АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/2690/2703/2012                                               Головуючий у 1 інстанції – Пилаєва М.К.

Суддя-доповідач – Соколова В.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31 січня 2012  року                                 м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого:         Соколової В.В.

суддів:           Слободянюк С.В., Усика Г.І.,

при секретарі:      Бігус М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу  ОСОБА_2  на рішення Печерського районного суду м. Києва  від 17.06.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства Кредитний банк «Приват Банк» про розірвання кредитного договору , -

В С Т А Н О В И Л А:

16.05.2011 позивач звернувся до суду з позовом в якому просив розірвати кредитний договір на підставі ч. 3 ст.615 ЦК України у зв'язку з односторонньою відмовою Банку від виконання зобов'язань. В обґрунтування своїх вимог позивач посилавться на те, що 25 січня 2008 року між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк»  було укладено кредитний договір №K3F1GK15006719 від 25 січня 2008 року. Згідно умов Договору, відповідач надав позивачу кредит у розмірі 69 295,20 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту та процентах до 25 січня 2023 року. 28.09.2009 рішенням Деснянського районного суду м. Києва, яке набрало законної сили у справі за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 стягнуто всю суму кредиту, пеню та штрафні санкції за Договором та звернуто стягнення на належну позивачу квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки. У зв'язку з чим, вважає, що Банк відмовився в односторонньому порядку від зобов'язання надати позивачу кредитні кошти в користування на визначених Договором умовах та строк, а тому припинилось і зобов'язання позивача по сплаті відсотків за Договором, передбачене п.3.3, 7.1.-7.2. та 8.1 Договору.

Заочним рішенням Печерського  районного суду м. Києва 17.06.2011 року у задоволенні зустрічного позову - відмолено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність оскаржуваного рішення у зв’язку із неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для  справи, невідповідністю та недоведеністю висновків суду обставинам справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенням або неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Апелянт вважає, що  постановляючи рішення, суд дійшов хибного висновку про те, що позивачем не виконані зобов’язання за договором, а інших підстав та обставин для припинення виконання зобов’язання сторін за даним договором згідно закону чи умов договору судом не встановлено. Також, зазначає про те, що суд не мав права постановляти заочне рішення при першій неявці відповідача, що свідчить про його упередженість.

 Сторони в судове засідання з’явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.70, 72,73), тому в порядку ст. 305 ч  2 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

  Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

    Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обставини на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, є безпідставними та юридично неспроможними, як такі, що не звільняють боржника від виконання зобов'язання належним чином і не мають наслідком припинення зобов'язання.

Колегія суддів вважає за можливе погодитись з  такими  висновками суду першої інстанції, додатково зазначивши наступне.

Так, відповідно до  вимог ч. 1 ст. 626 ЦК України,  договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що 25 січня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та позивачем було укладено кредитний договір №K3F1GK15006719 від 25 січня 2008 року. Згідно умов Договору, відповідач надав позивачу кредит у розмірі 69 295,20 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту та процентах до 25 січня 2023 року. 28.09.2009 рішенням Деснянського районного суду м. Києва у справі за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк», залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 8.09.2010, яке набрало законної сили і є чинним, в рахунок заборгованості за Договором в розмірі 70 185, 20 доларів США звернуто стягнення на належну позивачу квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки. Станом на час розгляду справи заборгованість за Договором позивачем не погашена, триває виконавче провадження.

Згідно ст. 627 ЦК України,  сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи наявні у матеріалах справи, досліджені судом першої інстанції письмові докази, висновки суду щодо підстав для відмови в задоволенні позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.  

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.  

Доводи апеляційної скарги позивача щодо невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.  

В порядку ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до п. 2. ч. 2. ст. 651 ЦК України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору .  

Так, відповідно до ч.2 ст.652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті,— змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Як встановлено судом, та не заперечується позивачем, що у  зв’язку із порушенням умов оскаржуваного договору,   рішенням Деснянського районного суду м. Києва у справі за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2, яке набрало законної сили і є чинним, з ОСОБА_2 в рахунок заборгованості за Договором в розмірі 70 185, 20 доларів США звернуто стягнення на належну позивачу квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки. Станом на час розгляду справи заборгованість за Договором позивачем не погашена, триває виконавче провадження, у зв’язку з чим позовні вимоги про розірвання договору, внаслідок невиконання відповідачем його умов – безпідставні

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлені строки.  

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Реалізація кредитором передбаченого законом та Договором права достроково вимагати виконання зобов'язання, і, зокрема, повернення частини позики, що залишилась, в тому числі шляхом дострокового звернення стягнення в рахунок заборгованості на предмет іпотеки рішенням суду не може бути віднесена до непередбачуваних обставин. Із суті договору та положень чинного законодавства обидві сторони несуть ризик зміни таких обставин. За таких підстав, позивачем не доведено наявність істотних обставин, що змінилися та наявність обов'язкових умов, які є необхідними для розірвання договору.

Вказані обставини, а саме   реалізація кредитором передбаченого законом та Договором права достроково вимагати виконання зобов'язання, і зокрема повернення частини позики, що залишилась, в тому числі шляхом дострокового звернення стягнення в рахунок заборгованості на предмет іпотеки рішенням суду, є відмовою кредитора від зобов'язання,  припинення зобов'язання, не передбачено ні умовами Договору між сторонами, ні законом та в супереч ст.ст. 10,60 ЦПК України  не були доведені позивачем в судовому засіданні в установленому законом порядку .

Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п.6.1, 6.3 Договору, даний Договір діє в обсязі виданих позичальникові коштів до повного виконання зобов'язань за цим Договором. Припинення дії даного договору здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Іншого Договором не встановлено.

За таких обставин, коли позивач у суді не довів обставин на які посилався, як на обґрунтування своїх вимог, то суд правильно встановивши фактичні обставини, дав належну оцінку представленим доказам, дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позову у цілому.  

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваного рішення не впливають та не можуть вважатися такими, що вплинули на вчинення позивачем спірного правочину, а тому підстави для застосування положень п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія судді приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.  

         Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  – відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва  від 17.06.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства Кредитний банк «Приват Банк» про розірвання кредитного договору – залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом двадцяти днів.

Головуючий:

   Судді: