ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.10.06 Справа № 5/385(2/563)
Господарський суд Луганської області у складі головуючого судді Закропивного О.В., при секретарі Герасименко Р.В., за участю представників сторін:
від позивача –Кулешова О.О. (довіреність № Н-01/63 від 13.01.06.);
від відповідача – Бегайло Я.В. (довіреність № 12/117 від 01.09.05.);
від 3-ї особи ТОВ «Лемтранс»- не прибув;
від 3-ї особи ВАТ «Алчевський меткомбінат» - не прибув;
розглянувши матеріали справи за позовом:
державного підприємства «Донецька залізниця»в особі Луганської дирекції залізничних перевезень (м. Луганськ , вул. Кірова, 44);
до відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля» (м. Краснодон, Луганської області, вул. Комсомольська, 5);
3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Відкрите акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат»( м. Алчевськ, Луганської області);
3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» ( м. Донецьк)
про стягнення 494882 грн. 46 коп., –
В С Т А Н О В И В:
Суть спору: державним підприємством «Донецька залізниця»(позивач) заявлено позовні вимоги до відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля»(відповідач) про стягнення плати за користування вагонами в сумі 494882,46 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі в обґрунтування яких зазначив наступне.
Відповідно до ст.ст. 23 та 47 Статуту залізниць, якими передбачено обов'язок вантажоодержувача прийняти вантаж, у тому числі і той, що не передбачений планом. При цьому, порожні вагони, щодо яких заявлено плату за користування, також, вважаються вантажем, оскільки на них оформлялися залізничні накладні і п. 17.6 Тарифного керівництва № 1 передбачено, що перевезення в порожньому стані приватних або орендованих вагонів оплачується відповідно до тарифної схеми 18.
Згідно укладеного між позивачем та відповідачем договору № 4/67 від 27.01.03 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ «Краснодонвугілля», відповідач мав можливість прийняти порожні вагони, а тому й здійснити плату за їх користування.
Крім того, п. 6 Правил користування вагонами та контейнерами передбачено, що порожні вагони, у т.ч. орендовані, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікування подавання під вантажні операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника, тобто відповідача як у "вантажоодержувача".
Відповідно до п. 15 Правил користування вагонами та контейнерами, за власні вагони, які затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, вноситься плата за користування в розмірі 50% від затвердженої ставки.
Відповідач відзивом на позовну заяву та численними додатками до нього пред’явлених позовних вимог не визнав, його представник в судовому засіданні в обґрунтування даної позиції зазначив наступне.
Порожні вагони, щодо яких заявлено плату за користування вагонами не є вантажем, не є власними і не знаходяться в оренді відповідача, а також подавались понадміру плану-замовлення перевезень на відповідний період щодо їх кількості, а також умов договору від 25.06.04 № 127/935-1536/06-4КУО. Тому, застосування позивачем ст. 119 Статуту залізниць України та п.15 Правил користування вагонами та контейнерами є необґрунтованим і не правомірним.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, та оцінивши надані докази в їх сукупності, а також з урахуванням суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Так, правове регулювання правовідносин сторін здійснюється Статутом залізниць України, «Правилами користування вагонами і контейнерами», затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 № 113 і «Правилами реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів», затвердженими наказом Мінтранса та зв’язку України від 28.09.04 № 856.
Ст. 119 Статуту залізниць передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під’їзних колій, портами, організаціями, установами, суб’єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під’їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Якщо подання вантажовідправнику на його замовлення порожніх спеціальних вагонів затримується з вини вантажовідправника, з нього стягується плата за весь час затримки вагонів на станції навантаження.
Як свідчать матеріали справи, у червні 2005 року на станцію «Сімейкино-Нове»на адресу відповідача прибували порожні вагони, зазначені у доданих до матеріалів справи відомостях плати за користування вагонами /контейнерами/ та накладних.
Згідно змісту даних відомостей плати за користування вагонами /контейнерами/ спірні вагони є власністю ВАТ ПФ «Корпорація МПС» та орендовані ТОВ "Лемтранс".
На підставі ст. 119 Статуту залізниць України за час затримки вагонів на коліях станції, позивачем нарахована плата відповідачу у розмірі 50% від затвердженої ставки по ст. Сімейкіно-Нове згідно актів загальної форми та відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) №№061228-062308, 063331, 064385, 065386-066449.
У відповідності до ст. 17 Статуту залізниць взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під’їзних колій, визначаються договором.
25.12.2003 позивач та ДВАТ “Кранодонвантажтранс” ДП ДХК “Краснодонвугілля” уклали договір № 4/68 на експлуатацію залізничної під’їзної колії ДП “Краснодонвугілля” (правонаступником якого є відповідач) при станції «Сімейкіно-Нове»Донецької залізниці.
25.06.2004 сторонами у справі укладений договір № 127/935-1536/06-4КУО на організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків перевезення та надані залізницею послуги, термін якого пролонговано до 31.12.2005 додатковою угодою № 10 від 01.01.2005.
Відповідно до п. 2.1 договору № 127/935-1536/06-4КУО вантажовласник (відповідач у справі) зобов’язується надавати залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним, або прибувають на його адресу, а згідно п. 2.2 цього договору залізниця зобов’язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов’язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатку до цього договору.
Спірні вагони, за користування яких нарахована плата, були порожніми.
Порядок подачі порожніх вагонів для виконання плану перевезень вантажів і розрахунків за перевезення встановлений Правилами планування перевезень вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 за № 873.
Пунктом 2.1. правил встановлено, що місячне планування перевезень вантажів у межах України здійснюється на підставі замовлень відправників в порядку, встановленому цими Правилами, а п. 2.3 передбачено, що планування перевезень вантажів у власних чи орендованих вагонах здійснюється відправником за окремими замовленнями (форма ГУ-12) незалежно від того, належать ці вагони відправникові, одержувачу чи оператору. Згідно п. 6.4.3 Правил залізниця за погодженням з відправником може подавати вагонів більше ніж передбачено заявкою.
Між відповідачем у справі та ТОВ “Лемтранс” укладений договір № 62-1536/01-5КУО від 01.01.2005 про організацію перевезення вантажу у власному (орендованому) рухомому складі, яким передбачені обов’язки відповідача у справі при роботі з власними вагонами.
Пунктом 2.2.6 даного договору передбачено, що ВАТ “Краснодонвугілля” зобов’язано забезпечувати прийняття рухомого складу з залізничних станцій порядком, встановленим договорами про експлуатацію під’їзної колії, укладеними між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та залізницею.
В ході судового розгляду встановлено, що спірні вагони направлялися відповідачу на підставі листа власника вагонів ТОВ “Лемтранс” № 194 від 25.05.05 р. (т. 8 а.с.139).
В даному листі зазначається, що власник вагонів ТОВ „Лемт ранс" просить дозволу у позивача для повернення спірних вагонів відповідачу після вивантаження і в ньому не йдеться про від правку порожніх вагонів на станцію «Сімейкіне-Нове»для виконання відповідачем плану перевезень за червень. Для яких цілей будуть використані зазначені вагони також не вказано.
Відповідно до ст.22 Закону України „Про залізничний транспорт" перевізники не мають права відмовляти пасажирові та відправникові вантажу у перевезенні, крім випадків, передбачених Статутом залізниць України. Відмовити в прийманні до перевозки вказаних вагонів у залізниці не було правових підстав, т.я. планування перевозки порожніх власних вагонів діючим законодавством не перед бачається.
Як пояснив представник позивача, даний лист є для залізниці підставою до приймання власних порожніх вагонів від відправника для отримувача. Відправник також в свою чергу отримує від власника вагонів роз порядження на відправку, що підтверджується абз. 2 п.2.2.7 договору № 3/05-062/2312 від 01.01.05., укладеного між власником ТОВ „Лемтранс" та відправником ВАТ „Алчевський метк-т" (т.8 а.с.141) а також копією журналу повідомлень, наданим відправником (т. 6 а.с. 58-59). Також в п.2.2.7 передбачається, що відправник зобов'язуються не використовувати власний (орендований) рухомий склад під на вантаження в напрямках, не з'ясованих з експедитором, тобто с ТОВ „Лемтранс". Таким чином, не прийма ти від відправника дані вагони у залізниці немає ніяких підстав.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що відповідач своєчасно не прийняв на власні колії спірні вагони.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати, понесені позивачем, по сплаті держмита в сумі 4948,82 грн. і 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Краснодонвугілля”, м. Красно дон, Луганської області, вул. Комсомольська, 5, код 32363486 на користь державного підприємства «Донецька залізниця»в особі Луганської дирекції залізничних перевезень, м. Луганськ, вул. Кірова, 44, код 01074957, плату за користування вагонами у сумі 494882 грн. 46 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 4948 грн. 82 коп. та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення підписано 01.11.06.
Суддя О.В. Закропивний