|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
справа № 48/84 |
|
24.04.08 |
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
№ 48/84 24.04.2008р.
|
За позовом |
Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПСІЛОН-БІЗНЕС» |
|
До |
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна-банк» |
|
Треті особи |
1) ОСОБА_1; 2) ОСОБА_2 |
|
Про |
визнання недійсним договору № 01/06К |
Суддя Сулім В.В.
Представники:
Від позивача: _____________________________________________________________
Від відповідача: _____________________________________________________________
Від третіх осіб: 1) ____________________________________________________________
2) ____________________________________________________________
Судові засідання 27.03.08р. та 17.04.08р. відкладались відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 24.04.08р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалися перерви, остання перерва у судовому засіданні оголошувалася для виготовлення повного тексту рішення.
24.04.08р. у судовому засіданні було оголошенно повний текст рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсними з моменту укладення: договору доручення №01/06К від 02.03.06р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕПСІЛОН-БІЗНЕС»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна-банк»; договору купівлі-продажу цінних паперів №03/06-В від 02.03.06р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕПСІЛОН-БІЗНЕС»та ОСОБА_1; договору купівлі-продажу цінних паперів №04/06-В від 02.03.06р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕПСІЛОН - БІЗНЕС»та ОСОБА_2; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна-банк»здійснити безумовну операцію - списання з рахунку в цінних паперах ОСОБА_1відкритому у ТОВ «Фортуна-банк»за номером 005004 прості іменні акції, емітентом яких є Відкрите акціонерне товариство «Дніпрофарм»у кількості 1 547 134 штук на рахунок в цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПСІЛОН-БІЗНЕС»; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна - банк»здійснити безумовну операцію - списати з рахунку в цінних паперах ОСОБА_2відкритому у ТОВ «Фортуна - банк»за номером 005005 прості іменні акції, емітентом яких є Відкрите акціонерне товариство «Дніпрофарм»у кількості 1 547 133 штук на рахунок в цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПСІЛОН-БІЗНЕС», а також покласти судові витрати на Відповідачів.
21.02.08р. ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 39/54 відмовлено у прийнятті позовної заяви в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПСІЛОН-БІЗНЕС»до ОСОБА_1та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № 03/06-В від 02.03.06р., договору купівлі-продажу цінних паперів № 04/06-В від 02.03.06р., та застосування реституції. Позовну заяву в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПСІЛОН-БІЗНЕС»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна-банк»про визнання недійсним договору доручення № 01/06-К від 02.03.06р., направлено до господарського суду м. Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.08р. порушено провадження по справі № 48/84 та призначено її до розгляду.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з їхніми правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 ГПК України.
Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.
Судом у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 17.04.08р. Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволені позову з тих підстав, що заступник Голови Правління Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна-банк»діяв на підставі доручення 08.12.05р. № ДР01/92 та пп. 11.11.7 розділу 11 Статуту Відповідача; представник Відповідача діяв в межах повноважень, наданих довіреністю та не здійснював іншої діяльності на ринку цінних паперів; Позивач прийняв звіт Відповідача.
Ухвалою від 17.04.08р. Господарського суду міста Києва до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача залучено ОСОБА_1та ОСОБА_2.
У судовому засіданні 24.04.08р. Позивач заявив клопотання про забезпечення позову. Суд після розгляду клопотання відмовив у його задоволенні. Крім того, у тому ж засіданні Позивач заявив відвід сідді Суліму В.В. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.08р. заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПСІЛОН-БІЗНЕС»про відвід судді Суліма В.В. у справі № 48\84 залишена без задоволення.
Того ж дня Третя особа ОСОБА_1. надав суду пояснення щодо спору про визнання недійсним з моменту укладення договору доручення № 01/06-К від 02.03.06р., в якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з тих підстав, що Позивачем не вказано, як саме оспорюваним правочином порушено вимоги ст. 203 ЦК України; від імені ТОВ «Епсілон-бізнес» діяв не Стецюра В.А., а ТОВ «Фортуна-банк»в особі Стецюри В.А., який діяв на підставі доручення; Позивач не довів, що заступник голови правління ТОВ «Фортуна-банк»Стецюра В.А. порушив п. 11.11 Положення про депозитарну діяльність. Третя особа ОСОБА_2. подав клопотання від 24.04.08р., в якому просив справу розглядати за його відсутності.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
11 січня 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕПСІЛОН-БІЗНЕС»(депонент) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна-банк»(зберігач) уклали договір про відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах № 1-2006. Від імені Відповідача договір підписаний заступником Голови Правління Стецюрою Володимиром Анатолійовичем, який діяв на підставі Статуту Відповідча та довіреності ДР01/92 від 08.12.05р.
Відповідно до п. 1.1 договору депонент доручає, а зберігач зобов'язується надавати депоненту послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах, зберігання належних депоненту цінних паперів, обслуговування операцій по цьому рахунку, одержання доходів по цінних паперах на викладених нижче умовах.
На виконання цього договору Позивачу був відкритий рахунок у цінних паперах № 003002, на який було зараховано 3 094 267 акцій Відкритого акціонерного товариства «Дніпрофарм». Виконання договору підтверджується випискою про залишки на рахунку в цінних паперах № 003002 Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПСІЛОН-БІЗНЕС»станом на 12.01.06р.
02.03.06р. Позивач (довіритель) та Відповідач (повірений) уклали договір доручення № 01/06-К. Договір від імені Відповідача підписаний заступником Голови Правління Стецюрою Володимиром Анатолійовичем, який діє на підставі Статуту та довіреності № ДР01/92 від 08.12.05р.
Відповідно до п. 1.1 спірний договір є договором на виконання разового замовлення. Відповідно до цього Договору повірений зобов'язується за дорученням довірителя та за його рахунок здійснити за плату посередницькі послуги з продажу цінних паперів, а довіритель зобов'язується оплатити ці послуги на умовах, передбачених цим договором. Зокрема, повірений від імені та за рахунок довірителя зобов'язується вчинити наступні дії:
1.1.1. здійснити продаж простих іменних акцій ВАТ «Дніпрофарм»на наступних умовах:
вид ЦП: акції прості іменні;
емітент ЦП: ВАТ «Дніпрофарм»;
код ЄДРПОУ: 01973118;
форма випуску ЦП: бездокументарна;
код ЦП в ВАТ «МФС»: UA 3019731181;
номінал одного ЦП, грн.: 0,01 (нуль гривень одна копійка);
загальна кількість ЦП, шт.: 3 094 267;
загальна сума продажу цінних паперів складає не менше 60 000,00 грн.
Повірений зобов'язався надати довірителю звіт повіреного після виконання своїх зобов'язань за цим договором протягом 10 календарних днів з дати продажу ЦП.
Пунктом 8.9 договору визначені засоби зв'язку сторін: Повірений: поштою: Україна, 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-в, тел. 8 (044) 255-19-15, факс 537-6260;
Довіритель: Поштою: Україна, 49112, м. Дніпропетровськ, Самарський р-н, вул. Космонавта Волкова, 14, кв.1.
На виконання договору доручення № 01/06-К від 02.03.06р. Відповідач уклав:
із ОСОБА_1 договір купівлі-продажу цінних паперів
№ 03/06-В від 02.03.06р., на підставі якого у власність ОСОБА_1. передано прості іменні акції ВАТ «Дніпрофарм», код цінних паперів UA 3019731181, у кількості 1 547 134 штук на загальну суму 30000,00 грн., а ОСОБА_1. сплатив на користь Позивача 30000,00 грн.,
та із ОСОБА_2 договір купівлі-продажу цінних паперів
№ 03/06-В від 02.03.06р., на підставі якого у власність ОСОБА_2. передано прості іменні акції ВАТ «Дніпрофарм», код цінних паперів UA 3019731181, у кількості 1 547 134 штук на загальну суму 30000,00 грн., а ОСОБА_2. сплатив на користь Позивача 30000,00 грн.
02.03.06р. Відповідач склав Звіт повіреного до договору доручення № 01/06-К від 02.03.06р., в якому сторони визнали факт належного виконання Відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором. При цьому Позивач, як довіритель, на звіті зазначив, що він не має до Відповідача, як повіреного, претензій. Звіт повіреного підписали представники Відповідача та Позивача, тобто Позивач прийняв звіт Відповідача.
Таким чином, встановлено виконання спірного договору Відповідачем та прийняття Позивачем виконання договору без претензій щодо належності виконання.
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ст. 237 Цивільного кодексу України).
Згідно із ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи. Надана довіреність Відповідача, на підставі якої діяв заступник Голови Правління, містить всі необхідні реквізити, встановлені для довіреності від імені юридичної особи.
Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна-банк» у редакції, яка діяла на момент видачі довіреності від 08.12.05р. № ДР01/92, встановлено, що Голова Правління має, зокрема, повноваження надавати довіреностей на право представництва інтересів Банку, підписання договорів, здійснення правочинів від імені Банку від вирішення окремих питань, що входять до компетенції Голови Правління (п. 11.11.7 розділу 11 Статуту).
Відповідач надав суду довіреність № ДР01/92 від 08.12.05р., відповідно до якої заступника Голови Правління Стецюру Володимира Анатолійовича уповноважено, в порядку, встановленому чинним законодавством України, на здійснення (вчинення) від імені Банку, зокрема, наступних дій укладати, підписувати, змінювати, доповнювати наступні договори та додаткові угоди (договори) до них щодо банківських операцій: організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів; а також здійснювати всі інші дії, правочини, пов'язані з виконанням цієї довіреності, зокрема, підписувати необхідні документи.
Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє (ст. 238 Цивільного кодексу України).
Пунктами 4.1.16 та 4.1.17 розділу 4 Статуту Відповідач має право проводити комісійну діяльність по цінних паперах та комерційну діяльність по цінних паперах. Відповідач діє на підставі ліцензії серії АБ № 293353, виданої Державною комісією з цінних паперах та фондового ринку, на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів: діяльність по випуску та обігу цінних паперів; депозитарна діяльність зберігача цінних паперів, строк дії ліцензії з 04.07.05р. по 04.07.10р.
Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»у редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору, професійна діяльність на ринку цінних паперів - підприємницька діяльність по перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів та організаційному, інформаційному, технічному, консультаційному та іншому обслуговуванню випуску та обігу цінних паперів, що є, як правило, виключним або переважним видом діяльності.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»депозитарна діяльність - надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що Стецюра Володимир Анатолійович як працівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна-банк», є особою, яка безпосередньо виконує депозитарні операції із зберігання цінних паперів, оскільки підписав від імені Відповідача договір про відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах від 11.01.06р.
Пунктом 11.11 Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 26.05.98р. № 61, встановлено, що працівникам депозитарної установи, які здійснюють контроль за депозитарною діяльністю та виконують депозитарні операції, забороняється здійснювати професійну діяльність на ринку цінних паперів, бути засновниками або учасниками юридичних осіб, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, виконувати будь-яку оплачувану роботу для цих осіб, крім викладацької.
Разом з тим, п. 3.2 Положення про депозитарну діяльність встановлено, що для забезпечення зберігання цінних паперів депозитарні установи здійснюють такі депозитарні операції: а) прийом цінних паперів та/або їх сертифікатів і свідоцтв про знерухомлення іменних цінних паперів; б) зберігання цінних паперів та/або їх сертифікатів на пред'явника;
в) зберігання свідоцтв про знерухомлення іменних цінних паперів; г) переміщення, інкасування та транспортування цінних паперів та/або їх сертифікатів і свідоцтв про знерухомлення іменних цінних паперів; д) видача цінних паперів та/або їх сертифікатів, які зберігалися депозитарною установою; е) перевірка цінних паперів та/або їх сертифікатів на справжність (автентичність); ж) інвентаризація цінних паперів та/або їх сертифікатів і свідоцтв про знерухомлення іменних цінних паперів; з) інші операції, що можуть бути віднесені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку до функції зберігання цінних паперів. Виключно депозитарій здійснює зберігання глобальних сертифікатів та тимчасових глобальних сертифікатів.
Отже, чинне на момент укладення як спірного договору, так і договору № 1-2006 про відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах законодавство України до депозитарних операцій не відносило укладення договору про відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах та договору доручення. Укладення договору про відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах є правочином, спрямованим на створення правових підстав здійснення депозитарних операцій.
За таких обставин, заступник Голови Правління Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна-банк»Стецюра Володимир Анатолійович, уклавши договір
№ 1-2006 про відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах від 11.01.06р., не здійснював безпосередньо депозитарних операцій із зберігання цінних паперів, а лише здійснював повноваження, передбачені довіреністю № ДР01/92 від 08.12.05р., - уклав та підписав відповідний договір.
З огляду на зазначене при укладенні спірного договору Стецюра Володимир Анатолійович не здійснював безпосередньо депозитарних операцій, а лише виконував повноваження представника Відповідача за довіреністю щодо укладення договору доручення
№ 01/06-К від 02.03.06р. Позивач не надав суду доказів, що доводять здійснення безпосередньо Стецюрою В.А. депозитарних операцій.
Таким чином, Відповідач здійснює професійну діяльність на ринку цінних паперів, а заступник Голови Правління Відповідача Стецюра Володимир Анатолійович, укладаючи договір доручення № 01/06-К від 02.03.06р., діяв як представник Відповідача, та не здійснював професійну діяльність на ринку цінних паперів, в тому числі депозитарні операції, тобто не порушував обмежень, встановлених п. 11.11 Положення про депозитарну діяльність.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що твердження Позивача про те, що заступник Голови Правління Стецюра В.А. не мав повноважень на укладення договору доручення № 01/06-к від 02.03.06р., оскільки він здійснював депозитарні операції, а отже порушив обмеження, встановлені п. 11.11 Положення про депозитарну діяльність, спростовуються фактичними обставинами справи та наявними в матеріалах справи доказами.
Правові наслідки вчинення правочинів представником встановлені ст. 239 Цивільного кодексу України: правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. В той час як правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (ст. 241 Цивільного кодексу України).
Відповідач у судовому засіданні підтвердив той факт, що заступник Голови Правління Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна-банк»Стецюра Володимир Анатолійович уклав договір доручення № 01/06-к від 02.03.06р. в межах повноважень, наданих йому довіреністю № ДР01/92 від 08.12.05р.
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (ст. 1000 Цивільного кодексу України).
Статтею 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Обов'язки повіреного за договором доручення визначені ст. 1006 Цивільного кодексу України, а саме:
1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення;
2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення;
3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Відповідач виконав договір належним чином, а Позивач прийняв виконання як належне, що доводить підпис Директора Позивача -О.Л. Терханова, та печатка Позивача на звіті повіреного до договору доручення № 01/06-К від 02.03.06р.
Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України правочин є чинним, якщо додержані наступні загальні вимоги: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Твердження Позивача про те, що на порушення п. 2.2 Правил здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах у редакції, яка діяла на момент укладення договору доручення № 01/06-К від 02.03.06р., договір не містить обов'язкової умови, передбаченої п/п 6 п. 2.2 Правил, а саме: не містить відомостей про уповноважених осіб сторін, через яких сторони підтримують зв'язок, судом не приймається з наступних підстав. По-перше, наслідок недосягнення згоди щодо істотної умови, визначеної такою або законом, або стороною договору є неукладеність такого договору, а не недійсність. По-друге, як вбачається вищезгаданим положенням Правил на сторони договору покладається обов'язок визначити уповноважених сторін, через яких сторони підтримуватимуть зв'язок, у тому випадку, коли ці сторони не співвпадають із повноважними представниками сторін договору, які підписують відповідний договір.
Що ж до посилання на те, що спірний договір не містить положень щодо моменту, до якого доручення є чинним, а також визначення підстав, при яких він може бути змінений або припинений та процедури дії сторін у випадку прийняття рішення про дострокове припинення тощо, то суд вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Так, стаття 7 спірного договору містить положення про припинення дії договору, а також доручення; спосіб та порядок припинення доручення за цим договором; процедури у зв'язку із достроковим припиненням доручення; пункт 8.3 спірного договору визначає підстави зміни договору.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України на кожну із сторін покладено обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення.
Позивач в порушення приписів ст. 33 ГПК України не довів порушення вимог, передбачених ч. 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.
Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Таким чином, договір може бути визнаний недійсним тільки за наявності одночасно двох правових підстав: наявність визначених законом підстав для визнання недійсною господарської угоди та порушення чи ущемлення прав позивача. За відсутності хоча б однієї з цих правових підстав господарський договір не може бути визнаний недійсним.
Позивач не зазначив, які саме його права або охоронювані законом інтереси порушенні внаслідок укладення спірного договору та в чому полягає таке порушення.
Всебічно та об'єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення, суд встановив, що при укладенні договору доручення №01/06К від 02.03.06р. були дотриманні вимоги, встановлені ст. 203 ЦК України, а права та охоронювані інтереси Позивача не були порушенні, а тому позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПСІЛОН-БІЗНЕС»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна-банк»про визнання недійсним договору доручення № 01/06-К від 02.03.06р. є необґрунтованим та безпідставним, а тому не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. У задоволені позову відмовити повністю.
Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя В.В.Сулім