АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

       У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2011 року Апеляційний суд міста Києва у складі:

         Головуючого судді: Лагнюка М.М.

         суддів: Юденко Т.М. та Беця О.В.

         за участю прокурора: Мінакової Г.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2010 року, яким

                                           ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                           уродженець та житель міста Києва, раніше судимий:

                                           -  вироком Києво-Святошинського районного суду

                                           Київської області  від 22.12.1998 р. за ст. 140 ч.3 КК    

                                           України (1960 р.) на 3 роки позбавлення волі, на

                                           підставі ст. 46-1 КК України з відстрочкою  

                                           виконання вироку на 2 роки зі сплатою штрафу;

                                           -  вироком Залізничного районного суду м. Києва  

                                           від 27.06.2001 р. за ст.229-6 ч.1 КК України (1960 р.)

                                           на 3  роки позбавлення волі на підставі ст. 45 КК

                                           України звільнено від покарання зі сплатою штрафу

                                           з іспитовим строком 3 роки;                                    

                                           -  вироком Фастівського міського суду Київської  

                                           області від 04.07.2002 р. за ст. 309 ч. 2, ст. 71 КК  

                                           України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- вироком Святошинського районного суду м. Києва

від 08.07.2005 р. за ст. 309 ч. 2, ст. 71 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений                                          

                                           умовно-достроково 19.02.2008 р. на 4 міс. 26 днів, -  

засуджений  за ст. 309 ч. 2 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 21 жовтня 2009 року приблизно о 16 год. 30 хв., знаходячись на вул. Васильківська, 14 в м. Києві, діючи умисно, незаконно, повторно придбав за 100 грн. у невстановленої слідством особи особливо-небезпечний наркотичний засіб – канабіс, вагою 9,15 гр. в перерахунку на суху речовину, який незаконно зберігав при собі та перевіз без мети збуту і який був у нього вилучений в той же день працівниками міліції.

В апеляції засуджений ОСОБА_1, посилаючись на суворість вироку, так як обтяжуючих обставин у справі не встановлено, а пом’якшуючими обставинами є щире каяття та активне сприяння злочину, просить  пом’якшити призначене йому судом покарання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку суду без зміни, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України, за обставин викладених у вироку, відповідно до ст. 365 ч. 1 КПК апеляційним судом не перевіряється, оскільки згідно протоколу судового засідання, фактичні обставини справи в суді учасниками процесу, у тому числі і самим засудженим, не оспорювалися і стосовно них відповідно до вимог ст. 299 і ст. 301-1 КПК України докази не досліджувалися, а крім того, в апеляції не оскаржуються.

Кваліфікація дій засудженого за ст. 309 ч. 2 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно, є правильною, що також не оспорюється в апеляції.

Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням всіх обставин, що впливають на відповідальність і в межах, установлених санкцією інкримінованої статті відповідно до положень КК України.  

При вирішенні питання про призначення покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше судимий, не працює, перебуває на обліку у лікаря нарколога, те, що він знаходився у розшуку, відсутність обтяжуючих обставин у справі та наявність пом’якшуючих – щирого  каяття та активного сприяння розкриттю злочину, а тому  доводи апеляції засудженого про наявність цих пом’якшуючих обставини у справі та відсутність обтяжуючих є безпідставними, так як  вони враховані судом.

Інших доводів на обґрунтування необхідності пом’якшення призначеного судом покарання в апеляції засудженого не наведено, а тому  вона задоволенню не підлягає, як необґрунтована.  

      Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду про призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, яке буде достатнім для його можливого виправлення та попередження нових злочинів і підстав для його пом’якшення не вбачає, а тому вирок суду як законний та обгрунтований має бути залишений без зміни, а апеляція засудженого без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, Апеляційний суд міста Києва, -

                                                    У Х В А Л И В:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Судді:      _____________      ____________      _____________