Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

Справа №2-1090/11

06 березня 2012 року                                                                                                   м. Надвірна

Надвірнянський районний суд                                                                  Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді:     Мужика І.І.

секретаря:                                     Госедло Л.І.

з участю позивача:                      ОСОБА_1

представників позивач:              ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача                                    ОСОБА_4

представника відповідача:          ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа: Пнівська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відновлення межі земельної ділянки,-

                                                          Встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_4, третя особа: Пнівська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відновлення межі земельної ділянки.

В судовому засіданні позивач по справі ОСОБА_1 позов підтримав з мотивів викладених в позовній заяві, яку просить задоволити та зобов’язати ОСОБА_4 усунути  перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу металевої огорожі, демонтажу цегляного гаражу та відновлення межі земельної ділянки.

Відповідач по справі ОСОБА_4 позов не визнав і при цьому пояснив, що захоплення земельної ділянки з його сторони не має ніякого, а стежку попри своє господарство він загородив деревяним парканом, оскільки там тупик, однак не заперечує проти її звільнення шляхом знесення огорожі. В свою чергу ОСОБА_1 має  окремий заїзд до свого господарства з іншої сторони, яким не хоче користуватись та облаштувати його. Просить в позові відмовити.

Представник третьої особи Пнівської сільської ради Надвірнянськоїго району Івано-Франківської області ОСОБА_5  вважає позов ОСОБА_1 безпідставним.

                 Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст. 60 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог та з’ясувавши фактичні обставини справи, прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності із ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад.

На підставі ст. 120 ч. 4 ЗК України перехід права на земельну ділянку у разі набуття права власності на жилий  будинок,  будівлю або   споруду   кількома   особами   право   на  земельну  ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві  власності  жилого будинку, будівлі або споруди.

                Згідно ст. ст. 125, 126, 158 ЗК України право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

                  Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

           Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

          Як передбачено ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист права на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом запобіганню вчинюваних дій, що порушують права або створюють небезпеку порушених прав.

                 В судовому засіданні встановлено, що позивач по справі є власником ѕ частин будинковолодіння АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про спадщину за законом від 25 серпня 1911 року виданого державним нотаріусом  Надвірнянської РДНК  за реєстровим №1-1987 після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Інша ј частина вказаного будинку успадкована його братом ОСОБА_7 раніше після смерті його вітчима ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, однак жодних правоустановчих документів на земельну ділянку у нього немає.

Згідно рішення виконкому Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області  №12 від 18.05.1973 року батькові позивача по справі на підставі наказу директора радгоспу «Надвірнянський»від 18.05. 1973 року було виділено земельну ділянку для будівництва житлового будинку, яку 30.05.1973 року було виділено згідно рішення виконкому Пнівської сільської ради Надвірнянського району  в натурі біля сусідів ОСОБА_9 та ОСОБА_4, відповідача по справі(ас.10-12).

Відповідачу по справі ОСОБА_4 на підставі рішення виконкому Пнівської сільської ради Надвірнянського району від 16.06.1972 року №12 було виділено земельну ділянку площею 0,10 га землі  для будівництва житлового будинку, яку 14.06.1972 року було виділено в натурі(ас.13-14).

У зв’язку із закінченням будівництва даного будинку 11.03.1988 року відповідачем по справі ОСОБА_4 було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_2(ас.37).

Згідно плану земельної ділянки  в технічному паспорті  ОСОБА_4 під літерою «В» вказано цегляний гараж, огорожу(літер №1; №3) та ворота(літер №5), що також відображено в експлікації земельної ділянки та в характеристиці споруд та будівель(38-42).  

08.08.1988 року відповідачу по справі  ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право власності на жилий будинок  згідно рішення виконкому Надвірнянської районної ради №58 від 14.04.1988 року, яке  зареєстроване в Івано-Франківському ОБТІ в реєстровій книзі №4 за реєстровим №817 від 08.08.1988 року(ас. 43 ).

Як встановлено в судовому засіданні спір між сторонами по справі виник з приводу користування сільською дорогу, що проходить повз їхні господарства, в т.ч. їхніми будинковолодіннями із-за неприязних відносин.

Дана дорога по АДРЕСА_1 розташована в межах населеного пункту і відноситься до земель запасу Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач по справі  ОСОБА_4,як власник будинковолодіння АДРЕСА_2 та законний землекористувач самочинно загородив частину дороги спірного заїзду, тим самим чинить перешкоди в користуванні нею позивачу по справі ОСОБА_10

Однак, як встановлено в судовому засіданні, що розмір спірної ділянки дороги становить відповідно не 0,0157 га, а тільки 0,0044 га (розміром 1м х 40,40 м), що в свою чергу спростовує  розміри  вказані в план-схемі складеної землевпорядником Пнівської сільської ради Надвірнянського району (ас.7).

Даний          факт і розміри спірної ділянки дороги-стежки площею 0,0044 га в судовому засіданні не заперечив відповідач по справі ОСОБА_4, яку він самоуправно загородив(встановив огорожу).

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, що власник  іншоі ј частини будинковолодіння АДРЕСА_1  брат позивача ОСОБА_10–ОСОБА_7 претензій до відповідача по справі ОСОБА_4  з цього приводу немає жодних.

В частині позовних вимог ОСОБА_10 щодо демонтажу металевої огорожі з бетонною огорожею довжиною 40.4 м та демонтажу цегляного гаражу, то ці вимоги не підлягають до задоволення, оскільки вони безпідставні.

Згідно експлікації земельної ділянки та  характеристики  споруд та будівель до будівельного паспорту  відповідача по справі ОСОБА_4 від 11.03.1988 року вказано наявність цегляного гаражу(літер-В), огорожі (літер №1; №3) та воріт(літер №5).

У відповідності з довідкою інспекції ДАБК у Івано-Франківській області  К-20/254  від  18.11.2011року  відповідач по справі  ОСОБА_11 виготовив технічний паспорт на будинковолодіння 11.03.1988 р. в якому зазначені гараж та металева огорожа, а тому відсутні підстави для притягнення останнього до адміністративної відповідальності (ас.34).

У звязку з цим суд не бере до уваги довідку Надвірнянської  РДА з цього приводу(ас.5).

Аналогічно не підлягають до задоволення позовні вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача  відновити межу власного будинковолодіння та встановити огорожу відповідно до будівельного паспорту, скільки вони безпідставні та не підлягають до задоволення з вищенаведених підстав у їх сукупності..

На підставі вищенаведеного суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині позовних вимог.

                    А тому суд, оцінюючи в сукупності здобуті докази по справі, прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

        На підставі ст. ст. 12, 120, 124, 125, 126, 158 ЗК України, керуючись ст.ст. 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

          Позов ОСОБА_1 -задоволити частково.

Зобовязати ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_1  перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0044 га(стежкою розміром 1 м х 40,40 м), яка знаходиться по АДРЕСА_1 шляхом знесення огорожі.

В решті позову відмовити.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляу справи апеляційним судом.

       Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Івано-Франківської області  протягом  10 днів з дня його проголошення через Надвірнянський районний суд.  

Суддя                                                                                 Мужик І.І.

Рішення виготовлено в повному обсязі 07.03.2012 року.