Справа № 2-35/11 Головуючий у 1 інстанції:Адамчук Г.М.

Провадження № 22-ц/0390/88/12

Категорія:45 Доповідач: Веремчук Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 лютого 2012 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Веремчук Л. М.,

суддів -  Подолюка В.А., Гапончука В.В.,

при секретарі   Матюхіній О.Г.,-

          з участю:

                    відповідача – ОСОБА_1,

                    представника відповідача – ОСОБА_2,          

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Холонівської сільської ради Горохівського району про визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И Л А:

          В грудні 2010 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 і Холонівської сільської ради Горохівського району про визнання права власності на земельну ділянку.

Рішенням Горохівського районного суду від 22 листопада 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено та визнано право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0, 25 га біля житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 17 січня 2012 року скасовано рішення Горохівського районного суду від 22 листопада 2011 року та в позові ОСОБА_3 відмовлено.

26 січня 2012 року представник відповідач ОСОБА_1 –адвокат ОСОБА_2 подав заяву, в якій просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивача ОСОБА_3 в користь відповідача ОСОБА_1 судові витрати, зокрема витрати на правову допомогу в розмірі 4000 гривень та судовий збір –94 гривні 10 копійок, а всього 4094 гривні 10 копійок.

Колегія суддів, заслухавши пояснення відповідача та її представника прийшла до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно зі статтею 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать, в тому числі, і витрати на правову допомогу.

Статтею 82 ЦПК України передбачено, що витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року N 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, відповідно до яких в цивільних справах граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Як убачається з матеріалів справи, представник відповідача приймав участь в судових засіданнях в суді першої та апеляційної інстанцій.

Так, з протоколів та журналів судових засідань в суді першої інстанції слідує, що адвокат був на попередньому судовому засіданні 28 грудня 2010 року (а.с. 18) тривалістю 15 хвилин, в судових засіданнях 26 січня 2011 року, 30 березня 2011 року та 22 листопада 2011 року (а.с. 25, 39-41, 51-54) тривалістю 10, 20 та 52 хвилини відповідно. Згідно журналу судового засідання апеляційного суду Волинської області від 17 січня 2012 року (а.с. 92), дане судове засідання тривало 40 хвилин і адвокат ОСОБА_2 приймав участь у розгляді даної справи апеляційним судом.

Будь-яких інших доказів на підтвердження задіяного часу при надані правової допомоги та переліку дій, які були вчинені для надання правової допомоги, що могли б обґрунтувати суму витрат на правову допомогу, яку просить стягнути представник відповідача, суду надано не було.

Згідно Законів України «Про Державний бюджет України»на відповідні роки розмір мінімальної заробітної плати встановлювався: з 1 грудня 2010 року в розмірі 922 гривень, з 1 січня 2011 року по 31 березня 2011 року –941 гривні, з 1 жовтня 2011 року –985 гривень, з 1 січня 2012 року –1073 гривень.

Враховуючи викладене, з огляду на положення статті 84 ЦПК України, врахувавши граничні розміри компенсації витрат, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року N 590, колегія суддів приходить до висновку, що в користь відповідача ОСОБА_1 слід стягнути з позивача ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 910 гривень.

Крім цього, згідно з квитанцій (а.с. 62, 78), відповідач ОСОБА_1 сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 94 гривні 10 копійок, який, відповідно до статті 88 ЦПК України, також підлягає стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст. 79, 84, 88, 220, 316,  319  ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 –адвоката ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката в розмірі 910 (дев’ятсот десять) гривень та судовий збір –94 (дев’яносто чотири) гривні 10 копійок, а всього –1004 (одна тисяча чотири) гривні 10 копійок.

Додаткове рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий          

Судді