АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
м. Київ – 03680, вул. Солом’янська, 2-а
Справа №22-ц/2690/2678/2012 Головуючий 1 інстанції – Гребенюк В.В.
Доповідач – Борисова О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 лютого 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.
при секретарях: Халпахчієвій Є.В., Трончук М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» – Лобача Ігоря Анатолійовича на рішення Подільського районного суду м. Києва від 29 квітня 2011 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», третя особа: публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про стягнення страхового відшкодування, пені за затримку у його виплаті, 3% річних, інфляції та моральної шкоди, –
в с т а н о в и л а:
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 29.04.2011 року позов ОСОБА_2 до ПрАТ «СК«АХА Страхування», третя особа: ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення страхового відшкодування, пені за затримку у його виплаті, 3% річних, інфляції та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «СК«АХА Страхування» на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування в розмірі 48587,66 грн., пеню в розмірі 6573,68 грн., 555 грн. – 3% річних від суми невиплаченого страхового відшкодування, сума боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 2261,98 грн. Всього на загальну суму – 58165,32 грн.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник відповідача ПрАТ «СК«АХА Страхування» – Лобач І.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Подільського районного суду м. Києва від 29.04.2011 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в позові.
Посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що вигодонабувачем за договором страхування є АКБ «Укрсоцбанк», на рахунок якого були перераховані кошти. В договорі визначена страхова сума на другий рік дії договору в розмірі 80514 грн., що є вартістю транспортного засобу. Суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку, що передбачена договірними умовами сторін та належна до виплати сума страхового відшкодування становить 48587,66 грн.
Апелянт зазначає що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку, щодо суми страхового відшкодування що належала до виплати у зв’язку з цим підлягає перерахунку і стягнута з відповідача сума пені. Крім того, страхове відшкодування має разовий характер, а тому вказана виплата не підлягає індексації.
Позивач в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.
Представник відповідача в судовому засідання підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити
Третя особа ПАТ «Укрсоцбанк» в судове засідання не з’явилась, належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, а тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника третьої особи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з’явились, з’ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 24.06.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 2220-а/08к автомобіля «Chevrolet Lacetti», державний номерний знак НОМЕР_1.
25.06.2008 року між позивачем та третьою особою було укладено кредитний договір № 40.29-48/558.
09.04.2010 року на 1 км автодороги с. Бобриця – с. Жорнівка відбулася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої був пошкоджений автомобіль «Chevrolet Lacetti», державний номерний знак НОМЕР_1.
Для визначення вартості відновлювального ремонту відповідачем було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження транспортного засобу у ТОВ «Незалежна експертно-асестуюча компанія». Згідно звіту № 471 вартість матеріального збитку складає 63187,10 грн.
Відповідно до вищевказаного договору страхування дійсна вартість на момент укладання договору страхування становить 89460 грн., на другий рік страхова сума становить 80514 грн.
Згідно довідки спеціаліста № 1456 ТОВ «Сальватор» стосовно ринкової вартості деталей, вузлів та агрегатів транспортного засобу «Chevrolet Lacetti», державний номерний знак НОМЕР_1, сума залишків станом на 21.09.2010 року становить 30127,41 грн.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що передбачена договірними умовами сторін та належна до виплати сума страхового відшкодування становить 48587,66 грн., оскільки враховуючи, що відповідачу було відомо про умови за яких визначається повна загибель транспортного засобу, як випадок, коли вартість відновлення пошкодженого транспортного засобу перевищує 75% дійсної вартості на момент укладання договору страхування, визначених правилами страхування та договірними відносинами сторін, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставну відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування позивачу.
Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення пені суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.24.10 договору страхування відповідач несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати позивачу пені в розмірі 0,1 % від суми несвоєчасно сплаченого страхового відшкодування за кожен календарний день прострочення виплати.
Сума невиплаченого страхового відшкодування складає – 48587,66 грн., сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 2261,98 грн., сума боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 555 грн., і тому з відповідача було стягнуто на загальну суму 58165,32 грн.
Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.
Згідно п.4 договору добровільного страхування наземного транспорту № 2220-а/08к від 24.06.2008 року вигодонабувачем є ПАТ «Укрсоцбанк».
Згідно ч.2 ст.985 ЦК України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також змінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.
Відповідно до вимог ч.4 ст.3 Закону України «Про страхування» страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначити фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків в результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також змінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.
З вищенаведених норм вбачається, що договір страхування надає третій особі право вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, але не покладає на нього обов’язків останнього.
Як вбачається з листа Подільського відділення Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк» № 40.5-12/96-3959 від 22.06.2010 року на ім’я АТ «СК «АХА Страхування», третя особа просила перерахувати суму страхового відшкодування по позичальнику ОСОБА_2 на свій рахунок для подальшого вирішення питання по даному позичальнику.
З матеріалів справи вбачається, що позивач призначив вигодонабувачем АКБ «Укрсоцбанк», проте в матеріалах справи відсутні докази, що третя особа наділила належним чином позивача правом вимоги на одержання страхового відшкодування за договором укладеним з відповідачем, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені задоволенню не підлягає.
Колегія суддів також не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди у зв’язку з недоведеністю факту завдання позивачу моральної шкоди належними та допустимими доказами, оскільки договором страхування та Законом України «Про страхування» не передбачено відшкодування моральної шкоди, а тому позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є безпідставними .
Тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу представника відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» – Лобача Ігоря Анатолійовича задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 29 квітня 2011 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», третя особа: публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про стягнення страхового відшкодування, пені за затримку у його виплаті, 3% річних, інфляції та моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя:
Судді: