Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/286/12 Головуючий у суді І-ї інстанції  Паламарчук

Категорія - Умисне вбивство        Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Драний О. П.   

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 28.02.2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

                головуючого судді     Драного О.П.,

                                     суддів     Палічука А.О., Ремеза П.М.,

            за участю прокурора     Єрьоменка О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та у його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_3 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 листопада 2011 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Олександрії Кіровоградської області, українець, громадянин України, з професійно-технічною освітою, не одружений, пенсіонер, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 18.06.2009 року вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області за ч. 2 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.;

-  21.02.2011 року вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік

засуджений за ст.115 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 9 років. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання за попереднім вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.02.2011 року та остаточно призначено 9 років 6 місяців позбавлення волі.

Згідно  з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 06.03.2011 року близько 18.00 год. він, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння за місцем свого проживання у кімнаті АДРЕСА_1, в ході сварки, яка виникла на ґрунті неприязних відносин між ним та ОСОБА_4, який також проживав у даній кімнаті та сидів на своєму ліжку, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні насліди даного діяння  і хоч не бажаючи, але свідомо допускаючи настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_4, незважаючи на процес прийому їжі останнім, почав пальцями долонь обох рук здавлювати шию ОСОБА_4, в ході чого потерпілий почав чинити опір. Подолавши опір ОСОБА_4, ОСОБА_2 знову аналогічним способом почав здавлювати його шию та в результаті чого останній втратив свідомість, у нього відбулося пригнічення рефлексів (в тому числі і кашльового рефлексу), що в свою чергу призвело до вільного попадання  шлункового вмісту в дихальні шляхи, в результаті чого ОСОБА_4 помер на місці внаслідок механічної асфіксії, що виникла через закриття дихальних шляхів шлунковим вмістом.

В апеляціях засуджений ОСОБА_2 та у його інтересах захисник –адвокат ОСОБА_3 просять вирок районного суду скасувати як незаконний, перекваліфікувати дії засудженого на ст. 119 КК України та призначити покарання, не пов’язане з позбавленням волі, мотивуючи тим, що незважаючи на клопотання допитати експерта у судовому засіданні, достовірно не досліджено, чи могло попадання шлункового вмісту в дихальні шляхи відбутись при інших обставинах і які могли бути наслідки. Крім того, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, адже з показів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, наданих під час досудового та судового слідства вбачається, що вони надавали потерпілому медичну допомогу, коли він був живий і намагався відкашлятись, діставали їжу з його рота, тобто про діяльність кашльового рефлексу у останнього.  

ОСОБА_2 не припускав  думки про настання смерті ОСОБА_4, а своїми діями хотів тільки відштовхнути останнього від себе та заспокоїти, що свідчить про убивство потерпілого ним через необережність.

          Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив вирок суду залишити без зміни, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляцій, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляції не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими у судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну та об’єктивну оцінку, а саме:

-  показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що 06.03.2011 року близько 18 год. вона з ОСОБА_7 роздавала їжу підопічним пансіонату. Коли зайшла в кімнату до засудженого і потерпілого, то ОСОБА_4 сидів на ліжку, а підсудний лежав. Залишивши їжу, вона вийшла, але пройшовши по коридору метрів 10, роздавши їжу ще  в двох кімнатах, почула крик потерпілого, який звав її. Забігши до кімнати, побачила, що потерпілий лежить нахилений на ліжку, а підсудний душить його обома руками спереду за горло. Вона схопила підсудного за комір, відтягнула від потерпілого, покликала медсестру та санітара.  Надаючи потерпілому невідкладну допомогу, вони намагалися робити масаж серця, ложкою діставали їжу з рота потерпілого, перехиляли його, щоб випала їжа, але потерпілий помер. Коли вона зразу посадила потерпілого на ліжку, то той намагався відкашлятись. Чи був потерпілий у свідомості сказати не може;

-   показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що вона працює медсестрою в геріатричному пансіонаті. В той вечір прибігла ОСОБА_7 і повідомила, що ОСОБА_4 погано. Вона прибігла в кімнату і побачила, що він уже був синій. Вони намагалися врятувати його, але лікарі швидкої допомоги констатували смерть;

-  показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що 06.03.2011 року близько 18 год. вона з ОСОБА_6 роздавала їжу підопічним пансіонату. Коли зайшли до кімнати підсудного, то він лежав на ліжку і спав, а потерпілий сидів. Коли відійшли від кімнати, почули, що ОСОБА_4 гукає ОСОБА_6 ОСОБА_6 одразу забігла в кімнату, покликала її, наказуючи покликати медсестру та виштовхала з кімнати ОСОБА_2  Вони усі намагалися надати ОСОБА_4 невідкладну допомогу, але це не допомогло оживити потерпілого;

-  протоколом огляду місця події від 06.03.2011 року, під час якого оглянуто кімнату АДРЕСА_1, та на правому ліжку виявлено труп ОСОБА_4, на лобі і щоці якого були тілесні ушкодження у вигляді саден, поверхня яких була засохлою і мала коричневий колір (а. с. 4-7);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп’яніння ОСОБА_2, згідно з яким станом на 20 год. 55 хв. 06.03.2011 р. останній перебував в стані алкогольного сп’яніння (а. с. 11);

-  протоколом відтворення обстановки і обставин події від 10.03.2011 року, в ході якого ОСОБА_2 розповів та показав, що 06.03.2011 року близько 18 год., коли він підійшов до потерпілого, який сидів на своєму ліжку та їв картоплю, той схопив його за руки. Він вирвав свої руки та почав душити потерпілого. Пальцями правої руки здавив у області шиї, при цьому тримаючи пальцями лівої руки за праве плече. Таким чином він здавлював потерпілого двічі, доки його не відтягнули (а. с. 23-26);

-  повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, копією актового запису про смерть № 286 від 10 березня 2011р., з яких вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2р. (а. с. 45-46);

-  протоколом відтворення обстановки та обставин події від 24.03.2011 р., в ході якого ОСОБА_6  розповіла та показала, що 06.03.2011 року близько 18 год. після того, як вона занесла до кімнати № НОМЕР_1 вечерю, вона встигла відійти від неї метрів на 10. Почула крик потерпілого, який кликав її. Забігши до кімнати, побачила, що потерпілий майже лежить на своєму ліжку, а ОСОБА_2 душить його пальцями обох рук, при цьому великі пальці були розташовані на передній поверхні шиї, а інші пальці на задній поверхні шиї (а. с. 55-58);

-  картою виїзду швидкої медичної допомоги № 4279 від 06.03.2011року, з якої вбачається, що прибувши на виклик о 18 год. 12 хв., бригада медиків констатувала смерть потерпілого, яка зі слів  медсестри констатована о 17 год. 55 хв.,  і який був задушений пальцями співмешканця по кімнаті (а.с. 64);

-  висновком судово-медичної експертизи № 105 від 20.04.2011 року, згідно з яким безпосередньою причиною смерті ОСОБА_4 можна вважати механічну асфіксію, що виникла  внаслідок закриття дихальних шляхів блювотинням. Дана асфіксія виникла внаслідок стискання органів шиї, на що вказують обставини випадку, наявність синця шиї, крововиливу у м’які тканини навколо гортанної області. При експертизі також були виявлені синець правого коліна, синці лоба, обличчя, синці шиї, крововиливи у слизову язика, м’які тканини навколо гортанної ділянки, переломи ребер та тіла грудини. Синці шиї, крововиливи у слизову язика та м’які тканини навколо гортанної ділянки могли виникнути в результаті стискання органів шиї, в комплексі із загальноасфіктичними явищами  та у живих  осіб несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння. Сліди, які б безпосередньо вказували на боротьбу чи самозахист ОСОБА_4, не виявлені. В крові трупа етиловий спирт не виявлений. Неодноразове стискання органів шиї могло викликати втрату свідомості потерпілого, а в подальшому пригнічення рефлексів (в тому числі і кашльового), що в свою чергу могло викликати вільне попадання шлункового вмісту в дихальні шляхи, що в свою чергу викликало асфіксію та смерть. Дії ОСОБА_2 у вигляді стискання шиї ОСОБА_4  можуть знаходитися в прямому причинному зв’язку зі смертю останнього      (а. с. 68 –72);

-  висновком судово-медичного експерта № 157 від 07.03.2011 року, згідно з яким у ОСОБА_2 виявлено садно діаметром 0,2 см на спинці носа та синці тулубу (а.с. 76-77);

-  висновком імунологічної експертизи № 311 від 20.04.2011 року, згідно з яким на зрізах нігтів, одязі як підсудного, так і потерпілого крові не виявлено (а.с. 84 –89);

-  додатковим висновком судово-медичного експерта № 105 від 30.04.2011 року, згідно з яким обставини, викладені в наданих протоколах відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_6 та ОСОБА_2 можуть пояснити механізм утворення механічної асфіксії у ОСОБА_4 (а. с. 105 –106);

-  актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 320 від 29.04.2011 року, згідно з яким ОСОБА_2 в момент скоєння правопорушення виявляв і в даний час виявляє психічні розлади і розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю, які не досягають ступеня душевного захворювання і недоумкуватості (а.с. 111-112);

-  висновком судово-наркологічної експертизи від 10.03.2011 року, згідно з яким ОСОБА_2 страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, потребує протиалкогольного лікування, протипоказань до якого не знайдено (а. с. 137).

Отже, дії засудженого ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за         ст. 115 ч. 1 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Доводи  апеляцій ОСОБА_2 та його захисника про те, що засуджений не мав наміру скоювати убивство ОСОБА_4, а захищався від нього, є безпідставними та необґрунтованими,  оскільки повністю спростовуються як показами самого засудженого, який бачив, що потерпілий вживав їжу та незважаючи на це двічі кидався та душив його за шию, а також показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, висновком судово-медичної експертизи № 105 від 20.04.2011 року, додатковим висновком судово-медичного експерта № 105 від 30.04.2011 року, а також  усіма вищевказаними письмовими доказами у справі.

Посилання захисника-адвоката ОСОБА_3 у апеляції на те, що з показів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вбачається, що коли останні надавали потерпілому допомогу, той ще дихав, колегія суддів не бере до уваги, оскільки свідки пояснили, що не зрозуміли, чи був у свідомості ОСОБА_4, чи ні.

Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції врахував  ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до особливо тяжких злочинів, особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, раніше двічі судимий; обставин, які пом’якшують покарання підсудного, судом не встановлено; обставини, які обтяжують покарання підсудного, скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів, і з урахуванням всіх обставин справи  відповідно до  вимог ст.65 КК України обґрунтовано призначив покарання засудженому в межах санкції ст. 115 ч.1 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляцій, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

           Апеляції засудженого ОСОБА_2 та у його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 листопада 2011 року стосовно ОСОБА_2  –без зміни.

СУДДІ