Справа № 22ц-539/12
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2012 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Леванчука О.М.,
суддів: П’єнти І.В.., Корніюк А.П.,
при секретарі: Лапко Ю.В.,
за участю: позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22ц-539 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору дарування удаваним, визнання нерухомого майна спільним майном, та визнання права на ? частину житлового будинку.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В серпні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору дарування удаваним, вчиненим для приховання договору купівлі-продажу, визнання житлового будинку таким, що належить ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, визнання за позивачем права власності на 1\2 частини житлового будинку. В обґрунтування позову зазначав, що з 22 лютого 1992 року перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 Після укладення шлюбу вони проживали у с. Поліське Ізяславського району на квартирі, та пізніше дізнались, що в селі продається будинок по вул. Лугова, 13. Спочатку вони здійснювали догляд за даним будинком та домовились з власником про його купівлю за 6000 грн. Згодом вони придбали цей житловий будинок по АДРЕСА_1, у його власника ОСОБА_5 Рішенням Ізяславського районного суду від 14 червня 2011 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було розірвано. Після розірвання шлюбу відповідачка запропонувала для позивача добровільно знятися з реєстрації та звільнити житловий будинок. При цьому вона повідомила ОСОБА_2, що являється єдиним власником вищевказаного будинку. Позивачем були вжиті заходи щодо встановлення обставин набуття права власності відповідачкою і з’ясовано, що 02 грудня 2002 року між нею та ОСОБА_5 було укладено договір дарування житлового будинку, після чого вона набула право особистої власності на будинок. Позивач зазначав, що даний договір був укладений відповідачкою для того, щоб приховати фактично договір купівлі-продажу будинку і позбавити його права спільної сумісної власності на майно. Крім того, ОСОБА_5 не перебував у родинних чи інших близьких відносинах з ОСОБА_4, тому підстав для дарування житлового будинку не було. Позивач особисто домовлявся з ОСОБА_5 про продаж житлового будинку за ціною 6000 грн., при цьому обумовлена сума була сплачена ним частками. Саме тому ОСОБА_2 звернувся до суду з вище вказаним позовом.
________________________________________________________________________
Головуючий в першій інстанції: Демчук П.В. Справа №22ц-539
Доповідач: П’єнта І.В. Категорія №19, 21
Ухвалою Ізяславського районного суду від 30.09.2011 року до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог, залучено приватного нотаріуса Ізяславського районного нотаріального округу ОСОБА_8.
Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено за пропуском строку позовної давності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погоджується з рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22 грудня 2011 року, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення судом норм процесуального права.
В судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали.
Відповідач в судовому засіданні просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, про день і час слухання справи повідомлений належним чином.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явились, про день і час слухання справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановленням нового рішення з таких підстав.
У відповідності з п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення або зміни рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач звернувся до суду після закінчення, передбаченого ст. 71 ЦК України (в редакції 1963 року) трирічного строку позовної давності, доказів про поважність причин пропуску цього строку суду не навів.
Однак, суд першої інстанції дійшов таких висновків за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та при неповному з’ясуванні обставин справи.
Відповідно до ст.71 ЦК України в редакції 1963 року загальний строк для захисту права за позовом особи, права якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Згідно ст. 76 ЦК України в редакції 1963 року перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.
Статтею 80 ЦК України в редакції 1963 року закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
Згідно зі ст. 243 ЦК України (в редакції 1963 року) за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним з моменту передання майна обдарованому.
Відповідно до ст. ст. 244, 224 ЦК України (в редакції 1963 року) договір дарування нерухомого майна повинен бути нотаріально посвідченим та зареєстрований у встановленому законом порядку.
Частиною 2 ст. 58 ЦК України (в редакції 1963 року) визначено, що якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.
Зі змісту даної норми вбачається, що за удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформлюють правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини.
Встановлено, що 02 грудня 2002 року було укладено договір дарування житлового будинку, за яким ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_4 прийняла в дар житловий будинок з прибудовами, що знаходиться в АДРЕСА_1. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Ізяславського районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за №4048. Відповідно ОСОБА_4 зареєструвала право власності в органах БТІ.
Також встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з дітьми проживали на квартирі в с. Поліське Ізяславського району, потребували окремого житла і мали намір придбати житло. ОСОБА_5 був власником спірного житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, та виявив бажання продати будинок. Між ним та подружжям ОСОБА_4 були погоджені всі умови майбутнього правочину і він обіцяв продати їм квартиру за 6000 грн. Оформленням договору відчуження займалась колишня дружина позивача –відповідач по справі ОСОБА_4, яка домовилась з ОСОБА_5 про укладення договору дарування. Насправді договір, який вони уклали був не безоплатним, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 передали ОСОБА_5 за будинок обумовлену суму грошей 6000 грн., що підтверджується розпискою ОСОБА_5 про отримання грошей (а.с. 15), його заявою (а.с. 35, 63), показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10
Зазначені обставини свідчать про те, що договір дарування спірного будинку дійсно був укладений як удавана угода, та підтверджує укладення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 договору купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 Хмельницької області.
Відповідно до частини 1 статті 22 КпШС України (чинного на час купівлі спірного будинку), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Такі ж положення щодо визначення статусу майна, набутого подружжям за час шлюбу, передбачені і частиною 1 статті 60 та частиною 1 статті 61 СК України.
Крім того, ст. 28 КпШС України (чинного на час купівлі спірного будинку) та ст. 70 СК України визначено, що в разі розподілу майна, яке являється спільною сумісною власністю подружжя, їх долі визнаються рівними.
А тому, відповідно до вищенаведених норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 придбаний колишнім подружжям за час шлюбу, відповідно належить ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності, а тому кожна із сторін має право на 1/2 частку у спільному майні.
Згідно пояснень ОСОБА_2, йому стало відомо про те, що був укладений договір дарування житлового будинку, а не договір купівлі-продажу, лише у червні 2011 року, після чого був змушений звернутись до суду з даним позовом.
Ці пояснення не були спростовані в судовому засіданні в суді першої інстанції відповідачкою ОСОБА_4 та її представником, та на підтвердження своїх заперечень відносно цих обставин достовірних доказів не навели. Заперечуючи проти позову, стверджували, що про укладення договору дарування житлового будинку позивачу ОСОБА_2 було відомо у 2002 році.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.
Що стосується висновків суду першої інстанції про те, що позивачу було відомо про укладення договору дарування у 2002 році, оскільки сторони проживали у спірному будинку однією сім’єю, позивачу було відомо про укладення дружиною договору про придбання будинку, документи про зареєстроване право власності ОСОБА_4 на житловий будинок знаходились за місцем проживання, та сторони зареєстровані у будинку, є непереконливими. Крім того, належних та допустимих доказів про те, що позивач дізнався про укладення договору дарування у 2002 році та був ознайомлений зі змістом даного правочину не наведено.
Враховуючи, що при вирішенні спору судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до частини другої ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22 грудня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити.
Визнати договір дарування житлового будинку від 02 грудня 2002 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Ізяславського районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за №4048, удаваним.
Визнати житловий будинок АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частини житлового будинку АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1081 грн. 66 к. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду І.В.П'єнта