ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" березня 2012 р. Справа № 3/149/10
За позовом Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго”,
54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94,
до відповідача Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2,
АДРЕСА_1,
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закрите акціонерне товариство “Завод “Ремпобуттехніка”,
54008, м. Миколаїв, Внутріквартальний проїзд, 2,
про стягнення 51306 грн. 64 коп.
Суддя Т.В. Гриньова – Новицька
Представники:
Від позивача –ОСОБА_3, дов. № 01/33-35 від 30.12.2011р.
Від відповідача –ОСОБА_4, дов. № 8845 від 15.10.2010р.
Від третьої особи –не з’явився.
Суть спору: У вересні 2010 року Публічне акціонерне товариство “Миколаївобленерго” (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) коштів у сумі 51306 грн. 64 коп. на підставі Актів про порушення ПКЕЕ №№ Э 6742, Э 8428.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2011р. рішення господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2011р. у справі № 3/149/10 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з розпорядженням керівника апарату господарського суду Миколаївської області за № 447 від 08.12.2011р. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи, відповідно до порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, для розгляду даної справи визначено суддю Гриньову-Новицьку Т.В.
Ухвалою суду від 31.01.2012р. строк розгляду спору продовжено на п’ятнадцять днів.
Позивач при новому розгляді справи позовні вимоги підтримав.
Відповідач проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
встановив:
06.09.2004р. між позивачем та третьою особою укладено договір № 44/41 про постачання електричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача (третя особа у справі) (далі –Договір № 44/41) разом із додатками, які є невід'ємною частиною цього Договору, в яких визначено перелік об'єктів споживача, на які постачається електроенергія.
Згідно з Додатком № 2 до Договору № 44/41 до переліку об’єктів третьої особи, що живляться електроенергію від мереж енергосистеми під порядковим номером 10 входить Пекарня, розташована за адресою ринок “Колос”.
Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 20.12.2004р. за № 2498 “Про зміну та надання адрес” (пункт 2) магазину-пекарні по пр. Миру, 2 який належить закритому акціонерному товариству Завод “Ремпобуттехніка”, надано нову адресу: пр. Миру, 2-д.
01.12.2007р. між третьою особою (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди № 1/27 (далі –Договір № 1/27), згідно з умовами якого, відповідач отримав в оренду приміщення, за адресою: м. Миколаїв, ринок “Колос”, вул. Миру, 2.
Пунктом 5.5 Договору № 1/27 третя особа та відповідач встановили, що “орендар сплачує орендодавцю за електропостачання, дійсно показників електролічильника, який встановлюється орендатором”.
За актом приймання-передачі приладу обліку електроенергії від 22.11.2007 р. Закрите акціонерне товариство “Завод Ремпобуттехніка” передало Фізичній особі –підприємцю ОСОБА_2 - лічильник ЦЭ68003 № 65809794. Електроустановка опломбована. Встановлені пломби “Кристал" № 9868635, “Кристал” № 9868634, “Кристал” № 9868636.
22.11.2007 р. Закрите акціонерне товариство “Завод “Ремпобуттехніка” звернулось до відповідача з листом № 170, яким надало останньому згоду на самостійне укладення договору з позивачем на постачання електроенергії і перевід точки обліку електроенергії за адресою пр. Мира, 2-а на відповідача. Цей лист отриманий відповідачем, але в подальшому договір про постачання електричної енергії між позивачем та відповідачем не укладався.
23.09.2008р. уповноваженими представниками позивача проведено перевірку дотримання відповідачем Правил користування електричною енергією на об'єкті за адресою: м. Миколаїв, пр. Мира, 2 “Магазин”, якою виявлено факт порушення Правил користування електричною енергією, а саме: порушення цілісності пломби енергопостачальної організації “Кристал” № 9868635, встановленій на клемній кришці розрахункового приладу обліку електроенергії та фальсифікація пломб Держспоживстандарту на електролічильнику. За результатами перевірки був складений акт № Є6742 від 23.09.2008р., який відповідач відмовився підписати, а з боку позивача акт був підписаний трьома інспекторами енергопостачальної організації.
Того ж дня вказаними особами складений акт контрольного огляду засобів обліку, який відповідач також відмовився підписувати. Пошкоджений лічильник було знято, енергопостачання орендованого приміщення припинено.
Рішенням комісії позивача, оформленим протоколом від 16.10.2008р. № 174, на підставі акта № Є6742 від 23.09.2008р., вирішено нарахувати відповідачеві 5101 грн. 79 коп. за не обліковану електроенергію.
17.07.2009р. уповноваженими представниками позивача проведено перевірку дотримання відповідачем Правил користування електричною енергією на об'єкті за адресою: м. Миколаїв, ринок “Колос”, вул. Миру, 2, якою виявлено факт порушення Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення до мереж енергопостачальної організації. За результатами перевірки складений акт № Э8428 від 17.07.2009р.
Рішенням комісії енергопостачальника –позивача, оформленим протоколом від 18.02.2010р. № 91/1, на підставі акта № Э8428 від 17.07.2009р., вирішено нарахувати відповідачеві 46204 грн. 91 коп.
Всього на підставі Актів про порушення ПКЕЕ №№ Э 6742, Э 8428 позивач просить стягнути з відповідача 51306 грн. 64 коп.
За приписами ст. ст. 1, 26 Закону України “Про електроенергетику" споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Таким чином, як випливає з приписів вищенаведених правових норм, статус споживача електричної енергії має особа, яка уклала з енергопостачальником договір на енергопостачання, в даному випадку третя особа. Відтак, відповідач не є споживачем в розумінні названих статей Закону України “Про електроенергетику”.
Як вже було зазначено, договір на електропостачання приміщення, за адресою: м. Миколаїв, ринок “Колос", вул. Миру, 2 було укладено між позивачем та Закритим акціонерним товариством “Завод “Ремпобуттехніка”, а між позивачем та відповідачем договір про постачання електричної енергії відсутній. Сторонами також не заперечується факт відсутності між позивачем та відповідачем договірних відносин щодо постачання електричної енергії. До того ж, як свідчать матеріали справи, відповідач в рамках Договору оренди № 1/27, сплачував третій особі за виставленими рахунками, а остання приймала платежі за електричну енергію (а.с. 48, 49 том ІІ; а.с. 13 том ІІІ).
Окрім наведеного, у позовній заяві позивач зазначив, що спірний об’єкт за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 2, був виведений з переліку (Додаток № 2 до Договору № 44/41). Однак документального підтвердження цей факт не знайшов, тому є підстави вважати, що вказаний об’єкт дотепер обліковується у Додатку № 2 до Договору № 44/41, належним споживачем і стороною за яким є третя особа.
Незважаючи на те, що документи, наявні в матеріалах справи, містять різні адреси спірного об’єкту (пр. Миру, 2; пр. Миру, 2-а; пр. Миру, 2-д) сторони у судових засіданнях підтвердили, що це один і той же об’єкт, первісне найменування якого, згідно з Додатком № 2 до Договору № 44/41 - Пекарня.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема є самовільне підключення до об’єктів електроенергетики та користування відповідачем електричною енергією.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу (далі –ГПК) України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач не довів належними і допустимими доказами факт вчинення правопорушення в електроенергетиці саме відповідачем. В актах про порушення ПКЕЕ №№ Э 6742, Э 8428 поряд із Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 також зазначені Закрите акціонерне товариство “Завод “Ремпобуттехніка” та фізична особа Агабалаєв. За таких обставин встановити винну з перелічених осіб, а також ступень вини кожної з них не є можливим, оскільки це не доведено позивачем.
Так, загальні підстави цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу (далі –ЦК) України –майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення –протиправної поведінки; шкоди; причинного зв’язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв’язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою потерпілої сторони.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов щодо покладення на відповідача відповідальності за заподіяння шкоди, суду належить повною мірою врахувати положення законодавства, на підставі сукупної оцінки наявних у справі доказів встановити обставини, з яким закон пов'язує відшкодування шкоди, а саме - наявність повного складу правопорушення як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
В позовній заяві позивач не зазначив і не довів належними і допустимими доказами у чому полягає протиправна поведінка саме відповідача, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина відповідача.
Оскільки, в порушення статті 33 ГПК України, позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається, а саме факту наявності повного складу цивільного правопорушення, шкоди, і перш за все - вини відповідача в її спричиненні, причинного зв’язку між діями відповідача та негативними наслідками, розміру шкоди, приймаючі до уваги, що відповідачем надані докази, які спростовують доводи позивача, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82, 821, 84, 85, 111-12 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
Повне рішення складено та підписано “12” березня 2012 року
Суддя Т.В.Гриньова-Новицька