Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/248/12                     Головуючий у суді І-ї інстанції  Чельник О.І.

Категорія - Розбій                                                Доповідач у суді ІІ-ї інстанції ОСОБА_2   

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 16.02.2012 Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого  – судді Драного О.П.,

суддів Ремеза П.М.,  Лещенка Р.М.,

за участі прокурора Черниш Г.Р.,

засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 липня 2010 року, яким

       ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, українку, громадянку України, з середньою освітою, не працює, незаміжню, має на утриманні неповнолітню дитину із діагнозом дитячий церебральний параліч, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судиму:

-          03.08.2009 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ст. 185 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,

засуджена за ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна. За ст. 357 ч.3 КК України виправдана, за відсутністю в її діях складу злочину. На підставі ст. 70 ч.1 КК України, шляхом  поглинення  менш  суворого  покарання

більш суворим, призначено покарання на 7 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, остаточно призначено покарання 7 років 3 місяці позбавлення волі.

                 Також даним вироком суду засуджено ОСОБА_3, за ч.2 ст. 187 КК України проте вирок щодо нього не оскаржено.

Постановлено про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь потерпілих ОСОБА_5 - 955 грн., ОСОБА_6 –560 грн. та ОСОБА_7 –330 грн., в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

      Постановлено про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судових витрат на користь НДЕКЦ при УМВС України у Кіровоградській області у розмірі по 600 грн. 96 коп., з кожного.

      Суд визнав винними та засудив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, яке є небезпечним для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій. Крім того, ОСОБА_4 визнано винною та засуджено за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за наступних обставин.

      22 серпня 2009 року, близько 00 год. 15 хв., ОСОБА_3, за попередньою змовою із ОСОБА_4, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи на вул. Набережній у м. Кіровограді, діючи умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи, застосувавши фізичне насильство, яке є небезпечним для здоров’я потерпілого ОСОБА_5, попередньо розподіливши ролі, згідно яких ОСОБА_3 наніс кулаком правої руки кілька ударів потерпілому ОСОБА_5 в область голови та обличчя, внаслідок яких останній втратив свідомість та отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого степеню, садна, підшкірної гематоми лобової області голови та гематоми верхньої повіки лівого ока, які потягли за собою короткочасний розлад здоров’я. Після чого, засуджені незаконно заволоділи майном потерпілого ОСОБА_5, а саме ОСОБА_3 грошима у сумі 105 грн., які він забрав з кишені куртки потерпілого, а ОСОБА_4 золотою каблучкою, вартістю 1054 грн. 50 коп., яку вона зняла з пальця правої руки потерпілого, чим завдали ОСОБА_5 майнової шкоди на суму 1159 грн. 50 коп.

      Також, 2 вересня 2009 року, близько 01 год. 30 хв., ОСОБА_3, знаходячись біля будинку по вул. Пашутіна, 75 у м. Кіровограді і перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, із застосуванням фізичного насильства, яке є небезпечним для здоров’я потерпілого ОСОБА_6, наніс кілька ударів останньому в область голови та обличчя, внаслідок чого ОСОБА_6 втратив свідомість та отримав легкі тілесні ушкодження, що викликали короткочасний розлад здоров’я. Після чого, ОСОБА_3 повторно незаконно заволодів майном та грошима потерпілого ОСОБА_6, чим заподіяв йому матеріальну шкоду на суму 2000 грн. 39 коп.

      Крім того, 26 серпня 2009 року, ОСОБА_4, у період з 21 год. по 21 год. 10 хв., знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_1 і перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, шляхом вільного доступу, повторно таємно викрала майно та гроші потерпілого ОСОБА_7, чим спричинила йому матеріальну шкоду на суму 330 грн.

      Засуджена ОСОБА_4 у своїй апеляції та доповненні до неї просить вирок суду скасувати, направивши кримінальну справу на новий судовий розгляд до того ж суду. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що судове слідство проведено однобічно та неповно, судом неправильно застосовано кримінальний закон, тому вважає, що її дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, зазначає, що судом не взято до уваги та не повно досліджено всіх обставин справи.  Крім того, вказує, що показання під час досудового слідства надані нею під тиском з боку працівників міліції, в ході досудового слідства було порушено її право на захист. Вказує на безпідставне врахування судом обставини, яка обтяжує покарання –вчинення злочинів у стані алкогольного сп’яніння.

      Заслухавши доповідача, думку прокурора та засудженого ОСОБА_3, які просили вирок суду залишити без зміни, пояснення засудженої ОСОБА_4, яка підтримала свою апеляцію у повному обсязі, дослідивши матеріали кримінальної справи та зваживши доводи апеляції засудженої, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція засудженої задоволенню не підлягає, з таких підстав.

      Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст. 22 КПК України.

     Викладені у вироку суду висновки про винність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, яке є небезпечним для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, та винність ОСОБА_4  –у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, ґрунтуються на сукупності достовірних,  узгоджених між собою доказів, які всебічно та повно досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду даної справи і відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

      Під час досудового слідства ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих їй злочинах визнала повністю та надала показання про те, що дійсно 22 серпня 2009 року, близько 23 години, вона зустрілась у Центральному сквері міста Кіровограда зі своїми знайомими –ОСОБА_3 (ОСОБА_3.) та Пізніше. ОСОБА_8, за вказівкою ОСОБА_3, познайомилася із невідомим їм раніше чоловіком, з метою «розвести»останнього на гроші. У подальшому, ОСОБА_3 було надано особисто їй вказівки підійти до ОСОБА_8, під виглядом подруги, та наказати останній, щоб та вела незнайомця до будинку, де вони з ОСОБА_8 проживають, через металевий міст Набережної, що нею і було виконано. Коли ОСОБА_8 з невідомим чоловіком попрямували по вул. Карла Маркса та перейшли металевий міст, увесь цей час вона, разом із ОСОБА_3, слідували за ними. Після цього ОСОБА_3 повідомив їй, що він зробить вигляд нібито він п’яний і лежатиме на землі, а вона мусить попросити потерпілого допомогти йому підійнятися. У той же час вона побачила, що ОСОБА_8 відійшла в бік від потерпілого, тоді вона попрохала потерпілого підійняти ніби то п’яного ОСОБА_3 З метою допомогти, потерпілий підійшов до лежачого ОСОБА_3, і в цей час останній став наносити потерпілому удари ногами, від яких той упав на землю, після чого ОСОБА_3 сказав їй зняти з потерпілого золоту обручку. Доки вона знімала обручку, ОСОБА_3 продовжував бити потерпілого та обшукував його кишені.

      Крім того, 26 серпня 2009 року, близько 17 години, вона прийшла у гості до свого товариша ОСОБА_7, який проживає по АДРЕСА_1, та з собою принесла пляшку пива ємністю два літри. Випивши із ОСОБА_7 пива, останній пішов виносити сміття, а у неї виник умисел на вчинення крадіжки грошей та банківських карток. У кімнаті квартири потерпілого, з тумбочки, вона взяла картки з пін-кодами та гроші, і дочекавшись потерпілого, пішла з квартири. Після чого, 30.08.2009 року, вона намагалася через банкомат зняти гроші з банківської картки, проте з незалежних від неї причин не змогла цього зробити. Банківські картки зберігала у подальшому  у себе, а викрадені гроші витратила на власні потреби.

      У судовому засіданні ОСОБА_4 свої показання змінила, вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнала повністю і пояснила, що ОСОБА_5 не била, а пішла з ним до спортивної школи, а потім –в іншу сторону, крадіжку у ОСОБА_7 не вчиняла, оскільки проживала з ним однією сім’єю, і вважала, що все майно, є спільним та вона має право ним розпоряджатися. Після допиту ОСОБА_3  у судовому засіданні доповнила і змінила свої показання, пояснивши, що хотіла разом із ОСОБА_3 та за його вказівкою «розвести потерпілого на гроші». З цією метою ОСОБА_8 провела потерпілого через металевий міст Набережної, а потім сиділа у кущах. Вона з  ОСОБА_3 пішли за ними, потім останній заломив руки потерпілому ОСОБА_5, а вона зняла обручку з його руки, та віддала ОСОБА_3, а ОСОБА_8 забрала гроші.

      Проте, не зважаючи на повне не визнання вини засудженою, її вина повністю підтверджується зібраними по справі достовірними доказами.

                Показаннями потерпілого ОСОБА_5, згідно яких, він 22 серпня 2009 року, близько 20 год. 30 хв., перебуваючи на зупинці громадського транспорту, навпроти магазину «Дитячий світ»по вул. Карла Маркса у місті Кіровограді, познайомився із дівчиною на ім’я ОСОБА_8. Вони розпивали спиртні напої, в ході їх бесіди ОСОБА_8 декілька разів відлучалась. Пізніше він проводжав ОСОБА_8 додому, через металевий міст Набережної. Пройшовши міст та дійшовши до стадіону, ОСОБА_8 сказала, що відійде в туалет, а він у цей час побачив на відстані сім-десять метрів від нього лежачу на землі дівчину, біля котрої стояв хлопець. На прохання хлопця він підійшов, з метою допомогти підняти дівчину, та, намагаючись її підняти, відчув удар у область голови, внаслідок чого він втратив свідомість і впав на землю. Коли прийшов до тями, відчув, що на його спині сидить дівчина та намагається зняти з пальця золоту обручку. Хлопець у цей час наносив йому удари в область голови. Від численних ударів він знову знепритомнів. Прийшовши до тями, він побачив, що хлопець та дівчина, яка знімала обручку, втікають.

      Показаннями свідка ОСОБА_9, з яких вбачається, що вона проживає з ОСОБА_3 та в кінці серпня 2009 року, близько 22 години, вона перебувала  біля Укртелекому по вул. Карла Маркса у м. Кіровограді, та, зустрівши раніше не знайомого їй чоловіка, познайомилася з ним, після чого деякий час з ним спілкувалася. Під час спілкування до неї підходили ОСОБА_3 та її знайома ОСОБА_4 ( ОСОБА_4.), однак останні потім пішли разом, а її новий знайомий ОСОБА_5 (ОСОБА_5,) пішов її проводжати додому. Дійшовши до спортивної школи, вона відійшла вбік. Будучи на відстані двадцяти метрів від ОСОБА_5, почула його крик і злякавшись, відбігла та стала за деревину. Хвилин через п’ять побачила, що від ОСОБА_5 йшли  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_8 вона побачила на майці ОСОБА_4 сліди крові, на її запитання, що це за кров, остання пояснила, що била невідомого та зняла у нього перстень.

      Показаннями потерпілого ОСОБА_7, який пояснив, що він у березні 2009 року здавав на деякий час кімнату ОСОБА_4, яка близько двох тижнів проживала у нього, а потім кудись переїхала. 26 серпня 2009 року, близько 14 години, коли він перебував у дворі свого будинку, до нього підійшла ОСОБА_4 і повідомила, що завітає до нього у гості увечері. Близько 17 години 30 хвилин до нього прийшла ОСОБА_4 Однак, він поїхав у своїх справах та придбавши пива, повернувся додому о 19 годині 30 хвилин, де вони разом із ОСОБА_4 вживали пиво. Через деякий час він пішов виносити сміття, а повернувшись, виявив, що ОСОБА_4 пішла. У ході огляду кімнати виявив пропажу банківських карток та грошей у сумі 330 грн. Через деякий час він пішов до «Приват Банку», де йому надали сім знімків особи, яка намагалася зняти гроші з його карток, на котрих він впізнав ОСОБА_4

      Крім того, вина ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за які вона засуджена, підтверджується письмовими доказами, наявними у матеріалах кримінальної справи:

-          протоколом пред’явлення особи для впізнання від 24.09.2009 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_10, як ту особу, з якою познайомився на зупинці громадського транспорту, навпроти магазину «Дитячий світ», по вул. Карла Маркса у м. Кіровограді (т.1 а.с. 155-156);

-           висновком судово-товарознавчої експертизи № 866 від 30.09.2009 року, яким встановлено вартість золотої обручки, вагою 3.7 гр. 585-ої проби 1054 грн. 50 коп. (т.1 а.с. 161-163);

-          висновком судово-медичної експертизи № 1809 від 14.10.2009 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеню, саден і підшкірної гематоми лобної частини голови, гематоми верхньої повіки лівого ока і дані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров’я ( т.1 а.с. 150-151);

-          протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_4, в ході якої остання підтвердила свідчення потерпілого (т.2 а.с. 79-80);

-          протоколом особистого огляду ОСОБА_4, в ході якого у останньої вилучено шість пластикових карток «Приват Банку»( т.1 а.с 182);

-          протоколом виїмки від 24.09.2009 року, в ході якої у ОСОБА_7 вилучено сім фотознімків з «Приват Банку», виконаних на аркушах паперу форматом А 4 та на яких видно знімок обличчя ОСОБА_4 (т.1 а.с. 190-197);

-          протоколами впізнання предметів від 01.09.2009 року, в ході яких потерпілим ОСОБА_7 впізнано належні йому пластикові картки «Приват Банк»( т.1 а.с. 203-214);

-          висновком судово-дактилоскопічної експертизи № 401 від 04.09.2009 року, згідно якого шість слідів пальців рук, виявлених та вилучених 26.08.2009 року при проведенні огляду приміщення квартири АДРЕСА_1, придатні для ідентифікації, та надані сліди пальців рук, окрім сліду на п’ятій плівці, залишені пальцями рук ОСОБА_4 ( т.1 а.с. 230-236).

      Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно надано оцінку наведеним доказам і обґрунтовано кваліфіковано дії ОСОБА_4 за ст. 187 ч. 2 КК України, як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, яке є небезпечним для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а також правильно кваліфіковано її дії за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

      Призначаючи міру покарання ОСОБА_4, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував  ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з  яких відноситься до категорії тяжких, особу винної ОСОБА_4, яка раніше судима, злочини вчинила у період іспитового строку, за місцем проживання характеризується негативно, обставини, які обтяжують покарання, вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння, та відсутність пом’якшуючих покарання обставин, а тому з урахуванням усіх обставин справи, обґрунтовано дійшов висновку, що її виправлення можливе тільки в місцях позбавлення волі, та призначив їй покарання, яке є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

      Доводи апеляції засудженої про те, що її дії неправильно кваліфіковані, та їх слід кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України, спростовуються матеріалами кримінальної справи, з яких вбачається, що спосіб посягання засуджених на майно, характер фізичного насильства щодо потерпілого ОСОБА_5, як небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, - є саме ознаками злочину, передбаченого ст. 187 КК України, а також основними ознаками, за якими розрізняються насильницький грабіж та розбій.

      Доводи апеляції засудженої про порушення її права на захист під час досудового слідства, оскільки їй не було призначено захисника, також є безпідставними, оскільки, відповідно до матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_4 відмовилась від послуг захисника, виявивши бажання свої законні права та інтереси захищати самостійно, що підтверджується: протоколом про прийняття відмови від захисника від 02.09.2009 року, постанова про прийняття відмови підозрюваної ОСОБА_4 від захисника від 02.09.2009 року, аналогічним протоколом та постановою від 23.09.2009 року, тобто вже після її затримання, де ОСОБА_4 власноруч зазначила, що від послуг захисника відмовляється, постановою про задоволення клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про відмову від участі захисника від 28.09.2009 року (т.2 а.с.61,62,66,67,73-75,82-84). Захисника, за клопотанням засудженої, їй відразу призначено відповідною постановою слідчого від 12.10.2009 року і до участі в кримінальній справі 19.10.2009 року допущено адвоката ОСОБА_11 (т.2 а.с.93-97).

      Доводи апеляції засудженої ОСОБА_4 про необґрунтоване врахування судом при призначенні їй покарання обставини, що його обтяжує, як вчинення злочинів в стані алкогольного сп’яніння, свого підтвердження не знайшли. Згідно з матеріалами кримінальної справи, ОСОБА_4 під час досудового слідства давала показання, що, будучи  в гостях у потерпілого ОСОБА_7, в процесі спілкування із останнім вони вживали алкогольні напої –пиво (т.2 а.с.65,76). Дану обставину підтверджує у своїх показаннях під час досудового та судового слідства і потерпілий ОСОБА_7

      Разом із тим, в матеріалах кримінальної справи відсутні заяви, звернення або клопотання від ОСОБА_4 щодо здійснення на неї тиску працівниками Ленінського  РВ УМВС України в Кіровоградській області під час досудового слідства. Як вбачається з матеріалів кримінальної справи та підтверджується протоколами допиту ОСОБА_4 як підозрюваної та обвинуваченої, всі її показання в ході досудового слідства надані нею добровільно, про що нею зазначено у згаданих  документах власноруч.

      З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляції засудженої ОСОБА_4 є необґрунтованими та такими, що повністю спростовуються матеріалами кримінальної справи.

       Відтак, зважаючи на необґрунтованість доводів апеляції та їх спростування зібраними по справі достовірними доказами, а також відсутність нових не перевірених судом першої інстанції обставин, колегія суддів підстав для зміни або скасування вироку суду першої інстанції, не вбачає.

        Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

      Апеляцію засудженої ОСОБА_4 –залишити без задоволення,  а вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 липня 2010 року щодо неї –без зміни.

Судді: