АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Справа № 2-532/11

Провадження -22-ц/2090/1826/2012                                            Головуючий 1 інстанції –Россолов В.В.                                               

Категорія –право власності                                                            Доповідач –Ізмайлова Г.Н.

                                                                      УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

              06 березня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

                                  головуючого –Ізмайлової Г.Н.

                                  суддів –Гуцал Л.В., Коростійової В.І.,

                                 за участі секретаря – Міхно Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 3 листопада 2011 року по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області про визнання права власності, третя особа ОСОБА_4, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності, третя особа Зміївська державна нотаріальна контора Харківської області, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернулася за позовом до ОСОБА_3, Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області про визнання права власності на будинок.

Зазначила, що у 1960-1970 роках батьками її чоловіка ОСОБА_4 було збудовано будинок АДРЕСА_1, але право власності на нього було оформлено на брата чоловіка –ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

За життя ОСОБА_4 свідоцтво про право власності не отримав і після його смерті його дочка ОСОБА_6. як неповнолітня, переїхала проживати до неї та ОСОБА_4 у м. Харкові.

У спірному будинку за їх чоловіком згодою стала проживати її мати ОСОБА_7, померла ІНФОРМАЦІЯ_2., після смерті якої вона прийняла спадщину і до цього часу вони з чоловіком утримують будинок, сплачують комунальні послуги.

Вважає, що заволодівши добросовісно майном, яким продовжує відкрито безперервно володіти протягом 10 років, вона набула право власності на вказаний будинок.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала, у зустрічному позові просила визнати за нею право власності на будинок, посилаючись на те, що спадщину після смерті батька вона прийняла, оскільки на день його смерті була зареєстрована і постійно проживала у спірному будинку.

Відповідач ОСОБА_4 проти зустрічного позову заперечував, просить визнати право власності на будинок за ОСОБА_1

Справу розглянуто за відсутністю представників Геніївської сільської ради і державної нотаріальної контори Зміївського Району Харківської області.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 3 листопада 2012 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено. Цим же рішенням суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3 і визнав за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 –ОСОБА_2 просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1, та відмовити в позові ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норми матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Рішенням виконавчого комітету Готвальдовскої (на цей час Зміїівської) районної ради від 21.08.1990 року № 289 «Про оформлення права власності на житлові будинки в селах району»затверджено рішення Геніївської сільської ради від 14.08.1990 року та доручено виконкому вказаної сільської ради видати громадянам свідоцтво про право власності на житлові будинки відповідно до доданих списків (а.с. 78)

Відповідно до витягів з архівного відділу Зміївської державної адміністрації від 29.09.2011 року ОСОБА_5 підлягало видачі свідоцтво про право власності на спірний будинок по АДРЕСА_1, яке ним за життя не було отримано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер і суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що після його смерті залишилася спадщина, яка складалася із вказаного будинку, оскільки ЦК УРСР (в редакції 1963 року) не передбачалося виникнення права власності на нерухоме майно з моменту його державної реєстрації.

Згідно ст. 529 ЦК УРСР спадкоємицею ОСОБА_5 першої черги є його дочка ОСОБА_3, яка на час відкриття спадщини була неповнолітньою.

ОСОБА_3 спадщину прийняла у спосіб, передбачений ст.549 ЦК УРСР, оскільки на день смерті батька проживала з ним у спадковому будинку, в якому була постійно зареєстрована, що підтверджується довідками Геніївської сільської ради.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцю з моменту відкриття спадщини, що є підставою для відмови в застосуванні строку позовної давності до вказаних правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та визнаючи за нею право власності на будинок в порядку спадкування на спірний будинок, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання за нею права власності на цей же будинок за набувальною давністю.

Статтею 344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

В той же час судом установлено, що у спадковий будинок після смерті ОСОБА_5, без згоди органу опіки і піклування, який повинен був захищати інтереси неповнолітньї ОСОБА_3, що не мала ні батька ні матері, поселилася ОСОБА_7, померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після смерті ОСОБА_7 спірний будинок не може розглядатися, як її спадкове майно у зв’язку з вищенаведеними обставинами.

З цих же підстав не може бути визнано право власності на будинок і за позивачкою ОСОБА_1

З огляду на наведене, на підставі ст. 308 ЦПК Україні судова колегія відхиляє апеляційну скаргу ОСОБА_1 і залишає рішення без змін, як таке, що ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 209,218, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 –відхилити.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 3 листопада 2011 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили від дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів від дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя –

Судді  -