12.07.2011

                                                                                                                   Справа № 2-а-2056

                                                                                                                     2011р.                                                      

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( в порядку письмового провадження)

12 липня  2011 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого  - судді             Воронкіна О.А.,

за участі сторін:

позивача                                 не  з’явився,

представника відповідача    не  з’явилася,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Старобільську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплаченого щомісячного соціального підвищення до пенсії «Дітям війни»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до  Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі (далі УПФ)  про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплаченого щомісячного соціального підвищення до пенсії «Дітям війни», у якому просить суд визнати неправомірною бездіяльність УПФ щодо не нарахування і невиплати йому, як «Дитині війни» щомісячного соціального підвищення до пенсії за період з 01.01.2011 року по 01.06.2011 року; зобов’язати УПФ  нарахувати і виплатити  щомісячне соціальне підвищення до пенсії за період  з 01.01.2011 року по 01.06.2011 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на  те, що він є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»йому повинна виплачуватись щомісячне соціальне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2011 році така пенсія йому виплачувалась частково в розмірі 10%. Відповідач відмовляється нарахувати і виплатити  передбачену законом вказану допомогу. Про порушення  прав йому стало відомо після того, як він звернувся до УПФ і йому в доплаті було відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача –Управління Пенсійного Фонду України по Старобільському району  в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.  В своїй письмовій заяві просить суд розглянути справу у його відсутності. Надавши суду письмові заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч.4 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без участі сторін.

Дослідивши докази по справі, суд вважає позов частково обґрунтованим і таким,  що підляглає  задоволенню частково з наступних підстав:

Судом встановлені такі факти і відповідні ним правовідношення:

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, що підтверджується паспортом та  пенсійним посвідченням і не оспорюється відповідачем УПФ.

У зв'язку з чим відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-IV від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності з 01 січня 2006 року, -  з 1 січня 2006 року  передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, -  позивач має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Управління Пенсійного фонду відмовило в такій доплаті з тих підстав, що фінансування таких виплат законодавчо не врегульовано і кошти на ці виплати не передбачені. При цьому УПФ у 2011 році  сплачувало  вказану доплату частково у розмірі 10% , що підтверджується  розрахунком та виплатою надбавки до пенсії, вказаним у письмових запереченнях відповідача.  

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21  Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23 грудня 2010 року № 2857-VI   встановлений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня - 750 гривень, з  1 квітня - 764 гривні,  з 1 жовтня - 784  гривні,  з  1  грудня  -  800 гривень.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом 04.07.2011 року.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року № 3491-VI   установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, - який набрав чинності з 19.06.2011 року.

Оскільки Кабінетом міністрів України встановлений інший порядок, ніж у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  а тому позов підлягає задоволенню з 01.01.2011 року по 18.06.2011 року (включно) в межах строку позовної давності і відповідач при виплаті позивачу доплати до пенсії дітям війни повинен був виходити з зазначених сум.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 15 липня 1999 року № 966-Х IV «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року №2017-111, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, оскільки чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком  визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ  від 09 липня 2003 року, іншого закону або нормативно-правового акту, який визначив би цей розмір або встановлював інший, немає, застосуванню підлягає саме стаття 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№ 1788-XII від 05.11.1991 року у редакції Закону України № 2981 –III від 17.01.2002 року, - пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону  здійснюється органами Пенсійного фонду України.  Згідно пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, - Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно абзацу 1 пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом  Президента України  від 1 березня 2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. На нього покладено обов’язок  призначення пенсії,  підготовки документів для їх виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до положень пункту 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах,  затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 №8-2 (у редакції постанови  правління Пенсійного фонду України  25.02.2008 № 5-5 ), - управління Пенсійного фонду України (далі —Фонд) у районах, містах і районах у містах (далі —Управління) є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі —регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсії.

          Отже обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії покладено на органи Пенсійного фонду України.

 Таким чином суд задовольняє позов частково.

          Відповідно до вимог ст.88 КАС України суд звільняє позивача від сплати судових витрат, враховуючи його майновий стан, оскільки він є пенсіонером і отримує незначну пенсію.

          Відповідач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 30.04.1993 року № 43-93 з наступними змінами.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача УПФ проти позову, оскільки обґрунтування відповідача  протиречать вимогам діючого законодавства, про що суд вказав вище в своєму рішенні. Посилання відповідача на відсутність коштів не приймається до уваги, оскільки протиречить принципам верховенства  права. Також не можуть бути взяті до уваги доводи УПФ щодо неврегульованості механізму реалізації положень статті 6 Закону № 2195-ІУ.

На  підставі наведеного і ст.ст.6, 8, 19, 22, 46, 92 Конституції України,  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», положеннями Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.2009 року № 1646- VI, ст. 21  Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23 грудня 2010 року № 2857-VI, керуючись ст.ст. 2,4,5, 9,11, 12, 17,18, 99, 112, 122, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплаченого щомісячного  підвищення до пенсії «Дітям війни»задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області щодо нездійснення нарахування і належних виплат ОСОБА_1 як «дитині війни»недоплаченої пенсії за період з 01.01.2011 року по 18.06.2011 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну недоплачену пенсію, як дитині війни виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV за період з 01.01.2011 року по 18.06.2011 року з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частнині в задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судових витрат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Старобільський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено та підписано в нарадчій кімнаті 12 липня  2011 року.

Суддя                                                                                 О.А.Воронкін