Судове рішення 22-ц/2690/950/2012 від 19.03.2012

Судове рішення #21460036

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом’янська, 2-а

Справа № 22-ц/2690/950/2012

Головуючий у 1 інстанції: Волкова С.Я.

Доповідач: Шкоріна О.І.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 лютого 2012 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,

суддів: Стрижеуса А.М., Поліщук Н.А.

при секретарі:Василевському Я.П.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредит Оптима Банк» на рішення Печерського районного суду м.Києва від 25 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного комерційного банку «Європейський», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Кредит Оптима Банк» про часткове визнання договорів іпотеки недійсними, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Акціонерного комерційного банку «Європейський», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Кредит Оптима Банк» про часткове визнання договорів іпотеки недійсним, в якому просила визнати недійсним іпотечний договір, укладений між нею та АКБ «Європейський» 17 березня 2008 року, відповідно до якого передала останньому в іпотеку житловий будинок (літ. «А»), який знаходиться у АДРЕСА_1, будівлі та споруди, а саме: навіс (літ. «Б»), спорудження (№1-4), в частині забезпечення виконання зобов’язань ТОВ «Лінкор» за кредитним договором №К/13/2601, укладеним 5 березня 2008 року між АКБ «Європейський» та ТОВ «Лінкор», та визнати недійсним іпотечний договір, укладений між нею та відповідачем 17 березня 2008 року, відповідно до якого передала АКБ «Європейський» в іпотеку земельну ділянку загальною площею 0,0725 га, розташовану на території м.Києва у Печерському районі АДРЕСА_1, кадастровий номер 82:248:109 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, в частині забезпечення виконання зобов’язань ТОВ «Лінкор» за кредитним договором №К/13/2601. В обґрунтування своїх позовних вимог послалась на те, що 5 березня 2008 року між ТОВ «Лінкор» та АКБ «Європейським» було укладено кредитний договір, 12 березня 2008 року між відповідачем та ОСОБА_4 було укладено договір кредиту №К/035/2601; 17 березня 2008 року між нею та відповідачем в забезпечення виконання зобов’язань за договорами №К/13/2601 та №К/035/2601 було укладено два іпотечні договори, відповідно до яких вона, як іпотекодавець передала в іпотеку відповідачу, як іпотекодержателю зазначені вище земельну ділянку та житловий будинок з відповідними будівлями та спорудами. У зв»язку з виконанням ОСОБА_4 зобов»язань іпотека в частині зобов’язання за договором кредиту №К/025/2601 від 12 березня 2008 року припинилась. Щодо іншого кредитного договору то зазначений договір є неукладеним, що встановлено рішенням Господарського суду м.Києва від 11 листопада 2010 року у справі за позовом ТОВ «Лінкор» до АКБ «Європейський» про визнання кредитного договору недійсним, а тому договори іпотеки слід визнати недійсними.

Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 25 жовтня 2011 року задоволені позовні вимоги.

Визнаний іпотечний договір, укладений між ОСОБА_3 та АКБ «Європейський», 17.03.2008 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 289, яким ОСОБА_3 передала, а АКБ «Європейський» прийняв в іпотеку житловий будинок /літера «А»/, який знаходиться у м.Києві по АДРЕСА_1, будівлі та споруди, а саме: навіс /літера «Б»/, спорудження /№1-4/ недійсним в частині забезпечення виконання зобов»язань ТОВ «Лінкор» за кредитним договором № К/13/2601, укладеним 5.03.2008 р. між АКБ «Європейський» та ТОВ «Лінкор».

Визнаний іпотечний договір, укладений між ОСОБА_3 та АКБ «Європейський», 17.03.2008 р. посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 291, яким ОСОБА_3 передала, а АКБ «Європейський» прийняв в іпотеку земельну ділянку загальною площею 0,0725 га, розташовану на території м.Києва у Печерському районі на АДРЕСА_1 кадастровий номер 8262486109, з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, недійсним в частині забезпечення виконання зобов»язань ТОВ «Лінкор» за кредитним договором № К/13/2601, укладеним 5.03.2008 р. між АКБ «Європейський» та ТОВ «Лінкор»

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, представник ПАТ «Кредит Оптима Банк» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що рішення винесене з порушенням норм процесуального права, при неповному з»ясуванні всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема зазначає, що відсутні передбачені чинним законодавством України, зокрема ст..ст.203,215,219-235 ЦК України, ст..18 Закону України «Про іпотеку»,підстави для визнання Іпотечних договорів недійсними, і судом першої інстанції не встановлено невідповідність Іпотечних договорів вимогам ст..18 Закону України «Про іпотеку», ст..203 ЦК України.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

При ухваленні рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.

17.03.2008 року між АКБ «Європейський» /іпотекодержатель/, з одного боку, та ОСОБА_3 в особі її представника ОСОБА_6 /іпотекодавець/, з іншого боку, було укладено іпотечний договір, який забезпечує належне виконання ТОВ «Лінкор» /позичальник-1/ вимог іпотекодержателя, що випливають /та/або випливатимуть/ з кредитного договору № К/13/2601 від 5.03.2008 року, укладеного між позичальником -1 та іпотекодержателем /п.1 договору/, іпотекодавець передає в іпотеку іпотеко держателю належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме житловий будинок /літера «А»/, який знаходиться у м.Києві по АДРЕСА_1, будівлі та споруди, а саме: навіс /літера «Б»/, спорудження /№1-4/, договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 289.

17.03.2008 року тим же приватним нотаріусом за реєстровим № 291 було посвідчено іпотечний договір, який забезпечує належне виконання ТОВ «Лінкор» /позичальник – 1/ вимог іпотекодержателя, що випливають /та/або випливатимуть/ з кредитного договору № К/13/2601 від 5.03.2008 року, укладеного між позичальником -1 та іпотеко держателем, згідно якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотеко держателю належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,0725 га, розташовану на території м.Києва у Печерському районі на АДРЕСА_1, кадастровий номер 8262486109, з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, рішенням Господарського суду м.Києва від 11.11.2010 року, яке набрало законної сили, встановлено, що кредитний договір № К/13/2601 від 5.03.2008 року, укладений між ТОВ «Лінкор» та АКБ «Європейський», є неукладеним. Враховуючи правило ч.3 ст.61 ЦПК України в тій частині, що обставини, встановлені судовим рішенням не доказуються при розгляді інших справ, та виходячи з того, що кредитний договір є таким, що не укладений, іпотечні договори в частині забезпечення основного зобов»язання мають бути визнані недійсними, оскільки не містять ані всіх істотних умов для даного виду угод, ані спрямовані на настання правових наслідків, що нею обумовлені.

Проте з таким висновком погодитися не можна з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 11.11.2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «Лінкор» до АКБ «Європейський», третя особа: ОСОБА_3 про визнання кредитного договору № К/13/2601 від 05.03.2008 року недійсним, відмовлено в повному обсязі.

ПАТ «Кредит Оптима Банк» стороною у справі не був та участі в справі не брав.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз»яснино, що за змістом частини третьої статті 14, частини третьої статті 61, частини другої статті 223 ЦПК України особи, які не брали участі в цивільній, господарській або адміністративній справі, в якій судом ухвалено відповідне судове рішення, мають право при розгляді іншої цивільної справи за їх участю оспорювати обставини, встановлені цими судовими рішеннями. У даному випадку суд ухвалює рішення на основі досліджених у судовому засіданні доказів.

За таких обставин, на ПАТ «Кредит Оптима Банк» преюдиційність обставин, встановлених рішенням Господарського суду м.Києва, не поширюється. На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст..215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною /сторонами/ вимог, які встановлені частиною першою – третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 18 Закону України «Про іпотеку» визначений перелік істотних умов, які повинні міститися в іпотечному договорі. Згідно ч.2 зазначеної статті іпотечний договір може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду у разі відсутності в такому договорі однієї з вказаних істотних умов.

Іпотечні договори, укладені між ОСОБА_3 та АКБ «Європейський», посвідчені 17.03.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровими номерами № 289 та № 291, містять всі істотні умови, передбачені ст..18 Закону України «Про іпотеку», а саме: дані про іпотекодавця та іпотекодержателя , зміст та розмір основного зобов»язання, строк і порядок, умови його виконання, опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, посилання на видачу заставної або її відсутність.

Зміст Іпотечних договорів не суперечить Цивільному кодексу України, Закону України «Про іпотеку», укладені іпотечні договори були спрямовані на настання реальних наслідків, а саме: на забезпечення виконання зобов»язань ТОВ «Лінкор» перед АКБ «Європейський» за Кредитним договором.

Належних та допустимих доказів на підтвердження фіктивності чи удаваності оспорюваних іпотечних договорів суду у встановленому ст. ст.10, 60 ЦПК України порядку не надано.

За таких обставин вважати обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо задоволення вимог про визнання іпотечних договорів недійсними, немає підстав.

А тому рішення Печерського районного суду м.Києва від 25 жовтня 2011 року підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів , -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредит Оптима Банк» – задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2011 року – скасувати і ухвалити нове.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Акціонерного комерційного банку «Європейський», третя особа: Публічне акціонерне товариство « Кредит Оптима Банк» про часткове визнання договорів іпотеки недійсними відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

У К Р А Ї Н А