Справа № 22-ц2690\1094 Головуючий у 1 інстанції – Наборозняк М.І .
2012 рік Доповідач – Шахова О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.
15 лютого 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого – Шахової О.В.
суддів Головачова Я.В., Поливач Л.Д .
при секретарі Данільченко Р.І.
розглянула в відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 травня 2011 року
в справі за позовом ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" до ОСОБА_1 про стягнення боргу
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16 травня 2011 року позов ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" задоволено та стягнуто на користь банку з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 120 663 грн.39 коп. та судові витрати в сумі 852 грн.08 коп.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову банку в задоволені позову .
На обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що не проведено правової оцінки природі та змісту укладеного між ним та банком договору кредиту,а тому висновок суду, що договір укладено у відповідності до ст. 1054 ЦК є передчасним та таким. що не відповідає матеріалам справи. Суд відмовив йому в клопотанні про допит свідка, який міг би пояснили обставини погашення кредитної заборгованості та причини її виникнення, в той час як правильність наданих банком розрахунків заборгованості викликають сумніви. Крім того, рішення суду не містить нормативно-правових актів які регулюють процедуру стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідь судді Шахової О.В., пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши апеляційну скаргу, в межах її доводів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець мас право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи, 15 серпня 2007 року між Банком «Фінанси та Кредит», ВАТ, в особі Філії «Центральне регіональне управління» Банку «Фінанси та Кредит», ВАТ, відділення № 48 та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 48-29/07-А .
Предметом даного договору є надання Банком Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредиту в сумі 6 985 (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) доларів США 00 центів для придбання автомобіля марки ВАЗ, з терміном погашення кредитних ресурсів до 14 серпня 2012 року та з оплатою по процентним ставкам відповідно до п. 4.1 Кредитного договору: з 15.08.2007 р. по 14.08.2008 р. - за процентною ставкою 11,3%; з 15.08.2008 р. по 14.08.2009 р. - за процентною ставкою 11,1% річних; з 15.08.2009 р. по 14.08.2010 р. - за процентною ставкою 10,8% річних; з 15.08.2010 р. по 14.08.2011 р. - 10,6% річних;з 15.08.2011 р. по 14.08.2012 р. - 10,4% річних.
Банк виконав свої зобов'язання за договором і відповідно до п. 3.1. здійснив видачу кредитних ресурсів в сумі 6 985 доларів США 00 центів.
Проте відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, систематично порушує виконання умов Кредитного договору, про що неодноразово попереджався Кредитором в телефонному режимі та письмово, про що свідчать повідомлення банку про усунення порушень за вих. № 8987 від 02.10.2008 р., за вих. № 9759 від 30.10.2008 р., за вих. № 1317 від 18.02.2009 р. і до теперішнього часу борг не погашено.
За період дії договору відповідач здійснив наступні платежі в рахунок погашення заборгованості:5022,73дол. США по сплаті основної суми боргу; 517,27 дол. США - по
сплаті відсотків за користування кредитом.
Станом на 9 липня 2010 року загальна сума заборгованості відповідача перед банком за Кредитним договором № 48-29/07-А від 15.08.2007 року складає 120 663,39 грн.
Відповідно до п. 3.4 Кредитного договору, у разі порушення позичальником будь-яких умов Кредитного договору, Банк має право призупинити видачу Кредитних ресурсів, відмовити Позичальнику у продовженні строку дії Кредитного договору, а також вимагати дострокового повернення Кредитних ресурсів, оплати нарахованих процентів по ним, неустойки відповідно до умов Кредитного договору.
В забезпечення виконання зобов'язань Відповідача по Кредитному договору між Банком та Позичальником 15 серпня 2007 року укладено Договір застави, який посвідчено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 1433.
Відповідно умов Договору застави, Відповідачем, який є Заставодавцем, було передано Позивачу, який є Заставодержателем, в заставу наступне майно:
- автомобіль марки ВАЗ, модель 21144, тип ТЗ - ЛЕГКОВИЙ ХЕТЧБЕК, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві 10 серпня 2007року .
Право власності на предмет застави належить Заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії ААС НОМЕР_2, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 10.08.2007 року. Заставодавець зобов'язався не змінювати місцезнаходження Предмету застави без письмової згоди Заставодержателя.
Згідно ст.572 Цивільного кодексу України, ст.1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Згідно ст.19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" суд виходив з його доведеності та того, що договір кредиту, укладений між банком та сироваткою С.А. відповідає ст.ст. 1054,1055, відповідач з його умовами погодився та його не оспорив. Доводи відповідача про те, працівник банку усно йому повідомив, про те, що у нього не має заборгованості по договору суд гне прийняв за належний(допустимий) доказ,оскільки вони нічим не підтверджені.
Висновки суду першої інстанції зроблені на основі повного, всебічного і об’єктивного з’ясування дійсних обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, належної правої оцінки зібраним у справі доказів та застосування правових норм які регулюють дані правовідносини, з огляду на що рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обгрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308,313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 травня 211 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий
Судді