ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
22.02.12Справа №2а-31/12/2770
,
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Лотова Ю.В., розлянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Дзігунського, 19, м. Севастополь, 99001);
до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99002);
про стягнення заборгованості.
Обставини справи :
05.01.2012 року Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 168,66 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 10.01.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-31/12/2770.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 10.01.2012 року закінчено підготовче провадження, адміністративна справа призначена до судового розгляду.
Представник позивача надала клопотання про розгляд адміністративної справи у порядку письмового провадження, адміністративний позов підтримала у повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин (далі по тексту Закон України № 1058).
Відповідач у судове засідання не з’явився, ухвали Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 10.01.2011 року не виконав, письмового відзиву на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч. 12 Прикінцевих положень Закон України № 1058-ІV, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до ст.ст. 58, 63 Закону України № 1058-ІV та п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001, (далі по тексту Положення) Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення – ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Таким чином позивач є суб’єктом владних повноважень, що має право звернутись до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків.
Судом встановлено, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа – підприємець, ідентифікаційний номер в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів – НОМЕР_1 та є платником страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя .
Згідно зі ст. 14 Закону України № 1058-VI роботодавці – фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, є страхувальниками.
Відповідно до п.п.4, п.п. 6 п. 2 ст. 17 Закону України № 1058-VI страхувальники зобов’язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до п.п. 4 п. 8 розділу XV Закону України № 1058-VI, у редакції від 08.07.2010 року, що діяла на момент виникнення правовідносин, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Розділом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. під № 64/8663 (далі Інструкція) встановлено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати і використання, а також незалежно від того, чи були вказані суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше, ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної платні (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Враховуючи те, що згідно законодавства мінімальний розмір страхового внеску встановлено на календарний місяць, а також те, що страховий стаж для призначення пенсії обчислюється в місцях, сплата страхових внесків здійснюється у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Згідно акту звірки чистого доходу щодо нарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичним особам – підприємцям з даними ДПІ було встановлено відхилення по сумі чистого доходу.
Враховуючи розмір мінімального страхового внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування боржнику було донараховано на різницю у сумі чистого доходу страхові внески у розмірі 168,66 грн.
Своєчасно несплачені страхові внески в розмірі 168,66 грн. були визнані недоїмкою, у відношенні якої позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату боргу № 2365 Ф від 21.07.2011 року. Вказана вимога повернута до позивача з поміткою за закінченням терміну зберігання.
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду справи складає 168,66 грн.
В рахунок погашення заборгованості відповідача на розрахунковий рахунок позивача, на час розгляду справи по суті, грошові кошти не поступали.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з позивача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1) Адміністративний позов задовольнити повністю.
2) Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99002, ідентифікаційний код – НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Дзігунського, буд. 19, м. Севастополь, 99001, ЄДРПОУ 22274979) на р/р 256035, код платежу: 50020900 в СМВ № 4548 ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 384027 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 ріку в сумі 168,66 грн.(сто шістдесят вісім грн. 66 коп.).
Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Ю.В. Лотова
Суддя Ю.В. Лотова