ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
21.02.12 об 16 год. 20 хв. Справа №2а-3512/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Лотової Ю.В.;
при секретарі: Бартиші В.О.,
за участю представників:
позивача –ОСОБА_1, довіреність від 27.10.2011 року ;
відповідача –ОСОБА_2, довіреність № 681/08 від 10.02.2009 року; ОСОБА_3, довіреність № 4185/05 від 23.11.2011 року
третіх осіб:
Севастопольської міської Ради –не з’явився;
відділу освіти Ленінської районної державної адміністрації –ОСОБА_4, керівник, посвідчення № 427
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Севастопольської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 22 ім. М.О. Острякова Севастопольської міської Ради (вул. Ген. Острякова, буд. 65, м. Севастополь, 99040); до Севастопольського міського центру зайнятості в особі Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення (вул. Руднєва, буд. 40, м. Севастополь, 99053);
треті особи:
- Севастопольська міська Рада (вул. Леніна, буд. 3, м. Севастополь, 99011);
відділ освіти Ленінської районної державної адміністрації (вул. Суворова, буд. 9, м. Севастополь, 99011);
про визнання протиправною вимоги про сплату штрафу та скасування припису.
Обставини справи:
31.10.2011 Севастопольська загальноосвітня школа I-III ступенів № 22 ім. М.О. Острякова Севастопольської міської Ради звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Севастопольського міського центру зайнятості про визнання протиправним та скасування припису відповідача № 3 від 29.09.2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 02.11.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-3512/11/2770.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 02.11.2011 року закінчено підготовче провадження, адміністративна справа призначена до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 21.12.2011 року уточнено особу відповідача з Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Севастопольського міського центру зайнятості на Севастопольський міський центр зайнятості в особі Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 21.12.2011 року до участі у справі у якості третіх осіб на стороні позивача залучено Севастопольську міську Раду та відділ освіти Ленінської районної державної адміністрації.
Під час розгляду справи представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до вказаної заяви він просив: «визнати протиправними вимоги Севастопольського міського центру зайнятості в особі Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення про сплату Севастопольською загальноосвітньою школою I-III ступенів № 22 ім. М.О. Острякова Севастопольської міської Ради штрафу у загальному розмірі 274 740,85 грн. та скасувати припис № 3 від 29.09.2011 року, що винесений Севастопольським міським центром зайнятості в особі Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення на адресу Севастопольської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 22 ім. М.О. Острякова Севастопольської міської Ради».
Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Вважає припис Севастопольського міського центру зайнятості в особі Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення № 3 від 29.09.2011 року є протиправним з тих підстав, що відповідачу не надано повноважень щодо направлення на адресу підконтрольних суб’єктів господарювання будь-яких вимог у вигляді припису. Також зазначив, що вказаний припис прийнятий відповідачем з порушенням норм діючого законодавства та строку давності застосування до позивача економічних санкцій.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з підстав, що викладені у запереченнях на позовну заву (арк.с.28-35). Доводи позивача вважає не обґрунтованими, а припис № 3 від 29.09.2011 року, таким, що прийнятий відповідачем на підставі діючого законодавства та у межах повноважень. Заперечення обґрунтовані Законом України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803-XII, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин та Постановою Кабінету Міністрів Української РСР «Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР «Про зайнятість населення» від 24.06.1991 року № 47.
Представник відділу освіти Ленінської районної державної адміністрації у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, вважає що адміністративний позов підлягає задоволенню з тих підстав, що фінансування позивача здійснюється з місцевого бюджету, витрати грошових коштів встановлюються відповідно до кошторису, яким не передбачено витрату грошових коштів на сплату штрафу.
Представник Севастопольської міської Ради у судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2011 року Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Севастопольського міського центру зайнятості проведено перевірку Севастопольської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 22 ім. М.О. Острякова Севастопольської міської Ради з питання додержання законодавства про зайнятість населення. На підставі вказаної перевірки відповідачем був складений акт № 313 від 22.09.2011 року (арк.с.6-9,37-38). Під час перевірки Севастопольський міський центр зайнятості в особі Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення дійшов висновку, що позивачем було припущено несвоєчасне подання звітності та порушено правила працевлаштування іноземних громадян.
29.09.2011 року відповідачем було винесено припис № 3 (арк.с.10-11,39), відповідно до якого на Севастопольську загальноосвітню школу I-III ступенів № 22 ім. М.О. Острякова Севастопольської міської Ради накладено штраф у загальному розмірі 274 740,85 грн. Вказаний припис отриманий позивачем 05.10.2011 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803-XII (далі по тексту Закон України № 803) для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, передбачених на ці цілі.
У складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями.
Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 24.06.1991 року № 47 затверджено Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення (далі по тексту Положення).
Відповідно до п. 1 вказаного Положення інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення (далі - інспекція) входить до складу державної служби зайнятості. Інспекція здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями. У своїй діяльності інспекція керується Конституцією України, Законом України "Про зайнятість населення", цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами і працює у взаємодії з державною податковою адміністрацією, правоохоронними органами, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Згідно з п.8 Положення інспекції надається право, зокрема:
- безперешкодно відвідувати підприємства, установи та організації усіх форм власності з метою контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення. Ознайомлюватися з документами та одержувати від підприємств, установ та організацій копії наказів, розпоряджень, протоколів, дані обліку і звітності та інформацію з питань додержання законодавства про зайнятість населення, інші документи і відомості, необхідні для виконання інспекцією своїх завдань;
- давати власнику (керівнику) підприємства, установи та організації або уповноваженому ним органу та іншим роботодавцям у разі виявлення порушень законодавства про зайнятість населення приписи про їх усунення. Приписи підлягають обов'язковому виконанню з повідомленням у місячний строк інспекції про вжиті заходи;
- ставити перед керівниками підприємств, установ, організацій або вищестоящих господарських органів питання про накладення стягнення на службових осіб, винних у порушенні законодавства про зайнятість населення;
- застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності й господарювання, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України "Про зайнятість населення" і за недодержання вимог статей 8 і 18 зазначеного Закону;
Пунктами 4.1, 4.5, 4.11 Положення про інспекцію Кримського республіканського, обласних, Київського і Севастопольського міських центрів зайнятості , затвердженого директором Державного центру зайнятості 25.03.2011 року передбачено право посадовців інспекції безперешкодно відвідувати підприємства, установи організації усіх форм власності з метою контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення; застосовувати економічні санкції до підприємств, установ, організацій усіх форм власності, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України «Про зайнятість населення» і за недодержання вимог ст. 8 зазначеного закону; складати адміністративні протоколи відповідно до вимог статті 165-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 3.5. Посадової інструкції головного фахівця інспекції з контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Севастопольського міського центру зайнятості, затвердженої директором Севастопольського міського центру зайнятості 19.04.2011 року, визначено, що головний фахівець здійснює перевірки працедавців відносно дотримання ними вимог Закону України «Про зайнятість населення» і Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», головному фахівцеві інспекції дано право застосовувати економічні санкції до підприємств, установам організаціям усіх форм власності, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5, 8 і 20 Закону України «Про зайнятість населення», складати адміністративні протоколи відповідно до вимог статті 165-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ті ж обов'язки передбачені посадовою інструкцією провідного фахівця.
Серед завдань і обов'язків в посадовій інструкції головного і провідного фахівця інспекції відмічені здійснення заходів, спрямовані на недопущення нелегального використання праці іноземців і осіб без громадянства, без дозволу державної служби зайнятості, крім того, фахівець інспекції має право надавати керівникам підприємств, установ, організацій або іншим працедавцям припису про усунення порушень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що перевірка проводилася в межах повноважень і компетенції Севастопольського міського центру зайнятості в особі Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, а відповідач має право та повноваження щодо складання акту і припису за результатами перевірки та застосування до позивача економічних санкцій.
Виходячи з вищевикладеного суд не може прийняти до уваги посилання представника позивача, що відповідач не має повноважень виносити приписи стосовно суб’єктів господарювання.
Судом встановлено, що відповідно до акту перевірки Севастопольського міського центру зайнятості в особі Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, на дату перевірки у Севастопольській загальноосвітньої школи I-III ступенів № 22 ім. М.О. Острякова Севастопольської міської Ради працював громадянин ОСОБА_6, 1951 року народження., прийнятий в школу № 22 відповідно до наказу № 127 від 30.08.2000 року на посаду вчителя ОЖЗД з 26.08.2000 року. Тимчасове посвідчення на проживання для іноземних громадян КР №10/28-525 ОПРиМР УМВС України в м. Севастополі ОСОБА_6 видане 13.01.2001 року. Паспорт громадянина України виданий йому 19.07.2005 року. До отримання паспорта громадянина України громадянства України не мав.
Також на дату перевірки у Севастопольській загальноосвітньої школи I-III ступенів № 22 ім. М.О. Острякова Севастопольської міської Ради працювала громадянка ОСОБА_7, року народження., яка була прийнята в школу № 22 відповідно до наказу № 197 від 04.12.2000 року на посаду вчителя російської мови і літератури з 06.12.2000 року. Тимчасове посвідчення на проживання для іноземних громадян КР № 10/28-526 ОПРиМР УМВС України в м. Севастополі ОСОБА_7 видано тільки 13.01.2001 року. Паспорт громадянина України виданий 27.04.2007 року, до отримання паспорта громадянина України мала громадянство Російської Федерації.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.1994 року № 3929-XII, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території. Іноземці та особи без громадянства, які іммігрували на постійне проживання або прибули для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання.
Такі документи, а саме посвідки на проживання, що надали би рівні з громадянами України права та обов’язки у трудових відносинах у громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на час працевлаштування відсутні.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 8 Закону України № 803, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни мають право на працевлаштування і вибір місця роботи шляхом звернення до підприємства, установи, організації, індивідуального селянського (фермерського) господарства і до іншого роботодавця або при безплатному сприянні державної служби зайнятості. Іноземці та особи без громадянства, крім найнятих відповідно до угоди про розподіл продукції, які прибули в Україну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятості України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Працевлаштування в Україні іноземців, найнятих інвестором у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції, здійснюється без отримання дозволу на працевлаштування.
Порядок оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні діючий в період дати прийому вказаних працівників на роботу встановлений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні» від 01.11.1999 року № 2028.
Праця громадянина ОСОБА_6 з 26.08.2000 року по 13.01.2001 року та громадянки ОСОБА_7 з 06.12.2000 року по 13.01.2001 року використовувалася у Севастопольської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 22 ім. М.О. Острякова Севастопольської міської Ради незаконно, оскільки школою № 22 не надані документи, що надавали право іноземному громадянинові на працевлаштування в Україні в період з 26.08.2000г. (дата прийому на роботу ОСОБА_6.) по 13.01.2001 року (дата видачі тимчасового посвідчення на проживання ОСОБА_6.) та в період з період з 06.12.2000 року (дата прийому на роботу ОСОБА_7.) по 13.01.2001 року (дата видачі тимчасового посвідчення на проживання ОСОБА_7.), що є порушенням ст.8 Закону України № 803.
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України № 803 у разі використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості України з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку особу у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Ці кошти спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Порядок і умови укладення трудового договору визначаються законодавством України про працю.
Відповідно до припису на Севастопольську загальноосвітню школу I-III ступенів № 22 ім. М.О. Острякова Севастопольської міської Ради накладено штраф у розмірі 850,00 грн. за кожного робітника, загальний розмір штрафу за вказане порушення – 1 700, 00 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що припис в частині застосування до позивача економічних санкцій у розмірі 1700,00 грн. за використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості України є правомірним, та таким що прийнятий на підставі діючого, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства.
Також під час проведення перевірки відповідачем було виявлено порушення п. 5. ст. 20 Закону України № 803 при вивільненні працівників, про що вказано в приписі інспекції № 3 від 22.09.2011 року, а саме:
- при вивільненні ОСОБА_5 - керівника гуртка з 01.02.2011року (наказ № 17/к від 01.02.2011 року) звіт за формою 4-ПН (план) та звіт за формою 4-ПН (факт) до відповідача не наданий. Згідно з наданою довідкою про річну заробітну плату, заробітна плата складає 7254,93 грн.;
- при вивільненні ОСОБА_8 - оператора ЕОМ з 07.05.2011 року (наказ № 51/к від 04.05.2011 року). Звіт за формою 4-ПН (план) та звіт за формою 4-ПН (факт) в СМЦЗ не наданий. Згідно наданої довідки про річну заробітну плату, заробітна плата складає 7042,58 грн.;
