Апеляційний суд міста Києва
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
6 лютого 2012 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Тютюн Т.М., за участю захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 на постанову судді Солом’янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Запоріжжя, що проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у с т а н о в и в :
Постановою судді Солом’янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Як вбачається з постанови, 22 жовтня 2011 року о 6 годині 10 хвилин ОСОБА_4, керуючи автомобілем “Фіат” д/н НОМЕР_2 на пл. Вокзальній в м. Києві, порушила вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР), а саме, під час зміни напрямку руху не переконалася, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем “Шевроле” д/н НОМЕР_1, що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 зазначає, що вимог п.10.1 ПДР ОСОБА_4 не порушувала, оскільки на момент зіткнення автомобіль під її керуванням вже закінчив перестроювання з другої смуги в третю, і вона готувалася залишити третю смугу, в якій позаду рухався автомобіль “Шевроле” під керуванням ОСОБА_5 Це, зокрема, підтверджується відомостями про напрямок руху транспортних засобів, місце зіткнення в схемі ДТП, а також характером та дислокацією пошкоджень на автомобілях. При цьому захисник не оспорює, що ОСОБА_4 порушила вимоги п.п.10.7, 11.4 ПДР, однак вказує, що з цього приводу протокол про адміністративне правопорушення не складався, а тому такі обставини не є предметом розгляду в справі.
Отже, за твердженням захисту, пригода сталася з вини водія ОСОБА_5, який порушив вимоги п.п.13.1, 12.2, 12.3 ПДР, оскільки не дотримав безпечної дистанції, не
_________________________________________________________________________
Справа № 33/2690/230/2012 Постанова винесена суддею Криворот О.О.
Категорія: ст.124 КУпАП
обрав безпечну швидкість руху у темну пору доби та не вжив заходів до її зменшення або зупинки транспортного засобу у разі виникнення небезпеки.
Крім того, в апеляційній скарзі захисник зауважує, що при складанні матеріалів справи порушено Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та Інструкцію з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому докази одержані незаконним шляхом. Так, після підписання ОСОБА_4 протоколу про адміністративне правопорушення до нього було внесено дописки, а в схемі ДТП не зазначено слідів гальмування та не зафіксовано наявність туману.
Вказані обставини, а також незадоволення суддею клопотання про призначення автотехнічної експертизи, невжиття заходів для виклику свідків, як зазначає захисник, свідчать про неповноту та однобічність дослідження обставин справи. З наведених підстав він просить постанову судді місцевого суду скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення захисника ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, стверджуючи про відсутність у діях ОСОБА_4 порушення вимог п.10.1 ПДР, отже, і складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, вивчивши й дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно з ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об’єктивно з’ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами, які також були предметом дослідження в апеляційному суді.
Доказами вчинення ОСОБА_4 правопорушення є дані, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному уповноваженою на те особою та підписаному правопорушником, схемі ДТП, поясненнях ОСОБА_5 – іншого учасника пригоди.
Так, з пояснень ОСОБА_5 (а.с.4) вбачається, що коли 22.10.2011 року він, керуючи автомобілем “Шевроле”, рухався від залізничного вокзалу в третій смузі руху, з другої смуги для здійснення розвороту через подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки виїхав автомобіль “Фіат”, внаслідок чого відбулося зіткнення.
Іншими перерахованими доказами, які містять дані про напрямок руху транспортних засобів та їх розташування після зіткнення, наявність та локалізацію механічних пошкоджень (пошкодження передньої частини автомобіля “Шевроле” та задньої лівої частини автомобіля “Фіат”), також підтверджується, що ОСОБА_4 змінювала напрямок руху з другої смуги в смугу, по якій рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_5, безпосередньо перед виконанням розвороту.
Оскільки вказані докази об’єктивно узгоджується між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду.
До того ж, відповідно до пояснень ОСОБА_4 по суті порушення, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, вона була згодна з викладеними в ньому відомостями про порушення нею вимог п.10.1 ПДР, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода.
Що стосується доводів апелянта про допущені працівниками ДАІ порушення при оформленні матеріалів справи та, відповідно, незаконність одержаних доказів, то вони є надуманими.
Дійсно, в примірнику протоколу про адміністративне правопорушення, який є в справі, зазначено номери та міститься штамп про перевірку по базі АІПС “Армор”, які відсутні в копії протоколу, врученій ОСОБА_4 Однак вказані дані жодним чином не стосується змісту протоколу про адміністративне правопорушення в контексті ст.256 КУпАП, і не містять відомостей, які необхідні для вирішення справи і могли б вплинути на правильність прийнятого судом рішення.
Відсутність же у схемі ДТП слідів гальмування може свідчити про їх відсутність на місці пригоди з огляду на те, що про наявність таких слідів на дорожньому покритті не зазначали ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_4
Не відповідають дійсності і посилання захисника на неповноту та однобічність судового розгляду.
Як свідчать матеріали справи, судом неодноразово вживалися заходи для виклику в судове засідання з метою допиту як свідків потерпілого ОСОБА_5 та інспектора Мішаєва Д.А., який склав протокол. Однак вказані особи з незалежних від суду причин не з’явилися.
Крім того, задовольнити клопотання чи відмовити в його задоволенні, є правом, а не обов’язком судді. Оскільки в справі було достатньо даних для прийняття рішення, автотехнічна експертиза не призначалася.
Отже, обставини справи суддею місцевого суду з’ясовані всебічно, повно і об’єктивно, що спростовує твердження апелянта про протилежне, і винуватість ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доведена повністю.
Стягнення на ОСОБА_4 накладене в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП, і відповідає вимогам ст.33 КУпАП, а саме, характеру вчиненого, особі правопорушника.
Таким чином постанова судді Солом’янського районного суду м. Києва від 26.12.2011 року є законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення , а постанову судді Солом’янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року, якою на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 340 гривень, – без змін .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва Т.М. Тютюн