У     Х     В     А     Л     А

                                              І м е н е м    У к р а ї н и

25.01.2012                                                                                                                 м. Ужгород                         

          Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Дідика В.М. (головуючий),  Симаченко Л.І., Машкаринця І.М., з участю прокурора Міцовда К.Д., засудженого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, перекладача ОСОБА_5 розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією обвинувача – прокурора м. Мукачево на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.10.2011 року.

          Цим вироком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець  АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, неодружений, непрацюючий, не судимий, засуджений за ч.3        ст. 186 КК України на 4 роки  позбавлення волі.

          На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням. Іспитовий строк визначено тривалістю 3 роки. На ОСОБА_3 покладено обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, періодично з’являтися в орган  кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

          Ухвалено запобіжним заходом залишити підписку про невиїзд.

          ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що 30.04.2011 року близько 00 год. 15 хв. в АДРЕСА_2 за попередньою змовою з особою, щодо якої справу виділено в окреме провадження, шляхом проникнення, з загрозою застосування насильства проникли в будинок №21, належний ОСОБА_7 та відкрито викрали у неї  200 грн., чим завдали їй матеріальну шкоду на вказану суму.          

          В апеляції прокурор, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи, доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3, порушує питання про скасування вироку в наслідок м’якості призначеного йому покарання, безпідставного звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням. Посилається на те, що призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд не врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та особу засудженого. Просить постановити свій вирок з призначенням більш суворого покарання.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляцію, виступ засудженого та захисника, які просили залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.

          Доведеність вини у скоєнні злочину за обставин, зазначених у вироку, та правильність кваліфікації дій засудженого в апеляції не оспорюється.

          Враховуючи, що ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності притягується вперше, його молодий вік, у вчиненому розкаявся, сприяв розкриттю злочину, про що свідчить і його явка з повиною до порушення кримінальної справи (а.с. 18) та сприяння у встановленні особи співучасника, щодо якого матеріали справи виділені в окреме провадження  в зв’язку з його оголошенням у розшук, відшкодував потерпілій завданих збитків (а.с. 119) та його другорядну роль у вчиненому, апеляційний суд знаходить, що звільнення засудженого від покарання з випробуванням , на яке до речі орієнтував суд першої інстанції і державний обвинувач, є обґрунтованим.

          Наведені в апеляції доводи прокурора до врахування не підлягають, як такі, що носять загальний характер і нічим не мотивовані.

          Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, апеляційний суд –

У  Х  В  А  Л  И  В :

апеляцію прокурора м. Мукачево залишити без задоволення, вирок Мукачівського  міськрайонного суду Закарпатської області від 11.10.2011 року щодо ОСОБА_3 – без зміни.

Судді: