ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"23" квітня 2008 р. |
Справа № 01/37-64А. |
за позовом прокурора Волинської області в інтересах держави в особі головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України, її структурного підрозділу - територіального управління Головавтотрансінспекції у Волинській області.
до підприємця ОСОБА_1
про стягнення 1700 грн.
Суддя Якушева І.О.
при секретарі Федоренко І.М.
Представники:
від позивача: Степанов В.П. - начальник територіального управління Головавтотрансінспекції у Волинській області (дов. №41/1-8-12750 від 17.12.2007р.)
від відповідача: ОСОБА_1 - підприємець ( свідоцтво про державну реєстрацію від 13.11.1997р.)
В судовому засіданні взяв участь Рибак А.І. - прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури Волинської області.
Суть спору: прокурор в інтересах позивача в позовній заяві просить на підставі ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про автомобільний транспорт», Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ № 1567 від 08.11.2006р. стягнути з відповідача 1700 грн. фінансових санкцій.
На обгрунтування позовних прокурор посилається на те, що відповідач добровільно не сплатив застосованої до нього на підставі постанови №100158 від 14.06.2006р. за порушення законодавства про автомобільний транспорт фінансової санкції в розмірі 1700 грн.
Постановою господарського суду від 20.09.2006р. у справі №01/42-12А в позові підприємця ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, третоьї особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - територіального управління Головавтотрансінспекції у Волинській області про скасування постанови про застосування фінансової санкції №100158 від 14.06.2006р. відмовлено.
Прокурор, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про заміну на підставі ст.52 КАС України відповідача на належного - підприємця ОСОБА_1, посилаючись на те, що фінансова санкція була застосована до ОСОБА_1 як до суб"єкта підприємницької діяльності.
Представник позивача не заперечує проти заміни відповідача.
Відповідач - підприємець ОСОБА_1 позову не визнав, посилаючись на те, що під час перевірки документи не перевірялись, було тільки з"ясовано, чи є ліцензія. Вважає, що лічильники не потрібні, оскільки він перебуває на спрощеній системі оподаткування
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, відповідача, господарський суд
в с т а н о в и в:
державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області, керуючись Законом України ,Про автомобільний транспорт" (в редакції від 23.02.2006р. №3492-ІУ), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №143, із змінами і доповненнями, внесеними постановами №1758 від 25.12.2004р. та №347 від 11.05.2005р. (надалі - Порядок), Положенням про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004р. №1190 та Положенням про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв"язку України від 14.12.2005р. №888, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2005р. за №1573/11853, на основі завдання на перевірку від 31.05.2006р. №012057, 01.06.2006р. було проведено рейдову перевірку роботи транспортних засобів, які здійснюють перевезення пасажирів. Місце проведення перевірки: територія автостанції м. Володимир-Волинський.
В результаті перевірки транспортного засобу марки "Фольксваген-Пассат", держ. номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, виявлено таке порушення як відсутність ліцензійної картки, відповідальність за яке передбачена абз.2 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” в редакції Закону України №3492-1У від 23.02.2006р. «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт».
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Волинській області прийнято постанову №100158 від 14.06.2006р. про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 фінансової санкції в розмірі 1700 грн.
Відповідно до ч.5 ст.60 Закону України від 23.02.2006р. №3492-1V "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Пунктом 28 постанови Кабінету Міністрів України №143 від 29.01.2003р. "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування", діючої на час виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що копія постанови не пізніше ніж через 3 дні після її ухвалення вручається під розпису керівникові або уповноваженому представникові суб"єкта підприємницької діяльності чи надсилається суб"єкту підприємницької діяльності.
Постанова може бути оскаржена згідно із законодавством.
15.06.2006р. постанову №100158 від 14.06.2006р. було надіслано відповідачу, що підтверджується списком рекомендованих листів від 15.06.2006р.
Відповідачем постанову №100158 від 14.06.2006р. було оскаржено до господарського суду Волинської області. Постановою господарського суду від 20.09.2006р. у справі №01/42-12А в позові підприємця ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області про скасування постанови про застосування фінансової санкції №100158 від 14.06.2006р. відмовлено.
В добровільному порядку фінансову санкцію відповідачем не було сплачено, а відділ Державної виконавчої служби Володимир-Волинського міського управління юстиції постановою від 11.01.2008 р. у відкритті виконавчого провадження відмовив, посилаючись на те, що прийнятий 23.02.2006р. Закон України №3492-1V "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" не містить положень, згідно з якими постанови про застосування фінансових санкцій підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №1567 від 8.11.2006р. визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України №143 від 29.01.2003р.
У відповідності із ч.1 ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Абзацом 2 ч.1 ст.60 Закону України від 23.02.2006р. №3492-1V "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільного перевізника застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.230, ч.1 ст.238, ч.1 ст.239, ч.1 ст.241 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов"язання.
За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб"єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб"єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосувати до суб"єктів господарювання, зокрема, таку адміністративно-господарську санкцію як адміністративно-господарський штраф.
Адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб"єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 1700 грн. фінансової санкції обгрунтована і підлягає до задоволення.
Питання дотримання порядку проведення перевірки, законності застосування до відповідача фінансової санкції були предметом судового розгляду справи № 01/42-12А.
Відповідно до п.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній , цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
А тому судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо неправомірності застосування до нього фінансової санкції.
Оскільки фінансова санкція була застосована до ОСОБА_1 як до суб"єкта підприємницької діяльності за клопотанням прокурора на підставі ст.52 КАС України за згодою представника позивача було замінено відповідача на належного - підприємця ОСОБА_1
Керуючись ч.1 ст.216, ч.1 ст.218, ст.230, ч.1 ст.238, ч.1 ст.239, ч.1 ст.241 Господарського кодексу України, Законом України від 23.02.2006р. №3492-1V "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 8.11.2006р., ст.ст.2, 52, 69,71, 104, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
п о с т а н о в и в:
1. Замінити відповідача на належного відповідача - підприємця ОСОБА_1
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1) на користь держави 1700 грн. фінансової санкції, застосованої на підставі постанови начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Волинській області №100158 від 14.06.2006р. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зарахувавши ці кошти на р/р 31110106700002 у ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014, одержувач - Державний бюджет 21081100, інд. код 21741605.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.О.Якушева
Дата виготовлення повного тексту постанови: 5.05.2008р.
Суддя Якушева І. О.