Справа №  1-127/11

В И Р О К

і м 'я м    У к р а ї н и

05 березня 2012 року       Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді –Славінської Н.Л.

при секретарі                              Бабиній І.Д.

з участю:

прокурора                                      Мазура О.І.  

адвоката                                       ОСОБА_1

          розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті Шаргороді в залі суду справу по обвинуваченню   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Чернівці Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, зареєстроване місце проживання –АДРЕСА_2,    українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого в силу ст.89 КК України,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.296, ч.2 ст.121  КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Могилів-Подільський Вінницької області, жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не   працюючого,  не судимого в силу ст.89 КК України,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.396 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженки с. Кірікіно Вичугського району  Іванівської області Російської Федерації, росіянки, громадянки України, жительки АДРЕСА_2, з неповною  середньою освітою, не одруженої, не працюючої, пенсіонерки, не судимої в силу ст.89 КК України,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.136 КК України,

В С Т А Н О В И В :

          Суд визнав доведеним, що підсудний ОСОБА_2. вчинив  хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, та умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого; підсудний ОСОБА_3 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, та заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину; підсудна ОСОБА_4 вчинила ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу та неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, що спричинили смерть потерпілого.    

Злочини вчинено за наступних обставин.

5 лютого 2011 року близько 17 години 10 хвилин підсудний ОСОБА_2., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, маючи намір  позичити гроші в своєї сусідки ОСОБА_5., разом  із ОСОБА_3. прийшов в домогосподарство останньої, що знаходиться в АДРЕСА_4, і, бажаючи викликати   господиню  з будинку, почав  стукати  ногами  у двері  веранди  будинку та  руками  у вікна.  На створений підсудним ОСОБА_2. гамір ОСОБА_5. вийшла із   будинку в веранду, і, відімкнувши металеву скобу, яка закривала праву половину вхідних дверей веранди, не  надаючи дозволу на вхід до житлового будинку ОСОБА_2., тримаючи своєю рукою відчинену половину вхідних дверей, відмовила останньому  в позиці грошей, мотивуючи їх відсутністю. Після цього підсудний ОСОБА_2., з власної ініціативи, без  попередньої  домовленості  з  ОСОБА_3., котрий залишився біля входу до веранди будинку,  діючи  з  хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, виявляючи явну неповагу до суспільства, з особливою зухвалістю, з прикладанням  фізичної сили, долаючи  опір  ОСОБА_5., що є  жінкою  похилого віку, відкрив   руками до решти половину вхідних дверей, яку частково відкрила і тримала рукою ОСОБА_5 і, висловлюючись  нецензурними  словами  в адресу  останньої, безпричинно схопив правою рукою ОСОБА_5 за шию, положив на дерев’яний тапчан, що знаходиться у веранді житлового будинку, і стискав шию ОСОБА_5. руками, незважаючи на її крик про допомогу.

Своїми умисними діями підсудний ОСОБА_2. спричинив ОСОБА_5. тілесні ушкодження у виді: двох синців  на лівій боковій поверхні шиї  у верхній третині та одного синця на правій боковій поверхні шиї у верхній третині навпроти кута нижньої щелепи, які виникли від дії тупого (тупих) предмету (предметів) або від удару до такого (таких), якими могли бути і пальці рук нападаючого, і, відповідно до висновку  судово-медичної експертизи №101/38 від 9.03.-10.03.2011 року,  належать до категорії легких тілесних ушкоджень.  

Крім цього, 5 лютого 2011 року, біля 18 години підсудні ОСОБА_2., ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в будинку останньої, що знаходиться в АДРЕСА_2, розпивали спиртні напої спільно із ОСОБА_6 Під час розпивання спиртних напоїв підсудний ОСОБА_3, в присутності підсудних ОСОБА_2  та  ОСОБА_4 протягом тривалого часу грубо  порушуючи  громадський  порядок, що виявилося  в  порушенні спокою відпочиваючих ОСОБА_4, ОСОБА_2. та ОСОБА_6, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, виявляючи зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, з метою самоутвердження своєї  особистості за  рахунок приниження інших  осіб, висловлювався нецензурними словами в  адресу  ОСОБА_6 що перебувала в стані алкогольного сп’яніння, при  цьому безпричинно наніс їй три удари долонями  в обличчя, від яких  остання впала на підлогу. Після цього підсудний  ОСОБА_3 припинив свої дії та  сів  на  стілець.

Своїми  умисними  діями  підсудний ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження, у  вигляді: двох  мілких  саден по  центру  лоба,  три  поверхневих  ранки  на  правій  щоці до переду від  правої  вушної  раковини, що   утворились  від  дії  предметів  з  загостреною травмуючою  поверхнею, якими  могли  бути  і  нігті  пальців  рук  при  ударі  по  обличчю відкритою  долонею  руки, і, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 100/37 від 25.03.2011 року, належать до  категорії  легких  тілесних ушкоджень.

В цей час, коли  ОСОБА_6.  намагалась підвестись   з підлоги, опираючись на свої руки,  підсудний ОСОБА_2., маючи умисел на нанесення останній тяжких тілесних ушкоджень, діючи  з власної ініціативи, без попередньої  домовленості  з підсудним ОСОБА_3.,  на ґрунті особистої неприязні  до ОСОБА_6, умисно  наніс їй удар ногою, взутою  в  зимове  взуття, по голові, від якого ОСОБА_6 знову  впала  на підлогу, головою до ніг  підсудного ОСОБА_3., який,  не маючи наміру на заподіяння тілесних ушкоджень, не встаючи  з  стільця, відштовхнув ОСОБА_6 ногою  від  своїх  ніг.  Після цього підсудний ОСОБА_2. підійшов до ОСОБА_6 та наніс їй  ще два  удари ногою  по голові, від яких остання знову впала на підлогу, головою  на ноги підсудного ОСОБА_3., який, побачивши, що обличчя ОСОБА_6 було в крові,  знову   ногою відштовхнув від себе лежачу  на підлозі  ОСОБА_6. Підсудний ОСОБА_2, продовжуючи  свій злочинний умисел, підійшов до ОСОБА_6. та  наніс  їй не менше  десяти  ударів ногою,  взутою в зимове взуття, по голові, з прикладанням значної фізичної сили, заподіявши останній тілесні ушкодження у виді: синців  на  обох повіках очей з переходом на  обидві  щоки; забійну  рану  на  лівій  щоці  по нижньому  краю  синця; веретеноподібної  форми  рану  в лобній  дільниці справа на  межі  з  волосистою  частиною  голови; рану   з пересіченням м’яких  та  хрящових тканин правої  вушної  раковини в  середній  третині; рану у основі проти  козелка  правої  вушної  раковини; суцільний  синець на  всю  поверхню  лоба; розрив  тканин  червоної облямівки  та  слизової  верхньої  губи  зліва; масивні  крововиливи в м’які   тканини  голови по  всім  поверхням; крововилив  під   тверду  мозкову  оболонку  склепіння та  основи  головного мозку правої  півкулі, з стисненням  його речовини.

          Відповідно до висновку судово-медичної експертизи  №100/37 від 25.03.2011 року, вищевказані  тілесні  ушкодження  в ОСОБА_6.  утворились  від нанесення ОСОБА_2.  не  менше десяти-п’ятнадцяти  ударів ногами, взутими  в зимове взуття, з прикладанням  значної  фізичної  сили.

Крім того, відповідно до висновку судово-медичної експертизи  №85/33 від 11.03.2011 року, спричинена  ОСОБА_2. потерпілій ОСОБА_6 закрита черепно-мозкова травма у вигляді  крововиливу (70 мл.) під   тверду  мозкову  оболонку  склепіння та  основи  головного мозку правої  півкулі, з стисненням  його речовини, як небезпечна до  життя  на  час  її утворення, відноситься  до  тяжких тілесних  ушкоджень, що спричинили  смерть потерпілої ОСОБА_6 на  протязі періоду  часу  з  2-х  до 10-ти  годин, й між ним та смертю  ОСОБА_6 є причинний зв'язок.

Після побиття  ОСОБА_6 підсудні ОСОБА_2., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжили  розпивати спиртні напої, в той час як потерпіла ОСОБА_6 знаходилася на підлозі,   у цій же кімнаті, перебуваючи  у небезпечному  для життя  стані.

Закінчивши розпивати спиртні напої, підсудні ОСОБА_2., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 полягали спати в будинку останньої,  залишивши ОСОБА_6 лежати на підлозі.

6 лютого 2011  року, близько  2-ої  години, підсудний ОСОБА_3, котрий проснувся, виявив  відсутність ознак  життя  в ОСОБА_6, про що повідомив підсудних ОСОБА_4  та ОСОБА_2, розбудивши їх.

Відповідно  висновків судово-медичної експертизи  №85/33 від 11.03.2011 року та №100/37 від 25.03.2011 року, спричинена  ОСОБА_2. потерпілій ОСОБА_6 закрита черепно мозкова травма у вигляді  крововиливу (70 мл.) під   тверду  мозкову  оболонку  склепіння та  основи  головного мозку правої  півкулі, з стисненням  його речовини,   розвивалася на протязі деякого часу, залежно від індивідуального стану  організму на час отримання  черепно-мозкової  травми (алкогольне сп’яніння, емоційне збудження), тобто  від часу отримання даного пошкодження до часу настання  смерті ОСОБА_6 був можливий  проміжок  часу  від 2 до 10 годин, й у разі надання в вказаний період часу потерпілій кваліфікованої медичної допомоги у вигляді  декомпресійної трепанації черепа, потерпіла  ОСОБА_6  могла б залишитись  живою.

Проте, на протязі вказаного періоду  часу, незважаючи на перебування ОСОБА_6. в  небезпечному для  життя  стані  від отриманих тілесних ушкоджень та перебування останньої в стані  алкогольного сп’яніння, в той час,  коли  вона  без сторонньої допомоги пересуватися вже не могла, а тому не мала можливості вжити ефективних заходів для самозбереження, підсудна ОСОБА_4  залишила ОСОБА_6 без будь-якої допомоги, усвідомлюючи наслідки своєї бездіяльності, не повідомила   належним установам чи особам про перебування ОСОБА_6. в небезпечному для життя стані та не надала необхідної допомоги самостійно, хоча мала можливість  надати  таку допомогу, що  й спричинило  смерть  потерпілої ОСОБА_6.

Після цього підсудний ОСОБА_3, діючи  в  інтересах підсудного  ОСОБА_2, який умисно заподіяв  ОСОБА_6. тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили її смерть, усвідомлюючи, що вчинений  останнім злочин є тяжким, заздалегідь не обіцяючи ОСОБА_2 про приховування  цього злочину, діючи спільно з підсудним ОСОБА_2., котрий діяв з метою  приховання  наслідків  своєї  злочинної  діяльності,   перенесли тіло ОСОБА_6 в  нежилу кімнату будинку ОСОБА_4 де  поклали в металевий  надгробок,  накривши  його зверху  дошками та корзиною,  щоб  труп   не  був  виявлений  сторонніми  особами, і в  подальшому  про смерть ОСОБА_6 підсудний ОСОБА_3  в  правоохоронні  органи  не  повідомив,  хоча  мав  таку  можливість.   

9 лютого 2011 року близько 18 години 30 хвилин, підсудні ОСОБА_2. та ОСОБА_4 винесли труп ОСОБА_6  з  будинку  ОСОБА_4   та кинули  його з пагорба поряд із  будинком ОСОБА_4 на  узбіччі вулиці Садова, навпроти електроопори, де його було виявлено 16 лютого 2011 року близько 8 години 30 хвилин місцевим жителем ОСОБА_7

Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_2. та ОСОБА_3 винуватими себе  у вчиненні злочинів   визнали повністю, підтвердили факти вчинення злочинів при вище наведених обставинах, щиро розкаялися у скоєному, просили їх  суворо не карати, оскільки вони визнали свою провину, усвідомили свою   протиправну поведінку, виявляють жаль з приводу вчиненого. Підсудна ОСОБА_4 також винуватою себе у вчиненні злочину визнала, розкаялася у скоєному, просила суворо не карати.  

Підсудний ОСОБА_2. суду показав, що тимчасово проживає  в АДРЕСА_1 разом із своєю співмешканкою. 5 лютого 2011 року вранці близько 8 години він приїхав з Одеської області до своєї матері ОСОБА_4 в смт. Чернівці, щоб навідатися на могилу свого покійного батька, так як не був на похороні. Привіз із собою пляшку горілки, але не повну, так як випив з неї по дорозі до матері. Коли він приїхав до матері, то вони випили трішки горілки за його приїзд і він ліг відпочити. Але прийшла ОСОБА_6, тому він встав і вони сіли за стіл та розпивали горілку. До нього прийшов ОСОБА_3 і вони розпивали спиртне всі разом. При цьому випили дві пляшки горілки, які дала його мати, потім від дістав вино і вони пили вино.   Через надмірну кількість випитого спиртного він сп’янів, але так як ще хотів випити, то вирішив піти і позичити грошей в ОСОБА_5. Тому, 5.02.2011 року, близько 17 години він разом із ОСОБА_3 пішов до ОСОБА_5.  Так як двері були закриті, то спочатку він постукав в двері, а потім у вікно. Коли ОСОБА_5. вийшла у веранду і крізь двері спитала, хто прийшов і чого хоче, то він повідомив хто він і сказав, що хоче позичити грошей. ОСОБА_5. наполовину відкрила двері і сказала йому, що грошей в неї немає. Від цього він знервувався, так як знав, що в останньої гроші є, бо вона проживає одиноко, до того ж він неодноразово раніше допомагав ОСОБА_5. у виконанні різних господарських робіт, тому відмова останньої позичити гроші настільки його знервувала, що він штовхнув ОСОБА_5 і та впала на тапчан, що був у веранді. Чи він її душив, не пам’ятає через сильне сп’яніння, але наміру її бити чи спричиняти тілесні ушкодження він не мав. Уривками пам’ятає, як ОСОБА_5. крикнула про допомогу, як його виштовхувала з будинку ОСОБА_5. ОСОБА_8   Потім він та ОСОБА_3 пішли до будинку його матері – ОСОБА_4 Він ще трохи побув на вулиці, а ОСОБА_3 пішов у будинок. Коли він повернувся,  то  мати сказала, що приходила ОСОБА_8, яка нічого не пояснила, лише подивилася, хто знаходиться в будинку, і, нічого не сказавши, пішла.  Того ж вечора він  мав намір лягати відпочивати, так як сп’янів і попросив  присутніх тихіше говорити. Після цього його мати пішла спати, він теж хотів спати, але ОСОБА_6 ходила, голосно говорила, казала, що треба ще випити. Він сказав ОСОБА_3 і вони всі разом випили ще по 50 грамів горілки, що залишилася в пляшці. Він розмовляв із ОСОБА_3, але ОСОБА_6 постійно вмішувалася в розмову, набридала йому, тому він пошуткував, що, можливо,  ОСОБА_6 хоче мати з ним сексуальний зв'язок, але остання почала кричати до нього, ображати нецензурними словами і між ними виникла сварка, яка згодом переросла в бійку, а саме, він своєю рукою штовхнув  ОСОБА_6 в плече, від чого остання похилилася на ОСОБА_3., який відштовхнув її від себе. Тоді ОСОБА_6 почала сваритися на ОСОБА_3. нецензурними словами. ОСОБА_3 підвівся і вдарив ОСОБА_6 долонями по обличчі, від яких остання впала на землю. Коли ОСОБА_6 намагалася встати, то продовжувала говорити нецензурні слова, що його дуже розізлило і він наніс їй удар взутою ногою в голову, від чого остання впала до ніг ОСОБА_3., який її від себе відштовхував ногами, бив по обличчі. ОСОБА_6 намагалась в черговий раз підвестися, але він знову вдарив її по голові і вона впала до ніг ОСОБА_3., який відкинув її від себе і остання лягла на підлогу та лежала.  Коли ОСОБА_6 намагалася підвестися і опиралася на руки, то він знову вдарив кілька разів її по голові, а ОСОБА_3 по обличчі і по голові. В цей час прийшла його мати –ОСОБА_4 і сказала, щоб вони припинили бійку. ОСОБА_3 пригрозив матері, щоб не вмішувалася, але та все таки припинила бійку, сказала також і ОСОБА_6, щоб теж замовкла, бо вона ще продовжувала щось бурмотіти. При цьому ОСОБА_4 підійшла до ОСОБА_6 та вдарила її долонею по потилиці.  Після цього бійка припинилася, він та ОСОБА_3 ще розпивали спиртне, а мати принесла подушку та покривало і на підлозі положила ОСОБА_6  Допивши горілку, вони полягали спати, він у тій кімнаті, де лежала на підлозі ОСОБА_6, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інших кімнатах.  Він не пам’ятає, щоб ножем розрізав штани та труси ОСОБА_6 Серед ночі, близько 2 або 3 години ночі його розбудив  ОСОБА_3 і сказав, що  ОСОБА_6, схоже, мертва. ОСОБА_3 також будив і його матір –ОСОБА_4, але не добудився. Він подивився на ОСОБА_6, подумав, що вона сильно сп’яніла, тому вони спільно із ОСОБА_3 винесли її в другу кімнату, де в матері були дрова, та положили в  металевий надгробник, який зверху накрили дошками та кошиком. Він думав, що там ОСОБА_6 скоріше протверезіє, так як в тій кімнаті було холодно.  Після цього він та ОСОБА_3 пішли назад до будинку і лягли спати. Для чого він прикрив надгробок дошками, не може пояснити, так як не пам’ятає. Вранці  6.02.2011 року, близько 10-ї години, коли вони проснулися, то ОСОБА_3 повідомив йому та ОСОБА_4., що ОСОБА_6 померла.  Так як він злякався і переживав через смерть ОСОБА_6, то вирішив купити спиртного і випити, тому пішов із матір’ю за спиртним. Коли повернувся, то зустрів ОСОБА_9., запросив його до себе. Разом вони розпивали горілку. Потім до них приїздили працівники міліції, його та ОСОБА_3. забирали в райвідділ міліції, склали протоколи про адміністративні правопорушення та відпустили додому. Про смерть ОСОБА_6 він нічого працівникам міліції не розповідав.

Щоб позбутися трупа ОСОБА_6, він чекав ОСОБА_3., але так як той не приходив, то 9.02.2011 року вранці він домовився з матір’ю, що дочекається, поки стемніє і винесе тіло    на територію сміттєзвалища, що розміщується позаду житлового будинку. Тіло ОСОБА_6 вони обмотали покривалом і разом із матір’ю донесли до пагорба, звідки скинули на смітник.   16 лютого 2011  року в  післяобідній час його було затримано  працівниками міліції  за підозрою в скоєнні  злочину.    В цілому він заподіяв ОСОБА_6 два удари взутою ногою в обличчя, 5-6 ударів ногою по голові, ще кілька ударів по тілу, але наміру вбивати останню він не мав.

Згоден відшкодувати потерпілим заподіяні злочинами збитки, але при належному документальному підтвердженні.

