ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 року справа № 5020-14/2012

За позовом       заступника Генерального прокурора України

                         (вулиця Різницька, 13/15, місто Київ, 01011)

в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

                         (пр-т Повітрофлотський, 6, місто Київ, 03168)

до                      Державного  підприємства “Конструкторське бюро радіозв’язку”   

                         (вулиця Вакуленчука, 29, місто Севастополь, 99053)

про                    стягнення 1254360,00грн та зобов’язання передати майно,

суддя Шевчук Н.Г.

представники:

прокурор - Бучко Р.В., старший прокурор відділу військової прокуратури ВМС України, посвідчення  №393 від 05.10.2011;

позивача –ОСОБА_1, довіреність №220/633/д від 31.10.2011;

відповідача –не з’явились.

          Суть спору:

          Заступник Генерального прокурора України звернувся до господарського суду  в інтересах держави в особі міністерства оборони України з позовом до  державного підприємства “Конструкторське бюро радіозв’язку” про стягнення 933000,00грн, які в якості авансового платежу були перераховані відповідачу на виконання 4 етапу державного контракту №117610 від 31.10.2000 на виконання дослідно-конструкторської роботи шифр “Ринг”, та нарахованих за період користування цими грошовими коштами 3% річних у сумі 82512,00грн і інфляційних збитків у сумі 238848,00грн, а також про зобов’язання відповідача передати науково-технічну продукцію та матеріальні засоби загальною вартістю 1575670,00грн, створені під час виконання 1-3 етапів цього контракту.

          Перелік науково-технічної продукції і матеріальних засобів вказаний у поясненнях Міністерства оборони України (далі –Міністерство), яке підтримало позов, та клопотанні прокурора №05/560вих-12 від 10.02.2012 (арк.. с. 89-92, 98-103, 118).

          Позовні вимоги з посиланням на статті 526, 625, 892, 900, 1212 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що відповідач після закінчення строку дії державного контракту не передав створені у процесі його виконання по 1-3 етапах науково-технічну продукцію та матеріальні засоби та не повернув невикористаний авансовий платіж по 4 етапу робіт.

          Відповідач проти позову заперечує з посиланням на відсутність з його боку порушень умов договору, що перераховані позивачем в якості авансового платежу грошові кошти на виконання 4 етапу робіт є частковою оплатою цього етапу і використані відповідачем на придбання комплектуючих і виготовлення приладів, що входять до складу дослідних зразків, що створені у процесі виконання 1-3 етапів робіт науково-технічна продукція та матеріальні засоби є незавершеним виробництвом і не можуть бути передані Міністерству без рішення генерального директора Державного концерну “Укроборонпром” (арк. с. 68-70).

          Державне підприємство “Конструкторське бюро радіозв’язку” (далі –Підприємство) просить застосувати до позовних вимог про повернення суми авансового платежу строк позовної давності, оскільки, на його думку, Міністерство дізналося про наявність заборгованості відповідача в день підписання акту звірення взаєморозрахунків 12.01.2008 і трьохрічний строк позовної давності сплинув 12.01.2011 (арк..с. 71-72).

          Заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах заявленої до стягнення суми та заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо створеної у процесі часткового виконання контракту продукції з урахуванням приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України залишена без задоволення як така, що ґрунтується на не обґрунтованому та не підтвердженому належними доказами припущенні.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши прокурора та представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

Міністерством оборони України (Генеральний замовник, Замовник) та державним підприємством „Конструкторське бюро радіозв’язку” (Головний виконавець, Виконавець) 31.10.2000 укладений державний контракт реєстраційний №117610 (далі –Контракт), відповідно до якого  Виконавець зобов’язаний виконати і здати Замовнику, а останній  зобов’язаний прийняти і оплатити дослідно-конструкторську роботу по темі: „Розробка станції середньої потужності” ШИФР „Ринг” (арк.. с .9-19).

Терміни виконання роботи і її етапів сторони визначили у відомості виконання робіт, яка є невід’ємною частиною цього контракту.

У процесі виконання Контракту сторони шляхом укладення узгоджувальних протоколів неодноразово коригували (змінювали у сторону збільшення) строки виконання етапів робіт і відповідно роботи в цілому, та збільшували термін дії контракту (арк. с. 27, 34-37, 44-51, 54).

Так, відповідно до узгоджувального протоколу, затвердженого Виконавцем 20.09.2006 та Замовником 29.09.2006, завершення 4 етапу робіт визначено 31.10.2007, а термін виконання контракту визначений з 01.11.2000 по 31.12.2007 (арк. с 48-49).

Узгоджувальним протоколом від 29.12.2007 сторони продовжили термін дії Контракту до 31.12.2008 (арк. с. 54).

          Суд встановив, що за своєю правовою природою укладений сторонами державний контракт від 31.10.2000 за №117610 є договором підряду на виконання дослідно-конструкторських робіт, а тому правовідносини сторін регулюються нормами глави 62 Цивільного кодексу України.

          Згідно статті 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

          Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

          Відповідно до статті 894 цього Кодексу виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.  

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526  Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 12 Контракту всі створені або придбані по цьому договору й оплачені Генеральним замовником науково-технічні і матеріальні цінності  та результати інтелектуальної діяльності переходять у власність  держави. Виключне право використання та розпорядження ними належить Генеральному замовнику. Головний виконавець (Виконавець) забезпечує у встановленому порядку належне зберігання продукції до отримання розпорядження Генерального замовника про порядок її використання.

За умовами розділу ІV цього Контракту передбачено здавання-приймання як кожного етапу робіт, так і роботи в цілому з наступним проведенням інвентаризації матеріальних цінностей, які залишились після виконання роботи, етапу.

Пунктами 26, 27 Контракту передбачено, що розрахунки за роботу проводяться між Генеральним замовником (замовником) та Головним виконавцем (виконавцем) за етапи (підетапи), що закінчені  і здані.

Видача авансів Генеральним замовником проводиться у встановленому чинним законодавством України порядку при умові його фінансових спроможностей.

Аванс для виконання робіт по етапу (підетапу) або роботи в цілому може видаватися у розмірі до 50% після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України.

Початок виконання робіт не залежить від дати та розміру отримання авансу. Видача авансу по наступних етапах (підетапах) допускається тільки після затвердження акту приймання робіт попереднього етапу (під етапу) при оформленні платіжної вимоги-доручення.

Акти приймання робіт по 1, 2 та 3 етапах за участю у складі комісії представників Генерального замовника (замовника) та Головного виконавця (виконавця) затверджені 29.04.2011, 30.10.2002 та 02.09.2003 (арк..с. 22-26, 28-33, 38-43).

Відповідно до двохстороннього акту інвентаризації науково-технічної продукції та матеріальних засобів від 27.02.2009 (арк..с. 55-62) 1, 2 та 3 етапи робіт по Контракту оплачені відповідно у сумі 563150,00грн, 905400,00грн і 670270,00грн, заборгованість відсутня.

Цим же актом зафіксовано, що на Підприємстві знаходяться виготовлені по 2 етапу макети приладів: апаратура передачі даних –1шт., термінал оператора –1 шт., передавач –1 шт., радіостанція УКХ –1шт., пульт керування водія –1 шт., апаратура ДК радіостанцією –1 шт., апаратура ВПК радіостанцією –1шт., пульт радиста-оператора –1шт., модем літеродрукуючої апаратури -1шт.; по 3 етапу: комплект робочої конструкторської документації у складі 737 найменувань (3122 приведених аркушів формату А4). Вартість цієї науково-технічної продукції та матеріальних засобів  становить 1575670,00грн

У порядку попередньої оплати на виконання етапу 4 на рахунок Підприємства перераховані платіжним дорученням №23337 від 01.11.2004 та №251/2/2371 від 17.11.2006 грошові кошти у сумі 400000,00грн і 533000,00грн, що становить не менше 50% вартості робіт по 4 етапу (арк..с. 20-21).

Ця оплата, а також відсутність заборгованості по оплаті 1-3 етапів робіт підтверджена також актами звіряння розрахунків від  26.01.2007 і від 12.01.2008 (арк..с.52-53) та актом інвентаризації від 27.02.2009.

Проте, роботи по етапу 4 відповідачем не виконані.  

Контракт припинив дію 31.12.2008.

Відповідач, як сторона Контракту, яка у визначений Контрактом строк зобов’язана виконати роботу та передати її результат Генеральному замовнику, не вчинив дії по передачі Міністерству результатів часткового виконання робіт по Контракту.

За таких обставин позовні вимоги про зобов’язання відповідача передати Міністерству створені в результаті часткового виконання Контракту (1-3 етапів) науково-технічну продукцію та матеріальні засоби загальною вартістю 1575670,00грн підлягають задоволенню.

Оскільки роботи по 4 етапу Підприємством не виконані і не здані Генеральному замовнику, то сплачені позивачем 933000,00грн як попередня оплата цього етапу на виконання договірних зобов’язань у зв’язку з припиненням 31.12.2008 дії Контракту відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України підлягають поверненню.

Так, відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні.

          Оскільки у зв’язку з припиненням 31.12.2008 дії Контракту сторони повинні були на цю дату здійснити розрахунки за виконану роботу, то неповернутий відповідачем авансовий платіж у сумі 933000,00грн з 01.01.2009 є грошовим зобов’язанням.

          Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.             

          Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

          Відповідно, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

          Позивачем за прострочення виконання грошового зобов’язання по поверненню 933000,00грн нараховано за період з 01.01.2009 по жовтень 2011 року інфляційне збільшення у сумі 238848,00грн і 3% річних за період з 01.01.2009 по 12.12.2011 у сумі 82512,00грн.

Розрахунок перевірений судом і є таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Судом також встановлено, що ухвалою господарського суду міста Севастополя від 06.11.2008 порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства “Конструкторське бюро радіозв’язку”.

Право вимагати від Підприємства виконання робіт по Контракту, а у випадку їх невиконання –повернення сплачених авансових платежів виникло у Міністерства після встановлення факту невиконання Контракту, а саме: з 31.12.2008, так як факт невиконання Контракту встановлений у день припинення Контракту 31.12.2008.

Таким чином, вказане право вимоги у Міністерства виникло після порушення провадження у справі про банкрутство Підприємства, а тому кредиторські вимоги, які складають суму неповернутого Підприємством авансового платежу за Контрактом з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, є не конкурсними, а поточними кредиторськими вимогами, а тому розглядаються у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, а не у порядку статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Такого ж висновку дійшов Вищий господарський суд України при винесенні постанови від 08.06.2011 за результатами розгляду касаційної скарги Міністерства на судові рішення по його заяві про визнання кредиторських вимог у справі №5020-5/549-9/360-5/412-5/154-3/229 за заявою відкритого акціонерного товариства “Новинка” про визнання банкрутом державного підприємства “Конструкторське бюро радіозв’язку” (арк..с.120-129).

З огляду на викладене суд відхиляє доводи відповідача щодо початку перебігу строку позовної давності з дати підписання акту звірення розрахунків від 12.01.2008. Цей акт лише підтверджує факт отримання Підприємством авансового платежу на виконання 4 етапу робіт по Контракту. Позовна заява відповідно до відбитку поштового штемпелю здана на пошту 23.12.2011, тобто в межах трьохрічного строку позовної давності, який сплинув 31.12.2011.

          Щодо вимоги про зобов’язання відповідача передати Міністерству створені в результаті часткового виконання Контракту (1-3 етапів) науково-технічну продукцію та матеріальні засоби загальною вартістю 1575670,00грн, то це зобов’язання не є грошовим, а науково-технічна продукція та матеріальні засоби не є власністю Підприємства, яке відповідно до умов Контракту лише їх зберігало.

          За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача у сумі 56600,60грн, що становить 2% від ціни позову.

          Беручи до уваги викладене та керуючись статтями  49, 82-85, 115, 116  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:    

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з державного підприємства “Конструкторське бюро радіозв’язку” (вулиця Вакуленчука, 29, місто Севастополь, 99053, відомий п/р 2600600025886 в СФ ВАТ “Укрексімбанк” м.Севастополь, МФО 384986, або з іншого рахунку, код 14309020) на користь Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, місто Київ, 03168, відомий п/р 35223110003192 в ОПЕРУ ДКУ м.Києва, МФО 820172, або на інший вказаний стягувачем рахунок,  код 00034022)  933000,00грн (дев’ятсот тридцять три тисячі грн. 00коп) основного боргу, 82512,00грн (вісімдесят дві тисячі п’ятсот дванадцять грн. 00коп) –3% річних, 238848,00грн (двісті тридцять вісім тисяч вісімсот сорок вісім грн. 00коп) інфляційних збитків.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          3. Зобов’язати державне підприємство “Конструкторське бюро радіозв’язку” (вулиця Вакуленчука, 29, місто Севастополь, 99053, відомий п/р 2600600025886 в СФ ВАТ “Укрексімбанк” м.Севастополь, МФО 384986, код 14309020) протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили передати Міністерству оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, місто Київ, 03168, відомий п/р 35223110003192 в ОПЕРУ ДКУ м.Києва, МФО 820172, код 00034022) науково-технічну продукцію та матеріальні засоби, створені та придбані при виконанні державного контракту від 31.10.2000 №117610, шифр “Ринг”, загальною вартістю 1575670,00грн, а саме: макети приладів: апаратура передачі даних –1шт., термінал оператора –1 шт., передавач –1 шт., радіостанція УКХ –1шт., пульт керування водія –1 шт., апаратура ДК радіостанцією –1 шт., апаратура ВПК радіостанцією –1шт., пульт радиста-оператора –1шт., модем літеродрукуючої апаратури -1шт.; комплект робочої конструкторської документації у складі 737 найменувань (3122 приведених аркушів формату А4).

Суддя                                                                                                                  Н.Г.Шевчук

Рішення підписане 27.02.2012.