АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
м. Київ – 03680, вул. Солом’янська, 2-а
Справа №22-ц/2690/3081/2012 Головуючий 1 інстанції – Васалатій К.А.
Доповідач – Борисова О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 лютого 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.
при секретарі: Кононенко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 12 грудня 2011 року у справі за заявою представника позивачів ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа: публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про розірвання трудового договору та повернення оригіналів статуту та печатки товариства з обмеженою відповідальністю «Дефо», –
в с т а н о в и л а:
Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – ОСОБА_3 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майна ТОВ «Дефо» у вигляді нежилого приміщення, 393,8 кв.м., яке розташовано у АДРЕСА_1 і яке станом на 09.12.2011 року є власністю ТОВ «Дефо», зобов’язати відповідача передати дублікат статуту ТОВ «Дефо» та печатку, яка є предметом спору на зберігання до адміністрації Оболонського районного суду м. Києва терміново.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 12.12.2011 року відмовлено представнику позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 – ОСОБА_3 в задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки на майно, на яке вже накладено арешт згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (запис зареєстровано від 16.08.2006 року за № 3612610), повторно не накладається та не було зрозуміло яким чином зобов’язати відповідача здійснити дії щодо передачі дубліката Статуту ТОВ «Дефо» та печатки до неіснуючої організації.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції представник позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 – ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 12.12.2011 року та постановити нову, якою накласти арешт на майно ТОВ «Дефо» у вигляді нежилого приміщення, 393,8 кв.м., яке розташоване у АДРЕСА_1. Зобов’язати відповідача ОСОБА_4 передати дублікат Статуту ТОВ «Дефо» та печатку, яка є предметом спору на зберігання до адміністрації Оболонського районного суду м. Києва або до Другої державної нотаріальної контори м. Києва.
Посилається на те, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі стверджує, що повторно арешт на майно не накладається та в порушення п.7 ст.152 ЦПК України помилково відмовив у передачі майна, що є предметом спору до адміністрації Оболонського районного суду м. Києва.
Крім того, апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що ним в заяві про забезпечення позову зазначено, яким чином зобов’язати відповідача здійснити дії щодо забезпечення позову.
Представник позивачів в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Відповідач та представник третьої особи ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в судове засідання не з’явились, належним чином повідомлені про місце і час судового розгляду, а тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність осіб, які не з’явились.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивачів, з’ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції посилався на те, що арешт на майно, на яке вже накладено арешт повторно не накладається та не зрозуміло, яким чином зобов’язати відповідача здійснити дії щодо передачі дубліката Статуту ТОВ «Дефо» та печатки до неіснуючої організації.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Частиною 3 ст.152 ЦПК України визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається з позовної заяви поданої позивачами до Оболонського районного суду м. Києва позовні вимоги з приводу нерухомого майна, а саме нежилого приміщення, 393,8 кв.м., яке розташовано у АДРЕСА_1 не заявлялаись.
Згідно п.7 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Проте до функцій районних судів не належить прийняття на зберігання речей, які є предметом спору за заявою сторони про забезпечення позову.
Таким чином колегія суддів вважає, що ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 12.12.2011 року підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні заяви представника позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х ВА Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 – ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 12 грудня 2011 року скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні заяви представника позивачів ОСОБА_3 про забезпечення позову.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді: