Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/346/12 Головуючий у суді І-ї інстанції  Осадчук В.П.

Категорія - Крадіжка        Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Широкоряд Р. В.   

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 28.02.2012 колегія суддів судової  палати  з розгляду кримінальних справ  апеляційного  суду  Кіровоградської   області   у складі :

головуючого судді –Осєтрова В.І.,

суддів –Широкоряда Р.В., Борща В.С.,

за участі прокурора – Чабанюк Т.В.,

засуджених:  –ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляції засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 23 листопада 2011 року, яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого,  раніше  судимого 15 травня 2009 року  вироком Новоукраїнського р/суду за ст. 186 ч. 2 КК України до  4-х років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України  з іспитовим строком 3 роки,

визнано винним та засуджено за ч.3 ст. 185  КК України до 4 років  позбавлення волі. На підставі ст.71 КК Укрїни, шляхом часткового складання  покарань, згідно вироку Ноукраїнського районного суду від 15 травня 2009 року , остаточно призначено  покарання у виді 5 років  позбавлення волі.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого,  раніше судимого 29.05.2002 року вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області за ч. 3 ст.185 КК України до 6-ти років позбавлення волі, звільнений 05.03.2007 року умовно-достроково на 11 місяців 29 днів; 30.11.2009 року вироком Маловисківського районного суду  Кіровоградської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 5-ти років позбавлення волі, згідно ст..75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним строком 3 роки;

визнано винним та призначено покарання за ч.3 ст. 185  КК України у виді 5 років  6-ти місяців позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК Укрїни, шляхом поглинання менш суворго покарання більш суворим, згідно вироку від 21 вересня 2011 року Новоукраїнського районного суду,  остаточне призначено покарання у виді 5 років  6-ти місяців позбавлення волі,

Суд визнав винними та засудив ОСОБА_3, та ОСОБА_4, за скоєння останніми таємного викрадення чужого майна (крадіжка), групою осіб із проникненням в сховище, вчиненого повторно за наступних обставин:

          06 липня 2011 року близько 19 години,  ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4, з метою крадіжки чужого майна, на мотоциклі «Восход-3», д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 та знаходився у користуванні останнього, приїхали до території ТОВ «Автотехсервіс «Алфікор»(товариства), що розташоване по вул.Пугачова, 1 в м. Новоукраїнка, де через отвір в стіні ОСОБА_3 проник до складського приміщення, звідки викрав та передавав ОСОБА_4, який знаходився біля отвору зовні запасні частини: синхронізатор 4-5 передачі КПП ЯМЗ вартістю 3501,92 грн., педаль дистанційного керування -обладнання автомобіля (ам) МАЗ вартістю 128,23 грн., поршень з шатуном двигуна а/м ГАЗ-52 вартістю 84,19 грн., первинний вал КПП а/м МАЗ вартістю 709,19 грн., шків двигуна а/м ГАЗ-52 вартістю 118,34 грн., розподільчий вал а/м ГАЗ-52 вартістю 218,30 грн., підшипник КПП а/м вартістю 73,01 грн., шестерню КПП а/м МАЗ вартістю 349,58 грн., розподільник запалення а/м ГАЗ-52 вартістю 191,40 грн., кришку апарату газованої води «сатуратора», вартістю 91 грн., та супорт токарного станку, вартістю 1250 грн., а всього на загальну суму 6715 гривень 16 копійок. Викрадені запчастини повантажили на мотоцикл «Восход-3»та від’їхавши від території складу були затримані працівниками ТОВ «Автотехсервіс «Алфікор».

Засуджений ОСОБА_4, в своїй апеляції просить скасувати вирок суду першої інстанції, провадження в справі стосовно нього закрити за відсутністю в його діях складу злочину, оскільки ОСОБА_3, попросив його перевести на мотоциклі метал, тому він вважав, що зазначені речі належать саме ОСОБА_3, тому він не знав, що ОСОБА_3, вирішив здійснити крадіжку.

           Засуджений ОСОБА_3, в своїй апеляції просить скасувати вирок суду першої інстанції. Свої вимоги мотивує тим, що на місці пригоди він опинився випадково, та шукаючи свою лопату виявив пролом в стіні ТОВ «Автотехсервіс «Алфікор»., а коли проник до приміщення вказаного товариства, побачив там мішок з металом, який він забрав із собою. Вважає, що власникам ТОВ «Автотехсервіс «Алфікор»було відомо, що в стіні існує пролом, проте ніяких мір для полагодження стіни не прийняли, тому фактично спровокували його на крадіжку. Крім того на досудовому слідстві, стосовно нього працівниками міліції були застосовані недозволені заходи психологічного та фізичного тиску.

       Заслухавши доповідача, в дебатах засуджених ОСОБА_3, та ОСОБА_4, які підтримали свої апеляції, думку прокурора про залишення апеляцій засуджених без задоволення а вироку суду без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та зваживши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляцію прокурора слід залишити без задоволення, а апеляцію підсудного ОСОБА_4, задовольнити частково в частині зменшення йому покарання,  - з наступних підстав.

                   Під час розгляду справи в суді першої інстанції, ОСОБА_3, визнав себе винним у пред'явленому обвинуваченні у повному обсязі, пояснивши, що злочин скоїв самостійно, так як перебував у тій місцевості, де знаходиться ТОВ «Автотехсервіс «Алфікор»», шукав лопату, так як там у них город, садили картошку та побачив дірку в стіні складу, де лежав метал та запропонував ОСОБА_4, перевезти метал. Приїхавши до складу, він заліз всередину а ОСОБА_4, залишився, взявши метал виставив мішок та погрузили на мотоцикл, зібралися їхати та були затриманні ОСОБА_5, який впізнав у мішку їх метал та відвели до директора та згодом приїхали працівники міліції. Проте на досудовому слідстві ОСОБА_3, будучі допитаним в якості обвинуваченого, визнаючи свою вину, вказував, що крадіжку вчинив разом з ОСОБА_4 (а.с.67,97-98).

            ОСОБА_4, під час допиту судом першої інстанції винним себе не визнав, даючи покази суду пояснив, що 06 липня 2011 року до нього прийшов ОСОБА_3, повідомив, що є метал, який необхідно забрати. Вони сіли на його мотоцикл «Восход», ОСОБА_3 показував дорогу, зупинилися метрів 20 від дороги, ОСОБА_3, пішов та приніс мішок заповнений металом. Повантаживши мішок, зібралися їхати але були затримані працівником товариства, висипавши з мішка метал останній впізнав їх метал та було викликано працівників міліції. Про те, що викрав метал ОСОБА_3, йому не було відомо, просить його виправдати.

        Як встановлено матеріалами справи досудове слідство по ній проведено з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_3, та ОСОБА_4, у скоєнні ними злочину, передбачених ч.3 ст.185 КК України при обставинах, вказаних у вироку суду, ґрунтуються на зібраних по справі доказах, які всебічно та повно досліджені судом першої інстанції і відповідають фактичним обставинам справи.

Вина ОСОБА_3, та ОСОБА_4, в повній мірі підтверджується доказами, які містяться у кримінальній справі, а саме:

            Показами свідка ОСОБА_6, який суду пояснив, що  працює директором ТОВ «Автотехсервіс «Алфікор»», склади якого розташовані за містом  Новоукраїнка, та займається обслуговуванням та  ремонтом автомобільного транспорту.  06 липня 2011 року зателефонував його син ОСОБА_5, так як йому надійшов дзвінок на мобільний телефон про проникнення до складського приміщення. Складське приміщення знаходиться з 2010 року під сигналізацією, яка спрацьовує на рух в складському приміщенні. Разом із сином вони приїхали до складу, де виявили в стіні пробиту дірку, син побіг за огорожу до задньої стіни та через деякий час повідомив, про затримання двох хлопців з викраденим металом.

          Аналогічними показами свідка ОСОБА_5, наданими ним в судовому засіданні, що вказує, що ОСОБА_3, та ОСОБА_4, фактично були затримані на місці вчинення злочину, безпосередньо після його вчинення.

         Свідок ОСОБА_7 показала суду, що працює кладовщиком ТОВ «Автотехсервіс «Алфікор»», при відкритті 07 липня 2011 року виявлено нестачу запчастин бувших у використанні, проведено ревізію, складено відповідний акт. В приміщенні складу 1 рік, як встановлено сигнгалізацію, яка спрацьовує на рух, і коли вона заходить в склад також спрацьовує, ввечері закриваючи склад дірок в стіні не було.

        Свідок ОСОБА_8 пояснив, шо перебуваючи в опергрупі Новоукраїнського РВ УМВС о 19.40 надійшло повідомлення до райвідділу про затримання двох осіб, він в складі слідчо-оперативної групи виїхав на місце, де за територією товариства, де їх чекали директор та заступник із затриманими ОСОБА_3 та ОСОБА_4. з мотоциклом «Восход-3». Відразу ОСОБА_3 пояснював, що заліз до складу сам і передавав деталі ОСОБА_4. Будь-яких заходів фізичного чи психологічного тиску до затриманих не застосовувалося, останні були доставлені до райвідділу міліції.

        Протоколом огляду місця події від 06 липня 2011 року, з якого вбачається, що місцем огляду є територія ТОВ «Автотехсервіс «Алфікор»», розташована м. Новоукраїнка вул. Пугачова,1, в’їзд на територію здійснюється через металеві ворота, територія огорожена цегляним парканом. По всій території розташовані складські приміщення, майстерні, вантажні автомобілі, по периметру розташовані металосклади. Прямо при вході до металоскладу навпроти дверей під дальньою стіною у нижній її частині наявне пошкодження у вигляді розбивання, наявний отвір розміром близько 30х40 см. Отвір присипаний частинами цегли із зовнішньої сторони прикидані гілками. За територією бази з правого боку наявна стежка, яка веде на степову місцевість. по ходу якої на відстані 15 м від огорожі виявлено металеві запчастини, поліпрпіленовий мішок із зав’язкою. Від місця виявлення запчастин по трав’яній галявині прокладено стежка через насадження, яка веде до огорожі виробничої бази, а саме до місця, де виявлено пошкодження огорожі. А також відповідними фототаблицями отвору, мотоцикла, металевих запчастин.(а.с. 17-22).

          Актом ревізії від 07 липня 2011 року, що підтверджує нестачу матеріалів та залишків, який співпадає з переліком викраденого (а.с.7)

          Протоколом огляду місця події від 14 липня 2007 року, де  в приміщенні ТОВ оглянуто мотоцикл зеленого кольору «Восход-3», д.н.НОМЕР_1, який був вилучений в підсудних в день скоєння злочину та яким керував ОСОБА_4, (а.с.28,29,54)

          Висновком  товарознавчої експертизи –висновок експерта № 389 від 15 серпня 2011 року, який підтверджує вартість  викрадених запчастин.  (а.с. 41-50  )

          Протоколом допиту в якості підозрюваного ОСОБА_3 від 25 липня 2011 року  та в якості обвинуваченого від 28 липня 2011 року, згідно яких вбачається, що останній проник в середину приміщення, де побачив багато металевих запчастин, почав збирати і подавати ОСОБА_4, який стояв зовні і складав все у мішок, що свідчить про співучасть підсудного ОСОБА_4 у скоєнні злочину у співучасті з ОСОБА_3, який в судовому засіданні змінив покази, зазначаючи, що ОСОБА_4 не знав про викрадення запчастин. (а.с.59,67).

         Протоколом затримання ОСОБА_4, як особи підозрюваної у вчинені злочину від 04 серпня 2011 року, в якому він особисто без застосування заходів примусу заначив, що разом ОСОБА_3 були біля складу в м. Новокурїнка. ОСОБА_3 викрадав запчастини, а він його ждав, що спростовує пояснення підсудного ОСОБА_4 з приводу того, що ОСОБА_3 викрадав запчастини йому було невідомо та свідчить про його дії у співучасті з ОСОБА_3 (а.с.68-69).

         Ствердження  ОСОБА_4, що він не знав про вчинення ОСОБА_3, крадіжки  суд відносить як бажання ОСОБА_4, уникнути кримінальної відповідальності, а ствердження ОСОБА_3, що крадіжку він вчинив одноособово - пом’якшити собі покарання та дати можливість ОСОБА_4, уникнути кримінальної відповідальності, та спростовуються вищенаведеним.

           Між тим версія ОСОБА_3, з приводу поїздки у вечірній час шукати лопату по перше є нелогічною, в ході судового розгляду справи свого підтвердження не знайшла та спростовується вищенаведеними фактами, що вказує саме на умисел ОСОБА_3, та ОСОБА_4, направлений на їх попередню змову з метою крадіжки майна ТОВ «Автотехсервіс «Алфікор»».

Таким чином, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що вина засуджених ОСОБА_3, та ОСОБА_4, доведена повністю, дії останніх за ч.3 ст.185 КК України кваліфіковані вірно, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, групою осіб із проникненням в сховище.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, та ОСОБА_4, суд першої інстанції, відповідно до статті 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який відноситься до категорії тяжких, особи засуджених, які характеризуються посередньо, раніше судимі, не працюють, обставини, що пом'якшують покарання,  щиросердне каяття у вчиненому злочині, відшкодування завданих збитків, активне сприяння розкриттю злочину ОСОБА_3, та відшкодування завданих збитків ОСОБА_4, та ОСОБА_3, відсутність обставини, що обтяжують покарання підсудних, у зв’язку з чим обґрунтовано дійшов висновку про неможливість виправлення і перевиховання підсудних без ізоляції від суспільства та призначив покарання в межах санкцій ч.3 ст.185 КК України, а ОСОБА_3, із застосуванням ст.71 КК України, за сукупністю вироків з його реальним відбуванням.

              Проте призначаючи покарання ОСОБА_4, суд першої інстанції не звернув уваги та  не врахував тієї обставини, що ініціатором вчинення злочину, був саме ОСОБА_3, який безпосередньо проник до приміщення ТОВ «Автотехсервіс «Алфікор»», виніс та передав викрадене майно ОСОБА_4, а тому з урахуванням обставин справи,  роль ОСОБА_4, у вчиненні даного злочину є суттєво меншою ніж у ОСОБА_3  

   За таких обставин призначене ОСОБА_4, покарання 5 років 6 місяців, позбавлення волі не відповідає принципу справедливості, відповідності та ролі кожного з підсудних під час вчинення злочину, оскільки ініціатору та безпосередньому виконавцю злочину, ОСОБА_3, суд першої інстанції призначив менше покарання за даний злочин  –4 роки позбавлення волі.

 За таких обставин  колегія суддів вважає, висновки суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_4, покарання –передчасними, а тому  вирок суду першої інстанції стосовно нього  необхідно змінити, пом’якшивши ОСОБА_4, призначене покарання.

 Крім того, призначивши покарання ОСОБА_4, за ч.3 ст.185 КК України, суд першої інстанції безпідставно призначив йому остаточне покарання застосувавши ч.4 ст.70 КК України, за попереднім вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.09.2011 року, оскільки на час постановлення даного вироку, попередній вирок суду на набрав законної сили, а тому суд не мав права його враховувати під час призначення покарання.  

За таких обставин, покарання, призначене ОСОБА_4., із застосуванням ч.4 ст.70 КК України, за попереднім вироком Новоукраїнського районного суду від 21.09.2011 року підлягає виключенню з вироку.

Доводи апеляції засудженого ОСОБА_3, стосовно того, що його показання під час досудового слідства надано ним не добровільно, а під тиском співробітників міліції спростовуються матеріалами кримінальної справи, які свідчать про те, що ОСОБА_3, добровільно надавав пояснення з приводу вчиненого.

Поряд із тим, в матеріалах кримінальної справи відсутні заяви, звернення або клопотання від ОСОБА_3, щодо здійснення на нього тиску працівниками міліції. Не надходило таких скарг на дії останніх від нього і в ході судового слідства, що підтверджується протоколом судового засідання.

Таким чином, зважаючи на необґрунтованість доводів апеляцій та їх спростування матеріалами справи, а також відсутність нових не перевірених судом першої інстанції обставин, колегія суддів вважає, що апеляцію засудженого ОСОБА_3, необхідно залишити без задоволення, апеляцію ОСОБА_4, задовольнити частково, а вирок суду першої інстанції змінити.

Керуючись ст.ст.362, 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляцію ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 23.11.2011 року стосовно ОСОБА_4 змінити, пом’якшивши йому покарання.

Виключити з резолютивної частини вироку покарання, призначене ОСОБА_4., із застосуванням ч.4 ст.70 КК України, за попереднім вироком Новоукраїнського районного суду від 21.09.2011 року, та вважати ОСОБА_4, засудженим за ч.3 ст.185 КК України у виді  3 (трьох) років 6 місяців позбавлення волі.

В іншій частині вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 23.11.2011 року залишити без змін.

Судді:

 Осєтров В.І.                         Широкоряд Р.В.                               Борщ В.С.