Підсудний ОСОБА_3 дав аналогічні покази показам підсудного ОСОБА_2 При цьому суду показав, що дізнався про те, що приїхав ОСОБА_2., вирішив з ним зустрітися. Прийшовши в будинок ОСОБА_4 застав там ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Вони розпивали спиртне і запросили його. Допивши пляшку, вони посилали ОСОБА_4 за горілкою в магазин, вона ходила двічі, потім розпивали вино, яке запропонував ОСОБА_2. Всі були в стані сп’яніння. Коли закінчилася горілка, то ОСОБА_2. запропонував йому піти з ним і позичити грошей на горілку, так вони прийшли в домогосподарство ОСОБА_5. ОСОБА_2. постукав і коли ОСОБА_5. привідкрила двері, то сказав, щоб остання позичила грошей, але ОСОБА_5. відмовила. Тоді ОСОБА_2. штовхнув ОСОБА_5 на тапчан і душив, кричав, щоб позичила грошей. Він стояв осторонь, а потім крикнув ОСОБА_2, щоб припинив. З будинку ОСОБА_5. вийшла ОСОБА_8 і вигнала їх.  Коли вони повернулися в будинок ОСОБА_4 то між ОСОБА_2. та  ОСОБА_6 виникла сварка. Під час сварки ОСОБА_2. штовхнув ОСОБА_6 і остання похитнулася в його бік, що йому не сподобалося і він відштовхнув її від себе. Після цього ОСОБА_6 розвернулася обличчям до нього і   почала   висловлюватися в його адресу нецензурними словами. Він встав та тричі долонею вдарив ОСОБА_6 по обличчі.  Від цього ОСОБА_6 впала, але намагалася встати, тоді ОСОБА_2. сильно вдарив її ногою і ОСОБА_6 знову впала. Коли ОСОБА_6 вставала, то ОСОБА_2. знову вдарив її по голові ногою.   Від цього ОСОБА_6 впала до його ніг і він відштовхнув її від себе ногою, вдаривши по обличчю. Після цього ОСОБА_6 намагалася встати, оперлася на руки, але ОСОБА_2. знову двічі її вдарив ногою по голові. Коли ОСОБА_6 лежала, то ОСОБА_2. ножем розрізав на ній штани і труси, які кинув під грубку і пробував потягнути ОСОБА_6 на ліжко, але не зміг, бо був п’яний і залишив на землі. При цьому, ОСОБА_2. не намагався вступити із ОСОБА_6 в статеві відносини. Після  удару ОСОБА_2 ОСОБА_6   ще щось бурмотіла та намагалася сказати,  однак підвестися  вже не пробувала. В цей час із другої кімнати вийшла  ОСОБА_4, яка, підійшовши до них, сказала припинити бійку. Сама ж підійшла до ОСОБА_6 і вдарила її долонею по потилиці.   Після цього він та ОСОБА_2. присіли за стіл і далі продовжили  розпивати спиртне, яке ще залишилося, а ОСОБА_4 принесла подушку та покривало і положила ОСОБА_6 на підлозі.  Потім він пішов і ліг спати.  Серед ночі, приблизно в 2-3 години, він прокинувся і пішов у туалет, при цьому по дорозі він проходив коло ОСОБА_6, яка лежала на підлозі, там де їй постелила ОСОБА_4 ОСОБА_6 бубніла щось і харчала. Він розбудив ОСОБА_2 та намагався розбудити  ОСОБА_4, щоб надати ОСОБА_6 допомогу. Він та ОСОБА_2. винесли ОСОБА_6 в іншу кімнату,  положили її в рядні в металевий надгробник. Він накрив ОСОБА_6 рядном та поставив зверху кошик. ОСОБА_2.  приніс ще якісь дошки та поклав зверху на  даний надгробник. У вказаній кімнаті було дуже холодно, а тому він подумав, що ОСОБА_6 швидко протверезіє і їй стане краще. Після цього вони пішли назад до будинку і лягли спати. ОСОБА_4 так і не вставала і продовжувала спати. Вранці 6.02.2011 року, близько 10-ї години, коли вони проснулися, то він пішов  до туалету і перевірив, як ОСОБА_6, але вона вже була мертва. Він повідомив про смерть ОСОБА_6 ОСОБА_4. та ОСОБА_2, але ті після його повідомлення пішли за горілкою, а він залишився в них вдома. В той час, коли він сидів на східцях і курив до нього підійшов ОСОБА_9, який мав при собі пляшку пива і він з ним почав  розмовляти  та пити пиво. Потім прийшов ОСОБА_2. Коли вони розмовляли, то він сказав ОСОБА_9 що вони побили ОСОБА_6 і вона померла, однак він не повірив і сказав, що піде подивиться сам. ОСОБА_9 зайшов до будинку,  подивився на ОСОБА_6 і сказав йому, що вона жива. Потім ОСОБА_9. забрав його батько. Коли ОСОБА_4 та ОСОБА_2. принесли горілки, то вони разом почали розпивати спиртне. В цей час приїхали працівники міліції і запитали, що в них за вбивство, на що вони відповіли, що немає ніякого вбивства і всі живі. Далі його та ОСОБА_2 було доставлено в Чернівецький РВ УМВС і складено на них протоколи. З міліції він та ОСОБА_2. вийшли близько 23-ї години і пішли до будинку  ОСОБА_4 де продовжили розпивати спиртні напої. 7.02.2011 року вранці він прокинувся і пішов додому. В кімнату, де була ОСОБА_6 він не заходив. До ОСОБА_2 більше не приходив, бо його не було вдома. Наміру вбивати ОСОБА_6 чи заподіяти їй тяжкі тілесні ушкодження, не мав. Розкаюється в тому, що кілька разів вдарив ОСОБА_6 і що не повідомив про злочин в правоохоронні органи. Згоден відшкодувати матеріальні та моральні збитки потерпілій ОСОБА_10  

          Підсудна ОСОБА_4 суду показала, що  ОСОБА_6 часто проживала в неї, коли сварилася із своїм співмешканцем ОСОБА_11., або коли останній її бив.  ОСОБА_6 та вона разом розпивали спиртні напої, остання була дуже конфліктна, коли перебувала в стані сп’яніння. 5 лютого 2011 року до неї в гості приїхав син ОСОБА_2. Із собою син привіз пляшку  горілки. Поснідавши  та випивши горілки син ліг відпочивати. Вона займалася хатніми справами. До неї того дня прийшла ОСОБА_6, яка принесла свої документи, сказала, що посварилася із співмешканцем і щоб документи побули у неї.  Після цього проснувся її син ОСОБА_2. і вони втрьох сіли за стіл та  розпивали спиртні  напої. Через деякий час до них прийшов ОСОБА_3 і вони розпивали горілку вже вчотирьох. Коли закінчилася горілка, то вони пили вино, потім вона ходила в магазин за горілкою. Розпивши принесену горілку, вона вийшла в іншу кімнату, лягла спати. ОСОБА_3, її син –ОСОБА_2. та ОСОБА_6 залишилися там же біля столу. Самої бійки вона не бачила. Чула тільки, що ОСОБА_6 сварилася дуже голосно.   Потім вона почула гуркіт і вийшла, то побачила, що ОСОБА_6 лежала на землі, а її син –ОСОБА_2. її вдарив ногою та ОСОБА_3 її вдарив ногою, тому вона сказала, щоб вони припинили бити ОСОБА_6 ОСОБА_3 сказав їй не вмішуватися, але вони більше ОСОБА_6 не били, проте остання з ними сварилася, щось бубніла, тому вона сказала, щоб ОСОБА_6 замовкла і не злила хлопців, але, оскільки ОСОБА_6 продовжувала бубоніти, то вона вдарила її долонею по потилиці. Потім вона принесла подушку та покривало і положила ОСОБА_6 спати там же на підлозі.  Після цього вона пішла спати. Вночі ОСОБА_3 її будив, казав, що ОСОБА_6 погано, але вона не хотіла вставати. Вранці хлопці сказали їй, що ОСОБА_6 мертва. Вона могла надати померлій допомогу, але була дуже п’яна і не хотіла вставати та надавати їй допомогу.   Працівникам міліції, які приходили до неї в будинок наступного дня, про смерть ОСОБА_6 вона нічого не сказала, так як вже була напідпитку. 9 лютого 2011  року, в вечірній час,  вона та її син ОСОБА_2. винесли тіло ОСОБА_6 на сміттєзвалище, яке знаходиться   неподалік її житлового будинку.   Покривало, яким вона замотувала тіло ОСОБА_6, викинула в річку, яка протікає неподалік території сміттєзвалища. Визнає свою вину в тому, що не надала допомогу ОСОБА_6, хоча могла таку допомогу надати, але не згодна відшкодовувати збитки, заподіяні злочином потерпілій, так як ОСОБА_6 дуже часто в неї проживала, коли ОСОБА_11 її бив чи вигонив з дому, при цьому ОСОБА_6, замість того, щоб дякувати за тимчасове надання житла,  часто влаштовувала сварки.

Крім признання підсудних, винуватість їх у вчиненні злочинів підтверджується наступними доказами:

  - по факту хуліганства в будинку ОСОБА_5.:

          - показаннями в судовому засіданні підсудного ОСОБА_2, який винуватим себе  у вчиненні злочину  визнав повністю, підтвердив факт вчинення злочину при обставинах, наведених в обвинувальному висновку, а також показаннями підсудного ОСОБА_3., їх покази повністю узгоджуються між собою, а також з показами потерпілої та іншими матеріалами справи, які ними не оспорюються.

          - показаннями потерпілої ОСОБА_5., яка  суду показала, що 5.02.2011  року вона займалася шиттям. Приблизно о 16 годині 40 хвилин до неї зателефонувала  ОСОБА_8,  яка запитала її, чи не буде вона іти на ринок, так як їй необхідно було купити продукти.  Вона сказала ОСОБА_8 що купить необхідні продукти, але треба, щоб остання принесла гроші. ОСОБА_8 принесла гроші і вони розмовляли в будинку.  Приблизно о 17  годині 10  хвилин вона почула, що у двері хтось стукає. ОСОБА_8 залишилася в кімнаті, а вона пішла у веранду, щоб подивитися, хто прийшов.  Відкривши занавіску вона побачила і впізнала ОСОБА_2 З ним був ОСОБА_3, якого вона той час не знала. Коли вона привідкрила двері, то ОСОБА_2. шарпнув їх на себе, штовхнув   її на тапчан, обзивав нецензурними словами, почав її душити. ОСОБА_3 стояв  поруч. Вона покликала на допомогу і вийшла ОСОБА_8 та вигнала ОСОБА_2 і ОСОБА_3. З якою метою приходив до неї ОСОБА_2. вона не зрозуміла, бо він тільки викрикував нецензурні слова. Злочином їй заподіяна матеріальна і моральна шкода на суму 500 грн., у зв’язку із чим вона  написала заяву про визнання її цивільним позивачем на вказану суму, з якої 250 грн. –моральна шкода, 250 грн. –матеріальна шкода, зокрема, витрати, які вона несе на придбання медикаментів, так як дуже злякалася і не може спати. Вважає, що ОСОБА_2 слід покарати відповідно до закону.

          - показаннями свідка ОСОБА_8, яка суду показала, що  5.02.2011 року  близько  17 години  пішла до ОСОБА_5. Вони перебували в будинку, розмовляли. Під час розмови почули, що хтось стукає у двері. Вона залишилася в кімнаті, а ОСОБА_5. пішла у веранду, щоб подивитися, хто прийшов.  Через  кілька   хвилин вона почула  крик ОСОБА_5., який  був  хриплий. Вона побігла до веранди, де побачила, що ОСОБА_5.  лежить  на дерев’яному тапчані,  а ОСОБА_2  душив  її  рукою  за шию.  При цьому ОСОБА_2.  висловлювався нецензурними словами до ОСОБА_5., кричав.  Перед вхідними  дверима веранди стояв  ОСОБА_3, який, побачивши її, почав тікати. Вона відштовхнула ОСОБА_2 від ОСОБА_5.,  схопивши його  за верхній  одяг, виштовхала на вулицю.  Коли виштовхала на вулицю  та прогнала ОСОБА_2  та ОСОБА_3.  аж  до дороги,  то повернулася до ОСОБА_5. Повернувшись, вона побачила  почервоніння на шиї  в ОСОБА_5., а остання   скаржилася на фізичний  біль та повідомила, що  не дозволяла ОСОБА_2  входити до будинку,  але останній  увірвався  до   будинку, коли вона відкрила двері.  Вона запропонувала  ОСОБА_5. звернутися   до міліції. Після цього вона пішла до будинку ОСОБА_4 увійшла  до будинку, де побачила,     що на тапчані  лежить  невідомий  їй  чоловік, а в кімнаті перебували  ОСОБА_6 та ОСОБА_4, які були  в стані  алкогольного сп’яніння.   Тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_6 вона не бачила.  

          - показаннями свідка ОСОБА_12., який суду показав, що 5 лютого 2011  року   виконував ремонтні роботи в будинку ОСОБА_8 В другій половині дня в домогосподарство ОСОБА_8 прийшов ОСОБА_2., він був п’яний, почав висловлюватися нецензурними словами, через що між ними виникла суперечка, але він не бився із ОСОБА_2.  Лише сказав йому, щоб він ішов геть.

- з’явленням зі зізнанням  від 19.02.2011 року ОСОБА_3. про скоєння суспільно-небезпечного  діяння ОСОБА_2.  відносно ОСОБА_5. (а.с.44  т.ІІ);

- з’явленням зі зізнанням  від 19.02.2011  року  ОСОБА_2 про скоєне  ним суспільно-небезпечне  діяння відносно ОСОБА_5. (а.с.45  т.ІІ);

- заявою ОСОБА_5. (а.с.48 т.ІІ);

- протоколом огляду  місця події  від 23  лютого 2011  року (а.с.51-52 т.ІІ);

- висновком  судово-медичної  експертизи №101/38  від 10.03.2011 року, з якого вбачається, що у  ОСОБА_5. мали місце  наступні  тілесні ушкодження: два синці  на лівій боковій поверхні шиї  у верхній третині та один синець на правій боковій поверхні шиї у верхній третині навпроти кута нижньої щелепи, які належать до категорії легких тілесних ушкоджень та  могли утворитися від дії тупого (тупих) предмету (предметів)  або від удару  до такого (таких), якими могли бути пальці  рук  нападаючого  (а.с.92 т.ІІ).

             - по факту заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть ОСОБА_6, хуліганства, заздалегідь не обіцяного приховування тяжкого злочину, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу:                   

- показаннями підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4 які вину у вчиненні   злочинів визнали повністю, підтвердили факт вчинення злочину при обставинах, наведених в обвинувальному висновку.

- показаннями потерпілої ОСОБА_10, яка суду показала, що ОСОБА_6 є її матір’ю.  Протягом останніх  років свого життя її мати проживала  із  ОСОБА_11. в його будинку. Власного житла матір не мала. Крім того, їй відомо, що мати, коли сварилася із співмешканцем ОСОБА_11., часто проживала в ОСОБА_4 так як вона не могла прийняти матір до себе, бо проживає в сім’ї свого чоловіка. Мати неодноразово жалілася їй, що коли вона була в ОСОБА_4 то остання не раз виганяла її на мороз роздягнутою, а ОСОБА_3, який теж там перебував, бив матір.  Востаннє вона бачила  свою  матір  в кінці січня  2011 року –28 січня,  тоді  мати прийшла до неї додому та казала, що вона надасть їй допомогу  у  виконанні різних господарських робіт. Тоді вона на ній не бачила ніяких тілесних ушкоджень, дала їй свої речі, якими вже не користувалася: кофту, пальто, коротку шубку, штани та інше. Після того матір до неї не приходила і вона її ніде не зустрічала.  16 лютого 2011 року від працівників міліції їй стало відомо, що тіло її матері виявили неподалік від будинку ОСОБА_4 на території сімттєзвалища.  Вона важко переживала втрату матері, тому похованням в більшості займався її чоловік. Злочином їй заподіяно матеріальну та моральну шкоду в цілому 10000 грн., у зв’язку із чим вона написала заяву про визнання її цивільним позивачем на вказану суму. Вважає, що підсудних слід покарати відповідно до закону.

- показаннями свідка ОСОБА_13, яка суду показала, що    6 лютого 2011 року, повертаючись із сином та  співмешканцем з ринку в смт. Чернівці, зайшли в кафе «Обрій», де випили вина. Близько 15-ї години її співмешканець ОСОБА_14. взяв сумки з продуктами і пішов додому наперед, а вона спільно із своїм сином ОСОБА_15 йшли позаду. Коли вони зупинилися перепочити на містку, то до них підійшов ОСОБА_2., який почав розмовляти із її сином, розпитував, як син живе, так як вони давно не бачилися. Потім ОСОБА_2. запропонував синові зайти до нього додому та випити за зустріч спиртного. Вона пішла разом із сином, так як він після операції не добре себе почував. Коли вони прийшли в будинок, то там були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вони були в стані алкогольного сп’яніння. Під час розмови із ОСОБА_4 вона посварилася з останньою, а ОСОБА_2. вдарив сина в живіт.  Почалася сварка і в цей  час до будинку прийшли працівники міліції, запитали, що вони тут роблять і вигнали їх із сином з будинку ОСОБА_4 Після цього вони пішли додому.

          -  аналогічними  показаннями свідка ОСОБА_15

          - показаннями свідка ОСОБА_16., яка показала, що підсудний ОСОБА_3 є її онуком, проживає з нею від трирічного віку. Онук не працює, був раніше судимим, інколи вживає спиртні напої. 5 та 6  лютого 2011 року онука вдома не було. 6.02.2011  року близько 23  години він подзвонив їй на мобільний телефон і повідомив,  що  перебуває в Чернівецькому РВ УМВС України у Вінницькій області і що  його затримали працівники міліції. Вона своєму онуку пояснила, що вона не може прийти серед ночі в райвідділ міліції. 7.02.2011 року онук вранці прийшов додому і ліг спати. Про події, які відбувалися в будинку ОСОБА_4 онук їй нічого не повідомляв.

          - показаннями свідка ОСОБА_11, який суду показав, що співмешкав із ОСОБА_6 протягом 14 років. За час спільного життя в них були напружені відносини, так як ОСОБА_6 любила випити, здружилася із ОСОБА_4, яка також зловживає спиртними напоями, часто йшла із дому та ночувала в ОСОБА_4 де вони разом розпивали спиртні напої. Неодноразово ОСОБА_6 жалілася, що ОСОБА_4 серед ночі виганяє її на  вулицю, а ОСОБА_3 її побив в будинку останньої. 4.02.2011 року він бачив ОСОБА_6 останній раз вранці, коли йшов на роботу. Коли прийшов, то виявив, що ОСОБА_6 немає вдома. 5.02.2011 року вранці виявив, що немає документів та одягу ОСОБА_6 Не шукав співмешканку, так як вона не раз йшла з дому, а потім поверталася. 16.02.2011 року працівники міліції повідомили, що знайшли тіло ОСОБА_6 на сміттєзвалищі.

          - показаннями свідка ОСОБА_17 який суду показав, що 16.02.2011 року шукав качки і знайшов на сміттєзвалищі труп жінки, про що повідомив міліцію. Спочатку думав, що то хтось викинув манекен, але підійшовши, пересвідчився, що то була жінка. Труп лежав на снігу між деревами обличчям донизу, не прикритий, без нижньої білизни та штанів, тільки в кофті. Потім він приймав участь у огляді будинку ОСОБА_4 в якості понятого. Він бачив, як працівники міліції та експерт виявили плями крові на стінах, на шторах, на дверях, підлозі, одягу, при цьому одяг вилучався.

          - показаннями свідка ОСОБА_18 який суду показав, що 6.02.2011 року проїжджаючи по вулиці в смт. Чернівці, побачив свого сина ОСОБА_9., який розмовляв можливо із ОСОБА_4, а можливо із ОСОБА_3, точно не пам’ятає. Він забрав сина додому, бачив, що син перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

- показаннями свідка ОСОБА_19, який суду показав, що 6.02.2011 року чергував в Чернівецькому РВ УМВС України у Вінницькій області. Черговий міліції повідомив, що треба їхати в будинок ОСОБА_4 оскільки там є труп людини, про що його по телефону повідомив ОСОБА_9 Він спільно із ОСОБА_20. виїздив на місце, але трупа не знайшли. Забрали в райвідділ міліції ОСОБА_3. та ОСОБА_2, де передали їх черговому, а самі займалися іншими справами.

- показаннями свідка ОСОБА_9., який суду показав, що 6.02.2011 року йшов до будинку ОСОБА_4 так як її син, який працює із ним в м. Києві, подзвонив йому на мобільний і попросив занести матері телефон, щоб з нею поговорити. Будучи в місті, він пішов до будинку ОСОБА_4 там зустрів біля будинку ОСОБА_3. та ОСОБА_2 При розмові вони йому сказали, хто з них конкретно –не пам’ятає, що побили жінку і вона померла. Він подумав, що хлопці жартують і пішов в ту кімнату, де вони сказали, що лежить тіло, щоб подивитися. Зайшовши, він побачив у металевому надгробку  тіло. Хто то був, він не зрозумів, бо побачив тільки ноги, а все решту було прикрито лахміттям. Він злякався, вийшов з будинку та пішов на вулицю, де зустрів свого батька, який машиною завіз його додому. По дорозі він розповів батькові про те, що бачив, але батько не хотів слухати, казав, що це якийсь жарт. Після цього він подзвонив в райвідділ міліції і повідомив чергового про труп.

- рапортом  оперативного чергового Чернівецького РВ УМВС України у Вінницькій області,  відповідно  до якого  від ОСОБА_17.  поступило  повідомлення  про те, що ним виявлено труп  ОСОБА_6 (а.с.2 т.І);

- протоколом огляду  місця  події  від 16 лютого 2011  року,  відповідно  до якого  було виявлено  труп  ОСОБА_6,  при огляді  якого  встановлено численні  тілесні ушкодження голови у вигляді  синців  та гематом.  (а.с.3-13 т.І);

- протоколом  огляду  місця  події  від 16  лютого 2011  року  території  домоволодіння АДРЕСА_2 що належить ОСОБА_4.,  під час проведення якого було виявлено предмети та речі  зі  слідами речовини бурого кольору, а також  сліди пальців рук (а.с.15-26 т. І);

- протоколом огляду  місця  події від 16  лютого 2011  року  території  домоволодіння АДРЕСА_5  під час огляду  якого виявлено  та вилучено одяг  і взуття,  належні ОСОБА_3 (а.с.38-40 т.І).

- протоколом огляду  трупа  ОСОБА_6, з якого вбачається, що  під час огляду   виявлено численні  синці та  гематоми голови,  вилучено  одяг ОСОБА_6 (а.с.42-44 т.І);

- протоколами відтворенням обстановки  та обставин події від 18  лютого 2011  року  за участю ОСОБА_4 ОСОБА_3., ОСОБА_2, з яких вбачається, що підсудні добровільно показали і розказали про обставини вчинення злочину (а.с. відповідно 146-155, 156-166, 167-178 т.І);    

- протоколами  виїмки одягу  та взуття у ОСОБА_2 від 23  лютого 2011 року та одягу, взуття і кухонного ножа у ОСОБА_4 24.02.2011 року (а.с. відповідно 1-2 т.ІІ, 24-25 т.ІІ);

- висновком  судово-медичної експертизи №85/33 від 11.03.2011  року, відповідно до якого у  ОСОБА_6  мали місце тілесні  ушкодження у вигляді: суцільних синців на  обох повіках очей з переходом на  обидві  щоки; забійної рани  на  лівій  щоці  по нижньому  краю  синця; двох дрібних саден  по центру лоба, веретеноподібної форми рани в лобній дільниці справа на межі з волосистою частиною голови; рани з пересіченням м’яких та хрящових тканин правої вушної  раковини в  середній  третині; рани у основі проти козелка правої вушної раковини;  трьох поверхневих ранок  на правій щоці до переду  від вушної раковини; суцільного синця на  всю поверхню  лоба; синця  на тильній  поверхні  правої  кисті:  один –у основі 1,2  пальців  та один  на тілі основних  фаланг 2,3,4  пальців  та біля основи; суцільних синців  на передніх поверхнях  обох колінних суглобів; чотирьох синців в ділянці  спини; смугастого садна на лівій  гомілці в середній  третині; численних  дрібних саден на лівій сідниці  та верхній  третині  стегна, двох  смугастих  та  трьох дрібних  пошкоджень з вспученим епідермісом  на лівій сідниці,  численних  пошкоджень  з вспученим епідермісом на всій  поверхні правої сідниці, розриву тканин червоної облямівки та слизової верхньої губи зліва; масивних крововиливів в м’які тканини голови по  всім  поверхням; крововиливу під тверду  мозкову  оболонку  склепіння та основи  головного мозку правої півкулі, з стисненням  його речовини. Смерть ОСОБА_6 настала від закритої черепно-мозкової травми у вигляді крововиливу під тверду мозкову оболонку склепіння та основи правої півкулі головного мозку з стисненням її речовини та набряком. Закрита черепно-мозкова травма у вигляді крововиливу (70 мл.) під тверду  мозкову  оболонку  склепіння та  основи  головного мозку правої  півкулі, з стисненням  його речовини, як небезпечна до  життя  на  час  його утворення, відноситься  до  категорії  тяжких тілесних  ушкоджень, що спричинили  смерть потерпілої ОСОБА_6 на  протязі періоду  часу  з  2 до 10-ти  годин й між ним та смертю  ОСОБА_6 є причинний зв'язок.  ОСОБА_6 після отримання черепно-мозкової травми на час наростання крововиливу під тверду мозкову оболонку, деякий час могла скоювати самостійні дії, рухатись, кричати. Потерпілій  було нанесено  не менше 10-15  ударів  тупим  предметом  з  прикладенням значної фізичної сили, якими могли бути руки, стиснуті в кулак,  або взуті ноги нападаючого (нападаючих). Крововилив   під  тверду мозкову  оболонку  утворився від деяких ударів  взутою ногою в  передньо-бокову  поверхню  обличчя потерпілої ОСОБА_6,  тобто  даний крововилив міг утворитись при обставинах  на які посилається  ОСОБА_2. Синці  на тильній поверхні  правої кисті можуть бути оцінені  як  пошкодження, які утворилися при самозахисті. Пошкодження  в  дільниці  нижніх кінцівок та сідниць могли утворитися  від  дії  дрібних предметів з  загостреною  травмуючою  поверхнею та тупих предметів,  діючих  на тіло під кутом, можливо  і  при її падінні  з висоти власного зросту  на такі  предмети (а.с.93-94 т.ІІ);

