АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
м. Київ – 03680, вул. Солом’янська, 2-а
Справа №22-ц/2690/288/2012 Головуючий 1 інстанції – Винниченко Л.М.
Доповідач – Борисова О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2012 року м. Київ колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.
при секретарі: Пазюк Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів, колегія, –
в с т а н о в и л а:
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09.11.2011 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/10 частки від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25.01.2011 року довічно.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 242,59 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 83,21 грн. на користь держави.
Стягнуто з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09.11.2011 року та ухвалити нове по суті позовних вимог, стягнути 30% аліментів на її користь з усіх видів заробітку (доходів) з ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 25.01.2011 року довічно
Посилається на те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки документам, щодо стану здоров’я позивачки, проте взято до уваги борги відповідача за кредитними договорами, що не повинно впливати на зниження його доходу.
Також апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно обґрунтовує своє рішення і тим, що позивачка має можливість одержувати утримання як від молодшого сина, так і від чоловіка, батьків. Таким чином, вважає, що при визначенні розміру аліментів судом неправильно застосовано ст.205 СК України.
Позивачки в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили її відхилити.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, а тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у його відсутність.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з’явились, з’ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є сином позивачки, остання пенсійного віку, отримує пенсію у розмірі 1040,74 грн., а також працевлаштована, працює на посаді лікаря у Львівській спецшколі-інтернаті ім. М. Покрови для глухих дітей та відповідно до її пояснень отримує заробітну плату в розмірі 2000 грн.
Відповідач працює на посаді юрисконсульта в ТОВ «Авеллум Партнерс», має середньомісячний дохід 17719,30 грн., виплачується заробітна плата у розмірі 13868,71 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Авеллум Партнерс».
Відповідач не одружений, неповнолітніх дітей на своєму утриманні немає.
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами по справі, що у позивачки є повнолітній син ОСОБА_3, який знаходиться в США.
Статтею 205 СК України визначено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач частково надає матеріальну допомогу своїй бабусі – матері позивачки.
Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання позивачки суд першої інстанції правильно врахував вимоги ст.205 СК України та дійшов обґрунтованого висновку щодо стягнення аліментів в розмірі 1/10 частини усіх видів доходів відповідача.
Заперечення апелянта щодо її стану здоров’я, те що вона потребує оперативного-хірургічнго і дорогого медикаментозного та санаторно-курортного лікування в післяопераційний період і довічно, колегія суддів не приймає оскільки не впливає на розмір аліментів, який підлягає стягненню відповідно до ст.205 СК України
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не в повній мірі відшкодовано витрати понесені за проїзд колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції правильно застосував норми ст.85 ЦПК України щодо відшкодування витрат сторін та їх представників пов’язаних з явкою до суду, а також суд правильно стягнув з відповідача в дохід держави судові витрати.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, і на законність оскаржуваного рішення не впливають.
Рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, внаслідок чого підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.218, 303, 307, 308, 313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х ВА Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: