КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2012 року 2а-8/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Брагіної О.Є.,
при секретарі судового засідання –Варченко І.В.,
за участю представників сторін:
представника позивача –ОСОБА_1 (довіреність № 231/10 від 18.01.2012 р.),
представника відповідача –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомуправління Пенсійного фонду України у місті Обухові та Обухівському районі Київської області
до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Трипілля»
простягнення витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 511,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
до Київського окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у місті Обухові та Обухівському районі Київської області (далі –позивач) з адміністративним позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Трипілля»(далі –відповідач) про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 511,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 511,00 грн., яка утворилась у зв’язку з порушенням ним Законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»в частині несвоєчасної сплати витрат на виплату та доставку пенсій.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2012 р. відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду на 16.01.2012 р.
У зв’язку з неявкою сторін, повідомлених судом належним чином про дату, час та місце судового розгляду, розгляд справи було відкладено на 06.02.2012 р., сторони про причини своєї неявки суд не сповістили, клопотання про розгляд справи за їх відсутності не надали.
Представник позивача –ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав, про причини неявки суд не повідомив.
За таких обставин суд розгляну справу за відсутністю відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав:
статтею 46 Конституції України встановлено, що всі громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Законом України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі –Закон № 1788-XII) гарантується всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі –Закон № 1058-IV) визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формується зі страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим законом. Інструкцією про обчислення і сплату страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі –Інструкція № 21-1) визначено процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно пунктів 1 і 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі –Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.
Відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, відповідно до статті 1 Закону № 400/97-ВР.
Абзацом 4 частини 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно пунктів «б»- «з»статті 13 Закону № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-XII.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР, на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлено ставку збору для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього закону, у розмірі 100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 статті 2 цього Закону.
Згідно пункту 6 статті 20 Закону № 1058-IV страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Відповідно до пункту 6.1. Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
Пунктом 6.4. Інструкції № 21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по витратах на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону № 1788-XII у розмірі 511,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано копії розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до підпунктів «б»- «з»статті 13 Закону № 1788-XII за період з серпня по грудень місяць 2011 року, розрахунками фактичних витрат на виплату пільгових пенсій за період з серпня по грудень 2011 року, копію картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком 2.
На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.
Наведене свідчить, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи, що спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути на користь управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Трипілля» 511 (п’ятсот одинадцять) грн. 00 коп., - заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.
.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Брагіна О.Є.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 07 лютого 2012 р..