- висновком  судово-медичної експертизи №100/37  від 25.03.2011  року,  відповідно  до якого у ОСОБА_6 мали місце  наступні  тілесні  ушкодження: суцільні синці на  обох повіках очей з переходом на  обидві  щоки; забійна рана  на  лівій  щоці  по нижньому  краю  синця; два дрібні садна  по центру лоба, веретеноподібної форми рана в лобній дільниці справа на межі з волосистою частиною голови; рана з пересіченням м’яких та хрящових тканин правої вушної  раковини в  середній  третині; рана у основі проти козелка правої вушної раковини;  три поверхневі ранки  на правій щоці до переду  від вушної раковини, суцільний синець на  всю поверхню  лоба; синець  на тильній  поверхні  правої  кисті:  один –у основі 1,2  пальців  та один  на тілі основних  фаланг 2,3,4  пальців  та біля основи; суцільні синці  на передніх поверхнях  обох колінних суглобів; чотири синці в дільниці  спини; смугасті садна на лівій  гомілці в середній  третині, численні  мілкі садна на лівій сідниці  та верхній  третині  стегна, два  смугастих  та  три мілкі  пошкодження  з вспученим епідермісом  на лівій сідниці,  на всій  поверхні правої сідниці  численні  пошкодження  з вспученим епідермісом, розрив тканин червоної облямівки та слизової верхньої губи зліва; масивні крововиливи в м’які тканини голови по  всіх  поверхнях; крововилив під тверду  мозкову  оболонку  склепіння та основи  головного мозку правої півкулі, з стисненням  його речовини. Закрита черепно мозкова травма у вигляді крововиливу (70 мл.) під тверду  мозкову  оболонку  склепіння та  основи  головного мозку правої  півкулі, з стисненням  його речовини, як небезпечна до  життя  на  час  його утворення, відноситься  до  категорії  тяжких тілесних  ушкоджень, що спричинили  смерть потерпілої ОСОБА_6 на  протязі періоду  часу  з  2 до 10-ти  годин й між ним та смертю  ОСОБА_6 є причинний зв'язок. Дані  тілесні  ушкодження могли утворитись в межах  10-15  діб  від часу  дослідження  її  тіла  й потерпілій  було нанесено  не менше 10-15  ударів  тупим  предметом  з  прикладанням значної фізичної сили. Так, крововилив   під  тверду мозкову  оболонку  утворився від деяких ударів  взутою ногою в  передньо-бокову  поверхню  обличчя потерпілої ОСОБА_6,  тобто  даний крововилив міг утворитись при обставинах,  на які посилається  ОСОБА_2. Синці  на тильній поверхні  правої кисті можуть бути оцінені  як  пошкодження, які утворились при самозахисті. Пошкодження  в  дільниці  нижніх кінцівок та сідниць, могли утворитись  від  дії  мілких предметів з  загостреною  травмуючою  поверхнею та тупих предметів,  діючих  на тіло під кутом, можливо  і  при її падінні  з висоти власного зросту  на такі  предмети. Два  мілких садна  по центру  лоба,  а також  три поверхневі  ранки на правій  щоці до переду  від  правої вушної раковини,  могли утворитись  від дії  предметів  з  загостреною  травмуючою  поверхнею, якими  могли бути і  пальці рук нападаючого, тобто при ударі по обличчю відкритою долонею руки  ОСОБА_3,  та належать до категорії легких тілесних ушкоджень. Якщо б під час  наростання  крововиливу  під тверду мозкову  оболонку  правої півкулі  головного мозку, який розвивався в деякому  проміжку часу (2-10 годин),  потерпілій  була  надана  своєчасна  кваліфікована  медична допомога  у вигляді  декомпресійної  трепанації  черепу,  потерпіла  могла б залишитись живою. З початку утворення  крововиливу під тверду мозкову  оболонку  правої  півкулі  головного мозку  ОСОБА_6  знаходилася в  небезпечному  до життя стані (а.с.145-146 т.ІІ);                                                                                                                                         

- висновком судово-дактилоскопічної експертизи №41  від 23.03.2011  року, відповідно  до якого зняті з пляшки в будинку ОСОБА_4 сліди папілярного узору  на відрізку  стрічки №ІІ, розміром 20х14мм., залишений  безіменним  пальцем лівої руки   ОСОБА_2;  слід папілярного  узору  на відрізку  стрічки №ІУ,  розміром 22х22мм.,  залишений  великим пальцем  лівої руки  ОСОБА_4 (а.с.185-199 т.ІІ);                                                                                                                             

- висновком експерта №98  від 04.04.2011  року, відповідно  до якого в слідах  на двох  вирізках тканин подушок (об’єкт №1,2)  на двох шторах (об’єкт №3,4),  простині (об’єкт №5),  марлевому тампоні  зі змитою  на нього  речовиною  з тумбочки (об’єкт №6), що вилучені 16.02.2011  року під  час  огляду місця  події  в  домоволодінні ОСОБА_4  встановлено  кров  людини групи А  з ізогемаглютинином анти –В,  що  не виключає  її походження  як  від  потерпілої   ОСОБА_6,  так і  від будь-якої  людини  з групою  крові А з ізогемаглютинином анти –В (а.с.4-7 т.ІІІ); .                                                                                                                                 

- висновком експерта №99 від 04.04.2011  року, відповідно  до якого в слідах  на трьох светрах, вилучених  з трупа  ОСОБА_6 (об’єкти №1,2),  встановлено  кров  людини групи А  з ізогемаглютинином анти –В,  що  не виключає  її походження  як  від  потерпілої    ОСОБА_6,  так і  від будь-якої  людини  з групою  крові А з ізогемаглютинином анти –В. (а.с.8-10 т.ІІІ);

- висновком експерта  №102 від 25.03.2011  року, відповідно  до якого в  слідах  на тільняшці (об’єкт №1) і светрі (об’єкт №2),  які  належать  ОСОБА_2, встановлена кров людини групи А  з ізогемаглютинином анти –В,  що  не виключає  її походження  як  від  потерпілої   ОСОБА_6,  так і  від будь-якої  людини  з групою  крові А з ізогемаглютинином анти –В.  (а.с.18-22 т.ІІІ);

- висновком експерта №103  від 28.03.2011  року,  відповідно  до якого в слідах  на штанах коричневого кольору (об’єкт №1), які належать ОСОБА_2, встановлена кров  людини групи А  з ізогемаглютинином анти –В,  що  не виключає  її походження  як  від  потерпілої   ОСОБА_6,  так і  від будь-якої  людини  з групою  крові А з ізогемаглютинином анти –В.  (а.с.23-26 т.ІІІ);

- висновком експерта №44 від 11.04.2011  року,  відповідно  до якого при дослідженні  недопалків цигарок (об’єкт №2,3),  виявлені плями слини  та епітеліальні  клітини, як належать особі  чоловічої  генетичної  статті,  при визначенні  групової  належності  яких виявлений  антиген А з ізосерологічної системи АВО (що відповідає А(ІІ) групі крові).  Враховуючи статеву   та групову характеристику  осіб, що проходять по справі, виявлені  епітеліальні клітини (і відповідна слина)  можуть походити  як  від будь-якого чоловіка, в крові  якого  мається антиген А,  так і  від  обвинуваченого  ОСОБА_2 (а.с.31-35 т.ІІІ);                                                                                                         

- висновком  експерта  №46  від 11.04.2011  року,  відповідно  до якого, при дослідженні  зрізів  цегли (об’єкти №1,2)  виявлена кров  людини,  при визначенні  групової  належності  якої  виявлений  антиген А  ізосерологічної  системи АВО,  що відповідає А (ІІ) групі крові.  Встановити  статеву  належність  виявленої крові   не представляється можливим в  зв’язку  із відсутністю  збережених,  придатних  для  дослідження  ядер,  а також можливим впливом предметом носія (обільна мікробна флора  та обільне забруднення). Враховуючи групову  характеристику осіб,  що  проходять по справі,  виявлена кров  може  походити  як від самої  потерпілої ОСОБА_6,  так  і  від обвинувачених ОСОБА_2  та ОСОБА_4 (а.с.39-43 т.ІІІ);

- висновками судово-наркологічної експертизи від 14.04.2011 року за №№221,223,225, відповідно  до яких ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2. виявляють ознаки  хронічного алкоголізму  ІІ ст., лікування потребують, примусове  лікування не протипоказане (а.с. відповідно 65,66,67 т.ІІІ);

- протоколами  огляду предметів від 18 квітня 2011  року та постановами від 18.04.2011 року про визнання предметів речовими доказами (а.с.68-89 т.ІІІ);  

- протоколами огляду  предметів від 19 квітня 2011 року та постановами про визнання предметів речовими доказами (а.с.90-98 т.ІІІ);

- актом судової психолого-психіатричної експертизи №141  від 18.04.2011  року  відповідно  до якого, ОСОБА_3 в  період вчинення  ним злочину  не страждав  на хронічне  психічне захворювання, перебував по за будь-яким  тимчасовим  хворобливим  розладом психічної діяльності, в період вчинення  злочину  міг усвідомлювати  свої дії  та керувати ними,  в  теперішній час не страждає  на хронічне  психічне захворювання.  Перебуває  по за будь-яким  тимчасовим хворобливим  розладом  психічної діяльності, є особою  з акцентуацією  рис характеру  по демонстративно-нестійкому  типу,  що є варіантом психічної  норми, в теперішній  час  може усвідомлювати  свої  дії  та керувати ними,  застосування  примусових  заходів  медичного характеру не потребує,  з урахуванням  його індивідуально-психологічних  властивостей, емоційного стану, вікових  особливостей  та рівня розумового  розвитку  спроможний усвідомлювати реальний  зміст  власних дій, повною мірою керувати ними та передбачати їх  наслідки. З урахуванням його індивідуально-психологічних  особливостей, емоційного стану  та рівня  розумового  розвитку, здатний правильно  сприймати  обставини, що мають  значення у справі  та давати про  них  відповідні показання, на момент  скоєння  протиправних дій  в стані фізіологічного  афекту  не перебував (а.с.99-101 т.ІІІ);

- актом судової психолого-психіатричної експертизи №254  від 21.12.2011  року,  відповідно до якого  ОСОБА_2. виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності з психопатизацією, виявляв такі і на період інкримінованого йому злочину. Проте, цей розлад не залишав та не залишає підекспертного можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто відносно скоєного і на теперішній час його можна вважати осудним. ОСОБА_2. застосування до нього примусових мір медичного характеру не потребує. На момент скоєння злочину ОСОБА_2. в стані фізіологічного афекту не знаходився тому, що основу афекту складають природні, нейродинамічні  процеси, а емоційне збудження, яке виникло на фоні алкогольного сп’яніння, не кваліфікується як стан фізіологічного афекту (а.с.323-325 т.ІІІ);   

- актом судової психолого-психіатричної експертизи №157  від 28.04.2011  року, відповідно до якого в період вчинення злочину  ОСОБА_4  на хронічне  душевне захворювання не страждала, перебувала  по за будь-яким  тимчасовим хворобливим  розладом  психічної діяльності, в період вчинення злочину могла  усвідомлювати  свої дії  та керувати ними, в теперішній  час  на хронічне  душевне захворювання  не страждає,  перебуває  по за  будь-яким хворобливим  розладом психічної  діяльності, у  неї виявлені розлади особистості, обумовлені зловживанням алкоголем, в теперішній час  може усвідомлювати свої дії  та керувати ними, застосування  примусових  заходів  медичного  характеру  не потребує. В період вчинення  злочину  ОСОБА_4 в стані фізіологічного афекту  не перебувала, з урахуванням її вікових особливостей, емоційного  стану індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку  може усвідомлювати реальний зміст власних дій, свідомо керувати  ними  та передбачати їх наслідки,  з урахуванням  її емоційного стану, індивідуально-психологічних  особливостей та рівня розумового розвитку, здатна правильно сприймати обставини, що мають  значення у справі  і давати про них відповідні покази (а.с.125-128 т.ІІІ).

Аналіз перевірених і оцінених в судовому засіданні доказів переконують суд, що:

- підсудний ОСОБА_2. вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, та умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого;

- підсудний ОСОБА_3 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, та заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину;

- підсудна ОСОБА_4 вчинила ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу та неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, що спричинили смерть потерпілого.  

Винуватість підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4 в судовому засіданні доведена, дії кваліфіковані вірно і вони повинні нести  кримінальну відповідальність відповідно –ОСОБА_2. за ч.1 ст.296, ч.2 ст.121 КК України, ОСОБА_3 за ч.1 ст.296, ч.1 ст.396 КК України, ОСОБА_4 за ч.3 ст.136 КК України.  

Сукупність наведених і оцінених доказів свідчать про наявність у підсудного ОСОБА_2 умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 Про це свідчать обставини справи, зокрема: покази самого підсудного ОСОБА_2 в судовому засіданні, який показав, що розумів та в повній мірі усвідомлював, що завдаючи ОСОБА_6 ударів взутими в зимове взуття ногами по різних частинах тіла, в основному по голові, може заподіяти останній тілесні ушкодження, проте умисно продовжував наносити такі удари під час того, як ОСОБА_6 не чинила опору, а намагалася встати або перебувала в лежачому стані на підлозі кімнати,  при чому завдавав ударів протягом деякого проміжку часу,  про що він стверджував в судовому засіданні і що підтверджує наявність умислу на заподіяння тілесних ушкоджень; також про це свідчать обставини нанесення тілесних ушкоджень, їх характер та кількість (численні суцільні синці, гематоми,  крововиливи), зафіксовані у висновку судово-медичної експертизи  як небезпечні для життя в момент заподіяння; тривалий час нанесення тілесних ушкоджень і наявність на руках та колінах померлої ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, що носять ознаки самозахисту,  також свідчать про наявність у підсудного умислу на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій.

Про наявність у підсудного ОСОБА_2 умислу на вчинення  хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, відносно ОСОБА_5., свідчать обставини справи, зокрема: покази самого підсудного в судовому засіданні, який показав, що розумів та усвідомлював, що зайшов до будинку ОСОБА_5. без її дозволу,  що висловлюючись в її адресу нецензурними словами в присутності громадян порушує громадський порядок.

Суд не приймає до уваги твердження підсудного ОСОБА_2 про те, що він погано пам’ятає події того вечора, зокрема: чи він душив ОСОБА_5 руками, кинувши на дерев’яний тапчан у веранді будинку, чи він різав ножем штани та нижню білизну на ОСОБА_6, коли остання лежала на землі і не чинила йому опору через  нанесення перед цим їй тяжких тілесних ушкоджень, оскільки перебував у збудженому емоційному стані через те, що ОСОБА_6 висловлювалася в його адресу нецензурними словами на його жарт з приводу того, чи не бажає вона вступити з ним в статевий акт, а також через те, що перебував в стані алкогольного сп’яніння.  Наведена підсудним поведінка ОСОБА_6 не була протиправною відносно нього, як і поведінка потерпілої ОСОБА_5., котра відмовила йому позичити грошові кошти. Крім того, згідно з висновком стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_2. в період вчинення злочину міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто відносно скоєного і на теперішній час його можна вважати осудним.                     

          Крім того, при відтворенні обстановки і обставин події підсудний ОСОБА_2. добровільно пояснив і продемонстрував, яким саме чином він   вчинив злочин, відтворив послідовність та механізм ударів та падінь потерпілої  від ударів,   що свідчить про те, що його дії не могли бути випадковими чи ненавмисними, оскільки  продовжувалися тривалий проміжок часу.

          Про наявність у підсудного ОСОБА_3. умислу на вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю відносно потерпілої ОСОБА_6, та на заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину свідчать обставини справи, зокрема: покази самого підсудного ОСОБА_3. в судовому засіданні, який показав, що розумів та в повній мірі усвідомлював, що розпочавши сварку із ОСОБА_6, висловлюючись в її адресу нецензурними словами, заподіюючи їй кілька ударів долонями по обличчю та по голові, може заподіяти їй легкі тілесні ушкодження, проте не припинив свої хуліганські дії, крім того, усвідомлював, що від нанесених ОСОБА_2. ударів ОСОБА_6 померла, мав намір повідомити про злочин в правоохоронні органи, про що сказав ОСОБА_2 та ОСОБА_4., але не повідомив, тобто приховав тяжкий злочин, вчинений ОСОБА_2.

Сукупність наведених і оцінених доказів свідчать про наявність у підсудної ОСОБА_4 умислу щодо ненадання допомоги ОСОБА_6, яка перебувала в небезпечному для життя стані, при цьому, маючи можливість надати таку допомогу та повідомити про небезпечний стан потерпілої належним установам чи особам, що спричинило смерть потерпілої. Про це свідчать обставини справи, зокрема, покази самої підсудної ОСОБА_4 яка суду показала, що бачила, що її син та ОСОБА_3 заподіяли потерпілій тілесні ушкодження, але не надавала ОСОБА_6 ніякої допомоги, окрім того, що прикрила покривалом і поставила під голову подушку, так і залишивши лежати на підлозі. Крім того, почувши повідомлення ОСОБА_3. про те, що ОСОБА_6 погано і їй треба надати допомогу, не захотіла вставати з ліжка і продовжувала спати до ранку, тоді як потерпіла померла. Також, з висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 та з пояснень в судовому засіданні експерта Маковей В.І. вбачається, що  нанесені ОСОБА_6 ОСОБА_2. тілесні ушкодження не є абсолютно смертельними. Якщо б під час  наростання  крововиливу  під тверду мозкову  оболонку  правої півкулі  головного мозку, який розвивався в деякому  проміжку часу (2-10 годин),  потерпілій  була  надана  своєчасна  кваліфікована  медична допомога  у вигляді  декомпресійної  трепанації  черепу,  потерпіла  могла б залишитися живою. З початку утворення  крововиливу під тверду мозкову  оболонку  правої  півкулі  головного мозку  ОСОБА_6  знаходилася в  небезпечному  до життя стані. Також, експерт вважає, що можна стверджувати, що  приблизно о 2 годині  ночі наступила смерть ОСОБА_6

При призначенні покарання підсудним  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кожним з них злочину, особу винних, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, а також конкретні обставини справи.  

ОСОБА_2. щиро розкаявся у скоєному, в силу ст.89 КК України є несудимим (а.с.55 т.І), з’явився зі зізнанням (а.с.45 т.ІІ). Ці обставини суд враховує як пом’якшуючі покарання підсудного ОСОБА_2

Обставинами, обтяжуючими покарання підсудного ОСОБА_2, негативно охарактеризованого за місцем проживання,  є вчинення ним злочинів, будучи в стані алкогольного сп’яніння, а також щодо особи похилого віку –ОСОБА_5.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує дані пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, а також те, що він вчинив тяжкий та нетяжкий злочини.  

          ОСОБА_3 щиро розкаявся у скоєному, є несудимим в силу ст.89 КК України (а.с.81 т.1), активно сприяв розкриттю злочину, з’явився із зізнанням щодо вчинення ОСОБА_2. злочину відносно потерпілої особи похилого віку ОСОБА_5. (а.с.44 т.ІІ), хворіє на вірусний гепатит «В»(а.с.347 т.ІІІ), здійснює догляд за похилого віку бабусею та дідусем (а.с.348 т.ІІІ). Ці обставини суд враховує, як пом’якшуючі покарання підсудного ОСОБА_3.

          Обставиною, обтяжуючою покарання підсудного ОСОБА_3.,  є вчинення ним злочинів, будучи в стані алкогольного сп’яніння.

          Крім зазначених пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, при призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує те, що він вчинив  нетяжкий та середньої тяжкості злочини.          

Підсудна ОСОБА_4 щиро розкаялася у скоєному, в силу ст.89 КК України є несудимою  (а.с.108 т.І), активно сприяла розкриттю злочину. Ці обставини суд враховує, як пом’якшуючі покарання підсудної ОСОБА_4

Обставиною, обтяжуючою покарання ОСОБА_4 є вчинення злочину, будучи в стані алкогольного сп’яніння.  

Крім зазначених пом’якшуючих  та обтяжуючих покарання обставин підсудної ОСОБА_4 при призначенні їй покарання суд враховує  те, що вона вчинила   злочин середньої тяжкості.             

При таких обставинах суд вважає, що достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових злочинів є призначення покарання, пов’язаного із ізоляцією його від суспільства, тобто покарання у виді позбавлення волі, за правилами, передбаченими ст.70 КК України про призначення покарання за сукупністю злочинів, з огляду на обставини справи, тяжкість вчинених злочинів та особу винного.  

