ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2012 року 14:30 Справа № 2а-0870/11937/11
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі: головуючого – судді Чернової Ж.М.
при секретарі судового засідання Батигіні О.В.
за участю представників:
від позивача: не з’явився
від відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування,
ВСТАНОВИВ:
14.12.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1474,86 грн.
В обґрунтування вимог позивач в своєму позові посилається на те, що ФОП ОСОБА_1 є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Згідно із звітом «Нарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами-суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований податок)» відповідачем самостійно нараховано суму страхових внесків, які підлягали сплаті у 2010 році в розмірі 1844,88 грн., але вказану суму сплачено лише частково у сумі 370,02 грн., та станом на 05.12.2011 залишається несплаченою сума боргу у розмірі 1474,86 грн. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Позивач у судове засідання не з’явився, до суду надійшла 11.01.2012 заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Поштова кореспонденція направлена на адресу відповідача повернулась із відміткою «за неявкою адресата».
Відповідно до п.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст. 122 КАС України та на підставі ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Вивчивши матеріали позову, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за №08/11-16342, а також є фізичною особою-підприємцем, який обрав особливий спосіб оподаткування (платник єдиного податку.)
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в редакції від 01.07.2010 визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
У ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», в редакції, яка діяла на час виникнення боргу, зазначено, що платниками збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058-IV, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
На час виникнення заборгованості діяли положення пп.4 п.8 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058, яким було передбачено, що фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Частиною 3 ст. 15 зазначеного вище Закону передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.3 та п. 4 ст. 18 Закону №1058-ІV, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. (п.6 ст. 18 Закону №1058-ІV).
Частиною 2. ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, стягнення заборгованості за цими внесками.
Згідно з приписами ст. 1 Закону № 1058-IV, мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше 294 грн.82 коп. – за липень-вересень 2010 року; 301 грн.12 коп. – за жовтень-листопад 2010 року; 306 грн.10 коп. – за грудень 2010 року.
Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 6 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У даному випадку базовим звітним періодом є календарний місяць.
У відповідності до ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до абз.5 п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Виходячи з вищенаведеної норми, заявлена в позові сума недоїмки повинна стягуватись у відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла до внесення змін, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Згідно з нормами абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (в редакції, яка діяла на час виникнення заборгованості), у випадку, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10-ти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10-ти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутись до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Як свідчить звіт від 23.03.2011 «Нарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами-суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований податок)» відповідачем самостійно нараховано суму страхових внесків, які підлягали сплаті у 2010 році у розмірі 1844,88 грн. Відповідачем частково сплачено суму боргу (зараховано внесків) в розмірі 370,02грн. Таким чином, сума боргу зі сплати страхових внесків за період з липня по грудень 2010 року включно, яка підлягає сплаті, складає 1474,86 грн.
Згідно до п.15 ст. 106 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
У зв’язку із наведеним вище суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року включно в сумі 1474,86 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 69091, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя: 69057, м.Запоріжжя, вул.Гагаріна, 2Б, (р/р 25605301201080, банк: ЗОУ ВАТ «Держощадбанк», МФО 313957, ЄДРПОУ 20508396) суму боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в розмірі 1474,86 (одна тисяча чотириста сімдесят чотири) гривні 86 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М.Чернова