- при вивільненні ОСОБА_9 - керівника гуртка з 01.06.2011 року (наказ №57/к від 11.05.2011 року). Звіт за формою 4-ПН (план) наданий до СМЦЗ з порушенням двомісячного терміну - 04.04.2011 року. Звіт за формою 4-ПН (факт) наданий до СМЦЗ з порушенням десятиденного терміну - 15.06.2011 року. Відповідно до наданої довідки про річну заробітну плату, заробітна плата складає 40410,97 грн.;
- при вивільненні ОСОБА_10 - хореографа з 01.06.2011 року (наказ №57/к від 11.05.2011 року). Звіт за формою 4-ПН (план) наданий до СМЦЗ з порушенням двомісячного терміну - 04.04.2011 року. Звіт за формою 4-ПН (факт) наданий до СМЦЗ з порушенням десятиденного терміну - 15.06.2011року. Згідно наданої довідки про річну заробітну плату, заробітна плата складає 34143,51 грн.;
- при вивільненні ОСОБА_11 - керівника гуртка з 01.06.2011 року (наказ №57/к від 11.05.2011 року). Звіт за формою 4-ПН (план) наданий до СМЦЗ з порушенням двомісячного терміну - 04.04.2011 року. Звіт за формою 4-ПН (факт) наданий до СМЦЗ з порушенням десятиденного терміну - 15.06.2011 року. Згідно наданої довідки про річну заробітну плату, заробітна плата складає 38558,17 грн.;
- при вивільненні ОСОБА_12 - акомпаніатора з 01.06.2011 року (наказ .№57/к від 11.05.2011року). Звіт за формою 4-ПН (план) наданий до СМЦЗ з порушенням двомісячного терміну - 04.04.2011 року. Звіт за формою 4-ПН (факт) наданий до СМЦЗ з порушенням десятиденного терміну - 15.06.2011 року. Згідно наданої довідки про річну заробітну плату, заробітна плата складає 21856,55 грн.;
- при вивільненні ОСОБА_13 - керівника гуртка з 01.06.2011 року (наказ №57/к від 11.05.2011 року). Звіт за формою 4-ПН (план) наданий до СМЦЗ з порушенням двомісячного терміну - 04.04.2011 року. Звіт за формою 4-ПН (факт) наданий до СМЦЗ з порушенням десятиденного терміну - 15.06.2011 року Згідно наданої довідки про річну заробітну плату, заробітна плата складає 39712,81 грн.;
- при вивільненні ОСОБА_14 - керівника гуртка з 01.06.2011 року (наказ №57/к від 11.05.2011 року). Звіт за формою 4-ПН (план) наданий до СМЦЗ з порушенням двомісячного терміну - 04.04.2011 року. Звіт за формою 4-ПН (факт) наданий до СМЦЗ - 15.06.2011 року з порушенням десятиденного терміну. Згідно наданої довідки про річну заробітну плату, заробітна плата складає 32915,69 грн.;
- при вивільненні ОСОБА_15 - акомпаніатора з 01.06.2011 року (наказ .№ 57/к від 11.05.2011 року) звіт за формою 4-ПН (план) наданий до СМЦЗ з порушенням двомісячного терміну - 04.04.2011 року. Звіт за формою 4-ПН (факт) наданий до СМЦЗ з порушенням десятиденного терміну - 15.06.2011 року. Згідно наданої довідки про річну заробітну плату, заробітна плата складає 21805,64 грн.;
- при вивільненні ОСОБА_16 - керівника гуртка з 01.06.2011 року (наказ №57/к від 11.05.2011 року). Звіт за формою 4-ПН (план) наданий до СМЦЗ з порушенням двомісячного терміну - 04.04.2011 року. Звіт за формою 4-ПН (факт) наданий до СМЦЗ з порушенням десятиденного терміну - 15.06.2011 року. Згідно наданої довідки про річну заробітну плату, заробітна плата складає 29340,00 грн.
Інших документів по вивільненню вищевказаних осіб в їх особистих справах немає.
Відповідно до вимог п.5 ст.20 Закону України № 803 при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.
У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.
Судом встановлено, що позивачу приписано перерахувати штраф у розмірі 273040,85 грн. з розрахунку річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника (ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16.) за неподання звіту про по формі 4-ПН (план і факт) при вивільненні працівників ОСОБА_5, ОСОБА_8, і за порушення термінів подання звіту по формі 4-ПН (план і факт) при вивільненні працівників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16 в державну службу зайнятості (в особі Севастопольського міського центру зайнятості).
Таким чином, суд дійшов висновку, що припис в частині застосування до позивача економічних санкцій у розмірі 273040,85 грн. за неподання або порушення строків подання звітів про вивільнення працівників є правомірним, та таким що прийнятий на підставі діючого, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства.
Стосовно твердження представника позивача щодо порушення відповідачем строку давності застосування до позивача економічних санкцій суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-III (далі по тексту Закон України № 1533) законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 12 цього Закону виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду. Керівник виконавчої дирекції Фонду входить до складу правління Фонду з правом дорадчого голосу. Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.
Відповідно до ст. 38 Закону України № 1533 роботодавець несе відповідальність за: - порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення; - несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом; - подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду. За порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду накладається штраф у розмірі наданої Фондом суми, використаної з порушенням. Своєчасно не сплачені фінансові санкції та адміністративні штрафи стягуються із страхувальника в дохід Фонду в порядку, встановленому законом.
Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.
Право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені Фонду мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду - центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості та їх заступники.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 3 ст. 19 Господарського кодексу України у соціально-економічній сфері держава здійснює соціальну політику захисту прав споживачів, політику заробітної плати і доходів населення, політику зайнятості, політику соціального захисту та соціального забезпечення. Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання, крім іншого, у сферах: виробництва і праці - за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю.
Державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища (абз. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності » від 05.04.2007 року № 877-V (далі по тексту Закон України № 877).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України № 803 для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Таким чином, ані Закон України «Про зайнятість населення», ані Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не відносять державну службу зайнятості до органів, що здійснюють державний нагляд (контроль), не визначають види господарської діяльності, що є предметом державного нагляду (послуг), не наділяють її повноваженнями по призупиненню виробництва або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг та таке інше. Органи державний служби зайнятість не втручаються у господарську діяльність підприємств, установ та організація або фізичних осіб— підприємців. В якості суб'єкта владних повноважень по відношенню до працедавців органи державної служби зайнятості виступають тільки при перевірці правильності нарахування і своєчасності перерахування до Фонду страхових внесків на випадок безробіття, а також при зборі адміністративних даних про наявність вакантних робочих місць, про усіх працівників, що вивільняються, прийнятих і звільнених.
Виходячи з вищевикладеного Фонд і органи державної служби зайнятості не мають повноважень на здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Інспекція з контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення створюється в органах державної служби зайнятості як структурний підрозділ (ст. 18 Закону України № 803), не є юридичною особою, не має статусу державної інспекції та її повноваження обмежені повноваженнями державної служби зайнятості (Положення), а тому у своїй діяльності не може керуватися нормами Закону № 877.
Державна служба зайнятості не є органом державної влади, а є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Недотримання працедавцем обов’язку по працевлаштуванню іноземного громадянина тільки по дозволу служби зайнятості є порушенням у сфері зайнятості і за це інспекцією державної служби зайнятості, відповідно до ст. 8 Закону України № стягується з працедавця штраф в двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Частиною 2 ст. 241 Господарського кодексу України визначено, що перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Спеціальним законодавством, а саме Законом України «Про зайнятість населення» встановлюється штраф за використання працедавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу державної служби зайнятості.
Законом України «Про зайнятість населення» не передбачено термінів застосування штрафних санкцій за використання праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу державної служби зайнятості.
Представники позивача та третьої особи під час розгляду справи, крім іншого, вказували на те що, Севастопольська загальноосвітня школа I-III ступенів № 22 ім. М.О. Острякова Севастопольської міської Ради фінансується з міського бюджету, яким не передбачено грошових коштів на сплату штрафу.
Судом встановлено, що Севастопольська загальноосвітня школа I-III ступенів № 22 ім. М.О. Острякова Севастопольської міської Ради зареєстрована у якості юридичної особи Ленінською районною державною адміністрацією у м. Севастополі 10.10.2007 року, ідентифікаційний код – 35483088, про що видано відповідне свідоцтво Серії А00 № 717459 (арк.с.91).
Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Діючим законодавством не передбачено звільнення будь-якої особи від відповідальності в залежності від джерела фінансування.
Отже, позивач є юридичною особою та повинна самостійно відповідати за своїми зобов’язаннями. Крім того, суд зазначає, що фінансування Севастопольської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 22 ім. М.О. Острякова Севастопольської міської Ради з місцевого бюджету може вплинути на порядок виконання припису, а не на його законність. При цьому виконання припису не є предметом розгляду у цій справі.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем доведено, що припису № 3 від 29.09.2011 року є правомірним, та таким, що прийнятий Севастопольським міським центром зайнятості в особі Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення із додержанням норм законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, а вимоги Севастопольського міського центру зайнятості в особі Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення про сплату Севастопольською загальноосвітньою школою I-III ступенів № 22 ім. М.О. Острякова Севастопольської міської Ради штрафу у загальному розмірі 274 740,85 грн. обґрунтованими.
Отже, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку що позовні вимоги Севастопольської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 22 ім. М.О. Острякова Севастопольської міської Ради задоволенню не підлягають.
Постанова складена у повному обсязі 27.02.2012 року.
Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Ю.В. Лотова
Суддя Ю.В. Лотова