АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
м. Київ – 03680, вул. Солом’янська, 2-а
Справа №22-ц/2690/415/2012 Головуючий 1 інстанції – Волкова С.Я.
Доповідач – Борисова О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.
при секретарі: Пазюк Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2011 року у справі за заявою Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду в справі за позовом Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості та застосованих штрафних санкцій, –
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.09.2011 року заяву КС «Центр фінансових послуг» задоволено частково.
Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов’язок» від 24.06.2011 року у справі № 225/11 за позовом КС «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості та застосованих штрафних санкцій про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь КС «Центр фінансових послуг» суму коштів в розмірі 15412,97 грн.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про видачу виконавчого листа.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та такою, що порушує його права передбачені Конституцією України та ЦПК України, оскільки він не отримував викликів до Печерського районного суду та до третейського суду і йому не було відомо про існування рішення на підставі якого видавався виконавчий лист.
Представник КС «Центр фінансових послуг» в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про місце і час судового розгляду, причини своєї неявки суду не повідомив.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, належним чином повідомлена про місце і час судового розгляду. ОСОБА_1 направив до суду телеграму з проханням перенести розгляд справи у зв’язку з його хворобою. А тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність осіб, що не з’явились.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов’язок» від 24.06.2011 року позов КС «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості та застосованих штрафних санкцій задоволено.
Задовольняючи заяву КС «Центр фінансових послуг» суд першої інстанції виходив з того, що рішення третейського суду не скасоване; справа у якій прийнято рішення, підвідомча третейському суду відповідно до закону; заявником не пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа; рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, зазначеним рішенням не вирішувались питання, які виходять за межі третейської угоди; третейська угода не визнана недійсною; склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам закону; рішення третейського суду не містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, що не передбачені законом; третейським судом не вирішувалось питання про права і обов’язки осіб, які не брали участі у справі.
Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Статтею 56 Закону України «Про третейські суди» в редакції чинній на час звернення позивача з позовом до третейського суду визначено, що компетентний суд відмовляє у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.
Відповідно до ч.14 ст.6 вищезазначеного Закону третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарський правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
У зв’язку з чим колегія суддів вважає, що справа за позовом КС «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості та застосованих штрафних санкцій про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь КС «Центр фінансових послуг» суму коштів в розмірі 15412,97 грн. не була підвідомча третейському суду згідно ст.56 Закону України «Про третейські суди».
Згідно ст.389-10 ЦПК України суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції була постановлена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і тому вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви КС «Центр фінансових послуг».
Заперечення представника заявника КС «Центр фінансових послуг» про те, що вказана ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки апеляційне і касаційне оскарження судового рішення можливе не тільки у передбачених законом випадках, а й тоді, коли закон не містить прямої заборони на таке оскарження. Такий висновок міститься у Рішенні Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 р. у справі № 11-рп/2007 щодо офіційного тлумачення положень п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 383 Кримінально-процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2011 року скасувати та постановити нову наступного змісту.
В задоволенні заяви Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду в справі за позовом Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості та застосованих штрафних санкцій відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя:
Судді: