копія
Справа №33/2290/77/2012 Головуючий в 1-й інстанції Карплюк О.І.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 березня 2012 року м. Хмельницький
Суддя апеляційного суду Хмельницької області Ващенко С.Є., з участю секретаря Савчука А.В, ОСОБА_1, розглянувши його апеляційну скаргу на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 03 березня 2011 року,
в с т а н о в и в:
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя с. Гвардійське, вул. Проскурівського підпілля, 137, Хмельницького району Хмельницької області, непрацюючого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Далі –КУпАП), і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.
За постановою суду ОСОБА_1 13 листопада 2010 року близько 10 години 00 хвилин в с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області керував транспортним засобом марки «Зубр-мотоблок», без номерного знаку, з ознаками алкогольного сп'яніння, в порушення п.2.5. Правил дорожнього руху ухилився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення. При цьому посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Стверджує, що в дійсності він спиртних напоїв не вживав і у стані алкогольного сп’яніння не перебував. Зазначає, що, коли 13 листопада 2010 року він їхав в с. Гвардійське Хмельницького району, його зупинили працівники ДАІ, які сказали, що він нібито щось порушив, і під моральним тиском, погрожуючи відібрати в нього права та транспортний засіб, примусили написати на чистому бланку протоколу, що він 12 листопада 2010 року випив пляшку пива. Знаючи як тяжко забрати транспортний засіб з штраф майданчика ДАІ, для збереження посвідчення водія та трактора, він вимушений був це написати. Коли ж він приїхав додому і розповів про те, що сталося, сину, останній зразу ж його завіз в наркологічний диспансер, де його обстежили і зробили висновок, що він тверезий. В заперечення того, що він був в стані алкогольного сп’яніння також звертає увагу на те, що працівники ДАІ не вилучили в нього посвідчення водія, не здійснили тимчасового затримання транспортного засобу і не відсторонили його від керування. Крім того, зазначає, що судом порушено його право на захист, оскільки про день розгляду справи він повідомлений не був, у зв’язку з чим не зміг довести свою непричетність до вчинення правопорушення та незаконність складеного протоколу, копію якого працівники ДАІ йому не вручили.
Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на зазначені у ній доводи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, вважаю, що вона підлягає задоволенню, оскільки висновки суду про винність ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху і відповідно у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ґрунтуються на однобічно досліджених та неправильно оцінених доказах.
Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Однак ОСОБА_1 факт вручення йому копії протоколу заперечив і заявив, що пояснення написав на чистому бланку протоколу.
Відомості ж у справі та в самому протоколі про адміністративне правопорушення про вручення його копії особі, щодо якої він складений, відсутні, що дає підстави для обґрунтованих сумнівів у тому, що протокол був складений з дотриманням вказаних вимог ст.254 КУпАП, а зазначена в ньому інформація є достовірною.
Відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Однак відомості про належне повідомлення ОСОБА_1 про час розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді у ній відсутні, а ОСОБА_1 стверджує, що в суд на розгляд справи його ніхто не викликав.
Таким чином як при порушенні провадження у справі про адміністративне правопорушення, так і при розгляді справи в суді було порушено право ОСОБА_1 на захист, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом цього закону до адміністративної відповідальності може бути притягнуто особу тільки тоді, коли вона відмовилася від проходження огляду лише у встановленому чинним законодавством порядку.
Такий порядок визначений ст.266 КУпАП та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі - Постанова).
Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп’яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. (Тобто ознаки, які не установлені МОЗ і МВС, не можуть бути підставами вважати, що особа перебуває в стані сп’яніння). Сам огляд водія проводиться безпосередньо працівником міліції на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків з використанням спеціальних технічних засобів. Результати огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення (ч.ч.1 і 2 ст.266 КУпАП, пункти 2-5 Постанови).
І лише у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч.3 ст.266 КУпАП, пункти 6-7 Постанови).
Огляд же особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, вважається недійсним (ч.5 цієї статті).
Проте, як видно з матеріалів справи, зазначені вимоги закону при складанні протоколу дотримані не були.
Викладене у протоколі обвинувачення ОСОБА_1 у тому, що він 13 листопада 2010 року керував транспортним засобом з ознаками алкогольно сп’яніння і відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння, при апеляційному розгляді справи свого підтвердження не знайшло.
Так, ОСОБА_1 категорично заперечив вживання спиртних напоїв 12 та 13 листопада 2010 року, присутність будь-яких свідків підчас його зупинки працівниками ДАІ і пропозицію пройти огляд на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, зазначивши, крім того, що власноручний запис у протоколі він робив на чистому бланку під диктовку працівника ДАІ.
Не вірити таким його поясненням підстав немає, оскільки у його записі у протоколі не вказано про наявність при цьому свідків, а в долучених до справи поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначено, що йому було запропоновано проїхати для огляду на стан сп’яніння лише в медичному закладі.
Запис же у викладеному в протоколі обвинувачені про те, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, не узгоджується з наведеними даними пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3
До того ж у протоколі не зазначено, у якому конкретно медичному закладі ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп’яніння.
Натомість на спростування наявності у нього будь-яких ознак сп’яніння ОСОБА_1 надав довідку з наркологічного диспансеру про те, що він вже о 12 годині 13.11.2010 р. був оглянутий лікарем наркологом, який встановив, що він тверезий, що співпадає з його поясненнями в апеляційному суді.
Що стосується вчиненого у протоколі особисто ОСОБА_1 запису про те, що він о 14 годині 12.11.2010 року випив 0,5 л пива, а 13.11.10 керував транспортним засобом, то він не може бути визнаний достовірним та достатнім доказом наявності у нього ознак алкогольного сп’яніння ще й тому, що зазначений алкогольний напій у такій кількості, має властивості протягом певного незначного часу вивітрюватися з організму людини.
Крім того, відповідно до ст.260 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, крім іншого, допускаються адміністративне затримання особи, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами (ч.1). Порядок адміністративного затримання, тимчасового затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ч.2).
Зокрема, відповідно до ст.265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, перелічені у ч.1-й цієї статті, у тому числі частинами першою, другою, третьою і четвертою ст.130 цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб, після чого зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місце знаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації.
Згідно ж із ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння (ч.1). У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом (ч.7).
Проте під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що вказаних заходів з метою припинення адміністративного правопорушення працівниками ДАІ щодо ОСОБА_1 вжито не було.
У протоколі про адміністративне правопорушення відомості про вжиття таких заходів відсутні. ОСОБА_1 повідомив, що у нього нічого не вилучалося, продовжити рух йому ніхто не забороняв.
Наведене свідчить про те, що працівники ДАІ при порушенні щодо ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення діяли не у відповідності до своїх повноважень та способу, що передбачені чинним законодавством.
За таких обставин викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відомості та пояснення свідків про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп’яніння і відмовився від проходження саме відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, не можуть бути визнані ні достовірними, ні допустимими доказами. А будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які вказували б на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у справі відсутні, апеляційним судом такі докази не встановлені.
З урахуванням зазначеного та вимог ч.1 п.1 ст.247 КУпАП вважаю, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а порушене щодо ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю за відсутності в його діях складу правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч.8 п.2 ст.294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду від 03 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю у його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко