АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
справа № 22-ц/2690/2609/2012 головуючий у 1-й інстанції: Бірса О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 лютого 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Головачова Я.В.
суддів: Шахової О.В., Поливач Л.Д.
при секретарі: Кононенко В.А.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 квітня 2011 року,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2010 року публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (далі – ПАТ «Родовід Банк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ТОВ Українська ДіВіДі Компанія» про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави.
Зазначало, що 15 квітня 2008 року між ВАТ КБ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ТОВ «Українська ДіВіДі Компанія» було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого товариством отримано кредит у сумі 900000 євро зі сплатою 15% річних за користування кредитом із кінцевим терміном повернення кредиту 31 березня 2010 року. У забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором, 15 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_1 був укладений договір поруки, за яким поручитель зобов’язався солідарно відповідати перед банком по зобов’язаннях ТОВ «Українська ДіВіДі Компанія» за кредитним договором. Крім того, для забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором, 15 квітня 2008 року між банком та ТОВ «Українська ДіВіДі Компанія» було укладено договір застави товарів в обороті, за умовами якого товариство передало в заставу виробничі запаси ДВД в асортименті, кількістю 917048 штук.
Унаслідок невиконання ТОВ «Українська ДіВіДі Компанія» зобов’язань за кредитним договором утворилась заборгованість станом на 24 вересня 2009 року в розмірі 11745690 грн. 80 коп., яка підлягає стягненню у солідарному порядку з боржника та поручителя.
Під час розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог, просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість станом на 14 березня 2011 року в розмірі 1275257,57 євро, що за курсом НБУ становить 13937308 грн. 53 коп. та звернути стягнення на предмет застави.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2011 року провадження у справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ТОВ «Українська ДіВіДі Компанія», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави в частині заявлених позовних вимог до ТОВ «Українська ДіВіДі Компанія» про стягнення солідарно суми заборгованості у розмірі 1275257,75 євро та звернення стягнення на предмет застави закрито.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15 квітня 2011 року в задоволені позову ПАТ «Родовід Банку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі заступник прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі ПАТ «Родовід Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що положення додаткових угод до кредитного договору збільшують обсяг відповідальності поручителя; суд першої інстанції не врахував положення пункту 1.2 договору поруки, за яким поручителю було відомо про те, що процентні ставки за користування кредитами визначаються додатковими угодами за кожним окремим кредитом (траншом); судом не взято до уваги той факт, що додаткову угоду № 1 до кредитного договору від 15 квітня 2008 року, якою встановлено процентну ставку в розмірі 15% річних та право банку в односторонньому порядку коригувати розмір процентів, якщо офіційний курс НБУ збільшиться більш ніж на 5,10 грн. за 1 долар США на кратність такого збільшення, також укладено 15 квітня 2008 року, тобто в день укладення кредитного договору та договору поруки, окрім того, банк не здійснював коригування процентної ставки в односторонньому порядку; суд першої інстанції не дав належної оцінки тому факту, що ОСОБА_1 (поручитель) є учасником ТОВ «Українська ДіВіДі Компанія» (позичальника), рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Українська ДіВіДі Компанія» від 22 січня 2008 року (протокол № 1) вирішено надати згоду загальних зборів учасників товариства на отримання кредиту в ВАТ «Родовід Банк» в розмірі 900000 євро на умовах погоджених між генеральним директорам товариства та банком, протокол № 1 підписано головою загальних зборів ТОВ «Українська ДіВіДі Компанія» ОСОБА_1
Представник прокуратури та ПАТ «Родовід Банк» в суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Представник ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що спір судом вирішений правильно.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що 15 квітня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ТОВ «Українська ДіВіДі Компанія» було укладено кредитний договір № 22.1/177-КЛТМ-08.
Цим договором встановлюються: мета, порядок та умови видачі (надання) банком в майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в національній валюті України та/або в іноземних валютах: євро та долар США в межах загальної суми 900000 євро на основі додаткових угод про надання кредиту (траншу) до цього договору, які його невід’ємною частиною; порядок та умови погашення (повернення) позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами; види забезпечення зобов’язань позичальника; порядок плати за кредити; відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредитів; а також взаємні права та зобов’язання сторін, що виникають/виникнуть при видачі (наданні) банком кредитів.
Кредитні зобов’язання банку та зобов’язання позичальника щодо погашення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов’язання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладення сторонами за взаємною згодою додаткових угод про надання кредитів до цього договору, які є невід’ємними частинами, в межах суми кредитів, передбачених такими додатковими угодами. Строк користування кожним окремим кредитом визначається відповідною додатковою угодою. Заборгованість за кредитами, наданими за цим договором, має бути погашена в строки, вказані відповідних додаткових угодах, щоб заборгованість за ними на відповідну дату не перевищувала наступні суми: заборгованість за кредитом станом на 31.10.2009 не повинна перевищувати 810000 євро, заборгованість за кредитом станом на 30.11.2009 не повинна перевищувати 720000 євро, заборгованість за кредитом станом на 31.12.2009 не повинна перевищувати 630000 євро, заборгованість за кредитом станом на 31.01.2010 не повинна перевищувати 540000 євро, заборгованість за кредитом станом на 28.02.2010 не повинна перевищувати 450000 євро, заборгованість за кредитом станом на 31.03.2010 не повинна перевищувати 0,00 євро. Повне погашення заборгованості за кредитом має відбутися 31 березня 2010 року шляхом зарахування грошових коштів на рахунки банку вказані у відповідних додаткових угодах (пункти 1.1., 1.2. договору).
15 квітня 2008 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 22.1/177-КЛТМ-08 від 15 квітня 2008 року, за умовами якої банк надав позичальнику кредит (транш) в сумі 900000 євро зі сплатою 15% річних за користування кредитом із кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 31 березня 2010 року.
30 січня 2009 року між банком та позичальником укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 22.1/177-КЛТМ-08 від 15 квітня 2008 року, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди, що проценти за користування кредитами, наданими за додатковими угодами до кредитного договору та нараховані за період з 26 грудня 2008 року по 25 січня 2009 року будуть сплачені позичальником в строк до 27 лютого 2009 року включно.
27 лютого 2009 року між банком та позичальником укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору № 22.1/177-КЛТМ-08 від 15 квітня 2008 року, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди, що проценти за користування кредитами, наданими за додатковими угодами до кредитного договору та нараховані за період з 26 грудня 2008 року по 25 лютого 2009 року будуть сплачені позичальником в строк до 16 березня 2009 року включно.
З метою забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, 15 квітня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_1 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов’язувався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов’язань ТОВ «Українська ДіВіДі Компанія» за кредитним договором № 22.1/177-КЛТМ-08 від 15 квітня 2008 року.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ «Родовід Банк», суд першої інстанції виходив із того, що при укладенні додаткових угод до кредитного договору щодо встановлення розміру процентної ставки та надання банку права в односторонньому порядку коригувати розмір процентів у разі збільшення курсу валюти, відбулись зміни основного зобов’язання без згоди поручителя, які збільшують обсяг його відповідальності, що є підставою для припинення поруки з моменту внесення таких змін.
Однак з таким висновком суду погодитися не можна.
Згідно зі ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
При цьому обсяг зобов’язань поручителя визначається як умовами договору поруки так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов’язань боржника, забезпечення яких здійснює поручитель.
За умовами договору поруки № 22.1/177-П-08 від 15 квітня 2008 року поручитель зобов’язується солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов’язань ТОВ «Українська ДіВіДі Компанія» за кредитним договором № 22.1/177-КЛТМ-08 від 15 квітня 2008 року (п. 1.1. договору поруки).
Пунктом 1.2. договору поруки передбачено, що поручитель свідчить, що він ознайомлений з умовами кредитного договору:
- розмір кредитної лінії – 900000 євро;
- процентні ставки за користування кредитами: визначаються додатковими угодами за кожним окремим кредитом (траншем);
- строк повного погашення заборгованості за кредитною лінією – не пізніше 31 березня 2010 року;
- відповідальність за порушення зобов’язань за кредитним договором – пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за умови її нарахування банком.
Відповідно до пункту 1.3. договору поруки поручитель бере на себе зобов’язання відповідати перед банком в тому ж обсязі на тих же умовах та в ті ж строки, що і позичальник.
Таким чином, укладаючи договір поруки, поручитель ОСОБА_1 погодився з умовами основного договору та зобов’язався перед банком відповідати за виконання позичальником усіх його зобов’язань в повному обсязі.
Крім того, укладення додаткових угод до кредитного договору не збільшують обсяг відповідальності позичальника і поручителя, а тому не можуть бути підставою для припинення поруки.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для припинення поруки на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України.
Разом з тим, відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Умовами кредитного договору визначено строк повного погашення заборгованості за кредитною лінією - не пізніше 31 березня 2010 року, позивач – ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості, як з позичальника, так і з поручителя у жовтні 2009 року.
За умовами договору поруки № 22.1/177-П-08 від 15 квітня 2008 року у разі невиконання позичальником своїх зобов’язань за платежами, що передбачені кредитним договором, поручитель на підставі письмового повідомлення позичальника або банку не пізніше трьох робочих днів після одержання такого письмового повідомлення погашає за рахунок власних коштів на рахунок банку в повному обсязі заборгованість за позичальника за кредитним договором.
Між тим докази направлення повідомлення ОСОБА_1 про необхідність погашення за рахунок власних коштів заборгованості за кредитним договором за позичальника в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин суд першої інстанції мав відмовити в задоволенні позову у зв’язку з недотриманням банком процедури повідомлення поручителя про наявність заборгованості за кредитним договором у основного боржника.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з наведених вище підстав, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 квітня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий Я.В. Головачов
Судді: О.В. Шахова
Л.Д. Поливач