Крім того, суд вважає, що достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_3. є покарання без ізоляції його від суспільства в умовах обмеження волі, тобто в умовах тримання у кримінально-виконавчій установі відкритого типу із здійсненням за ним нагляду з обов’язковим залученням до праці, за правилами, передбаченими ст.70 КК України про призначення покарання за сукупністю злочинів.  

Також, суд вважає, що достатнім для виправлення  підсудної ОСОБА_4 є призначення покарання  у виді позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком на підставі ст.75 КК України з покладенням на неї обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.   

Крім того, підлягає стягненню з підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3.,  та ОСОБА_4 солідарно на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області вартість проведення дактилоскопічної експертизи №41 від 23.03.2011 року в сумі 843,84 грн.  

Заяви потерпілих ОСОБА_10 (а.с.196 т.І) та ОСОБА_5. (а.с.58 т.ІІ)  про визнання їх цивільними позивачами та  відшкодування їм матеріальних та моральних збитків, завданих злочинами, вчиненими ОСОБА_2., ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в сумі, відповідно 10000 грн. та 500 грн. –підлягають залишенню без розгляду, оскільки по вказаних заявах вже прийнято рішення в ході досудового слідства і ОСОБА_5. та ОСОБА_10 визнані слідчим цивільними позивачами (а.с. 59 т.ІІ, а.с.197 т.І), їм роз’яснено право заявляти та підтримувати позов, проте ними цивільні позови під час досудового слідства та під час судового розгляду справи, але до початку  судового слідства –не заявлено. Подані потерпілими  заяви про визнання їх цивільними позивачами та  відшкодування їм  матеріальних та моральних збитків, завданих злочинами (а.с.196 т.І, а.с.58 т.ІІ) по формі та змісту не відповідають вимогам, встановленим ст.28 КПК України до цивільного позову у кримінальній справі.

При цьому, суд вважає за необхідне роз’яснити потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_5., що вони мають право пред’явити цивільні позови  в порядку цивільного судочинства, відповідно до вимог ч.4 ст.28 КПК України.

         Речові докази: поліетиленовий пакет синього кольору із вмістом в ньому однієї пари чоловічого взуття зимнього сезону, поліетиленовий прозорий пакет із вмістом в ньому вирізки з тканини білого кольору, розмірами 9x7,5 см, поліетиленовий прозорий пакет із вмістом в ньому клаптика тканини в клітинку розмірами 8,5x5 см; пакет із вмістом в ньому - кофти коричневого кольору, поліетиленовий пакет із вмістом в ньому штори зеленого кольору, поліетиленовий пакет із вмістом в ньому   махрової простині світло-зеленого кольору та спортивної куртки чорного кольору з надписом «Адідас», паперовий пакет   із вмістом в ньому марлевого тампону зі змивом із тумбочки, паперовий пакет із вмістом в ньому марлевого тампону зі змивом із телевізора, паперовий пакет із вмістом в ньому марлевого тампону зі змивом із плитки, поліетиленовий пакет   із вмістом в ньому бюстгальтера, светра, светр коричневого кольору,   светр зеленого кольору,   жіночі штани темно-сірого кольору,   пакет  із вмістом в ньому чорних жіночих штанів,  пакет з поліетилену білого кольору із вмістом в ньому джинсових штанів синього кольору, спортивну куртку  чорного кольору,  пакет   із вмістом в ньому зимових чоловічих черевиків чорного кольору, поліетиленовий пакет  із вмістом в ньому чоловічого взуття чорного кольору, поліетиленовий пакет   із вмістом в ньому однієї пари жіночого кімнатного взуття фіолетового кольору,  поліетиленовий пакет   із вмістом в ньому тільняшки синьо-білого кольору  та чоловічої сорочки,  светр бежевого кольору, прозорий поліетиленовий пакет з недопалками цигарок «Пріма Люкс», прозорий пакет з ножем, прозорий поліетиленовий пакет  із вмістом в ньому шматочків штукатурки та цегли, пакети з піднігтевими зрізами ОСОБА_4 ОСОБА_2 та ОСОБА_3., пакет з   вмістом в ньому пляшки з-під вина,  які поміщено в 5 (п’ять) картонно-паперових коробок і передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Чернівецького РВ УМВС України у Вінницькій області –слід знищити, а жіночий гаманець, жіночий годинник, дві пари сережок з білого металу, два металевих ланцюжки срібного кольору, хрестик, шпильку з металу білого кольору, що вилучені у ОСОБА_4 –повернути останній, відеокасету з записом відтворення обстановки та обставин події від 18.02.2011 року –залишити при матеріалах кримінальної справи.   

Арешт, накладений на майно підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4 слід зняти.

Керуючись ст.ст. 321,323,324 КПК України,  суд

З А С У Д И В :

          ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України і засудити його за цією статтею до покарання у виді арешту строком на шість місяців.

Його ж визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України і засудити до покарання у виді позбавлення волі строком на сім  років і шість місяців.

На підставі ст.70 КК України остаточно до відбування ОСОБА_2 призначити покарання  за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на сім років і шість місяців.

Запобіжний захід до  вступу вироку в законну силу залишити засудженому ОСОБА_2 попередній –взяття під варту.

         Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 вираховувати з 17 лютого 2011 року.

          Арешт, накладений на майно засудженого ОСОБА_2, –зняти.

          ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України і засудити до покарання у виді обмеження волі строком на два роки.

Його ж визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України і засудити за цією статтею до покарання у виді обмеження волі строком на два роки і шість місяців.

На підставі ст.70 КК України остаточно до відбування ОСОБА_3 призначити покарання  за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді обмеження  волі строком на два роки і шість місяців.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 вираховувати з часу звернення вироку до виконання.  

Зарахувати в строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 строк його перебування під вартою з 17 лютого 2011 року по 5 березня 2012 року, з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, тобто два роки і тридцять чотири  дні обмеження волі.

Запобіжний захід до  вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_3 змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти з залу суду.  

          Арешт, накладений на майно засудженого ОСОБА_3, –зняти.

          ОСОБА_4 визнати винуватою у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.136 КК України і засудити за цією статтею до покарання у виді позбавлення волі строком на два роки і шість місяців.           

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену  ОСОБА_4   від відбування призначеного за цим вироком покарання, якщо вона  протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового злочину.

На підставі  п.п.3,4 ст.76 КК України покласти на засуджену  ОСОБА_4 протягом встановленого судом трирічного іспитового строку обов’язки   повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи в Чернівецькому районі Вінницької області.

Запобіжний захід до  вступу вироку в законну силу залишити засудженій ОСОБА_4 попередній –підписку про невиїзд.

Арешт, накладений на майно та грошовий вклад засудженої ОСОБА_4, який відкритий в Чернівецькому ТВБВ №10001/0159 філії Вінницького обласного правління ВАТ «Державний ощадний банк України», - зняти.

Стягнути з засуджених   ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4  солідарно на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області вартість проведення  дактилоскопічної експертизи №41 від 23.03.2011 року в сумі 843,84 грн.   

Заяви потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_5. про відшкодування матеріальних і моральних збитків, завданих злочинами, –залишити без розгляду.

Роз’яснити потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_5., що вони мають право пред’явити цивільні позови  в порядку цивільного судочинства, відповідно до вимог ч.4 ст.28 КПК України.

Речові докази: поліетиленовий пакет синього кольору із вмістом в ньому однієї пари чоловічого взуття зимнього сезону, поліетиленовий прозорий пакет із вмістом в ньому вирізки з тканини білого кольору, розмірами 9x7,5 см., поліетиленовий прозорий пакет із вмістом в ньому клаптика тканини в клітинку розмірами 8,5x5 см; пакет із вмістом в ньому кофти коричневого кольору, поліетиленовий пакет із вмістом в ньому штори зеленого кольору, поліетиленовий пакет із вмістом в ньому   махрової простині світло-зеленого кольору та спортивної куртки чорного кольору з надписом «Адідас», паперовий пакет   із вмістом в ньому марлевого тампону зі змивом із тумбочки, паперовий пакет із вмістом в ньому марлевого тампону зі змивом із телевізора, паперовий пакет із вмістом в ньому марлевого тампону зі змивом із плитки, поліетиленовий пакет   із вмістом в ньому бюстгальтера та светра, светр коричневого кольору,   светр зеленого кольору,   жіночі штани темно-сірого кольору,   пакет  із вмістом в ньому чорних жіночих штанів,  пакет з поліетилену  із вмістом в ньому джинсових штанів синього кольору, спортивну куртку  чорного кольору,  пакет   із вмістом в ньому зимових чоловічих черевиків чорного кольору, поліетиленовий пакет  із вмістом в ньому чоловічого взуття чорного кольору, поліетиленовий пакет із вмістом в ньому однієї пари жіночого кімнатного взуття фіолетового кольору,  поліетиленовий пакет   із вмістом в ньому тільняшки синьо-білого кольору  та чоловічої сорочки,  светр бежевого кольору, прозорий поліетиленовий пакет з недопалками цигарок «Пріма Люкс», прозорий пакет з ножем, прозорий поліетиленовий пакет  із вмістом в ньому шматочків штукатурки та цегли, пакети з піднігтевими зрізами ОСОБА_4 ОСОБА_2 та ОСОБА_3., пакет з   вмістом в ньому пляшки з-під вина –знищити; жіночий гаманець, жіночий годинник, дві пари сережок з білого металу, два металевих ланцюжки срібного кольору, хрестик, шпильку з металу білого кольору, що вилучені у ОСОБА_4 –повернути останній; відеокасету з записом відтворення обстановки та обставин події  від 18.02.2011 року –залишити при матеріалах кримінальної справи.    

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_2    в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя