Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/262/12                               Головуючий у суді І-ї інстанції  Адаменко І.М.

Категорія - Шахрайство                                                Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М.   

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 28.02.2012  Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:          

                                                                   головуючого - судді Драного О.П.,    

                                                                        суддів Палічука А.І. і Ремеза П.М.,    

                                                                             за участю прокурора Грозан А.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Бобринецького районного суду  Кіровоградської області від 13 грудня 2011 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 і житель АДРЕСА_1, не одружений, не працює, раніше судимий:

-          7.07.2011 року Бобринецьким районним судом за ст. 185 ч.3, ст. 15 ч.3 ст. 185 ч.3, ст. 185 ч.2, ст. 70 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі,

засуджений за ст. 190 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання 5 років позбавлення волі.

                  Суд визнав винним та засудив ОСОБА_3 за те, що він 26.06.2011 року біля 15 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння і знаходячись у дворі домоволодіння ОСОБА_4, розташованого по АДРЕСА_2, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, заволодів металевим візком для перевезення речей, вартістю 145 грн. та алюмінієвим бідоном ємністю 40 літрів, вартістю 560 грн., а всього незаконно заволодів майном потерпілого ОСОБА_4 на суму 705 грн., чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

                 У своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду першої інстанції через порушення слідством вимог ст. 22 КПК України вказуючи на те, що ніяких слідчих дій по даній справі не проводилось, не було очних ставок з потерпілим та свідками, у суді також не було потерпілого та свідків, з правами у суді його не знайомили. Вказує і на те, що  потерпілий  сам попросив  його  привезти  води, так  як він хворіє та погано

ходить, тому не знає чому його дії кваліфіковано за ст. 190 ч.2 КК України. Він малограмотний тому погано розумів суть прочитаного і просто підписував усі папери слідчому.

                Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив вирок суду залишити без зміни, а апеляцію засудженого без задоволення, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції засудженого колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, з таких підстав.

                  Висновок суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за яке його засуджено, обґрунтований дослідженими судом доказами і являється правильним.

               Так, сам засуджений ОСОБА_3, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні свою вину визнав повністю і розповів при яких обставинах вчинив зазначений злочин.

                 Крім цього вина засудженого повністю підтверджується зібраними по справі достовірними доказами, повно і всебічно дослідженими в судовому засіданні, а саме:

             - показаннями потерпілого ОСОБА_4, який підтвердив, що дійсно 26.06.2011 року вдень до нього прийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з якими він розпивав спиртні напої. Потім засуджений запропонував привезти йому води на металевому візку з бідоном ємністю 40 літрів, на що він погодився. Взявши візок з бідоном ОСОБА_3 пішов по воду, проте так і не повернувся, тому він звернувся з цього приводу з письмовою заявою в міліцію. Цивільний позов по справі заявляти відмовився;

              - показаннями свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що 26.06.2011 року вона придбала у засудженого алюмінієвий бідон та металевий візок для власних потреб, але потім вказані речі вона продала невідомій особі. Пізніше дізналась від працівників міліції про те, що вказані речі були крадені;

             - довідкою, про вартість викраденого майна (а.с.5).

   Таким чином, суд виходячи з тих доказів, які дослідив обґрунтовано визнав винним ОСОБА_3 у вчиненні заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно і правильно кваліфікував його дії за ст. 190 ч.2 КК України.

    Доводи апеляції засудженого про порушення слідством вимог ст. 22 КПК України, оскільки ніяких слідчих дій по даній справі не проводилось, не було очних ставок з потерпілим та свідками, у суді також не було потерпілого та свідків, з правами у суді його не знайомили є безпідставними і повністю спростовуються фактичними матеріалами кримінальної справи, з яких вбачається, що засуджений як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні виним себе визнав повністю і на досудовому слідстві не виявлено суперечностей у показаннях засудженого, а також потерпілого і свідків, а тому не було необхідності в проведенні очних ставок між ними, як видно з протоколу судового засідання потерпілий ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_6, Були допитані в суді і повністю підтвердили свої показання, які давали на досудовому слідстві (а.с.12,18,105-107). Його доводи про те, що він є малограмотний, погано розумів суть прочитаного і просто підписував усі папери слідчому колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів справи на досудовому слідстві і в судовому засіданні його інтереси захищав адвокат ОСОБА_7, якого йому призначено з моменту його затримання по даній справі, до тогож сам засуджений будь-яких скарг з цього приводу на досудовому слідстві і в суді першої інстанції не заявляв.

   Призначаючи засудженому ОСОБА_3 покарання районний суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України у повній мірі врахував всі обставини справи та особу засудженого, що він вчинив злочин середньої тяжкості, у скоєному щиро покаявся, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, проте вчинив даний злочин в період досудового слідства по іншій справі та перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, а тому обґрунтовано дійшов висновку про можливість його виправлення лише у місцях позбавлення волі у призначений судом строк покарання.                                                            

                Враховуючи вищезазначене, підстав для скасування та зміни вироку, колегія суддів не вбачає.       

              Керуючись  ст.ст. 362, 366 КПК України,  колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

              Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2011 року, щодо нього залишити без зміни.                          

СУДДІ: