, має на утриманні малолітню дитину, що пом’якшує його відповідальність, позитивно характеризується, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, з 2005 року по теперішній час працює дробильником на Кам’янець-Подільському ВАТ «Подільський цемент», регулярно отримує заробітну плату, проживає в селі, розташованому в сусідньому з місцем роботи районі, у зв’язку з чим потребує права керування транспортними засобами.

Враховуючи наведені відомості про особу ОСОБА_1, обставини, що пом’якшують відповідальність, за відсутності обтяжуючих обставин, вважаю, що адміністративне стягнення у виді штрафу буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню ним нових правопорушень, тобто для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст.23 КУпАП.

У зв’язку з цим постанова суду підлягає відповідній зміні.

На підставі викладеного, керуючись п.4 ч.8 ст.294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу задовольнити. Постанову Дунаєвецького районного суду від 13 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1 змінити: накласти на нього стягнення у виді 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень штрафу.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення.

Суддя /підпис/

Згідно з оригіналом:

          Суддя апеляційного суду

          Хмельницької області                                                              С.Є.Ващенко



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація