Судове рішення 22-ц/2690/894/2012 від 19.03.2012

Судове рішення #21459946

У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом’янська, 2-а

Справа № 22-ц/2690/894/2012

Головуючий у 1 інстанції: Коханівська З.С.

Доповідач: Шкоріна О.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2012 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,

суддів: Стрижеуса А.М., Поліщук Н.В.,

при секретарі : Василевському Я.П.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 2 листопада 2011 року у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Головне управління юстиції в м.Києві, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту фактичного вступу у володіння спадщиною, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту фактичного вступу у володіння спадковим майном - квартирою АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року її батька ОСОБА_5

Свою заяву обґрунтувала тим, що є донькою померлого, з 26 березня 1985 року постійно проживала та зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1. Після смерті батька проживала в цій квартирі, користувалася нею та речами, що знаходилися в цій квартирі, які належали спадкодавцю на день його смерті. Спадкоємцем першої черги після смерті батька була її мати - ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Оскільки вона проживала у вказаній квартирі із спадкодавцем на день його смерті та продовжувала проживати в цій квартирі на протязі більш шести місяців після його смерті, відповідно до чинного на той час законодавства фактично прийняла спадщину. У зв»язку з тим, що вона не подавала до нотаріальної контори на протязі встановленого законом шестимісячного строку заяву про прийняття спадщини, вона змушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту фактичного прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_5 для оформлення свого права на спадкування після його смерті.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 2 листопада 2011 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту фактичного вступу у володіння спадщиною - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, заявник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки при винесені судом ухвали було допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Зазначила, про те, що суд першої інстанції без відповідних на то правових підстав залучив до участі в справі в якості заінтересованих осіб ОСОБА_4, ОСОБА_3, при цьому не постановивши ухвалу з цього питання, і незважаючи на те, що зазначені особи відношення до права на спадкове майно або його поділ не мають.

В судове засідання заінтересовані особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, представник Головного управління юстиції в м.Києві не з»явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином /а.с.75, 76, 84/, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутності у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_7, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що при встановленні факту фактичного вступу у володіння спадковим майном виникає спір про право на майно.

Такий висновок є правильним.

Відповідно до ст.254 ЦПК України в редакції 1963 року, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно із ст.255 ЦПК України якщо при розгляді справи порядком окремого провадження виникне спір про право, підвідомчий судам, суд залишає заяву без розгляду і роз»ясніє заінтересованим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу від 3 березня 2008 року ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_1, яка належала останній на підставі «Договору довічного утримання, посвідченого 24 грудня 2001 року /а.с.49/

Апелянт ОСОБА_1 в даному судовому засіданні не заперечувала, що в провадженні Святошинського районного суду м.Києва є справа за її позовом про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 03.03.2008 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 недійсним.

Таким чином, встановлення факту фактичного вступу ОСОБА_1 у володіння спадщиною, яка залишилася після смерті її батька ОСОБА_5, а саме квартирою № АДРЕСА_1 пов’язане з вирішенням спору про право на спірну квартиру, а тому у суду першої інстанції були всі підстави для залишення заяви без розгляду.

Від так, ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, що відповідно до ст..312 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.

Ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 2 листопада 2011 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: